Галузі психологічної науки

Предметом інженерної психології є вивчення діяльності оператора в автоматизованих системах управління, розподілу і погодження функцій між людиною і машиною тощо, проблеми адаптації людини до технічних засобів діяльності, системотехнічні проблеми проектування, побудови та експлуатації систем «людина — технічні засоби — середовище»; розробка методів оцінки надійності та ефективності роботи спеціалістів у таких системах. Тут методичною базою досліджень виступає передусім теорія функціональної системи П. К. Анохіна. Відкриті ним якісні специфічні системні процеси, ідеї «акцептора результатів дії», «ієрархії результатів» та інші дають можливість вивчити відношення між елементами системи соціальних, психологічних і фізіологічних параметрів у їхній взаємозумовленості й неподільній цілісності.

Економічна психологія — галузь психології, що вивчає психологічні явища, пов'язані з виробничими відносинами людей. Виникла вона на перехресті соціальної психології, психології управління, психології праці з економічною наукою.

У межах  економічної психології формуються два розгалуження — виробнича економічна психологія та економічна психологія маркетингу.

Міжнародна  асоціація дослідників з економічної  психології (МАДЕП) на основі синтезу  різноманітних історичних і національних підходів дала таке визначення економічної психології: «економічна психологія — це дисципліна, яка досліджує економічні механізми і процеси, що зумовлюють споживання та інші види економічної поведінки. Вона характеризує переваги, вибір, рішення і фактори, що на них впливають, як і наслідки рішень і вибору у відповідності із задоволенням потреб. У подальшому вона аналізує впливи зовнішніх економічних феноменів на поведінку людини і її самопочуття. Відповідні дослідження будуються за різними рівнями спільноти: від споживання індивіда і сім'ї до макрорівня цілої нації».

Феномени  економічної психології — когнітивні й ефективні характеристики економічної поведінки, мотивація, вплив соціуму на економічну поведінку, і навпаки. Головне — ці феномени пов'язуються з реаліями економічного життя: прийняттям господарських рішень, маркетингом, податковими проблемами, стратегією досягнення прибутку тощо.

Сучасна економічна свідомість характеризується парадоксальною двоїстістю, що виявляється  в розриві між відображенням  відносин виробництва, розподілу і  споживання. Свідомість ця переважно  пасивна, дискретна і донаукова. Оскільки когнітивна структура цієї свідомості грунтується на принципі примітивної рівності, остільки стає зрозумілим, що вона має розвинуті несвідому і підсвідому сфери, викликані пригніченими потягами й безперервним дисбалансом уявлень про цінності і виробництва, і споживання.

Серед проблем, що вимагають подальшого дослідження  — питання місця особистості, людини в структурі продуктивних сил, структури економічної свідомості і проблем її формування; вивчення ставлення людини до різних форм власності; психологічні проблеми розподілу і споживання; проблеми потреб людини, їхні кількісні та якісні характеристики, закономірності їх зародження, розвитку, задоволення і відтворення; умови ефективного функціонування господарського механізму; психологічні умови ефективності планування; розробка на основі психологічних досліджень концепцій і практичних рекомендацій, здатних вплинути на подальше підвищення ефективності економіки.

Політична психологія. Демократизація життя несе з собою не тільки права і свободи, а й складніші, ніж раніше, вимоги до громадянина. Передусім це необхідність оволодіння нормами політичної культури, якими визначається участь громадян у різноманітних політичних процесах. І хоча демократія — це влада народу, все ж це — влада, а будь-яка влада здійснюється за допомогою нормативного регулювання.

Політична психологія — галузь психологічної науки, що вивчає закономірності засвоєння норм демократичного суспільства, стимуляції активного ставлення до своїх політичних і громадянських прав, участі в розвитку культури законодавчої діяльності.

Політична психологія як наука охоплює таке коло проблем: психологічні механізми та закономірності політичної соціалізації особистості; політична культура людини і суспільства як соціально-психологічний феномен; особистість політичного лідера і його імідж; психологія влади; соціально-психологічні детермінанти політичної свідомості та поведінки мас і організацій (партій, рухів тощо); масовидні психічні явища як фактор розвитку політичних процесів; .етнопсихологічні чинники політичного життя суспільства; психологія політичної активності й екстремізму; соціально-психологічні чинники прийняття політичних рішень; психологія політичного конфлікту; політико-психологічний аналіз процесів масової комунікації; психологічні закономірності політичної пропаганди та реклами; психологія зовнішньої політики та міжнародних відносин; психологічні засади моделювання та прогнозування політичних процесів; технології психологічної підготовки політиків, їх консультування та навчання.

Психологія релігії. Психологія релігійної свідомості — галузь психологічної науки, яка вивчає релігію як психологічний та соціокультурний феномен, механізми процесів творення релігійних цінностей, соціально-психологічні умови формування релігійних уявлень, світосприймання, світорозуміння.

Основні напрями досліджень даної науки  — психологічні закономірності формування релігійної свідомості; релігійність як соціально-психологічний феномен; етнопсихологічні чинники релігійної свідомості суспільства; психологія релігійної активності; масовидні релігійні психічні явища релігійного екстазу; особистість релігійного лідера, його вплив на свідомість членів певного релігійного осередку; психологічні засади моделювання та прогнозування релігійних процесів у суспільстві; психологічний аналіз впливу на суспільну свідомість різних релігійних напрямів та конфесій, психологічні закономірності релігійної пропаганди та реклами; релігієзнавство як навчальна дисципліна.

 Юридична психологія — галузь психологічної науки, що вивчає психологію державно-правових явищ як цілісність, в якій органічно поєднується психологічне і юридичне і виділяються юридична й психологічна підсистеми, що перебувають у русі, розвитку й нерозривному зв'язку.

Юридична  психологія вивчає також закономірності особистості та її діяльності у сфері  правових відносин.

Перші лабораторні  дослідження в галузі юридичної  психології під впливом експериментальної  психології були проведені наприкінці XIX — на початку XX ст. Основні зусилля були спрямовані на вивчення психології слідчих показань і допиту (А. Біне, Г. Тросе, К. Марбе, В. Штерн та ін.), «діагностики причетності» до злочину (К. Юнг та ін.), судової та слідчої роботи, психологічних основ професійного відбору й навчання юристів (Г. Мюнстерберг).

Система юридичної психології складається із загальної та окремої частин.

У загальній  частині вивчається її предмет, метод, зв'язки з іншими науками; проводиться психологічний аналіз ситуацій правового регулювання соціальної поведінки людини, досліджується правосвідомість людини на суспільному й особистісному рівнях; розглядається психологія юридичної діяльності, зокрема психологічний профіль юриста, професіограми юридичних професій, проблеми профвідбору та профорієнтації осіб відповідно до вимог юридичної діяльності.

Окрема  частина юридичної психології аналізує психологічні закономірності різних стадій провадження правосуддя; вивчає особистість злочинця, формування злочинної мотивації, соціально-психологічні особливості злочинних груп. До структури цієї частини входять: кримінальна психологія; слідча психологія, психологія потерпілого; виправно-трудова психологія.

Психологія управління — галузь науки, яка вивчає психологічні закономірності управлінської діяльності, психологічні основи добору та навчання управлінських кадрів.

Предмет досліджень: психологічні аспекти змісту та структури управлінської діяльності; психологічні особливості управління у сфері виробництва, бізнесу, освіти, культури; психологічні особливості стилів управління; психологічні основи прийняття управлінських рішень; закономірності взаємодії та ділового спілкування керівника з підлеглими; психологічні умови попередження та розв'язання конфліктів у трудовому колективі; формування сприятливого соціально-психологічного клімату в трудовому колективі; психологічні критерії та методи добору управлінських кадрів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Отже, сучасна психологія є широко розгорнутою галуззю знань, що включає ряд окремих дисциплін і наукових напрямів, пов'язаних з вивченням психічних явищ і поясненням людської поведінки. Таких дисциплін налічується близько 20. Традиційно, як галузі, психології виділяють: загальну, соціальну, педагогічну, вікову, інженерну психологію, психологію праці та ін.

Для сучасної психології також характерний процес диференціації, що породжує значну розгалуженість психології на окремі галузі, які нерідко дуже далеко розходяться і істотно відрізняються один від одного, хоча і зберігають загальний предмет дослідження - закономірності прояву і розвитку психіки. Диференціація психології доповнюється зустрічним процесом інтеграції, в результаті якої відбувається стикування психології з усіма науками (через інженерну психологію - з технічними науками, через педагогічну психологію - з педагогікою, через соціальну психологію - з громадськими і соціальними науками і т. д.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних літературних джерел

1. Загальна психологія : Підруч. для студ. вищ. навч. закладів / За заг. ред. акад. С.Д. Максименка. - К.: Форум, 2000.
2. Психологія: Підручник / П|д ред. ЮЛ Трофімова, 3-тє вид., стереотипне. - К.: Либідь, 2001.
3. Варій М.Й. Загальна психологія: Навч. посібник / Для студ. психол. і педагог, спеціальностей. - Львів: Край, 2005.
4. Загальна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та гн. - К.: А.Г.Н., 2002.