Експериментальне дослідження використання казки в роботі практичного психолога закладу освіти

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП................................................................................................................2
РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади вивчення казки як інструменту роботи практичного  психолога в закладі освіти.....................................................5
1.1.  Казка як об’єкт дослідження в психологічній науці.....................................................................................................5
1.2.  Особливості проведення діагностики за допомогою казки в роботі практичного психолога.............................................................................................7
1.3.  Можливості використання казки як інструменту корекції..............................................................................................13
РОЗДІЛ 2. Експериментальне дослідження використання казки в роботі практичного психолога закладу освіти .........................................16
2.1.  Вивчення особистісної властивості за допомогою казки............16
2.2.  Корекційна робота-тренінг для розвитку творчих здібностей, фантазії дітей за допомогою казки ................................................24
ВИСНОВКИ.....................................................................................................29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................................................................31
ДОДАТКИ........................................................................................................34

 

 

 

ВСТУП

 

Україна стоїть на шляху подальшої розбудови та євроінтеграції. У останні десятиліття наше суспільство дізналось про існування різних наукових напрямів, зокрема це стосується казкотерапії. Але на сьогоднішній день ще недостатньо розвинуті знання про способи використання казок у практиці психологічного консультування та казкотерапії.

Які ж властивості казки? У дитини вона розвиває уяву, а дорослого повертає у дитинство, створюючи терапевтичний ефект.

Казкотерапія, звісно, найбільш дитячий метод, вона адресована чистому дитячому початку кожної людини. Через сприйняття казок ми виховуємо дитини, розвиваємо його внутрішній світ, лікуємо душу, даємо знання про закони життя й засоби прояви творчої сили та кмітливості.

 

Актуальність даної роботи пов'язана з тим, що сьогодні стали незаслужено забуватися найефективніші і перевірені засоби і способи виховання дітей. Казки є одним з найдавніших коштів морального, етичного виховання, і навіть формують поведінкові стереотипи до членів дорослого суспільства. У зв'язку з цим, відмови від даного способу дітей представляється, а то й помилкою, то помітним недоглядом із боку освітніх закладів і батьків.

        Мета курсової роботи - виявити та узагальнити психолого-педагогічні умови, необхідні для більш ефективного засвоєння казки.

        Об'єктом дослідження виступають діти дошкільного й молодшого шкільного віку.

        Предмет дослідження - казкотерапія як така, тих дітей дошкільного й молодшого шкільного віку.

        Гіпотеза – казка може бути засобом впливу на психічний розвиток як дітей, так і дорослих.

Виходячи з поставленої мети дослідження, визначення його об'єкта, предмета, гіпотези, були сформульовані наступні завдання:

1. Аналіз психолого-педагогічної  літератури щодо даної теми.

2. Розглянути поняття казки як один з інструментів роботи практичного психолога в закладах освіти.

3. Упорядкування програми тренінгу для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку, із використанням казок.

     Для вирішення поставлених завдань і перевірки висунутої гіпотези використано такі методи дослідження:

-теоретичні методи: аналіз  психолого-педагогічної літератури;

-емпіричні методи: включають тестування, формуючий експеримент;

-методи обробки даних: кількісний аналіз з використанням методів математичної статистики і якісний аналіз результатів дослідження.

Практична значимість:

Дана робота стоїть уваги не тільки психолога, що має справу з дітьми, але і педагога-практика, а також будь-якого батька. Психологи, психотерапевти, педагоги різних теоретичних орієнтацій все частіше використовують казку в своїй роботі.

В результаті досліджень виявлено особливості сприйняття казки дітьми дошкільного віку, розроблена методична система формування сприйняття казки дітьми дошкільного віку та шкільного віку.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ КАЗКИ ЯК ІНСТРУМЕНТУ РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

 

1.1.  Казка як об’єкт дослідження в психологічній науці

Проблематика діагностичних та корекційних напрямів роботи в системі освіти загалом, та казка як їх інструмент в роботі практичного психолога закладу освіти зокрема, неодноразово знаходились у центрі уваги науковців, психологів-практиків, вчителів. Для розв’язання цілей нашої роботи корисними видались публікації таких авторів:

А. Колесова розглядає загальні особливості проведення психологічної діагностики в системі освіти, та наголошує на тому, що психодіагностика є одним з основних видів діяльності психологічної служби в системі освіти України та полягає в психологічному обстеження дітей і підлітків, їхніх груп та колективів, моніторингу змісту й умов індивідуального розвитку, визначення причин, що ускладнюють розвиток та навчання дітей та учнівської молоді. Дослідниця звертає увагу на те, що реалізуючи діагностичну функцію, працівник психологічної служби керується в своїй діяльності рядом вимог. [12, с.3-9]

Практичний психолог, що працює в освітньому закладі має обстежувати психіку дитини, складати психологічну характеристику або психологічний діагноз, яка може бути використана під час психолого-педагогічного консиліуму; у просвіті батьків, вчителів та дітей; при написанні наукових статей; у медичній резолюції тощо. Завдяки праці Т. Дудкевич та О. Савицької нам у курсовому дослідженні вдалося визначити основні види діяльності практичного психолога, ознайомитись з характеристиками психотерапії як складової практичної психології, розглянути основні напрямки психотерапії тощо. [12, с.5]

В. Шевчук розглядає формування життєтворчих компетентностей дітей та дорослих засобами казки. Автор звертає увагу на те, використовувати народну казку доцільно для наймолодших дітей, для школярів цікавішими будуть авторські казки з ускладненим сюжетом, а для ще старших – можна вигадувати власні казки, в яких вони будуть головними персонажами. Однак складати такі казки потрібно доволі делікатно, адже дитина може уникати казок про себе. Власні казки мають суттєвий виховний вплив, адже будуть дієвіші, ніж погрози, покарання чи довгі нотації. Чудодійно також впливає на дитину звичайна казка, складена разом з батьками, оскільки розвиває уяву, а батькам казкова символічність полегшить розуміння психологічного стану душі дитини: її страхів та вподобань. Адже в казці проблему легше порушити та вирішити. [12, с.7-9]

Казка може стати чудовим інструментом для педагога, психолога, батьків, з її допомогою легше знайти спільну мову з дитиною. Л. Хижняк подає алгоритм підбору (складання) терапевтичної казки, наводить основні прийоми роботи з казкою (аналіз казок, розповідання казок, переписування казок, постановка із допомогою ляльок та іграшок, малювання за мотивами казки, програвання епізодів казки, складання казок), подає рекомендації дорослим щодо складання терапевтичної казки, подає зразок терапевничної казки. Л. Хижняк зазначає: «Розвиток психічних властивостей учнів відбувається у процесі навчання. Як правило, він відбувається у вигляді однонаправленої спрямовуючої дії вчителя на учня. У цьому випадку одним із важливих завдань є організація процесу спільної діяльності учня з учителем, що спрямована на вивільнення власних психічних ресурсів учнів засобами психології. Спільна діяльність учня та вчителя може ґрунтуватись на будь-якому матеріалі, але найбільш близьким для учнів молодшого шкільного віку виступає форма казки»

Є. Макарова характеризує різні прийоми роботи над казкою у поєднанні з LEGO-конструюванням та наводить алгоритм цієї роботи. Дослідниця висвітлює можливості використання казки у корекційній роботі практичного психолога, зокрема під час корекції страхів, поведінки збудливих дітей тощо. Є. Макарова розглядає особливості співпраці практичного психолога з вихователями та батьками, подає конспект заняття на тему «LEGO-Теремок» для дітей старшого дошкільного віку. [10, с. 27-32]

Аспірант О. Філь розкриває загальні риси використання методу казкотерапії в соціально-педагогічній практиці. Дослідник спирається на систему функцій соціального педагога, враховуючи сучасний контекст використання методу казкотерапії в педагогіці та психології. О. Філь упевнений, що: «Важливою функціональною складовою практичної діяльності соціального педагога є його комунікація із клієнтом. Вона полягає в налагодженні, продовженні і припиненні професійних контактів, сприйнятті та розумінні клієнта, обміні професійно важливою інформацією, створенні атмосфери позитивної взаємодії учасників комунікації. Метод казкотерапії відіграє важливу роль у реалізації соціальним педагогом комунікативної функції. Як ми вже зазначали, казка є засобом спілкування дорослих і дітей. Окрім цього, простір казки є безпечним для метафоричного вираження клієнтом тих внутрішніх почуттів та переживань, які є важкими для безпосереднього свідомого обговорення». [4, с.25-32]

 

1.2.   Особливості проведення діагностики за допомогою казки в роботі практичного психолога

 

Основною метою діяльності психолога в закладах освіти є: соціально-психологічне забезпечення процесу реформування освіти на всіх її рівнях; підвищення ефективності навчально-виховної діяльності закладів освіти; професійне сприяння саморозвитку особистості учня, вихованця, студента й, захист психічного здоров’я всіх учасників навчально-виховного процесу шляхом здійснення психологічної експертизи та діагностики, соціально-психологічної корекції, профілактики, соціальної реабілітації, психологічної просвіти всіх учасників навчально-виховного процесу.

Основними задачами діяльності психологів в закладах освіти є:

1. Забезпечення якісного психологічного супроводу процесу навчання школярів і студентів. Зокрема, здійснення діагностики готовності дітей до навчання в школі та проведення психолого-педагогічної корекції тих дітей, які виявились не готовими або відстають у навчанні. Виявлення та розвиток здібностей та обдарованості дитини і на цій основі побудова методик профільного навчання та особистісно-зорієнтованої професійної орієнтації.
2. Науково-методичне та практичне забезпечення корекційно-розвивальної та реабілітаційної роботи. Зокрема, діагностика особистісного розвитку, ціннісних орієнтацій та соціального статусу учнів (студентів), виявлення вад і проблем соціального розвитку дитини; розробка й психологічне забезпечення розвивально-корекційної та реабілітаційної роботи з учнями (студентами).
3. Орієнтація виховної роботи на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в учнівському та студентському середовищі, превентивну освіту, профілактику девіантної і ризикованої поведінки підлітків. Зокрема, профілактика наркоманії, алкоголізму, поширення ВІЛ/СНІДу та хвороб, що передаються статевим шляхом, бродяжництва, безпритульності, насильства, незаконних форм дитячої праці тощо.
4. Здійснення соціально-педагогічної реабілітації учнів і студентів, які зазнали різних форм насильства, були втягнуті у протиправні дії, наркоманію, незаконні види праці; які з тих чи інших причин не відвідують школу, підпали під вплив псевдо релігійних культів, знаходяться у скрутному життєвому становищі тощо.

Основні напрями діяльності психолога в закладах освіти:

1. Підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу – учнів (студентів), учителів (викладачів, вихователів), батьків, педагогічної громадськості.
2. Соціально-психологічна діагностика, моніторинг особистісного розвитку і соціальної ситуації розвитку учнів (студентів), прогнозування змін освітньої ситуації та визначення її основних тенденцій.
3. Проектування та соціально-психологічна корекція розвитку учнів (студентів) у навчально-виховному процесі.
4. Психологічна експертиза педагогічних інновацій, методів і методик, оцінка ефективності впровадження програм і проектів.
5. Соціально-психологічна і педагогічна реабілітація дітей та підлітків, які знаходяться в кризовій життєвій ситуації, соціально-незахищених дітей і дітей з особливими потребами.
6. Консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу та керівникам освіти різних рівнів.

Практичний психолог навчального закладу:

1. бере участь у здійсненні освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення всебічного індивідуального розвитку вихованців, учнів, студентів, збереження їх повноцінного психічного здоров`я;
2. проводить психолого-педагогічну діагностику готовності вихованця, учня, студента до навчання та сприяє їх адаптації до нових умов навчально-виховного процесу, допомагає у виборі навчального закладу згідно з рівнем психічного розвитку;
3. розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей вихованців, учнів, студентів;
4. сприяє вибору учнями і студентами професій з урахуванням їх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей, готує учнів до свідомого життя; здійснює превентивне виховання, профілактику злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших залежностей і шкідливих звичок серед підлітків;
5. проводить психологічну діагностику і психолого-педагогічну корекцію девіантної поведінки вихованців, учнів, студентів;
6. формує психологічну культуру вихованців, учнів, студентів, педагогів, батьків або осіб, які їх замінюють, консультує з питань психології, її практичного використання в організації навчально-виховного процесу.