Казахстан, як суб’єкт міжнародних економічних відносин

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет  «Львівська політехніка»

Інститут економіки  і менеджменту

 

Кафедра менеджменту  і міжнародного підприємництва

 

 

 

 

 

Індивідуальна робота

з дисципліни

«Міжнародні економічні відносини»

на тему: «Казахстан, як суб’єкт  міжнародних економічних відносин»

 

 

 

 

Виконала:

ст. гр. МЕм-22з

Цвігун Т.В.

Перевірив:

Книш М.Г.

 

 

 

 

 

Львів – 2011

Анотація

В даній індивідуальній роботі на тему: «Казахстан як суб’єкт міжнародних  економічних відносин» розглядається  загальна характеристика економіки  країни, де розповідається про географічне положення, населення та загальний огляд аналізу економічних показників країни, забезпеченість факторами виробництва.

Описано значення Казахстану на регіональному та глобальному рівнях, зв’язки з іншими країнами. Розписано соціально культурний потенціал, свята, традиції та інша культура країни.

Представлено співробітництво  між Казахстаном і Україною, імпорт та експорт, основні питання взаємовигідного  торгово-економічного співробітництва, які розглядаються на засіданнях Казахстансько-Української комісії  з економічного співробітництва.

 

Annotation

In this individual work on a theme: «Kazakhstan as a subject of international economic relations» is examined general description of economy of country, where told about geographical position, population and general review of analysis of economic indicators of country, material well-being the factors of production.

The value of Kazakhstan is described on regional and global levels, copulas with other countries. It is painted socially cultural potential, holidays, traditions and other culture of country.

A collaboration is presented between Kazakhstan and Ukraine, import and export, basic questions of mutually beneficial trade and economic collaboration, which are examined on meetings Kazakhstan-Ukrainian commissions on an economic collaboration.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..…….….………4

Розділ 1 Загальна характеристика економіки країни………………………….….………..….5

Розділ 2 Забезпеченість факторами  виробництва……………………………………………..7

Розділ 3 Значення країни на регіональному та глобальному рівнях…………………………9

Розділ 4 Соціально-культурний потенціал……………………………………………….…..10

Розділ 5 Стосунки з Україною……………………………………………………………..….16

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ……………………………………………………………...21

ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………………….………….23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Економіка Казахстану, як і  всіх країн світового співтовариства, характеризується насамперед глобалізацією  економічних відносин, підвищенням  конкуренції на ринку. Після отримання  незалежності, Республіка з кожним роком все активніше приєднується до інтеграційних процесів, завдяки  проведенню реформ наближається до отримання  статусу рівноправного члена  ринкових відносин і збільшує привабливість  своєї економіки для іноземних  інвесторів через розташування між  Європою і Азією та наявності  багатого запасу корисних копалин. З  цієї точки зору досить актуальним є питання дослідження розвитку економіки цієї країни та перспектив взаємозв’язків з Україною.

Ціль даної роботи полягає  у дослідженні і аналізі економічного розвитку Казахстану, співробітництва  з Україною і перспективних напрямків  розвитку країни.

Ціль роботи зумовлює певні  задачі, серед яких основними є:

• дослідження особливостей географічного положення Казахстану;
• проаналізувати історію виникнення і розвитку економіки держави;
• дослідження пріоритетних напрямків зовнішньоекономічних зв’язків країни;
• проаналізувати відношення Казахстану і України.

Предметом аналізу індивідуальної роботи є економічний розвиток Казахстану і відношення і взаємозв’язки з Україною в економічній сфері.

Об’єктом аналізу виступає економіка Казахстану.

Літературні джерела, що використовувались  при написанні роботи включають  до себе економічні труди різних вчених, дані періодичної печаті, статистичних збірників (Агентство Республіки Казахстан  зі статистики, статистичні збірники і звіти різних країн і міжнародних  організацій) і Інтернет.

Дана індивідуальна робота містить у собі анотацію, вступ, п’ять розділів, висновки, перелік використаної літератури.

В першому розділі роботи приведено економіка Казахстану, а саме: особливості географічного  положення країни, історія виникнення та розвитку економіки держави.

Другий розділ роботи присвячений  забезпеченості факторами виробництва Казахстану( природні ресурси, капітальні ресурси, трудові ресурси та промисловий товар).

У третьому розділі роботи розглядаються значення Казахстану на регіональному та глобальному рівнях, тобто внутрішні та зовнішні зв’язки країни з іншими країнами світу.

В четвертому розділі роботи описується соціально-культурний потенціал, звичаї, традиції, свята.

У п’ятому розділі роботи розглядаються і аналізуються стосунки Казахстану і України.

Розділ 1 Загальна характеристика економіки країни

Республіка Казахстан  розташована в центрі Євразійського  материка. Територія РК простягається  із заходу на схід на 3000 кілометрів і  з півночі на південь - на 1700 км. Загальна площа: 2 724,9 тис. кв. км. Протяжність  кордонів: на заході і півночі Казахстан  межує з Росією, на півдні і південному заході - з Туркменістаном, Узбекистаном, Киргизстаном, на південному сході  й сході – з КНР. Загальна довжина  кордонів – 12,3 тис. км, в т.ч. з Росією – 6846 км, Узбекистаном – 2202 км, Китаєм – 1871 км, Киргизстаном – 1051 км та Туркменістаном – 379 км.

Територіально-адміністративний поділ складається з 14 областей, Алмати і Астани – міст республіканського підпорядкування. Столиця – Астана (700 тис. мешканців), інші найбільші міста – Алмати, Караганда, Костанай, Актобе, Павлодар, Актау, Уральськ, Атирау, Шимкент.

Казахстан – аграрно-промислова країна з розвиненим гірничим сектором. Валовий внутрішній продукт Казахстану $ 133,726 млрд. [Міжнародний валютний фонд, квітень 2008] $ 11 000 на душу населення 54-й  у світі (2007). Основним джерелом економічного зростання економіки є видобуток корисних копалин.

Казахстан складається з  п'яти великих економічних районів.

Північний Казахстан - розвинуті  зернове господарство, видобуток  залізної руди і кам'яного вугілля, машинобудування, виробництво нафтопродуктів і феросплавів, енергетика. Східний Казахстан - кольорова металургія, енергетика, машинобудування і лісове господарство. Західний Казахстан - найбільший нафтогазовидобувній регіон, машинобудування, приладобудування, виробництво будівельних матеріалів зокрема черепашнику, крейди, цементу. Центральний Казахстан - чорна та кольорова металургія, машинобудування, тваринництво. Південний Казахстан - бавовна, рис, вовна, зерно, фрукти, овочі, тютюн, виноград, конопля,; розвинені кольорова металургія, приладобудування, легка і харчова промисловість, рибне та лісове господарство.

Основні галузі промисловості: гірнича (нафта, вугілля, марганець, цинк, мідь, титан, боксити, золото, срібло, сірка, залізо), чорна і кольорова металургія, тракторобудування, моторобудування, конструкційних матеріалів. Транспорт: залізничний, автомобільний, трубопровідний, суднохідний (по Каспійському м., о. Балхаш, рікам Іртиш, Сирдар’я, Урал). Розвивається повітряний транспорт (відкриті прямі  авіалінії в Німеччину, Туреччину, Іран, Китай і ряд інших країн). Транспортна мережа Казахстану розвинена  недостатньо. Основні перевезення  вантажів і пасажирів здійснюються залізничним транспортом. Відсутні зручні шляхи для транспортування  вантажів між східними і західними  районами країни.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 20 млрд. Темп зростання ВВП – (-1,9%). ВВП на душу населення – $ 1281. Прямі закордонні інвестиції – $679 млн. Імпорт (нафтопродукти, транспортні засоби, папір, споживчі товари, машини і обладнання) – $ 12 млрд. (в. ч. Росія – 39,4%, Німеччина – 8,6%, США – 6,3%, країни ЄС – 23,9%). Експорт (нафта, природний газ, кам'яне вугілля і залізняк – 38%, феросплави, рафінована мідь – 33%, зерно, вовна – 13%, продукція хімічної промисловості – 7%) – $ 11,7 млрд. (в. ч. Китай – 29,1%, Росія – 28,9%, країни ЄС – 31,6%).

За іншими даними у 2001 р  ВВП в Казахстані зріс на 13%, що є  найкращим результатом серед  країн СНД. Зокрема індустріальне  виробництво зросло на 13.5%, сільськогосподарське виробництво – на 16.9%, інвестиції в основному капіталі – на 21%, транспортне обслуговування – на 11.3%, послуги зв'язку – на 33.6%.

У 1990-х рр. спостерігалося зниження ВВП і зміна його структури. До максимального рівня виробництва (1990) ВВП в 1997 становив лише 63%. У структурі  ВВП різко зросла частка послуг (з 35 до 50%) і скоротилася частка сільського, лісового і рибного господарства (з 27 до 13%). Великі надії в Казахстані покладаються на ресурси, що є в країні, зокрема нафту і газ, які спроможні  забезпечити процвітання країни за умови глибоких економічних і  соціальних перетворень.

Казахстан складається з  п'яти великих економічних районів. На Півночі розвинені зернове  господарство, видобуток залізняку  і кам'яного вугілля, машинобудування, виробництво нафтопродуктів і феросплавів, енергетика. У Східному Казахстані переважають кольорова металургія, енергетика, машинобудування і лісове господарство. Західний Казахстан - найбільший нафтогазодобувний регіон не тільки Казахстану, але і СНД. Основні  галузі господарства Центрального Казахстану - чорна і кольорова металургія, машинобудування, тваринництво. У Південному Казахстані проводяться бавовна, рис, вовна, зерно, фрукти, овочі, виноград; розвинені кольорова металургія, приладобудування, легка і харчова  промисловість, рибне і лісове господарство. Розміщення промисловості прив'язане  до родовищ корисних копалин, великих  міст і водних ресурсів. Висока концентрація гірничодобувної промисловості  обумовила погіршення екологічної  обстановки, що особливо характерно для  міст Східного, Центрального і Південного Казахстану. На початок 1999 безробіттям  було охоплено бл. 25% працездатного населення країни. У сфері послуг працює майже 60% зайнятих, в сільському, лісовому і рибному господарстві - 24%, в промисловості - 16%.

Велика частина енергії  проводиться В країні працює 37 ТЕС, які використовують вугілля Екібастузького, Майкубінського, Тургайського і Карагандинського басейнів. Експлуатуються 3 великі ГЕС - Бухтармінська, Усть-Каменогорська (р. Іртиш) і Капчагайська (р. Ілі), що забезпечують 10% потреб країни, і атомна електростанція недалеко від Актау (колишнє Шевченко). У 1990 виробництво електроенергії в Казахстані становило 87,4 млрд. кВт/год., з яких 85% було використано всередині республіки, а 15% передане в російські регіони (Урал, Центр). До 1997 вироблення електроенергії скоротилося на 43%.

 

Розділ 2 Забезпеченість факторами виробництва

Природні умови та ресурси  країни дуже різноманітні, що уможливлює розвиток багатогалузевого господарства. Казахстан має значний природно-ресурсний  потенціал. На його території є запаси залізних руд (Тургайська западина), мідних (Казахський дрібносопковик), поліметалічних руд (передгір'я Алтаю), хромітів та нікелю (Мугоджари). Значні поклади паливних ресурсів представлені вугіллям, нафтою й газом. Кам'яне вугілля добувають у Карагандинському та Екібастузькому басейнах. Нафтогазоносна провінція охоплює Прикаспійську западину і півострів Мангишлак. Крім того, в країні є поклади фосфоритів, калійної та кухонної солей, азбесту, будівельних матеріалів.

Найбільшими водними басейнами  є Каспійське і Аральське моря, озера Балхаш, Алаколь, Тенгіз, води яких солоні. Прісні озера - Зайсан, Маркаколь та ін. Водні джерела використовуються для зрошення, забезпечення населення і у виробництві. Для цього споруджені канали Іртиш - Караганда, Волга - Урал, Великий Алматинський. На окремих річках побудовані ГЕС (Чардаринська, Кзил-Ординська, Капчагайська).

Чисельність трудових ресурсів становить 8,8 млн. осіб (1997). Число зайнятих знизилося до 6,4 млн. осіб порівняно  з 7,7 у 1991р.. На початку 1999 безробіттям  було охоплено приблизно 25% працездатного  населення країни. У сфері послуг працює майже 60% зайнятих, у сільському, лісовому і рибному господарстві - 24%, у промисловості - 16%. У промисловості  в основному зайняті росіяни, серед селян і керівників переважають  казахи. Значну частину працівників  нафтової промисловості на заході країни становлять азербайджанці.

Станом на 1 липня 2001 року чисельність населення Казахстану становила 14,95 млн. осіб. За цим показником країна посідає 55 місце у світі.

Під час перепису населення 1999 року було зареєстровано 14,95 млн. осіб. З 1991 по 1997 народжуваність знизилася  на третину (з 21 до 14,7 на 1000 жителів), а  смертність зросла з 8 до 10,2 ос. на тисячу жителів. Природній приріст зменшився  з 13 до 4,5%, що в сукупності призвело до скорочення чисельності населення  республіки за 1991-1997 на 1150 тис. осіб.

Станом на 01.05.2009 року чисельність  населення Казахстану становила 15,87 млн. осіб, казахи - 9,3 млн., росіяни - 3,7 млн. осіб.

Переселення слов'ян, німців, татар, чеченців і корейців у Казахстан  у різні періоди ХІХ-ХХ ст. і  вольове проведення кордонів республік  за радянських часів призвели до того, що казахи в загальній чисельності  населення республіки становили  меншість (у 1980-х роках - 38-39%). У 1998 році частка казахів збільшилася до 50,6%, частка росіян знизилася до 32,2%, українців - до 4,5%, німців - до 1,9%.