Вплив телебачення на становлення психіки дітей молодшого шкільного віку

Вплив телебачення  на становлення психіки дітей 

молодшого шкільного  віку

Анотація. Стаття присвячена актуальній проблемі впливу засобів масової інформації, зокрема телебачення, на розвиток і формування особистості молодшого школяра. Проблема є актуальною, перш за все, для педагогів і психологів, адже телеінформація може бути як позитивною, так і негативною для дитини, що розвивається як особистість. У статті розглянуто погляди педагогів і психологів на телебачення як чинник виховання.

Ключові слова: засоби масової інформації, телебачення, особистість, чинники розвитку і формування особистості, молодший шкільний вік.

Аннотация. Статья посвящена актуальной проблеме влияния средств массовой информации, в частности телевидения, на развитие и формирование личности младшего школьника. Проблема является актуальной, прежде всего, для педагогов и психологов, ведь телеинформация может быть как позитивной, так и негативной для ребенка, который развивается как личность. В статье рассмотрены взгляды педагогов и психологов на телевидение как фактор воспитания.

Ключевые  слова: средства массовой информации, телевидения, личность, факторы развития и формирования личности, младший школьный возраст.

Summary. The article is devoted to the issue of the influence of the media, television in particular, on the development and the formation of the identity of younger pupils. The problem is relevant, especially for teachers and psychologists, because teleinformation can be positive or negative for a child, who is growing as a person. The article considers the views of teachers and psychologists on television as the educational factor.

Key words: media, television, personality, growth factors and formation identity, younger schoolchildren

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок  із важливими науковими чи практичними  завданнями. Найсуттєвішою тенденцією останніх десятиліть стало більш широке проникнення засобів масової інформації в усі сфери життя й діяльності людини. Сучасне суспільство неможливо уявити без високотехнологічного інформаційного простору. Засоби масової інформації охоплюють друковані видання, радіо, телебачення, відео, кінохронікальні програми, комп’ютерні телекомунікаційні технології. Натомість доступність будь-якої інформації не завжди благо. Сьогодення ставить педагогів перед необхідністю вирішувати надзвичайно актуальну проблему – проблему впливу засобів масової інформації, і зокрема телебачення, на розвиток і формування особистості. І насамперед підростаючого покоління, особливо дітей молодшого шкільного віку. Дитина не готова до адекватного її сприймання, адже не здатна на глибокий аналіз та критику. Натомість емоціональний вплив на вразливу дитячу душу настільки великий, що залишається в пам’яті назавжди. І, якщо у батьків в сім’ї немає сильного авторитету, якщо вони за будь-яких причин не здійснюють належного виховання дітей, то діти навряд чи встоять під напором переконливої яскравої екранної картинки, яку вони бачать, можливо, частіше, ніж батьків. І тоді телебачення або Інтернет стають першими їхніми вихователями.

Засоби масової інформації – один з тих соціальних інститутів, що характеризується некерованим стихійним  впливом на становлення і розвиток особистості. І телебачення серед  глобально функціонуючих інформаційних  систем, найбільш значущих по ролі впливу на масову та індивідуальну свідомість, посідає особливе місце. Роль телебачення  за відсутності цензури, забороненої  Статтею 15 Конституції України [2], зростає  в рази. Тому перед суспільством постає глобальне завдання мінімалізувати негативний вплив телебачення і  скерувати його у бік позитивного.

Особливо важливим у становленні особистості є молодший шкільний вік, адже саме у цей період формуються психічні новоутворення, завдяки чому діти виходять на новий рівень пізнання світу, відкривають нові власні можливості і перспективи. Молодший шкільний період – це етап інтенсивного соціального розвитку психіки, її основних підструктур [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної  проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується  означена стаття. Системний аналіз психолого-педагогічної літератури доводить, що сьогодні триває новий етап розширення та зміцнення позицій засобів масової інформації і, перш за все, телебачення. Важливе значення мають для нас дисертаційні дослідження педагогів (Л. Масол, Д. Попової, О. Невмержицької, С. Шандрук, Л.) і психологів (О. Квашук) щодо розкриття ролі засобів масової інформації, і зокрема телебачення, як одного з найефективніших засобів масової комунікації.

Формулювання  цілей статті (постановка завдання). Ураховуючи актуальність проблеми, ми маємо проаналізувати психолого-педагогічні дослідження з проблеми впливу засобів масової інформації, і зокрема телебачення, на становлення психіки дітей молодшого шкільного віку, а також їхнього використання як засобу виховання особистості.

Виклад основного  матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Телебачення як одне з засобів масової інформації виникло у 50-их роках ХХ ст. і поступово, але впевнено масово поширилося, чим відчутно змінило ситуацію в культурному житті й істотно вплинуло на розвиток і формування особистості. Воно виконує такі основні функції:

• хронікальна (оперативне подання соціально-політичної, економічної, культурної, спортивної та іншої інформації);

• просвітницька (поширення знань з різних галузей науки, культури);

• освітньо-виховна (залучення до загальнолюдських цінностей);

• розважально-гедоністична (забезпечення змістовного і цікавого дозвілля, насолоди від інформації, що споживається);

• рекламна (повідомлення, оголошення, довідки, інформація) [4].

З формуванням ринкових відносин в Україні телебачення пішло  американським шляхом розвитку, тобто  шляхом комерціалізації. Безумовно, десятки  вітчизняних та зарубіжних телеканалів  щоденно пропонують телеглядачам програми традиційно інформаційно-аналітичні, в яких зосереджена зважена на державному рівні інформація про  сучасний стан і проблеми внутрішньої та зовнішньої політики, економіки, науки, культури, всіх галузей життєзабезпечення суспільства. Безсумнівно, заслуговують на увагу окремі авторські проекти чи цикли телепередач і навіть телеканали, що показують та аналізують проблеми історії, екології, культури, науки як нашої країни, так і людства загалом. Так, користуються заслуженою повагою такі програми, як «Найрозумніший» (Інтер), «Жди меня» (Інтер), «Що? Де? Коли?» (Інтер), «У гостях у Дмитра Гордона» (Перший національний), «Територія обману» (1+1), «Кохана, ми вбиваємо дітей» (СТБ); телеканали: Культура (Росія), Discovery (США), КРТ (Україна), Детский мир (Росія). Натомість не вщухає тривога педагогічного й батьківського товариства з приводу морально неспроможних, світоглядно збиткових телепередач, що стають небезпечними для особистості дитини, адже мають деструктивний духовно-моральний вплив,  спотворюють    уявлення про загальнолюдські цінності, руйнують національну ментальність. Це здебільшого програми розважального характеру – «Холостяк» (СТБ), «Фермер шукає жінку» (СТБ), «Пекельна кухня» (1+1), «Последний герой» (Первый канал, Росія), «Comedy Club» (ТНТ, Росія) та багато інших. Усе частіше в глядацькій аудиторії лунають досить аргументовані судження та претензії на бік таких передач і низькопробної реклами.

В останні роки на телебаченні  віддається перевага як зарубіжним, так  і вітчизняним серіалам й окремим  фільмам, де за єдиним сюжетним алгоритмом відтворюються криваві сцени  індивідуального та масового терору, замовлених убивств, бандитизму, шахрайства, зґвалтування, порочного образу життя  молоді, алкоголізму, наркоманії як засобів  отримання людиною внутрішньо прийнятної життєвої позиції. Частка художніх та документальних фільмів про людську  доброту, справедливість, морально здоровий спосіб життя, трудовий та ратний героїзм  на наших телеекранах досить не значна. Повсякденно спостерігаючи втрату ціннісно-художніх орієнтирів, перш за все, педагоги починають бити на сполох і перейматися питанням, де поділася продукція багатющого вітчизняного кіно-фонду, в якому представлені зразки патріотичних подвигів, розкриті засади істинних духовно-моральних цінностей людини, її активної ролі як суб’єкта соціально творчої практики, адже сучасне телебачення виступає для дітей чинником моделювання та формування системи поглядів на світ.

Психолого-педагогічним аспектам використання засобів масової інформації і, перш за все телебачення, присвячено надзвичайно велику кількість робіт  як педагогів і психологів, так  і істориків, культурологів, філологів, соціологів. Формування загальнолюдських цінностей в учнів певною мірою  здійснюється через канали ЗМІ, в  сфері безпосереднього впливу яких перебувають школярі, і відбувається цей процес стихійно. Питання про  позитивність чи негативність впливу багато в чому визначається тим, наскільки  і як він буде «трансформований» через призму життєвого досвіду молодшого школяра і ставлення до самих ЗМІ.

На наш погляд, надзвичайно  важливими є результати досліджень науковців психолого-педагогічної спрямованості.

Так, Шандрук С.І. у своєму дослідженні «Виховання ціннісних  орієнтацій старшокласників засобами масової інформації», виявивши протиріччя між величезними потенційними можливостями засобів масової інформації як важливого  фактора виховання і розвитку ціннісних орієнтацій старшокласників  і малоефективним характером використання цих можливостей у педагогічній практиці школи, авторка акцентує свою увагу на педагогічних умовах і шляхах виховання ціннісних орієнтацій учнів засобами масової інформації. Проаналізувавши ціннісні орієнтації з точки зору філософської, соціологічної  та психолого-педагогічної проблематики, дослідивши специфіку і ціннісно-орієнтаційний  потенціал засобів масової інформації, вивчивши сучасний стан ціннісної орієнтації старшокласників у цій сфері  дослідниця пропонує такі педагогічні  умови у системному їх застосуванні:

- використання учнями високоякісної інформації; користування широким колом інформаційних джерел як традиційних, так і сучасних ЗМІ та активізація різних сенсорних каналів у масових інформаційних процесах;

- забезпечення особистісної позиції юнаків і дівчат в інформаційних процесах, що передбачає вільний вибір інформації та джерел її отримання, практичну участь школярів у створенні та трансляції нових інформаційних повідомлень, право на власну думку та оцінювання соціальної й інших видів інформації;

- послідовне накопичення і систематизація старшокласниками інформаційного тезауруса, боротьба з інформоманією, досвіду адекватного усвідомлення змісту загальнолюдських, прикладних і абсолютних цінностей ЗМІ та творчого їх використання в інформаційній діяльності;

- тісний зв’язок інформаційної діяльності з життєдіяльністю самих учнів, реальністю сьогодення, творчого співробітництва дітей і доросли, школи і ЗМІ у масових інформаційних процесах;

- включення матеріалів ЗМІ у навчально-виховний процес різних типів загальноосвітніх закладів на засадах сформованої інформаційної культури [7].

Взаємозв’язок інформаційного впливу ЗМІ і процесу формування загальнолюдських цінностей у молодших школярів розглядала Попова Д.А. Дослідниця теоретично обґрунтувала програму формування загальнолюдських цінностей засобами масової інформації і експериментально перевірила психолого-педагогічні умови, за яких забезпечується позитивний виховний вплив ЗМІ на процес формування у молодших школярів загальнолюдських цінностей. Авторка детально вивчила особливості впливу ЗМІ на сприйняття інформації дітьми й зауважила, що ЗМІ є для учнів джерелом різноманітних знань, але, за відсутності відповідного педагогічного керівництва сприяють засвоєнню ними не тільки (і навіть не стільки) позитивних, скільки негативних моральних цінностей. І дісталася думки про необхідність систематичної роботи, спрямованої на корегування побаченого і почутого та систематичної діяльності педагогів та батьків, спрямованої на вироблення інформаційної культури підростаючого покоління.

Попова Д.А. обґрунтувала необхідність створення локальної  шкільної системи «масової комунікації». Під час навчальної та позанавчальної роботи в учнів формувались уявлення про глобальні проблеми сучасного світу, місце і роль молоді в ньому, загальнолюдські ціннісні орієнтири. Вони набували навичок роботи з суперечливими матеріалами засобів масової інформації, вчились аргументовано, критично оцінювати різні ідеї, відстоювати свої погляди та переконання [6].

Дослідниця довела, що ефективність використання засобів масової інформації залежить від оптимального поєднання  виховних засобів, якими є створення  умов для сприйняття інформації, покращення педагогічного цілеспрямованого керівництва  сприйняттям, регуляція інформаційного навантаження, оптимальний відбір змісту. У процесі керівництва сприйняттям  матеріалів засобів масової інформації вчитель виступає комунікатором (є  джерелом важливої інформації), референтом (учнів цікавить, як ним оцінюється інформація), координатором (його думка  визначається безумовно правильною, сприймається як керівництво до дії). При цьому він виконує такі функції: інформаційну, мобілізаційну, розвивальну, орієнтаційну. Їх здійснення сприяє покращенню педагогічного керівництва і реалізується засобами орієнтації, стимулювання, підготовки сприйняття, вироблення ставлення до повідомлень засобів масової інформації, використання їх в навчально-виховному процесі, урахування зацікавлень і потреб учнів [6].

Отже науковці-педагоги наполягають  на особливій ролі засобів масової  інформації і, зокрема телебачення  як чинника формування особистості  дитини, насамперед на формування ціннісних  орієнтирів і моральних ідеалів  майбутніх громадян. Вплив телебачення  на ці процеси може бути не лише позитивним, але й негативним, залежно від  змісту та форми пропонованої інформації. Проаналізувати телепродукт, що його споживає молодь, на предмет виявлення виховного потенціалу спробувала у своєму дослідженні О.В.Невмержицька. У якості телепродукту було обрано найбільш популярні серед молоді розважальні програми Центральних телеканалів України. Шляхом опитування дослідниця виявила такі популярні на той час (2006) програми: КВК, «Караоке на майдані», «Вікна з Д. Нагієвим», «Прихована камера», «Поле чудес», «Перший мільйон». У ході дослідження з усього масиву розважальних програм основних каналів телебачення було виділено три їх групи: програми, що здебільшого мають позитивний вплив, програми, що неоднозначно впливають на моральне становлення дитини і програми, що впливають тільки негативно.