Стан та перспективи розвитку оптової торгівлі в Україні

Міністерство освіти і науки України

Київський національній університет

будівництва і архітектури

 

 

Кафедра товарознавства та комерційної діяльності в будівництві

 

Реферат

 

                                                                   з дисципліни:

 

«Організації торгівлі»

на тему:

 

«Стан та перспективи розвитку оптової торгівлі в Україні»

 

 

 

 

 

 

                                         Студентки VI курсу 41 групи

                                         будiвельно-технологiчного факультету

                                                           заочної форми  навчання

                                                           Артеменко Т.О.

 

 

 

 

Науковий керівник

Скрипник А. Л.

 

 

 

 

 

Київ 2014

 

План

 

 

    Вступ

1.Функції торгівлі

2.Сутність та економічне  значення оптової торгівлі

3.Проблеми і перспективи  розвитку оптової торгівлі в Україні

   Висновки

   Список використаної  літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

      Розвиток торгівлі, насамперед, показує здатність суспільства вирішувати найважливіші соціально-економічні проблеми. Торгівля в умовах ринкових відносин перетворюється в складну динамічну систему, що функціонує в рамках надзвичайно великомасштабної, соціально-економічної системи ринкового середовища. Весь спектр складних позитивних і негативних процесів, суперечливих тенденцій, що відбуваються в економічному і соціальному житті як країни, так і регіонів, знаходить висвітлення й в оптовій торгівлі. Україна вже тривалий час знаходиться в стані економічної кризи. Об'єктивно в таких умовах найбільш вигідні галузі, в яких період обороту капіталу мінімальний. Торгівля відноситься саме до таких галузей і є дуже привабливою в ситуації, що склалася, завдяки високому рівню рентабельності.

      Актуальність теми дослідження. Оптова торгівля є посередницькою ланкою в системі розподілу споживчих товарів. Тут зосереджена значна частина матеріальних і фінансових ресурсів. Вона забезпечує формування системи господарських взаємин між економічними суб'єктами, до числа яких відносяться виробничі підприємства, оптові структури і підприємства роздрібної торгівлі. Підприємства оптової торгівлі є важливими елементами ринкової інфраструктури.

      Сучасний український оптовий ринок характеризується наявністю великої кількості оптових структур усіх форм власності. Оскільки більша частина оптовиків складається з дрібних оптових організацій, те той самий товар є об'єктом кількаразової купівлі-продажу. Це значно збільшує його роздрібну ціну, приводить до скорочення купівельного попиту і спричиняє зниження соціального захисту населення. Стримується процес формування єдиної товаропровідної мережі. Оптова торгівля є складовою частиною сфери обігу. Через неї здійснюється керування нагромадженням і переміщенням товарів у просторі і в часі, через неї проходять велика частина товарних ресурсів. Вона є необхідним важелем керування товарними ресурсами як по регіонах, так і по товарних ринках. В. Даненбург дає наступне формулювання оптової торгівлі: "Оптова торгівля - це каталізатор змін, що відбуваються, у виробництві і споживанні в умовах постійно мінливих потреб ринку". Даного визначення дотримують Р. Монкріф, В. Тейлор і ряд інших учених.

 

1.Функції торгівлі

 

       Для торгівлі як соціально-економічної системи характерна низка функцій.

Провідною функцією торгівлі є обмін результатів праці (продукції, послуг) на гроші, тобто реалізація виробленої споживчої вартості. При цьому масштаби, структура обміну стають дедалі складнішими за рахунок складності величезних мас товарів, продукції, послуг, у тому числі іноземного походження.

      Розрахунки показують, що тільки для задоволення потреб населення в споживчих товарах і послугах у межах мінімальних норм необхідно довести товарообіг до 220 млрд. грн. у рік при сучасних обсягах -- 55 млрд грн. Це означає, що в перспективі ця функція розширюватиметься, відповідно, зростатимуть масштаби торгівлі.

       Друга важлива функція торгівлі -- доведення товарів зі сфери виробництва у сферу споживання. Сутність аналізованої функції необхідно розглядати з позиції прискореного доведення товарів до сфери споживання з максимальним збереженням їх споживчих властивостей. У такому ракурсі дана функція набуває особливої актуальності в умовах роздробленості і географічної розосередженості товаровиробників і споживачів.

       За підрахунками у сфері обігу вже тепер товари проходять у середньому 4-5 організаційних ланок. Тому і тривалість проходження товару до споживача є значною. Якщо товар у виробництві перебуває 5-6 днів, у дорозі - до 10 днів, то в кінцевих ланках товарного обігу 35-40 днів.

       У нових умовах у міру інтеграції торгівлі України в міжнародні зв'язки тривалість товаропросування зростатиме, причому суттєво. Відповідно, підвищиться рівень витрат обігу, сповільниться оборотність.

       Надзвичайно важливою в нових умовах функцією торгівлі є функція активного впливу на виробництво і споживання. Ідеться про підпорядкування виробничих програм підприємств потребам і вимогам ринку, реалізації маркетингових стратегій товаровиробників, а також про активний вплив торгівлі на структуру споживання, організацію після продажного обслуговування.

       У зв'язку з цим можна очікувати прагнення товаровиробників заручитися гарантією з боку торгівлі відносно збуту продукції з тим, щоб знизити ризик і небезпеку банкрутства. Відповідно подорожчають послуги торгівлі, розшириться апарат товарного обігу, з'являться принципово нові функціональні організації в торговельній сфері.

      Двадцять перше століття та перехід України до ринкової економіки нині висувають раніше невідомі завдання майже у всіх сферах життєдіяльності людини і суспільства, які потребують нових підходів, глибоких знань та вмінь вирішувати їх. Саме тому торгівля має визначальну роль в розвитку економіки. Торгівля - одна з найважливіших сфер економічної діяльності, від якої значною мірою залежить якість життя людини, розвиток економіки та її конкурентоспроможність у глобалізованому світі. Тому вона потребує кардинальних змін відповідно до сучасних вимог за різними напрямками її діяльності, зокрема в організації системи торговельного обслуговування населення.

       Отже, торгівля має провідне значення в розвитку національної економіки. Вона формує товарно-грошові відносини як всередині країни між споживачами та продавцями продукції, так і на міжнародному ринку при купівлі товарів та послуг, є складовою частиною ВВП.

      Крім того торгівля виконує важливі для суспільства функції, а саме: результати праці людини можуть бути реалізовані в формі грошей. Таким чином людина може продавати свою продукцію, надавати послуги споживачам а як винагороду за працю отримувати кошти. Виготовлені товари можуть бути доведені прямо до споживача, що підвищить їхню зацікваленність, необхідності витрати меншого часу для придбання продукції. Отже, полегшення доставки. Торгівля сприяє задоволенню людини в її потребах, що покращує її матеріальне становище. Завдяки великій різноманітності товарів населення направляє свої кошти більше на споживання ніж на заощадження і це дозволяє збільшувати доходи Державного Бюджету. Функціонування і розвиток торгівлі сприяють швидкому насиченню ринку товарами та послугами, подоланню регіонального механізму, розширенню конкуренції, прискоренню науково-технічоного прогресу, забезпеченню належного зростання добробуту населення. Торгівля дає змогу розширити сферу застосування праці, відкрити нові можливості для працевлаштування як незайнятого населення, так і працівників, що звільняються з підприємств, які працюють неефективно.

 

2.Сутність та економічне значення оптової торгівлі

 

      Становлення та вдосконалення сфери товарного обігу є об'єктивною передумовою стабільного і динамічного соціально-економічного розвитку країни. Торгівля як провідна галузь сфери обігу з кожним роком набуває все більших темпів розвитку. Важливу роль у соціально-економічному розвитку країни можуть відігравати підприємства оптової торгівлі, які повинні бути активними, економічно вигідними комерційними посередниками як для товаровиробників , так і роздрібних торговців, забезпечити баланс інтересів усіх учасників ринку та створити систему товароруху .

       Оптова торгівля є стратегічною сферою діяльності, оскільки вона може відігравати значну роль у розвитку вітчизняного виробництва, внутрішньої та зовнішньої торгівлі країни, отже, сприяти більш повному задоволенню потреб споживачів і позитивно впливати на соціально-економічний розвиток країни в цілому.

      Оптова торгівля -- це форма економічних зв'язків між підприємствами й організаціями, які здійснюються з метою доведення товарів від підприємства-виробника до роздрібної торгівлі або підприємств-споживачів.

В умовах ринкової економіки формування товарного забезпечення товарообороту підприємства здійснюється на ринку товарних ресурсів в оптовій ланці шляхом вибору постачальників потрібних товарів та укладанням договорів (угод) щодо постачання товарів на торгове підприємство.

      Оптову торгівлю здійснюють:

- товаровиробники - реалізують  товари різним оптовим покупцям - суб'єктам господарювання, що займаються роздрібною або оптовою торгівлею, іншим товаровиробникам для виробничого споживання;

- оптові торгові посередники - купують і реалізують товари  суб'єктам господарювання, що займаються  роздрібною торгівлею, іншим оптовим  посередникам, товаровиробникам для  виробничого споживання;

- суб'єкти господарювання, що займаються роздрібною торгівлею, реалізують товари, закуплені у  товаровиробників та у посередників, що спеціалізуються на оптовій  торгівлі, дрібнооптовим покупцям для подальшого їх продажу кінцевим споживачам.

 

3.Проблеми і перспективи розвитку оптової торгівлі в Україні

 

       Нинішню сферу оптової торгівлі, по суті, створено за рахунок об'єднання та трансформації підприємств трьох підгалузей товарного обігу: матеріально-технічного постачання, заготівель сільгосппродукції та оптової торгівлі споживчими товарами. Сучасний статистичний облік відтворено після розроблення та впровадження нових національних статистичних класифікацій, насамперед, Класифікації видів економічної діяльності(КВЕД), яка започаткувала нову галузь - статистику оптової торгівлі. На початок 2012р. в Україні нараховувалося 75703 підприємств, основним видом діяльності яких була оптова торгівля, або на 6734 більше ніж у 2008 році.

       Одна з найбільш гострих проблем організації оптової торгівлі України полягає в низькому рівні розвитку її складського господарства. Головною компонентою інфраструктури оптового ринку є складське господарство, яка забезпечує ефективне функціонування оптової торгівлі, особливо споживчими товарами. Потреба у складах зумовлена функціями, які виконує оптова торгівля, і що спрямовані передусім на узгодження інтересів сфер виробництва та споживання, задоволення різноманітних вимог покупців до асортименту, зменшення розриву між часом (місцем) виробництва товарів і часом (місцем) їх споживання чи використання. На сьогодні товарні склади мають тільки 6791 оптових підприємств або 8,8% . Для забезпечення своєї діяльності ці підприємства утримують 17 млн м2 власної складської площі, 64% якої припадає на закриті склади, 14% - здається в оренду. На кінець звітного року налічувалось 1,7 тис. складів-холодильників місткістю 229 тис. т, з яких 36% призначалось для глибокої заморозки. Місткості для рідини забезпечують одночасне зберігання 60 млн м3. Місткість сховищ для сипких товарів становила 1,4 млн м\ газосховищ -2,2 млн м3.

      Оптові підприємства, які не мають складського господарства, а їх зараз в Україні переважна більшість (91,2%), об'єктивно не можуть здійснювати повне обслуговування клієнтів та виконувати більшість функцій, які притаманні індустрії оптової торгівлі. Вони займаються здебільшого тільки посередницькою діяльністю, хоча і використовують зазвичай право власності на товари. Однак такий процес не супроводжується реальним рухом товарів, що є однією з основних причин високої частки перепродажу товарів всередині оптової ланки, невиправ-даності оптових націнок. Все це негативно впливає на кінцеву ціну товару.

      За даними аналізу стану використання складських приміщень підприємств з різними формами власності, що найбільше складські приміщення здають в оренду підприємства колективної форми власності, отримуючи в деяких випадках 10-50% доходів. Частка складських площ, наданих ними, становить близько 80% від усього обсягу оренди. Динаміка основних показників, що характеризують складське господарство, за 2010-2012 рр. свідчить про відсутність значних позитивних тенденцій у його розвитку.

      Рівень розвитку складського господарства безпосередньо впливає на забезпечення якості товарів, особливо швидкопсувних, під час їх зберігання. Практика показує, що на шляху від виробника до споживача втрачається від 30 до 50% усієї маси швидкопсувних товарів. Таким чином, в Україні стан складського господарства оптової торгівлі як за кількісними, так і якісними показниками не відповідає тенденціям його розвитку у розвинених країнах, де активно застосовуються нові логістичні принципи організації товароруху та підходи до використання складського фонду, збільшуються обсяги діяльності складів, підвищується ефективність їх використання, розширюється кількість послуг та знижується їх собівартість тощо. Відзначимо, що нині в Україні діють регіональні центри оптової торгівлі. Здебільшого вони сконцентровані у Києві - центрі ділової активності у всіх сферах національної економіки, Донецькій області, яка займає друге місце за обсягом оптового товарообороту (16,6%), Дніпропетровській (14,5%), Харківській, Луганській, Запорізькій, Одеській, Львівській та Київській областях (відповідно 5,7%; 5,5%; 3,8%; 3,7%; 3,4% та 3,4%). Нинішній розвиток оптової ланки не може забезпечити взаємозв'язок товаровиробників з торгівлею, а отже, і з споживачами. На наш погляд, ці причини останніми роками призвели до розбалансування національного внутрішнього ринку та економічного обміну між територіями. Відзначимо, що нині в Україні діють регіональні центри оптової торгівлі. Здебільшого вони сконцентровані у Києві - центрі ділової активності у всіх сферах національної економіки, Донецькій області.