Діагностика агресивності старшокласників

 

Література

1. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1987. – 262 с.
2. Агрессивность как свойство личности подростка // http://top.mail.ru
3. Божович Л. Проблемы формирования личности. – М.: Педагогика, 1995.– 264 с.
4. Бондарчук Е.М., Бондарчук Л.И. Основы психологии и педагогики: Курс лекций. – К.: МАУП, 1999. – 168 с.
5. Братусь Б.С. Аномалии личности. – М.: Мысль, 1988. – 301 с.
6. Бурлачук А.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. – К.: Наукова думка, 1989. – 197 с.
7. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. – СПб.: Издательство "Питер", 2000. – 352 с.
8. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений / Под ред. О.В. Овчинниковой. – М.: Изд-во МГУ, 1977. – 144 с.
9. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1991. – 479 с.
10. Грановская Р.М. Элементы практической психологии / ЛГУ им. А.А. Жданова. – 2-е изд., перераб. и доп. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. – 564 с.
11. Дроздов О.Ю. Ситуативні фактори агресивної поведінки молоді // Актуальні проблеми психології. Т. 1. Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К., 2001. – Ч. 1. – С. 38-49.
12. Дроздов А.Ю. Агрессивное поведение современной молодежи в контексте социальной ситуации // http://hro.org.
13. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. – М.: Дом педагогики, 1996. – 208 с.
14. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. – Луцьк: Ред.-вид. відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. – 180 с.
15. Зейгарник Б.В. Личность и патология деятельности. – М.: Изд-во МГУ, 1971. – 264 с.
16. Зейгарник Б.В. Патопсихология: Учеб. пособ. для вузов. – М.: Академия, 1999. – 208 с.
17. Изард К.Е. Эмоции человека: Пер. с англ. / Под ред. Л.Я.Гозмана, М.С. Егоровой. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 439 с.
18. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки підлітків / Практична психологія та соціальна робота. – № 5. – 2000. – С. 14-16.
19. Кузнецов В.М., Чернявський В.М. Психіатрія: Навч. посіб. – К.: Здоров'я, 1993. – 344 с.
20. Лидеман Р.Р. За гранью психического здоровья. – М.: Знание, 1992. – 344 с.
21. Митерс Д. Социальная психология: Пер. с англ. – СПб: Питер, 2000. – 688 с.
22. Немов Р.С. Психология: В 3-х кн. Кн. 3.: Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика. – 2-е изд. – М.: Просвещение, ВЛАДОС, 1995. – 512 с.
23. Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной педагогике. – СПб: Питер, 2000. – 528 с.
24. Психологическая диагностика: Проблемы и исследования / Е.М. Борисова К.М. Гуревич. Под ред. К.М. Гуревича. – М.: Педагогика, 1981. – 232 с.
25. Особенности агрессивного поведения несовершеннолетних и основы его профилактики: методические рекомендации // Под ред. Аликиной. К., 1991
26. Социальная психология агрессии / Б Крэйхи – СПб.:  Питер, 2003. – 336 с
27. Райгородский Д.Я. (редактор-составитель). Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. – Самара: Издательский Дом "БАХРАХ-М", 2000 – 672 с.
28. Реан А.А. Социальная педагогическая психология. – СПб: Питерком, 1999. – 416 с.
29. Семиченко В.А. Психологические состояния. – К.: Либідь, 1998. – 197 с.
30. Уманский К.Т. Невропатология для всех. – М.: Знание. 1980. – 190 с.
31. Устинова Н.Е. Особенности агрессивности старшеклассников // http://click.kmindex.ru
32. Шипунова Т.В. Агрессия и насилие как элементы социокультурной реальности // Социол. исслед. – 2002. – № 5.
33. http://azps.ru.
34. http://www.liveinternet.ru/click
35. http://rspu.edu.ru.

Додатки

Додаток 1

 

МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ПОКАЗНИКІВ І ФОРМ АГРЕСІЇ  
А. БАССА І А. ДАРКІ

 

Прочитуючи або прослуховуючи зачитувані твердження, приміряйте, наскільки вони відповідають вашому стилю поведінки, вашому способу життя, і відповідайте одним з чотирьох можливих відповідей: "ТАК", "МАБУТЬ, ТАК", "МАБУТЬ, НІ", "НІ".

1. Часом не можу справитися  з бажанням нашкодити кому-небудь.

2. Іноді можу попліткувати про  людей, яких не люблю.

3. Легко гарячуся, але легко й  заспокоююся.

4. Якщо мене не попросити по-хорошому, прохання не виконаю.

5. Не завжди отримую те, що  мені покладене.

6. Знаю, що люди говорять про  мене за моєю спиною.

7. Якщо не схвалюю вчинки інших  людей, даю їм це відчути.

8. Якщо трапляється обдурити  кого-небудь, відчуваю розкаяння совісті.

9. Мені здається, що я не здатний  ударити людини.

10. Ніколи не гарячуся настільки, щоб розкидати речі.

11. Завжди поблажливий до чужих  недоліків.

12. Коли встановлене правило  не подобається мені, хочеться  порушити його.

13. Інші майже завжди вміють використовувати сприятливі обставини.

14. Мене насторожують люди, які  відносяться до мене доброзичливіше, ніж я цього чекаю.

15. Часто буваю не згоден з  людьми.

16. Іноді в голову приходять  думки, яких я соромлюся.

17. Якщо хто-небудь ударить мене, я не відповім йому тим же.

18. У роздратуванні ляскаю дверима.

19. Я дратівливіший, ніж здається  збоку.

20. Якщо хтось корчить з себе  начальника, я чиню йому наперекір.

21. Мене трохи засмучує моя  доля.

22. Думаю, що багато людей не  люблять мене.

23. Не можу втриматися від суперечки, якщо люди не згодні зі мною.

24. Ті, що ухиляються від роботи, повинні переживати почуття провини.

25. Хто ображає мене або мою  сім'ю, напрошується на бійку.

26. Я не здатний на грубі  жарти.

27. Мене охоплює лють, коли наді  мною насміхаються.

28. Коли люди корчать з себе  начальників, я роблю все, щоб  вони не зазнавалися.

29. Майже кожного тижня бачу  кого-небудь з тих, хто мені  не подобається.

30. Досить багато людей заздрять  мені.

31. Вимагаю, щоб люди поважали  мої права.

32. Мене засмучує, що я мало роблю для своїх батьків.

33. Люди, які постійно переводять  вас, варті того, щоб їх луснули  по носу.

34. Від злості іноді буваю  похмурим.

35. Якщо до мене відносяться  гірше, ніж я того заслуговую, я не засмучуюся.

36. Якщо хтось намагається вивести мене з себе, я не звертаю на нього уваги.

37. Хоча я й не показую цього, іноді мене гризе заздрість.

38. Іноді мені здається, що наді  мною сміються.

39. Навіть якщо злюся, не вдаюся  до сильних виразів.

40. Хочеться, щоб мої гріхи пробачили.

41. Рідко даю здачу, навіть якщо хто-небудь ударить мене.

42. Ображаюся, коли іноді виходить  не по-моєму.

43. Іноді люди дратують мене  своєю присутністю.

44. Немає людей, яких би я по-справжньому  ненавидів.

45. Мій принцип: "Ніколи не  довіряти чужакам".

46. Якщо хтось дратує мене, готовий сказати йому все, що про нього думаю.

47. Роблю багато такого, про що  згодом жалкую.

48. Якщо розсерджуся, можу вдарити  кого-небудь.

49. З десяти років у мене  не було спалахів гніву.

50. Часто відчуваю себе, як порохова  бочка, готова вибухнути.

51. Якби знали, що я відчуваю, мене б вважали людиною, з якою  нелегко ладнати.

52. Завжди думаю про те, які  таємні причини примушують людей  робити що-небудь приємне для  мене.

53. Коли кричать на мене, кричу  у відповідь.

54. Невдачі засмучують мене.

55. Б'юся не рідше і не частіше  за інших.

56. Можу пригадати випадки, коли  був настільки злий, що хапав  першу річ, що попалася під  руку, і ламав її.

57. Іноді відчуваю, що готовий  першим почати бійку.

58. Іноді відчуваю, що життя зі  мною чинить несправедливо.

59. Раніше думав, що більшість  людей говорять правду, але тепер  цьому не вірю.

60. Лаюся тільки від злості.

61. Коли поступаю неправильно, мене  мучить совість.

62. Якщо для захисту своїх  прав потрібно застосувати фізичну  силу, я застосовую її.

63. Іноді виражаю свій гнів  тим, що стукаю по столу.

64. Буваю грубуватий по відношенню  до людей, які мені не подобаються.

65. У мене немає ворогів, які  хотіли б мені нашкодити.

66. Не вмію поставити людину  на місце, навіть якщо вона  цього заслуговує.

67. Часто думаю, що живу неправильно.

68. Знаю людей, які здатні довести  мене до бійки.

69. Не засмучуюся із-за дрібниць.

70. Мені рідко приходить в  голову думка про те, що люди  намагаються розсердити або образити  мене.

71. Часто просто загрожую людям, не збираючись виконувати загрози.

72. Останнім часом я став занудою.

73. У спорі часто підвищую  голос.

74. Прагну приховувати погане  ставлення до людей.

75. Краще погоджуся з чим-небудь, ніж стану сперечатися.

При обробці даних у звичайних умовах відповіді "ТАК" і ""МАБУТЬ, ТАК"" об'єднуються (підсумовуються як відповіді "так"), так само як і відповіді "НІ" і "МАБУТЬ, НІ" (підсумовуються як відповіді "ні").

КЛЮЧІ для обробки результатів випробування за опитувальником

"1". ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ (к = 11):

1+, 9–, 17–, 25+, 33+, 41+, 48+, 55+, 62+, 68+.

"2". ВЕРБАЛЬНА АГРЕСІЯ (к = 8):

7+, 15+, 23+, 31+, 39–, 46+, 53+, 60+, 66–,71+, 73+, 74–, 75–.

"3". НЕПРЯМА АГРЕСІЯ (к = 13):

2+, 10+, 18+, 26–, 34+, 42+, 49–, 56+, 63+.

"4". НЕГАТИВІЗМ (к = 20):

4+, 12+, 20+, 28+, 36–.

"5". РОЗДРАТУВАННЯ (к = 9):

3+, 11–, 19+, 27+. 35–, 43+, 50+, 57+, 64+, 69–,72+.

"6". ПІДОЗРІЛІСТЬ (к = 11):

6+, 14+, 22+, 30+, 38+, 45+, 52+, 59+, 65–, 70–.

"7". ОБРАЗА (к = 13):

5+, 13+, 21+, 29+, 37+, 44+, 51+, 58+.

"8". ВІДЧУТТЯ ПРОВИНИ (к = 11): ;

8+, 16+, 24+. 32+, 40+, 47+, 54+, 61+, 67+.

Номери питань із знаком "–" вимагають і реєстрації відповіді з протилежним знаком: якщо була відповідь "ТАК", то ми її реєструємо як відповідь "НІ", якщо була відповідь "НІ", реєструємо як відповідь "ТАК". Сума балів, помножена на коефіцієнт, указаний в дужках при кожному параметрі агресивності, дозволяє отримати зручні для зіставлення – нормовані – показники, що характеризують індивідуальні і групові результати (нульові значення не прораховуються).

 

КЛЮЧ 2 з бланком для аналізу результатів

	"1"	"3"	"5"	"4"	"7"	"6"	"2"	"8"
	1+	2+	3+	4+	5+	6+	7+	8+
	9–	10+	11–	12+	13+	14+	15+	16+
	17–	18+	19+	20+	21+	22+	23+	24+
	25+	26–	27+	28+	29+	30+	31+	32+
	33+	34+	35–	36–	37+	38+	39–	40+
	41+	42+	43+		44+	45+	46+	47+
	48+	49–	50+		51+	52+	53+	54+
	55+	56+	57+		58+	59+	60+	61+
	62+	63+	64+			65–	66–	67+
	68+		69–			70–	71+
			72+				73+
							74–
							75–
	11	13	9	20	13	11	8

 

Сумарні показники:

("1" + "2" + "3") : 3 = ІА –  індекс агресивності;

("6" + "7") : 2 = ІВ – індекс ворожості.

А. Басс і А. Даркі запропонували опитувальника для виявлення важливих, на їх думку, показників і форм агресії:

1. Використання фізичної сили  проти іншої особи – ФІЗИЧНА  АГРЕСІЯ.

2. Вираз негативних відчуттів  як через форму (сварка, крик, виск), так і через зміст словесних звернень до інших осіб (загроза, прокляття, лайка) – ВЕРБАЛЬНА АГРЕСІЯ.

3. Використання обхідним шляхом  направлених проти інших осіб  пліток, жартів і прояв ненаправлених, неврегульованих, вибухів люті (крик, тупання ногами і т. п.) – НЕПРЯМА АГРЕСІЯ.

4. Опозиційна форма поведінки, направлена  зазвичай проти авторитету і  керівництва, яка може наростати  від пасивного опору до активних  дій проти вимог, правив, законів, – НЕГАТИВІЗМ.

5. Схильність до роздратування, готовність при щонайменшому збудженні вилитися в запальності, різкості, грубощі – РОЗДРАТУВАННЯ.

6. Схильність до недовіри і  обережного ставлення до людей, що виникають з переконання, що  оточуючі мають намір заподіяти  шкоду, – ПІДОЗРІЛІСТЬ.

7. Прояви заздрості і ненависті до оточуючих, обумовлені почуттям гніву, незадоволеність кимсь саме або всім світом за дійсні або уявні страждання, – ОБРАЗА.

8. Ставлення і дії по відношенню  до себе і оточуючих, що виникають  із можливого переконання самого  обстежуваного в тому, що він є поганою людиною, чинить недобре: шкідливо, злісно або безсовісно, – АВТОАГРЕСІЯ або ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ.

 

Додаток 2

 

МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ САМООЦІНКИ  
Ч.Д. СПІЛБЕРГА, Ю.Л. ХАНІНА

 

Даний текст є надійним і інформативним способом самооцінки рівня тривожності в даний момент (реактивна тривожність як стан) і особистісної тривожності (як стійка характеристика людини).

Особистісна тривожність характеризує стійку схильність сприймати велике коло ситуацій як загрозливі, реагувати на такі ситуації станом тривоги. Реактивна тривожність характеризується напругою, занепокоєнням, нервозністю. Дуже висока реактивна тривожність викликає порушення уваги, іноді порушення тонкої координації. Дуже висока особистісна тривожність прямо корелює з наявністю невротичного конфлікту, з емоційними і невротичними зривами і з психосоматичними захворюваннями.

Але тривожність не є спочатку негативною рисою. Певний рівень тривожності – природна і обов'язкова особливість активної особистості. При цьому існує оптимальний індивідуальний рівень "корисної тривоги".

Шкала самооцінки складається з 2-х частин, що роздільно оцінюють реактивну (РТ, вислови № 1-20) і особистісну (ЛТ, вислови № 21-40) тривожність.