Матеріали з дисципліни «Проблематика ЗМІ»

Будучи станом суспільної свідомості, громадська думка є ніби посередницею між свідомістю і практичною діяльністю людей. Не підмінюючи ні однієї із форм суспільної свідомості, не спираючись на організовану силу як закон, не визначаючи цілей, як це робить програма, громадська думка з допомогою специфічних  засобів, шляхом схвалення або осуду, захоплення чи зневаги, акцентування інтересів, раціональної та емоційної оцінки людей  і їхніх учинків сприяє трансформації  тих чи інших ідей у конкретні  вчинки. Розуміючи всю складність вичленення мотивів поведінки людей, пов'язаних з їхніми потребами і  переконаннями, не можна не погодитися з думкою вченого О. Улєдова про  те, що "стан свідомості (в тому числі  громадська думка) становлять суб'єктивний бік реальних відносин та діяльності людей, виступаючи в ролі рушійної сили".

Отже, виражаючи і формуючи громадську думку, засоби масової інформації, з одного боку, акумулюють досвід і  волю мільйонів, а з другого —  впливають не тільки на свідомість, а й на вчинки, групові дії людей. Тоталітарні режими не рахуються  з громадською думкою. У демократичному суспільстві управління соціальними процесами передбачає вивчення і вплив саме на громадську думку. А у зв'язку з цим справді величезна роль засобів масової інформації. Вони стають важливим компонентом демократичних форм управління соціальними процесами.

Засоби масової інформації здійснюють свою політичну, управлінську роль у політичній системі шляхом обговорення, підтримки, критики й  осуду різних політичних програм, платформ, ідей і пропозицій окремих осіб, громадських формувань, політичних партій, фракцій. Процес перебудови, демократизації суспільства надзвичайно активізував засоби масової інформації і в цьому плані. Досить згадати обговорення проектів найрізноманітніших законів, проектів економічних реформ, структур управління і т. д.

Слід також пам'ятати, що пропаганда, навіть підтримка тих  чи інших політиків, їхніх програм  не означає їх некритичного сприйняття. Гіркий досвід минулого застерігає від  колишніх захоплень програмами і  діями окремих політичних лідерів. Преса повинна зважено і критично оцінювати їх. Звичайно, критичний  підхід не має нічого спільного з  тим огульним, упередженим запереченням нових ідей, рухів, формувань, характерним  для компартійної преси. Йдеться  про порушення елементарних норм плюралізму, етики і моралі.

По-перше, це небажання дати об'єктивну інформацію про явище. Можна не погоджуватися з чужою  позицією, але об'єктивно викласти її — норма журналістики. Спотворення  і підтасовка фактів, викривлення  позиції опонента і понині залишаються  засобами боротьби проти нового як ворожого, неможливого, антинародного. Це типовий більшовицький підхід, який потрібно долати. По-друге, це типові публічні доноси на окремих осіб, знаходження "компромату", інформації з сумнівних  і загадкових джерел про ту чи іншу людину, якими рясніли сторінки комуністичних  газет уже у так звані перебудовані роки.

А між тим, саме засоби масової  інформації повинні показувати зразок політичної культури, зміни самої  сутності політичного мислення. Преса, інші засоби масової інформації покликані  виховувати цю політичну культуру в  суспільстві. Політична культура журналіста передбачає правдивість, чесність, надання  переваги загальнолюдським чинникам перед  кастовими, класовими. Висока політична  культура передбачає також добросовісність  у викладі точки зору політичного  опонента, недопустимість поширених  і сьогодні мітингових прийомів навішування  ярликів, підміни переконливих аргументів суто емоційними засобами суперечок  і звинувачень.

Демократизм, політична культура несумісні з нетерпимістю, коли автори, не соромлячись образливих виразів, шукають і малюють образ ворога. Полеміка ще нерідко перемішується  з відкритою лайкою. Без політичної боротьби, часто гострої, принципової, демократичне суспільство обійтися не може.

Йдеться не просто про прийоми  полеміки, а про явища глибинніші, про певну ментальність, про одержану у спадщину з минулого традицію непримиренності  до тих, хто мислить не так. За цим  стоїть внутрішня впевненість у  власній непомильності. "Характерна риса сьогоднішнього суспільства, за моїми  спостереженнями, — це невміння вести  суперечку, — зазначає відомий політолог, один із архітекторів "Празької весни". Млинарж. Супротивні сторони з піною  на губах доводять свою правоту, яка  звичайно виражається у крайніх  формах, стараючись "добити" опонента, щоби він більше не міг підняти  голову. До масової свідомості ще не ввійшло, що істина, як правило, відносна: той, хто безумовно має рацію  тепер, завтра може виявитися неправим, і йому доведеться це визнати. У цивілізованому суспільстві загальноприйняте співробітництво  із суперником, навіть політичним противником. Завтра вони можуть помінятися місцями: той може бути зверху, а цей виявиться щодо нього в опозиції. Тільки навчаючись на перших помилках, позбуваючись нетерпимості, молода демократія зуміє виступити перед спокусою встановити диктатуру".

 

 

 

 

2. Специфікація
1. Структура

Наш інформаційний доробок  складається з дев’яти матеріалів різних жанрів:

• «Залазь-но, бабуню, на дах». Кореспонденція, інформаційний жанр.
• «На Сумщині «дбайливі» батьки загубили свою дитину». Кореспонденція, інформаційний жанр.
• «Не кривдьте братів наших менших…». Сповідь, аналітичний жанр.
• «Підлітковий алкоголізм прогресує» . Кореспонденція, інформаційний жанр.
• «У  Дніпропетровську - єпідемія туберкульозу». Кореспонденція, аналітичний жанр.
• «Тигипко про безробітицю». Звіт, інформаційний жанр.
• «Паління – загроза майбутньому поколінню». Кореспонденція, інформаційний жанр.
• «Забруднення повітря і побутові відходи – головні вороги української екології». Стаття, аналітичний жанр.
• «Наркоманія – суцільний жах сьогодення». Кореспонденція, інформаційний жанр.
2. Технічна характеристика обсягу

Авторський аркуш (авторський лист) - умовна одиниця виміру обсягу текстової та ілюстративної інформації літературного твору, що використовується у видавничій справі і є основою для обліку праці автора, укладача, рецензента тощо. Один авторський аркуш дорівнює 40000 друкованих знаків прозаїчного тексту (враховуючи цифри, розділові знаки, проміжки між словами), чи 40 кілобайтам комп'ютерного тексту в DOS-форматі (разом з проміжками), чи 700 віршованим рядкам, чи 3 000 см² площі ілюстративного матеріалу на сторінках видання. Об'ємом авторського аркуша можна вважати 22 сторінки друкованого тексту за умови приблизно 1800 знаків\сторінку.

Друкований аркуш - одиниця вимірювання натурального обсягу видання, що дорівнює друкованому відбитку на одній стороні паперового аркуша, що сприймає фарбу з друкарської форми, стандартного формату.

Розрізняють фізичний і умовний друковані аркуші. 
Фізичний друкований аркуш дорівнює половині паперового аркуша при стандартних форматах (у см) 60×84, 60×92, 70×92, 70×108, 84×108 та близьких до них. При друкуванні з одного боку паперовий аркуш містить один фізичний друкований аркуш. При друкуванні з двох боків паперовий аркуш містить два фізичних друкованих аркуші.

Умовний друкований аркуш - умовна одиниця обсягу видання, що дорівнює друкованому аркушу форматом 60x90 см та призначена для розрахунку й порівняння друкованого обсягу видань різних форматів.

Наш інформаційний продукт  складається з 21 334 знака, що дорівнює 0,5 авторського аркуша.

1. «Залазь-но, бабуню, на дах» - 1403 знаків, 0,04 авторського аркуша.
2. «На Сумщині «дбайливі» батьки загубили свою дитину» - 2011 знака,  0,06 авторського аркуша.
3. «Не кривдьте братів наших менших…» - 724 знака, 0,02 авторського аркуша.
4. «Підлітковий алкоголізм прогресує» - 2113знаків, 0,06 авторського аркуша.
5. «У  Дніпропетровську - єпідемія туберкульозу» - 1312 знаків, 0,04 авторського аркуша.
6. «Тигипко про безробітицю» - 2555 знаків,  0,06 авторського аркуша.
7. «Паління – загроза майбутньому поколінню» - 2235 знаків, 0,07 авторського аркуша.
8. «Забруднення повітря і побутові відходи - головні вороги української екології» - 2752 знака, 0,05 авторського аркуша.
9. «Наркоманія – суцільна проблема сьогодення» - 3010 знаків, 0,08 авторського аркуша.

3. Зображення

1. «Залазь-но, бабуню, на дах»

Фото: www.yandex.ru. Автор не відомий

 

 

 

 

 

 

 

2. «На Сумщині «дбайливі» батьки загубили свою дитину»

Фото: www.yandex.ru. Автор не відомий

3. «Не кривдьте братів наших менших…»

Фото: www.yandex.ru. Автор не відомий

 

4. «Підлітковий алкоголізм прогресує»

Фото: www.yandex.ru. Автор не відомий

5. «Тигипко про безробітицю»

Фото: www.yandex.ru. Автор не відомий

 

6. «У  Дніпропетровську - єпідемія туберкульозу»

Фото: www.yandex.ru. Автор не відомий

7. Паління – загроза майбутньому поколінню

Фото: www.yandex.ru. Автор не відомий

 

8. «Забруднення повітря і побутові відходи – головні вороги української екології»

 

Фото: www.yandex.ru. Автор не відомий

9. «Наркоманія – суцільний жах сьогодення»

Фото: www.yandex.ru. Автор не відомий

4. Авторська ідея

Наш інформаційний продукт  складається з чотирьох матеріалів, де порушуються такі проблеми:

• соціальні проблеми на сторінках ЗМІ,
• висвітлення у ЗМІ екологічних проблем.

Соціальні проблеми на сторінках ЗМІ

У сповіді «Не кривдьте братів наших менших…» висвітлено проблему безпритульних тварин на вулицях нашого міста. Головна ідея матеріалу – заклик усіх громадян та гостей міста не ображати та не ставитися байдуже до тварин-безхатченків. Адже це також живі істоти, розумні та віддані, що вміють відчувати біль, відчай. «Вчіть своїх дітей добру, адже не так важко винести кістку безпритульному псу, насипати хліба для пташок, не злякати, а пожаліти дворових котів…»

Нагадуємо, що відстріл безпритульних собак заборонено, згідно з Законом України про  захист тварин від жорстокого поводження.

За підрахунками, у місті  з населенням 300.000 мешканців, на вулицях живуть більш ніж 4000 бродячих собак та котів. Морози зимою доходять до -30С, що неминуче сказується на чисельності тварин. Але тих, що вижили протягом зими, весною відстрілюють комунальні служби міста. Нерідко це відбувається на очах жителів міста та дітей. На це виділяються кошти з бюджету, утримується штат працівників, в газетах друкуються повідомлення про кількість знищеннях тварин за певний період. Проблеми це не вирішує, оскільки кількість бездомних тварин весь час збільшується. Але будь-яка жорстокість, включаючи і жорстокість до «братів наших менших», руйнує у населення моральність та духовність, породжує почуття вседозволеності не тільки до тварин, але, зрештою, і до людей.

У кореспонденції «На Сумщині «дбайливі» батьки загубили свою дитину» порушується проблема безвідповідального виховання батьками своїх дітей. Рано-вранці, прямо на вулиці випадковим прохожим була знайдена 5-ти місячна дитина. Це свідчить про дуже малу відповідальність та серйозність молодих батьків у відношенні до своїх чад, а інакше, як таке могло статися? За інформацією правоохоронних органів, напередодні пригоди молоде подружжя «добре» погуляло, що і спричинило таку ситуацію. Стаття закликає відповідальніше ставитися до своїх дітей та не зловживати спиртними напоями.

У кореспонденції «Залазь-но, бабуню, на дах» аналізується соціально-побутова проблема. Вічне питання безпорадності старих людей та бездіяльність комунальних установ.

Дах будинку, де живе пенсіонерка  Клавдій Артемівна Петренко, керуюча  компанія чистить регулярно. А ось  на козирках балконів останнього, п'ятого  поверху робочі лід залишають, акуратно прибираючи сніг в проміжках між  ним.

Стаття вивітлює байдужість працівників місцевого комунального підприємства, мовляв, ваші проблеми –  ви їх і вирішуйте.

Матеріал «Підлітковий алкоголізм прогресує» розповідає про критичну ситуацію в Україні стосовно дитячого пияцтва. Наша країна за цим показником знаходиться на першому місці. У статті приведена статистика вживання алкоголю серез підлітків, проаналізовані дослідження американських вчених. Зазначені головні причини, що саме спонукає дитину купувати та вживати алкогольні напої.

Цей матеріал має на меті звернути увагу насамперед батьків  на життя своїх неповнолітніх  дітей, замилитися над шкідливістю  цього заняття та над його наслідками.

Звіт «Тигипко про безробітицю» розповідає про брифінг віце-прем’єр міністра, міністра соціальної політики  України Сергія Тигипко. За його словами, в кінці червня має вийти новий закон, основною метою якого буде стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць.