Загальні положення методики розслідування окремих видів злочинів. Криміналістична характеристика злочинів

 

 

 

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту

Інститут державного управління та права

Кафедра правознавства

 

 

 

 

РЕФЕРАТ,

 

 

на тему:

«Загальні положення методики розслідування окремих видів злочинів. Криміналістична характеристика злочинів»

 

 

 

   

 

                                                               

                                                           Виконав:

            студентка 4-го курсу

     групи ЮР 11

     Жученко О.В.

 

     Перевірив:

               Зав.кафедри

                          Брайченко С.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

Черкаси 2014р.

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………………….3

1. Система та завдання методики розслідування окремих видів злочинів………..4
2. Первинні матеріали про вчинений злочин,первинні і наступні слідчі дії………5
3. Поняття і види слідчих ситуацій…………………………………………………....8
4. Поняття криміналістичної характеристики та її співвідношення з кримінально-правовою, кримінологічною та психологічною характеристиками……………….....11
5. Елементи криміналістичної характеристики окремих видів злочинів …………..15

ВИСНОВОК…………………………………………………………………………...…22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………….…23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Для того щоб швидко і повно розкрити будь-який злочин і викрити винних осіб при розслідуванні, необхідно знати певні кримінально-правові і криміналістичні особливості окремих видів злочинів, методичні принципи їхнього розслідування і особливості застосування рекомендацій криміналістичної техніки і тактики в специфічних умовах розслідування різних видів злочинів.

Методика розслідування окремих видів злочинів являє собою систему оптимальних прийомів і засобів діяльності слідчого в специфічних умовах розслідування різних видів злочинів, розроблену для найкращого вирішення задач слідства на певній теоретичній і методичній основі з урахуванням кримінально-процесуальних вимог кримінально-правової і криміналістичної характеристик злочинів.

Зміст методики розслідування окремих видів злочинів складається з двох груп питань. Одна група складається з загальних вихідних теоретичних і методичних положень, які стосуються криміналістичної характеристики злочинів, принципів підходу до розробки засобів розслідування, структури розслідування і змісту його частин. Інша група являє собою методичні питання розслідування конкретних видів злочинів, що реалізують загальнотеоретичні, методичні положення і рекомендації криміналістичної техніки і слідчої тактики в специфічних умовах розслідування різноманітних злочинів.

Кожний злочин за своїми обставинами і деталями є індивідуальним і неповторним. Тому не може бути й цілком однакового процесу їхнього розслідування. Однак кожний злочин, поряд з індивідуальними особливостями, містить в собі і деякі загальні риси, що повторюються. Останні найчастіше виявляються в способі, механізмі і обстановці вчинення злочинів, особі суб'єкта злочину і т.д.

Вказані загальні риси дозволяють об'єднати одиничні злочинні вчинки в окремі види і типи не тільки за кримінально-правовими характеристиками, але і по їхніх криміналістичних ознаках.

 

1. Система та завдання методики розслідування окремих видів злочинів

 

Кожна методика розслідування, грунтуючись на викладених вище загальних положеннях, повинна відображати особливості застосування тактичних прийомів проведення слідчих дій.

Оперативно-розшукові дії по окремих категоріях дій також можуть мати особливості. Наприклад, розслідування дій про грабіжі і розбійні напади показало, що злочинці намагаються якомога швидше зникнути з місця злочину, але, знаходячись при цьому в схвильованому стані, вони нерідко напиваються, вчиняють сварки між собою або з сторонніми особами. Отже, по таких справах необхідно негайно організувати спостереження за всіма пунктами, звідки можна виїхати з даної місцевості, обов'язково перевірити у відділеннях міліції і штабах народних дружин випадки порушення суспільного порядку.

В окремих методиках розслідування (у випадках необхідності) повинні враховуватися і особливості взаємодії слідчого з ревізійними і інспекційними службами при розслідуванні, а також можливості притягнення громадськості до розслідування. При взаємодії з зазначеними вище службами необхідно виходити з того, що діяльність слідчого особливо на початку розслідування носить невідкладний характер і має важливе значення для здійснення правосуддя. Тому слідчому належить пріоритет у порівнянні з іншими службовими особами в проведенні будь-яких процесуальних дій по кожній пригоді, в якому містяться ознаки злочину.

Деякою своєрідністю характеризуються вибір і застосування прийомів і засобів криміналістичної техніки при розслідуванні окремих видів злочинів. По одних справах вимагається максимальний набір науково-технічних засобів, по інших - мінімальний. Застосування науково-технічних засобів повинно вміло поєднуватися з іншими діями слідчого і пристосовуватися до самих різноманітних слідчих ситуацій і т.д.

Необхідно врахувати особливості виявлення і усунення обставин, які сприяють вчиненню окремого виду злочинів.

2. Первинні матеріали про вчинений злочин,первинні і наступні слідчі дії

 

Важливою умовою успішного розслідування злочинів є своєчасне їхнє викриття і порушення кримінальної справи, а також негайний початок слідства. Реалізація цієї умови в значній мірі залежить від особливостей первинних матеріалів, що отримує слідчий.

Якщо первинний матеріал переконливо свідчить про ознаки злочину (наприклад, виявлений труп з ознаками насильницької смерті, що дає підстави припускати вину в цьому інших осіб, виявлений підроблений грошовий документ, виявлений злом складу і т.п.), слід негайно порушити кримінальну справу і вести розслідування. З моменту порушення і починається перший етап розслідування.

Очевидна відсутність в первинних матеріалах ознак злочину (наприклад, встановлення факту природної смерті при викритті трупу, наявність ознак не розкрадання, а перевитрати підзвітних засобів, що тягне за собою матеріальну відповідальність, і т.д.) зобов'язує відмовити в порушенні кримінальної справи.

Найбільш складним для вирішення питання про порушення кримінальної справи є випадки, коли первинний матеріал не дасть достатніх підстав ані для порушення кримінальної справи, ані для відмови в ньому, бо містить неясні вказівки на можливий злочин (наприклад, виявлена велика нестача товару на складі, але завідуючий складом заперечує її, посилаючись на неправильно проведену перевірку наявності товару). Саме в подібних випадках і виникає необхідність в підготовчому етапі. Поповнення матеріалів, яких не вистачає для прийняття законного рішення по таких первинних даних може виражатися у витребуванні документів з приводу обставин, викладених в первинних матеріалах; витребуванні дійсних документів замість надісланих копій; дорученні провести повторну ревізію або інвентаризацію або додаткову перевірку тіє чи іншої обставини організацією, що подала матеріал, або вищестоооячої організації; одержанні письмових чи усних пояснень від відповідних осіб;ознайомленні на місці з обстановкою, станом обліку і звітності, системою роботи і виробничим процесом на даному підприємстві і ін.

Зазначена діяльність по підготовці до початку розслідування або прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи також має певний методичний аспект. Зокрема, характер ситуації, що складається в даний період визначає загальні напрямки перевірки, проведення перевірочних дій (що виключає слідчі дії, окрім огляду місця події) та їхня послідовність. Разом з тим засоби цієї перевірки визначаються і стислими законними термінами її проведення і непроцесуальною формою діяльності.

На першому етапі розслідування найчастіше на основі додаткових даних уточнюються вже намічені і висуваються нові слідчі версії і відповідно доповнюється план розслідування. Нові, у порівнянні з первинними, дані на вказаній стадії одержуються шляхом первісних слідчих дій, що необхідно провести на самому початку розслідування.

Первісні слідчі дії відіграють істотну роль в методиці розслідування, бо зібрані в результаті їхнього проведення відомості створюють фактичну основу розслідування, що забезпечує можливість розвернутого планування розслідування і його цілеспрямованість. В своїй більшості вказані дії носять невідкладний характер в тому сенсі, що у випадку зволікання можуть виявитися втраченими важливі для справи докази (наприклад, запізнення з оглядом місця події може призвести до зникнення деяких важливих слідів під впливом атмосферних явищ, часу, сторонніх осіб і т.д.). 

Однак первісні дії - це ще і такі дії, що не є у вищезазначеному сенсі невідкладними, але вони необхідні для з'ясування характеру події і створення перспективи розслідування. Наприклад, експертиза документа при підозрі на його підробленість не є в цьому сенсі невідкладною, оскільки, будучи проведеною і через декілька місяців, вона дасть той самий результат, але складає одну з необхідних первісних дій, тому що від неї залежить напрямок розслідування.

Первісні слідчі дії - це не особливий вид слідчих дій, а звичайні дії, що утворюють певний комплекс, виходячи з слідчої ситуації, яка склалася, вибору напрямку розслідування і кола обставин, які підлягають першочерговому встановленню. Правильний методичний підхід до вибору необхідного комплексу первісних слідчих дій і черговості їхнього проведення є запорукою успішності не тільки першого етапу, але і усього розслідування в цілому. Тому виділення в методиці розслідування первісних слідчих дій, визначення оптимального їхнього набору і послідовності має принципове методичне значення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Поняття і види слідчих ситуацій

 

В методиці розслідування мають велике значення рекомендації, по визначенню основних напрямків розслідування в залежності від слідчих ситуацій, що складаються власне на початку розслідування.

Всі вони можуть бути поділені (дещо умовно) на шість основних груп:

1. Є відомості  про подію злочину і про  винну особу, але треба встановити, чи дійсно була ця подія, чи  мала вона злочинний характер (згвалтування, вчинене відомою особою; грабіж, і розбій, вчинені відомою  особою; дача і одержання хабара; дезертирство; зловживання службовим  становищем і ін.).

Напрямки розслідування - встановлення події, його конкретних обставин, поведінки при цьому підозрюваної особи (а у випадку насильства - також і потерпілого; у випадку дачі хабара - також поведінки одержувача; у випадку одержання хабара - її); встановлення предмету злочину при грабежі і розбої, хабарі, зловживанні. Відповідно визначається комплекс первинних слідчих дій по цій та всіх інших нижченаведених ситуаціях.

2. Встановлений  факт з ознаками злочину і  відомі конкретні особи, які повинні  нести відповідальність за даний  вчинок у зв'язку з їхнім  положенням, але вимагається вирішити  питання про їхню особисту  вину (нестача майна; псування майна; випуск недоброякісної продукції; порушення правив безпеки праці  і ін.).

Напрямки розслідування - з'ясування безпосередніх і основних причин події і особистого відношення до них зазначених осіб, їхньої особистої поведінки в цій події.

3. Встановлений  факт з ознаками злочину, вчинити  та скористатися результатами  якого могли тільки особи з  певного кола по свойому положенню (підроблені видаткові документи; безтоварні операції; знищення облікових  документів і ін.).

Напрмки розслідування - дослідження поведінки кожного з осіб цього кола і його відношення до встановлених фактів, встановлення факту використання результатів злочину.

4. Встановлений  факт з ознаками злочину, вчинити  який могли скоріше всього  особи з кола тих, хто зацікавлений  не в безпосередньому, а в більш-менш  віддаленому результаті злочину (підпал з метою приховування  слідів іншого злочину; знищення  майна; вбивство з приховуванням  трупа і взагалі факту смерті  певної особи; вбивство з прихованими  для цього мотивами і ін.).

Напрямки розслідування - дослідження поведінки кожного з кола цих осіб, його відношення до події, отримання від вчинення даного злочину вигод.

5. Встановлений  факт з ознаками злочину, для  вчинення якого вимагаються особливо  професійні навики або особливе  знання якої-небудь обставини (виготовлення  фальшивих грошей, цінних паперів, документів; злом сховища з використанням  складних засобів; розкрадення з  завідомо ознайомленого місця  зберігання або наявності цінностей  і ін.).