Средства спортивной тренировки

1.Перечісліть компоненти багаторічного спортивного тренування починаючи з тренувального завдання.

2.Дайте визначення "спортивному тренуванню"

3. Основна причина виділення тренувального завдання ,як самостійного компонента структури спортивного тренування.

4.Перечісліть етапи спортивного добору.

5.Дайте характеристику  підготовчій частині уроку фізичноі культури

6.Перечісліть і охарактеризуйте  основні методи спортивного тренування.

7.Що значить "регулювати навантаження в тренувальному уроці"?

8.Перечісліть невиправдані витрати тренувального часу?

9.Перечисліть фактори які визначають загрузку в тренувальному занятті.и

10.Щов більшому ступені впливае на спортсмена: інтенсивні тренувальні навантаження чи головні змагання сезону,чому так?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. В організаційному відношенні процес відбору юних спортсменів поділяється на 4 етапи: 1) етап попереднього (первинного) відбору дітей і підлітків; 2) етап, заглибленої перевірки відповідності відібраного контингенту займающихся вимогам, пропонованим до успішної спеціалізації в обраному виді спорту (етап 1 вторинного відбору); 3) етап спортивної орієнтації; 4) етап відбору в збірні команди ДСО, країни. Цей етап відбору може здійснюватися поза спортивними школами.
2. Спортивне тренування – це доцільне використання знань, засобів, методів та умов, які дозволяють спрямовано впливати на розвиток спортсмена та забезпечувати необхідний ступень його готовності до спортивних досягнень
3. Структура підготовленості спортсмена включає технічну, фізичну, тактичну та психічну підготовку.

 Під технічною підготовкою  слід розуміти ступінь освоєння  спортсменом техніки системи  рухів певного виду спорту. Він  тісно пов’язаний з фізичними,  психічними та тактичними можливостями  спортсмена, а також з умовами  зовнішнього середовища. Зміна правил  змагань, використання іншого  спортивного обладнання помітно  впливає на зміст технічної  підготовки спортсменів. Фізична  підготовка – це можливості  функціональних систем організму.  Вона відображає необхідний рівень  розвитку тих фізичних якостей,  від котрих залежить успіх  під час змагань в конкретному  виді спорту.Тактична підготовка спортсмена залежить від того, наскільки він оволодіває засобами спортивної тактики (технічними прийомами, що необхідні для реалізації обраної тактики), її видами (наступальною, оборонною, контратакуючою) та формами (індивідуальною, груповою, командною).  Психічна підготовка за своєю структурою є неоднорідною. В ній можна виділити дві відносно самостійні та одночасно взаємопов’язані сторони: вольову та спеціальну психічну підготовку.

 

4. Спортивний відбір - це комплекс заходів, що дозволяють визначити високий ступінь схильності (обдарованість) дитини до того чи іншого роду спортивної діяльності (виду спорту).

На першому етапі відбору проводиться масовий перегляд контингентів дітей 6-10 років з метою їх орієнтації на заняття тим чи іншим видом спорту.

На другому етапі відбору виявляються обдаровані в спортивному плані діти шкільного віку для комплектування навчально-тренувальних груп і груп спортивного вдосконалення ДЮСШ, СДЮШОР, УОР.

На третьому етапі відбору з метою пошуку перспективних спортсменів та зарахування їх на центри олімпійської підготовки, СДЮШОР та УОР проводиться обстеження змагальної діяльності спортсменів з експертною оцінкою.

На четвертому етапі відбору у кожному олімпійському виді спорту повинні проводитися переглядові навчально-тренувальні збори.

5. підготовчій частині уроку- вирішуються завдання по підвищенню працездатності учнів (фаза впрацьовування). Це досягається за допомогою загальнорозвиваючих вправ, ходьби, стрибків, стройових прийомів, танцювальних кроків та ін. Для підвищення емоційного стану організму учнів і гарного настрою треба частіше застосовувати музичний супровід. Зміст підготовчої частини уроку повинен бути співставлений з основною діяльністю учнів на уроці.
6. У спортивному тренуванні під терміном метод слід розуміти спосіб застосування основних засобів тренування і сукупність прийомів і правил діяльності спортсмена і тренера.  
   У процесі спортивного тренування використовуються дві великі групи методів: 1) загальнопедагогічні, що включають словесні та наочні методи; 2) практичні, включають метод строго регламентованого вправи, ігровий і змагальний методи. 

Основна мета спортивного тренування — забезпечити високий рівень здоров'я спортсменів, оволодіння спортивною технікою, виховання моральних та вольових рис характеру, розвиток фізичних якостей (сили, швидкості, витривалості, спритності) і на цій основі — досягнення високих показників в обраному виді спорту. Все це обов'язково має передбачати навчання й тренування спортсменів будь-якої підготовленості — від новачка до майстра спорту.

7. Тренер має вміти регулювати навантаження та планувати процес тренування. Якщо на одних заняттях фізичне навантаження дуже велике, то на інших заняттях його треба трохи зменшити, особливо, коли заняття відбуваються щодня. Мета дозування — дати можливість спортсменам відновити стан організму після фізичного навантаження, щоб на наступних заняттях або змаганнях можна було його збільшити. 
   Тренер має планувати навантаження на заняттях таким чином, щоб во¬но поступово збільшувалось і досягло максимуму у змагальний період. 
   Збільшити чи зменшити фізичне навантаження можна шляхом регулювання інтенсивності виконання вправ.
8. Хронометрія, як спосіб педагогічного аналізу, включає досить багато варіантів. Змістом кожного з них є фіксація витрат часу і аналіз доцільності цих витрат. Наприклад, виходячи з потреб тренерського контролю, можна визначити витрати часу тренувального процеса на кожну з його частин, витрати часу на окремі вправи, витрати часу на використовувані форми організації або методи навчання. Однак найбільш змістовним, в забезпеченні педагогічного контролю, є визначення т.зв. щільності тренувального Процева.

Щільність тренувального Процеса це відносна величина, яка визначається у відсотках. Мета визначення щільності тренувального Процева - співвідношення витрат часу на різні елементи навчально-виховної діяльності і виявлення їх доцільності.

9. На заняттях навантаження слід поступово збільшувати і поступово зменшувати.  

На початку заняття при виконанні спеціальних вправ фізичне навантаження повинно бути не дуже великим і тривалим, оскільки спортсменів можуть втомитися і у наступній частині уроку не виконають повноцінно вправи. 
Для того щоб правильно дозувати фізичне навантаження у занятті, слід контролювати ЧСС спортсменів . Дозування фізичного навантаження під час занять дуже важливе для підвищення рівня функціональних можливостей організму тренуючихся і для досягнення ними високої тренованості, тому необхідно: 
1)    навчальний матеріал добирати з урахуванням підготовленості спортсменів; 
2)    складати навчальний матеріал так, щоб фізичне навантаження постійно збільшувалося; 
3)    вводити у заняття перерви (у вигляді бесід), малоінтенсивні вправи; 
4)    зменшувати фізичне навантаження під час змагань за рахунок коротких 
перерв, для методичних вказівок, полегшувати умови змагань.

10. Надзвичайна напруженість сучасного тренування створює додаткові труднощі, коли потрібно встановити оптимальний режим роботи і відпочинку, їх чергування у рамках структурних утворень тренувального процесу, забезпечити адекватні умови для повноцінного виконання спортсменом роботи різної спрямованості й ефективного перебігу спеціальних адаптаційних реакцій в організмі після неї, що помітно впливає на дієвість змагальної діяльності. Великі обсяги та інтенсивність тренувальних і особливо змагальних навантажень сучасного спорту призводять до поширення травматизму, що в свою чергу, негативно позначається на якості підготовки у різних видах спорту від 30 до 70 % спортсменів.