Стандартизація термінології в галузі управління якістю

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Октября 2012 в 15:37, реферат

Описание работы

Для успішної діяльності в галузі стандартизації, як і в інших галузях науки і техніки, потрібна точна, науково обґрунтована термінологія. Невпорядкованість термінології перешкоджає взаєморо­зумінню спеціалістів, створенню єдиних методик, негативно впливає на впровадження обчислювальної техніки в управлінні народним господарством.

Содержание работы

Вступ………………………………………………………………………………3;
1. Основні поняття в галузі стандартизації………………………………4-9;
2. Порядок розроблення, затвердження та впровадження стандартів.10-16;
3. Суть поняття управління якістю та класифікація системи показників якості1…………………………………………………………………..7-20;
Висновок………………………………………………………………………...21;
Використана література………………………………………………………...22.

Файлы: 1 файл

реферат управлыння якыстю.doc

— 113.00 Кб (Скачать файл)

Якість продукції - це сукупність її споживчих властивостей, що здатні задовольняти потреби споживачів. Якісною вважається продукція, що відповідає вимогам стандартів і технічних умов і задовольняє потреби споживачів.

Рівень якості - це кількісна характеристики міри придатності того або іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного і оптимального її рівня.

Показник якості — це кількісна характеристика однієї або кількох властивостей продукції за певних умов її створення, експлуатації або споживання. Характеристикою вважається будь-яка відмітна властивість. Вона може бути власною чи заданою, якісною чи кількісною і належати до різних класів.

 

Існують такі класи  характеристик:

    • фізичні — механічні, електричні, хімічні, біологічні;
    • органолептичні — пов’язані з нюхом, дотиком, смаком, зором, слухом;
    • поведінкові — увічливість, чесність, правдивість;
    • часові — пунктуальність, безвідмовність, готовність;
    • ергономічні та функціональні — пристосованість до фізіологічних особливостей людини, швидкість, ємність, вантажомісткість тощо.

Однак у маркетинговій  діяльності слід зважати на різницю між визначеннями «параметр продукції» і «показник якості продукції». Параметр кількісно визначає будь-яку властивість продукції, а показник якості — лише показники функціонально-корисні, що формують якість. Залежно від кількості властивостей, що характеризуються, розрізняють одиничні і комплексні показники якості. Одиничний показник відображує одну з функціонально-корисних властивостей.

Обробка результатів вимірювань

Результати вимірювань повинні утримувати не тільки значення вимірювальної фізичної величини, але характеристику похибки з показаннями кількості спостережень і достовірною ймовірністю. Для цього отримані дані щодо об'єкта чи явища обробляють за допомогою статистично-математичних методів.

Оброблені результати показують кількісну характеристику фізичної величини об'єкта та її похибку. Результати отриманих вимірювань виражають у вигляді середнього арифметичного значення M і відхилення від середньої величини ± m. Це найчастіше застосовані значення фізичних величин у різних галузях народного господарства. За допомогою середніх величин надається узагальнена характеристика типових розмірів кількісно варіюючих ознак якісно однорідних об'єктів чи явищ. Для отримання більш точних даних результатів вимірювань проводять більш складні розрахунки за визначеними методиками. При цьому визначають достовірну ймовірність і точність, з якою проведено вимірювання.

Багаторазове вимірювання  однієї й тієї ж величини постійного розміру може здійснюватися в  декілька етапів, різними людьми, в  різних умовах, різних місцях, у різний час. Результат такого вимірювання визичається декількома серіями отриманих значень. Серії значень називаються однорідними, якщо складаються із значень, які підпорядковуються одному й тому ж закону розподілу ймовірності. У противному разі серії вважаються неоднорідними.

Перевірка однорідності є обов'язковою при виборі способу  спільної обробки результатів декількох  серій вимірювань. Організується перевірка на рівні емпіричних моментів:

1. Порівнюються між  собою середні арифметичні.

2. Порівнюються оцінки  дисперсій в кожній серії.

Серії з незначною  відмінністю оцінок дисперсій називають  рівно розсіяними, а зі значною  відмінністю - нерівно розсіяними. Рівно  розсіяні серії з незначною відмінністю  між середніми арифметичними вважаються однорідними. Якщо експериментальні результати, які в них, входять, отримані в одних і тих же умовах, це говорить про збіжність вимірювань, якщо в різних умовах - про відтворюваність результатів. Під збіжністю розуміється якість вимірювань, що відтворює близькість один до одного результатів вимірювань, виконаних в однакових умовах, а під відтворюваністю - в різних (у різних місцях, у різний час, різними методами і засобами).

Оптимальний експериментальний  матеріал по проведених вимірюваннях намагаються використовувати повністю при розрахунках. Експериментальні дані, які входять до однорідних серій, можна розглядати і обробляти як єдиний масив. При обробці нерівно розсіяних серій, які відрізняються незначно, середні арифметичні дані, враховуються особливо, адже ці вимірювання виконуються з великою точністю, Дисперсія (розсіюваність) у таких серіях менша. Здійснюючи математичну обробку даних, визначають середню зважувальну величину. Середня зважувальна величина визначається із значень варіюючого знака з врахуванням частоти варіантів і показує стандартну помилку.

Метода математичної обробки даних вимірювань викладені  у низьці спеціальних робіт. У  товарознавстві отримані результати вимірювань обробляють методом варіаційної  статистики. До статистичних числових характеристик відносять: (M) - вибіркову середню статистичну величину; S2 - вибіркову статистичну дисперсію і S - вибіркове середнє квадратичне відхилення.

У теорії похибок доведено, що за умов виконання нормального  закону (закону розподілення Гауса) при декількох вимірюваннях однакової точності, вибіркове середнє значення результатів при всіх вимірюваннях, є найбільш ймовірним і найкращим значенням вимірювальної величини.

При визначенні достовірності  результатів вимірювань визначають помилку середньої величини і нормовані відхилення чи критерій Ст'юдента-Фішера.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

В даній роботі ми розглянули такі основні питання, як: стандартизацію понять в системі управління якістю; проаналізували порядок розробки, затвердження та впровадження стандартів; а в третьому розділі розглянули поняття «управління якістю», класифікацію показників якості та показали як проводиться обробка результатів випробувань.

Отже, стандартизація - це діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усунення бар'єрів у торгівлі і сприяння науково-технічному співробітництву;

системи управляння якістю – це сукупність структури і процедур, процесів і ресурсів, необхідних для реалізації управління якістю. Вона повинна бути складовою частиною системою управління організації і має створювати у керівництва організації та/або споживача впевненість у тому, що продукція або послуга буде відповідати встановленим вимогам до її якості. При цьому масштаб системи якості повинен відповідати завданням організації в галузі якості (політики у галузі якості).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.ДСТУ ISO 9000:2007. Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів;

2. Декрет Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію"// Діло, 11.05.93р.

3. Алферов Н.П. Управление  качеством. Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 374с.

4. http://referat.repetitor.ua;

 

 

 

 

 




Информация о работе Стандартизація термінології в галузі управління якістю