Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Октября 2012 в 21:46, дипломная работа
До розгляду специфіки екранної творчості тележурналіста зверталося багато вітчизняних і зарубіжних дослідників, теоретичні розробки яких залишаються актуальними і сьогодні, оскільки містять чіткі рекомендації, вимоги, своєрідні “стандарти” щодо професійної діяльності журналіста-телевізійника, зокрема ведучого телепрограм.
Реферат
Вступ
Розділ 1. Розкриття авторського задуму й постаті телевізійного ведучого
1.1 Авторський задум як основа створення телевізійної програми
1.2 Образ телевізійного ведучого: теоретичний аспект
Розділ 2. Реалізація авторського задуму ведучими програм телеканалу,,ТВ-5”
2.1 Особливості реалізації авторського задуму в моделі: ведучий як автор задуму
2.2 Втілення авторського задуму в програмах за моделлю: ведучий як реалі затор авторського задуму
Висновки
Список використаних джерел
Програма,,Давайте з’ясуємо” має безпосередній зворотній зв’язок з аудиторією. Він забезпечується інтерактивним опитуванням і прямим студійним телефоном. Зателефонувавши, глядачі можуть поставити запитання, які їх цікавлять, і отримати відповіді. Цей факт лише позитивно відбивається на рейтингові передачі, до даної передачі збільшується інтерес, зростає кількість аудиторії. Адже людям набагато цікавіше дивитися ті передачі, де вони можуть безпосередньо взяти участь, поспілкуватися з цікавими людьми і отримати інформацію, так би мовити,,,з перших вуст”.
У даному випадку відчувається досить серйозна підготовка журналіста і як ведучого, і як автора. Адже він заздалегідь продумав композицію програми, а за допомогою дзвінків може скеровувати її в різному напрямку. На відміну від попередньої програми,,,Давайте з’ясуємо” є цікавішою в плані подання і сприйняття інформації, жвавішою.
Знайома людина в кадрі виступає для глядача, насамперед, орієнтиром у багатому світі телевізійних програм, завдяки чому щоразу її поява супроводжується цікавою для глядача інформацією. Найбільш високий рівень персоніфікації тоді, коли ведучий, він же журналіст, виступає як учасник екранізованої дії – бере інтерв’ю, організовує дискусію між двома сторонами, проводить репортаж-розслідування, тим самим стає об’єктом співчутливої ідентифікації. І тут ведучий має бути вельми підготовлений до інтерв’ю, адже інтерв’ю – це заздалегідь прорахована тактична схема. І вдале інтерв’ю неможливе без заздалегідь прогнозованих для себе,,несподіваних” поворотів розмови.
Г. Лазутіна наголошує на тому, що до зустрічі з опонентом журналістові треба дуже ретельно готуватися. Навіть ретельніше, ніж до випуску новин, оскільки будь-яка форма діалогу повинна бути живою, містити активність обох сторін. У зустрічі вирішальним моментом має бути почуття і усвідомлення відповідальності за кожне сказане слово [31, c. 73]. Не слід забувати, що навіть добре підготовлене інтерв’ю може прийняти неочікувану форму. При підготовці до інтерв’ю, на перше запитання журналіст повинен передбачити дві відповіді: позитивну і негативну. Від відповіді залежить кожне наступне запитання, на яке знову ж таки треба передбачити дві протилежні відповіді. Можна зобразити схему, схожу на дерево, де на кожне запитання очікується одна з двох відповідей.
Як показує телевізійна практика, відповідність іміджу жанрові й тематиці програми не лише важлива, а й необхідна. Оскільки порушення цієї вимоги призводить до непрофесійності передачі, дисгармонії між образом, поведінкою ведучого і тематикою програми, а найголовніше – до несприйняття з боку глядачів. Варто враховувати той факт, що імідж телеведучого є, перш за все, комунікативною категорією, яку можна розділити на вербальну та невербальну. До вербального комунікативного іміджу відносять дикцію, артикуляцію, темпоритм і динаміку мовлення, інтелектуальні, граматичні показники, голос тощо. До невербального комунікативного іміджу телеведучого належать міміка, жестикуляція, стиль одягу, зачіска, макіяж.
Потрібно пам’ятати, що, розділяючи імідж на дві комунікативні категорії, ми характеризуємо імідж телеведучого в студії під час запису або прямого ефіру. Але не можна обмежувати імідж телеведучого тільки студією. Адже ведучий – це особа публічна, і після того, як вимикається камера, він так само, як і під час ефіру повинен намагатися дотримуватися усталеного іміджу, тоді довіра до нього глядачів тільки зростатиме.
Що стосується іміджу ведучого,, Давайте з’ясуємо”, він є в достатній мірі позитивним і справляє гарне враження на глядача. Серйозність тем, формат телепередачі, високоповажні гості зумовлюють діловий стиль ведучого. Костюм, краватка, гарна зачіска, окуляри – складові образу, що налаштовують на загальний лад програми. Щодо невербальних складових образу, можна відзначити, що ведучий досить активно жестикулює під час обміну інформацією. Він не просто сухо ставить запитання, чекає відповідь і переходить до наступного. Журналіст робить інформацію,,живою”, пропускає її через себе. Вся сукупність характеристик і маленьких деталей робить ведучого, а разом із ним і програму вцілому цікавою, доступною і затребуваною серед глядацької аудиторії.
Отже, можемо зробити висновок, що телебачення певною мірою взяло на себе місію давати відповіді на поставлені суспільством запитання. І в донесенні інформації до аудиторії велика роль належить ведучому. Інколи, в ролі автора і ведучого виступає одна людина. В такому випадку задум, який автор вмістив у передачу, передається,,із перших вуст”, без посередників. Подається саме та інформація, яку автор хотів донести аудиторії: в бажаній формі з необхідною інтонацією, в правильній послідовності. Але тут слід пам’ятати не лише про гарну форму повідомлення, а й брати до уваги такі речі, як перебивки, музичний фон, цікаві заставки, оформлення студії. Адже в даному випадку людина виступає не просто в ролі ведучого, а й як автор програми, шо накладає на неї більше відповідальності.
2.2 Втілення авторського задуму в телевізійних програмах за моделлю: ведучий як реалізатор авторського задуму
У вищезазначеному матеріалі йшла мова про ведучих, які водночас виступають авторами своїх програм. Далі мова піде про ведучих, які працюють за сценарієм автора, тобто реалізують через свою працю авторський задум. Серед телевізійної продукції існує велика кількість програм де ведучі не є авторами, а лише працюють з ними в одній команді, втілюють написане ними у життя. Над створенням телевізійної програми працює цілий колектив, Але головний зв’язок простежується між автором і ведучим. Останній виконує одну з головних функцій телебачення – інформує аудиторію, доносить певну сукупність інформації, ти самим втілює в життя авторський задум.
Як приклад роботи
ведучих можна навести інформац
Щодо ведучих, то над програмою працюють четверо: двоє хлопців (Денис Солдаткін, Андрій Гаврилов) та двоє дівчат (Дар’я Головешко, Ганна Редько), які ведуть ефіри попарно – хлопець/дівчина. Цікавим моментом є те, що хлопці розмовляють російською мовою, а дівчата – українською.
На відміну від попередніх передач, що були більш інформаційні, навіть публіцистичні,,, Ранок з ТВ-5” несе розважально-інформаційний характер. Від цього видозмінюється і роль ведучих. Між ними ведеться активна розмова на цікаві теми. Образи ведучих помітним чином відрізняються від тих, що ми бачили у програмах,,Ваше здоров’я” та,,Давайте з’ясуємо”. Це молоді, яскраві люди, з усміхненими обличчями, що вже своїм зовнішнім виглядом можуть підійняти настрій і викликати посмішку на обличчі. При чому подача інформації відрізняється не лише тому, що ведучі спілкуються двома мовами паралельно. Хлопець більш серйозніший за свою партнерку, яка намагається подати матеріал у трішки спрощеному вигляді, промовляє текст з якоюсь іронією в голосі. Але формат розмови обраний дуже вдало: ведучі гармонійно виглядають у кадрі, доповнюють образи один одного.
К. Маккой говорить, що діалогічний характер телевізійної комунікації дає можливість активного взаємообміну інформацією та знаннями між ведучим телевізійної програми та глядачем, котрі виступають у процесі отримання і передачі інформації як рівноцінні партнери [34, c. 81]. В основі телевізійного діалогу – спілкування між тими, хто володіє інформацією, її опрацьовує, виготовляючи різножанровий, різнотиповий, різноформатний телепродукт, і тими, хто цю інформацію споживає, накопичуючи нові знання про події, факти, явища, збагачуючи та поповнюючи ними світогляд, інтелектуальний потенціал, задовольняючи суспільно-корисні потреби та запити, які висуває життя.
Сучасне телебачення наполегливо і послідовно шукає можливості розширити екранний контакт і зробити його реально двобічним. Йдеться про участь у телевізійних проектах звичайних людей: героїв телесюжетів, інтерв’юйованих, традиційний зворотний зв’язок у вигляді листів, дзвінків.
Ведучі,,Ранок з ТВ-5” використовують це у своїй роботі. Щодо діалогу, то він є безперервним: триває якщо не з гостями чи телеглядачами, так між самими ведучими. При чому у даній програмі діалог постає в кількох своїх формах. Він може розпочатися з простої фрази, яка стає причиною для бесіди, що поступово переростає в дискусію. Але важливий момент заключається в тому, що ведучі показують свій професіоналізм і можуть вчасно зупинитись, або скерувати розмову в необхідне русло. Серед запрошуваних до студії – люди найрізноманітніших професій чи виду діяльності. Це може бути як звичайний працівник заводу, так і визнаний екстрасенс. Головне, щоб людина була цікавою для аудиторії і мала, що розповісти.
Під час програми підтримується безпосередній зв’язок із телевізійною аудиторією. Це здійснюється за допомогою телефонних ліній. Телеглядач може зателефонувати до студії і безпосередньо поставити гостеві запитання або розповісти щось цікаве з власного життя. При чому прямі включення глядачів відбуваються не в якийсь конкретний момент, а протягом усієї передачі. Через телефонний зв’язок глядач не лише задовольняє свої потреби в безпосередньому спілкуванні з гостем чи з ведучими в студії, а й бере участь в інтерактивах та вікторинах, що постійно проводяться під час ефіру. Тобто тут завдяки телефону як формі зворотнього зв’язку відбувається не лише безпосереднє спілкування з аудиторією, а й виконується розважальна функція телебачення.,, Живе” спілкування з аудиторією робить темп програми ще більш жвавішим, допомагає позбутися шаблонності ведення ефіру. І, хоча ведучі працюють за певним сценарієм, присутній момент експромту. Неможливо передбачити, яким чином буде розвиватися розмова з втручанням глядацької аудиторії. Саме в таких ситуаціях проявляються вміння ведучого швидко орієнтуватись, змінювати тему, одразу реагувати на почуте.
Телеведучий не лише виконує роль постачальника інформації, а бере на себе функцію формування особистості глядача. Повноцінного впливу телевізійного матеріалу на формування духовності можна досягти тоді, коли журналіст і глядач стають партнерами під час комунікації. Здійснення цього психологічного контакту залежить від якості передачі, яку потрібно побудувати за законами драматургії. При цьому варто подбати про те, щоб ідейна, тематична спрямованість передачі реалізувалася в усіх її компонентах: у тих, які інформують, орієнтують, навчають, формують уявлення, цінності, естетичні смаки, спонукають до пізнання, до морально-духовного самовдосконалення. На рівень сприйняття телепрограми глядачем впливають такі фактори, як актуальність інформації, її зв’язок з іншими повідомленнями, вербальна і візуальна єдність змісту і форми матеріалу, емоційна насиченість, популярність, образність і чіткість викладу.
Ведучі програми,,Ранок з ТВ-5” вільно спілкуються на будь-яку тему, жартують, читають цікаві факті зі світової історії. Одним словом, роблять усе, щоб привернути увагу аудиторії. Це характеризує їх як професіоналів, які здатні робити все необхідне, для задоволення потреб аудиторії. А так як програма виходить зранку, ведучі повинні не лише розбудити аудиторію, а ще й поінформувати про останні новини і дати позитивний заряд на цілий день. Тому, вони мають бути, так званими,,живчиками”.
Щодо зовнішнього виду, то тут простежується абсолютно інша ситуація, ніж в двох попередніх програмах. Так як передача носить розважально-інформаційний характер, ведучі можуть собі дозволити не лише ділові костюми, а й дещо,,цікавіше”. Яскравий одяг ведучих також впливає і на сприйняття інформації, і на загальне враження від програми. Але не слід зловживати дозволеним. Одяг має бути в міру яскравим, все-таки містити в собі елементи класики, а не бути таким, щоб вся увага телеаудиторії була прикута саме до зовнішнього вигляду ведучого.
Немаловажним фактором у сприйнятті аудиторією інформації є оформлення студії. М’який диван, живі квіти, яскраві кольори – все це дозволяє розслабитись, при чому як глядачеві, так і ведучим. Це відчувається навіть у їх поведінці: немає скованості, напруги, незручних пауз. Крім яскравого оформлення студії, позитивно сприймається і збільшує інтерес глядачів яскраві заставки, перебивки, що з’являються протягом всього часу трансляції програми. Отож, можна сміливо стверджувати, що програма,, Ранок з ТВ-5” є яскравим прикладом гарної роботи ведучих і вдалого втілення в життя авторського задуму.
Як ще один приклад реалізації авторського задуму через особу ведучого можемо назвати програму,,Домострой”.
Інформаційно-розважальна програма,,Домострой” – це щотижневі новини в сфері нерухомості, коментарі та поради фахівців: юристів, ріелторів, архітекторів, інженерів, дизайнерів. Програма для тих, хто хоче жити красиво. Подається інформація про новинки, інноваційні технології в сфері будівництва та ремонту, оформленні інтер’єрів житлових і громадських приміщень. В програмі зібрані поради та маленькі хитрощі щодо сфери застосування і особливостей будівельно-оздоблювальних матеріалів, правил колористики, грамотного освітлення та облаштування будинку. У телеглядачів програми,,Домострой” завжди є відмінна можливість почерпнути свіжі ідеї та втілити їх у реальність при оформленні своїх квартир, земельних ділянок і заміських будинків. Ведучими програми є Світлана Холод та В’ячеслав Чумаков.
Хоча програма і є інформаційно-розважальною за жанром, але за змістом вона дуже відрізняється від попередньої. На відміну від більшості програм такого формату, що ведуться в студії, прив’язані до певного місця,,,Домострой” більше нагадує великий інформаційний сюжет.
Информация о работе Авторський задум як основа створення телевізійної програми