Аналіз основних понять теми дослідження

Інший важливий чинник пов'язаний з мотивом творчості  в майбутній професійній діяльності, тягою до творчості і тими можливостями, які представляє для цього робота за фахом. Дослідження показали, що даний чинник більш значущий для успішних, менш значущий для неуспішних учнів. Формування творчого відношення до різних видів професійної діяльності, стимулювання потреби в творчості і розвитку здібностей до професійної творчості - необхідні ланки системи професійного навчання і професійного виховання особи.

Не дивлячись  на те, що задоволеність професією  обумовлена безліччю чинників, її рівень піддається імовірнісному прогнозуванню. Очевидно, ефективність такого прогнозу визначається тим комплексом методик, які будуть застосовані для діагностики інтересів і схильностей особи, що вчиться, її установок, ціннісних орієнтацій, а також характерологічних особливостей.

Правильне виявлення  професійних інтересів і схильностей  є важливим прогностичним чинником задоволеності професією в майбутньому. Причиною неадекватного вибору професії можуть бути як зовнішні (соціальні) чинники, пов'язані з неможливістю здійснити професійний вибір по інтересах, так і внутрішні (психологічні) чинники, пов'язані з недостатнім усвідомленням своїх професійних схильностей або з неадекватним уявленням про зміст майбутньої професійної діяльності.

Формування  стійкого позитивного відношення до професії - одне з актуальних питань педагогіки і педагогічної психології. Тут ще немало невирішених завдань. У сучасних умовах динамічного розвитку професійних знань, через вимоги, що пред'являються до особи, про безперервну професійну освіту і вдосконалення, подальша розробка вказаної проблеми набуває великої значущості. Її конкретне рішення багато в чому залежить від спільних зусиль педагога і психолога -- як на стадії роботи профорієнтації в школі, так і в процесі професійного навчання. Ці зусилля в основному зводяться до надання особі компетентної психолого-педагогічної допомоги в її пошуку професії для себе і себе в професії. Звичайно, завдання це нелегке, та зате важлива і благородна справа, бо її успішне рішення допоможе людині запобігти перетворенню своєї майбутньої професійної долі в шлях без мети і орієнтирів [57].

Отже, в результаті проведених нами теоретичних досліджень, на основі аналізу різних теорій по вивченню мотивації, можна укласти, що мотиваційна сфера людини дуже складна і неоднорідна.

У сучасній психології в даний час існує безліч різних теорій, підходи яких до вивчення проблеми мотивації настільки різні, що деколи їх можна назвати діаметрально протилежними. Проте, ми не ставили перед собою  завдання привести якісний аналіз окремих теорій, ми лише намагалися розглянути основні напрями в сучасних дослідженнях. Нам здається, що сама складність даного поняття, багаторівнева організація мотиваційної сфери людини, складність структури і механізмів її формування, відкриває широкі можливості для застосування всіх згаданих нами теорій. Тобто затвердження окремих теорій можуть прямувати на різні елементи мотиваційної структури і саме в цих напрямах будуть найбільш компетентними і валідними. Цілісна картина може скластися тільки при інтегрованому підході до вивчення проблеми мотивації на сучасному етапі розвитку психологічної думки, з урахуванням прогресивних ідей різних теорій.

 

 

 

1. Албегова И. Ф. Исследование мотивации социальных работников // Социологические исследования. - 2005. - № 1. - С. 78-81.
2. Алексеева М.И. Мотивация учения студентов и удовлетворенность выбором вузом. Сб: Эмоциональная регуляция учебной и трудовой деятельности. Москва, Одесса. 1986г.
3. Афанасьев М.С. Социальные ценности и ценностная ориентация личности. – М.: Политиздательство, 1990. – 211с.
4. Занюк С. С. Теоретичні та практичні аспекти формування мотивації досягнення // Педагогічні та психологічні науки. Науковий вісник Волинського державного університету. - 1998. - № 9 - С. 55-59.
5. Занюк С. С. Тренінг особистісної причинності як метод формування мотивації учіння // Психологія. Збірник наукових праць  Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. - Вип.  2(9), ч. 1. - К., 2000. - С. 171-176.
6. Занюк С. С. Психологія мотивації. Навчальний посібник. - К.: Вид-во “Либідь”, 2002. - 304 с.
7. Грабовська Т. Формування позитивної мотивації діяльності особистості / Т. Грабовська, О. Киричук / Рідна школа. - К. - 2002. - № . 4. - с.12-14.
8. Гриншпун С.С. Интересы и склонности при выборе профессии / С.С. Гришпун // Школа и производство. - №6. - 1985.
9. Гулеватий В.Л. Шляхи підвищення мотивації навчання студентів // intkonf.org › ... › Педагогіка
10. Ильин Е. П. Мотивы человека: теория и методы изучения. – К.: Выща школа, 1998. – 292 с.
11. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2000. – 512 с.
12. Кислюк О. Співвідношення понять "мотив", "стимул", "потреба" та інтерес до навчання // Соціальна психологія. - 2004. - № 5 (7). - C.109-118.
13. Копеина Н.С. Мотивация учебной деятельности: Вопросы практической психодиагностики и психологического консультирования в вузе /Н.С. Копеина. - Л.,1984.
14. Коць М. О. Мотивація професійного самовизначення першокурсників - майбутніх психологів // Практична психологія та соціальна робота. - 2007. - № 9. - С. 57-60.
15. Лозниця В. С. Основи психології та педагогіки: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 288 с.
16. Ляпина Г.А. Игра как средство активизации учебно-воспитательного процесса. - Алма-Ата.: Изд-во МЕКТЕП, 1978.
17. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. - М.: Просвещение, 1983 .
18. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения: кн. Для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – С. 5-78.
19. Музиченко Л. Самовизначення і професійне середовище // Соціальна психологія. - 2003. - № 2. - С. 112-119.
20. Основи психології / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – К.: Либідь,1996. – 632 с.
21. Психология. Словарь / Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.
22. Реан А.А. О ценностно - мотивационной сфере студентов - универсантов /А.А. Реан, Т.В. Андреева, Н.Н. Киреева и др. // Ананьевские чтения - 99: Тезисы научно - практической конференции. - СПб.,1999.
23. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. – СПб.: Питер, 1999. – 720 с.
24. Сидоров В. Навчання практиці соціальної роботи в Україні: шлях до Європи // Соціальна політика і соціальна робота. - 2002. - № 3-4. - С. 15-25.
25. Слободян Т. Мотивація до навчання студентів спеціальності «Соціальна робота» // www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/...32/12_slobodyan_t.PDF
26. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности: Учеб. пособие. - М.: Изд. центр ,,Академия”, 2001. - 304 с.
27. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб./ І.Д.Звєрєва, О.В.Безпалько, С.Я.Марченко та ін.; За заг. ред.: І.Д.Звєрєвої, Г.М.Лактіонової. - К.: Наук. світ, 2003. - 233 с.
28. Сухомлинський В.О. Людина – найвища цінність // Вибр. твори: В 5-ти т. – т. 3 – К.: Радянська школа, 1977. – С. 7-283.
29. Чуманова Ю.В. Аксіологічні аспекти мотивації студента до навчання // www.psyh.kiev.ua
30. Щукина Г. И. Психологические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. – М.: Педагогика, 1988. – 208 с.

 

 

 

 

ДЛЯ АНКЕТИ!!!!!

 

Это статья. Там есть таблицы. Ссылка www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/...32/12_slobodyan_t.PDF

 

Мотивація до навчання студентів зі спеціальності «Соціальна робота» в навчальних закладах не є високою. Адже сумарна максимальна кількість балів за анкетою Т. Ільїної становить 32,6. У той час як у представників кожного навчального закладу він був значно нижчим, коливаючись від 20,6 балів у студентів КНУ до 17,5 - у студентів НаУКМА.

Було виявлено, що деякі  студенти зовсім не зацікавлені в  опануванні професією, набутті знань чи отриманні диплому, відповідно провідними у

них є інші мотиви. Так, семеро студентів набрали максимально  можливі бали за шкалою «набуття знань», а ще три студенти - за шкалою «оволодіння професією».

Різниця у мотивації  між студентами різних років навчання не є суттєвою, адже, наприклад, за шкалами «оволодіння професією» та «набуття знань» студенти обох зазначених груп набрали майже однакову кількість балів. Проте, як видно з рис. 2, студенти третього року навчання значно більше зацікавлені в отриманні диплому, ніж їхні старші колеги.

Порівняння мотивації  студентів 3-го та випускного років навчання

Більшість (78,1 %) майбутніх  соціальних працівників намагаються самостійно здобувати додаткові знання, які, на їхню думку, знадобляться їм у майбутній професії, а майже 86 % переконують, що вивчають навчальний матеріал не стільки для формального вивчення предметів, скільки для підвищення рівня професіоналізму.

Така кількість позитивних відповідей може свідчити про значне місце пізнавального та професійного мотивів у мотиваційній структурі  студентів. Проте це дещо суперечить описаним вище результатам анкетування  за шкалами.

Вартим уваги є те, що майже половина опитаних (53,33 %) вагалися, яку саме спеціальність обрати при вступі до університету. Це може частково пояснювати, чому 60 % студентів не впевнені у тому, чи правильно обрали спеціальність.

Усвідомлення цього, мабуть, спричинює досить низьку мотивацію до опанування професії соціального працівника, адже, якщо студента майбутній

фах не надто цікавить, то він навряд чи докладатиме зусиль до її опанування. Варто звернути увагу, що більше третини респондентів (38,1 % опитаних) визнають, що протягом навчання їм неодноразово спадало на думку зміни￢

ти спеціальність.

Використання методики ≪Професійна спрямованість особистості≫ Дж. Холланда дало змогу з'ясувати, що серед студентів - майбутніх соціальних працівників превалюючим є соціальний тип

особистості (44 із 105). Досить часто зустрічаються

студенти із артистичним (42) та підприємниць￢

ким (21) типами, що є близькими  за характеристи￢

ками до соціального (рис. 3). Це може свідчити

про адекватність вибору фаху та відповідність

схильностей та здібностей більшої частини сту￢

дентів професії соціального  працівника.

Рис. 3. Типи особистості студентів зі спеціальності ≪Соціальна

робота≫ (за кількістю  випадків домінування певного

типу (N = 105), у респондента  можливе домінування

більше одного типу особистості)

Важливо зазначити, що в  окремих студентів

однаково домінують  кілька типів особистості.

Це може свідчити, з  одного боку, про недостат￢

ню сформованість професійної  спрямованості

цих студентів, а, з другого - про різнобічну їх

розвиненість, схильності та здібності до різних

видів діяльності.

З'ясувалося, що належність студента до того

чи іншого типу особистості  впливає на його

переконаність у правильному  виборі професії

(табл. 2). Так, студенти  із соціальним типом осо￢

бистості здебільшого  впевнені, що не помилили￢

ся у виборі професії (44 із 105), на відміну від

їхніх колег з іншими типами особистості, які вва￢

жають, що неадекватно  обрали спеціальність.

Таблиця 2. Професійна спрямованість студентів та їх

впевненість у правильному  виборі професії

Тип особистості Кількість Впевнені у

студентів за

типами

правильному

виборі професії

Реалістичний 10 2

Інтелектуальний 4 2

Конвенціональний 4 2

Соціальний 44 27

Підприємницький 21 3

Артистичний 42 15

Аналіз інтерв'ю студентів  показав, що на їхню

мотивацію до навчання впливає низка як внут￢

рішньо, так і зовнішньо  обумовлених факторів.

Так, до безпосередніх  мотивів, зумовлених про￢

цесом та змістом навчальної діяльності, було

віднесено:

- пізнавальні мотиви (орієнтація на оволодіння

новими знаннями);

- професійні мотиви (бажання опанувати знан￢

ня та навички зі спеціальності);

- потреба у постійному  саморозвитку та само￢

вдосконаленні;

- усвідомлення відповідності  власних схиль￢

ностей та здібностей до вимог професії;

- можливість допомагати  людям.

Проте виявилося, що більшою мірою на моти￢

вацію впливають саме опосередковані мотиви,

що дають можливість задовольняти потреби, які

не стосуються безпосередньо  змісту навчальної

діяльності:

- усвідомлення важливості  та престижності

вищої освіти;

- усвідомлення перспективності професії;

- широкі можливості, які  дає спеціальність для

подальшого навчання та працевлаштування;

- усвідомлення важливості  опановуваної про￢

фесі .;

- прагнення завершити  розпочате;

- можливість вирішити  власні проблеми під

час навчання.

Також було виявлено, що суттєво впливає на

мотивацію до навчання студентів - майбутніх

соціальних працівників  низка зовнішніх фак￢

торів. Зокрема, наявність  дисциплін, що, на дум￢

ку студентів, не стосуються спеціальності, нега￢

тивно впливає на бажання  вчитися. Хоча респон￢

денти відзначали й брак окремих дисциплін у

програмі підготовки соціальних працівників (та￢

ких як маркетинг, фандрайзінг  тощо).

Загалом студенти задоволені побудовою та

змістом навчальної програми, що дедалі більше

зацікавлює їх професією  соціального працівни￢

ка. Вони наголошували на важливості практики,

яка дає змогу використати  набуті ними теоре￢

тичні знання, усвідомити правильність вибору

професії, визначитися  із подальшою спеціаліза￢

цією тощо. Також більшість  респондентів зазна￢

чили, що високий професійний рівень виклада￢

чів та їхнє партнерське  ставлення до студентів

позитивно впливають  на зміцнення внутрішньої

мотивації до навчання.

Окрім того, для більшості  суттєвим стимулом

до навчання є задоволеність  участю у тренінгах

як інтерактивних формах навчання. Під час

тренінгів студенти відпрацьовують професійні