Шпаргалка по "Охране труда"

 

60. Розрiзнюють кiлькiснi та якiснi показники, що характеризують освiтлення виробничих примiщень. До основноих якiсних показникiв, що визначають умови зорової роботи, вiдносяться: фон, контраст мiж фоном, видимiстю, показник осліпленість, коефiцiєнт пульсації освiтленостi та показник дискомфорту. Фон - поверхня, безпосередньо прилегла до об'єкта розбiжностi, на якiй вiн розглядається. Характеристики фону визначаються коефiцiєнтом відбиття, що уявляє собою відношення свiтлового потоку, вiдбитого вiд поверхнi, до свiтлового потоку, падаючого на дану поверхню  Контраст об'єкта розбiжностi з фоном - відношення рiзницi мiж блискучiстю об'єкта розбiжностi блискучості об’єкта та блискучiстю фону  до блискучостi фону, на якому розглядається даний об'єкт. Видимiсть - здiбнiсть очей сприймати об'єкт при освiтленостi вiд 0, 1 до 105 лк

Показник осліпленості  - критерiй оцiнки осліплюючої  дiї, що створюється освiтньою установкою, значення якого визначається по формулi Блискучість - пiдвищена яскравість свiтних поверхней, що погiршує видимiсть  об'єктiв.

Коефiцiєнт пульсації освiтленостi  - критерiй оцiнки вiдносної глибини  коливань освiтленостi у результатi зміни у часi свiтлового потоку газорозрядних ламп при живленнi їх змiнним струмом.  Коефiцiєнт нерiвномiрностi освiтлення - визначається відношенням. Об'єкт розрізнення - предмет, що розглядається, окрема його частина або дефект, що розрiзнюється (крапка, лiнiя, товщина  шрифту лiтер i т.п.).

61. Основні вимоги  до виробничого освітлення

Для створення сприятливих  умов для здорової роботи, які б  запобігали швидкій втомлюваності  очей, виникненню професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати  наступним вимогам:

- створювати на робочій  поверхні освітленість, що відповідає  характеру зорової роботи і  не є нижчою за встановлені  норми;

- забезпечити достатню  рівномірність та постійність  рівня освітленості у виробничих  приміщеннях, щоб уникнути частої  переадаптації органів зору;

- не створювати засліплювальної  дії як від самих джерел  освітлення, так і від інших  предметів, що знаходяться в  полі зору;

- не створювати на робочій  поверхні різних та глибоких  тіней (особливо рухомих);

- повинен бути достатній  для розрізнення деталей контраст  поверхонь, що освітлюються;

- не створювати небезпечних  та шкідливих виробничих чинників (шум, теплові випромінювання, небезпека  уражений струмом, пожежо- та вибухонебезпека  світильників):

- повинно бути надійним  і простим и експлуатації, економічним  та естетичним.

62. Охарактеризуйте  природне виробниче освітлення.

Залежно від природи джерела  світлової енергії розрізняють  три види освітлення: природне, штучне і сполучене.

Природне освітлення - освітлення приміщень світлом неба (прямим чи відбитим), що проникає крізь світлові прорізи в зовнішніх захисних конструкціях. Природне освітлення створюється  природними джерелами світла - прямими  сонячними променями (80%) і дифузійним світлом небозводу (20%, тобто решта  сонячних променів, розсіяних атмосферою).

Природне освітлення - це біологічно найбільш цінний вид освітлення, до якого максимально пристосоване око людини. Його дія визначається високою інтенсивністю світлового потоку і сприятливим спектральним складом, що поєднує рівномірний  розподіл енергії в зоні видимого, ультрафіолетового й інфрачервоного видів випромінювань. Природне освітлення є чинником, що визначає не тільки рівень освітленості й умови видимості, а ще й позитивно психофізіологічно  впливає на людину завдяки безпосередньому  зв'язку з навколишнім світом через  світлові прорізи.

Однак зі світлотехнічного боку природне світло має ряд недоліків, особливо відчутних у виробничих приміщеннях:

• важко забезпечити раціональне  освітлення всієї площі цеху через  специфічне розташування віконних прорізів;

• прямі сонячні промені  мають сліпучу яскравість і тому неприпустимі на робочому місці;

• залежність освітленості від часу доби і пори року, географічної широти, ступеня хмарності та забруднення  атмосфери.

За будівельними нормами  і правилами СНиП П-4-79 необхідно, щоб усі виробничі, підсобні, складські  та допоміжні приміщення були забезпечені  денним світлом (для приміщень із постійним перебуванням людей).

Винятки становлять підземні споруди, склади з короткочасним  перебуванням у них людей, фотолабораторії  та інші технологічні приміщення.

Освітленість, створювана розсіяним  денним світлом у відкритому місці, є різною для різних широт, пори року і часу доби, тому природне освітлення не можна кількісно оцінювати  значенням освітленості. Для оцінки природного освітлення прийнята відносна величина - коефіцієнт природної освітленості (КПО).

КПО - відношення природної  освітленості Евп, створюваної в  деякій точці заданої площі всередині  приміщення світлом неба (безпосереднім  чи відбитим), до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості Ез, створюваної світлом повністю відкритого небосхилу. КПО виражається  у відсотках і визначається за формулою:

Природне освітлення виробничих приміщень здійснюється:

- боковим світлом - одно- і двостороннє через світлопрорізи  (вікна) у зовнішніх стінах;

- верхнім світлом - через  світлові ліхтарі - прорізи в  перекриттях;

- комбінованим світлом  - через світлові ліхтарі - прорізи  в перекриттях та вікна.

Природне освітлення верхнім  і комбінованим світлом забезпечує більшу рівномірність рівня освітленості, ніж бокове. При застосуванні тільки бокового освітлення створюється висока освітленість поблизу вікон і  низька у глибині цеху, і при  цьому можливе утворення тіней  від устаткування великих розмірів.

Практика свідчить, що використання одного природного світла для промислових  будівель є недостатнім через  недосконалість застосовуваних світлопрозорих конструкцій і незадовільну їх експлуатацію.

У будинках із недостатнім  природним освітленням застосовують сполучене освітлення — освітлення, при якому недостатнє за нормами  природне освітлення доповнюється штучним. Воно використовується при виконанні  робіт високої точності в районах  північної кліматичної зони, в  багатопрогонових будинках із великою  шириною.

 

63. Охарактеризуйте штучне виробниче освітлення.

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а такожі для освітлення приміщень в темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники.

Штучне  освітлення поділяється в залежності від призначення на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальне, місцеве та комбіноване.

 Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою. Загальне рівномірне освітлення встановлюють у цехах, де виконуються однотипні роботи невисокої точності по усій площі приміщення при великій щільності робочих місць. Загальне локалізоване освітлення встановлюють на поточних лініях, при виконанні робіт, різноманітних за характером, на певних робочих місцях, при наявності стаціонарного затемнюючого обладнання, та якщо треба створити спрямованість світлового потоку.

 Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, воно може бути стаціонарним (наприклад, для контролю за якістю продукції на поточних лініях) та переносним (для тимчасового збільшення освітленості окремих місць або зміни напрямку світлового потоку при огляді, контролі параметрів, ремонті).

 Світильники місцевого  освітлення повинні бути зручними  у користуванні, а, головне, безпечними  при експлуатації.

 Категорично забороняється застосовувати лише місцеве освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального. Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється  на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне.

Робоче освітлення створює необхідні умови для нормальної трудової діяльності людини.

Аварійне освітлення включають при виході з ладу робочого освітлення.

Евакуаційне освітлення призначене для евакуації людей і матеріальних цінностей під час виникнення небезпеки. Воно передбачається у виробничих приміщеннях з кількістю працюючих більше 50 чол., а також у приміщеннях цивільних і допоміжних будинків підприємств, якщо в них одночасно знаходиться більше 100 чоловік.

64.Вібрація — це тремтіння  всього тіла або окремих його  частин унаслідок виконання певних  робіт.Систематичний вплив на людину довготривалої та інтенсивної дії вібрації може стати причиною вібраційної хвороби. Локальні вібрації викликають деформацію та зменшення рухомості суглобів.ібрація характеризується частотою коливань/(Гц), амплітудою Л зміщення точки коливання від положення рівноваги (мм), коливальною або віброшвидкістю V(м/с) та віброприскоренням а (м/с2).Залежно від способу передачі вібрації тілу людини розрізняють:

- локальну (місцеву), що передається  людині переважно через кінцівки;

- загальну, що передається  на тіло людини через опорні  поверхні тіла.

Загальна вібрація поділяється  на:

- транспортну, що передається  людині, яка знаходиться на транспортному  засобі, що рухається;

- транспортно-технологічну, яка передається оператору машини  з обмеженим переміщенням, яке  здійснюється по спеціально підготовлених  поверхнях виробничих приміщень  або промислових площадок;

- технологічну, яка передається  від стаціонарних машин на  робочі місця, що не мають  джерела вібрації, через підлогу,  фундаменти або робочі площадки, де працює оператор.

Довготривалий вплив на людину загальної вібрації призводить до розладу  вестибулярного апарату, центральної  та вегетативної нервових систем, захворюванняорганів  травлення, а також серцево-судинної системи.Місцева вібрація викликає порушення периферійного кровообігу і нервової системи та м'язово-суглобного апарату. Тривала дія локальних  вібрацій часто призводить до вібраційної  хвороби з незворотними змінами  в цих системах. Одночасна дія  підвищеного шуму та вібрації, охолодження  всього організму або кінцівок поглиблюють  захворювання. Профілактика впливу вібрацій на організм людини включає ряд заходів  технічного, санітарно-гігієнічного та лікувального характеру. Найкращим  захистом є дотримання нормативних  параметрів інтенсивності вібрації.

 

65. Наведіть класифікації  вібрації (за способом передачі  на тіло людини; і залежності від джерела виникнення; за часовими характеристиками).

 

Вібрація – це  механічні коливання твердого тіла.

1. За способом передачі на людину вібрація поділяється на:

1.1. Загальну - що передається через опорні поверхні на тіло людини, яка сидить або стоїть.

1.2. Локальну - що передається через руки людини.

2.Загальна вібрація за джерелом її виникнення поділяється на:

2.1.   транспортну вібрацію (під час руху машин по місцевості);

2.2. транспортно-технологічну (при роботі машин, що виконують технологічну операцію в стаціонарному режимі);

2.3. технологічну - при роботі стаціонарних машин, або передається на робочі місця, що не мають джерел вібрації.

3. За часовими характеристиками загальні та локальні вібрації поділяються:

— на постійні, для яких величина віброприскорення чи віброшвидкості змінюється менше ніж у два рази (менше б дБ) за робочу зміну;

— непостійні, для яких перераховані вище параметри вібрації змінюються не менше ніж у два рази (6 дБ і більше) за робочу зміну.

 

66. Вібрація — це коливання твердих тіл, частин апаратів, машин, устаткування, споруд. Вібрація – загально біолог. шкідливий чинник, що призводить до фахових захворювань - віброзахворюваннь, лікування котрих можливо тільки на ранніх стадіях. Хвороба супроводжується стійкими порушеннями в організмі людини (опорно-руховий апарат, необоротні зміни в кістках і суглобах, зсуви в черевній порожнині, нервово-психічній сфері). Людина частково або цілком утрачає працездатність. За способом  передачі на людину вібрація підрозділяється на загальну і локальну. Загальна - діє через опорні поверхні ніг на весь організм у цілому. Локальна - на окремі ділянки тіла. Загальну поділяють по характері передачі на: транспортну(при прямуванні машин); транспортно-технологічну (при виконанні роботи машиною прямування: кран, бульдозер); технологічну (при роботі механізмів і людина знаходиться поруч). Часто вібрації супроводжуються почутим шумом. Вібрація впливає на центральну нервову систему,  шлунково-кишковий тракт, вестибулярний аппарат викликає запаморочення, оніміння кінцівок ,захворювання суглобівТривалий вплив вібрації викликає фахове захворювання — вібраційну хворобу. Найбільш небезпечна частота загальної вібрації 6—9 Гц, оскільки вона збігається з власною частотою коливань внутрішніх органів людини. В результаті цього може виникнути резонанс, це призводить до переміщень і механічних ушкоджень внутрішніх органів.

67. Параметри та види вібрації, її дія на організм людини