Електронне врядування – новий вимір ефективності влади

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Електронне врядування – новий вимір ефективності влади»

 

Зміст

 

1. Вступ

2. Електронне врядування – новий вимір ефективності влади

   2.1.Категорійно-понятійний апарат електронного урядування

   2.2.Мета, основні цілі та завдання електронного урядування в Україні, базові принципи впровадження

  2.3. Модель державного управління в умовах розвитку інформаційного суспільства

2.4. Електронна демократія

3.Висновок. Очікувані результати впровадження електронного урядування

 

4.Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Вступ

В умовах глобалізації та розбудови інформаційного суспільства  традиційні способи взаємодії органів  державної влади та місцевого  самоврядування з громадянами та бізнесом стають недостатньо ефективними. Для створення нових, більш зручних методів доступу до інформації та послуг все частіше застосовуються сучасні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ).

 Електронне урядування (електронне урядування) − це  форма організації державного  управління, яка за рахунок широкого  застосування новітніх ІКТ забезпечує якісно новий рівень відкритої взаємодії держави та суспільства, надання повного комплексу державних послуг для всіх категорій громадян та суб’єктів господарювання. Впровадження електронне урядування передбачає реалізацію послідовного, комплексного та індивідуалізованого підходу до надання державних послуг та інформації для населення. Це означає структурну перебудову функціонування державних органів і їх взаємодії з громадянами, організаціями та власними співробітниками. Впровадження електронне урядування є складним процесом, що вимагає значних фінансових витрат і вирішення цілого комплексу взаємозалежних політичних, правових, адміністративних і технологічних тощо проблем.

Запропоновані Концепцептуальні засади  розвитку електронного урядування в Україні (Концептуальні засади) визначають мету та основні завдання електронного урядування в Україні, пріоритети, основні завдання та етапи його розвитку на період до 2015 року, а також очікувані наслідки від його впровадження, також організаційні, методичні та технологічні принципи та національні стандарти використання ІКТ в діяльності органів державної влади, насамперед, виконавчої та є інструментом забезпечення перебудови системи державного управління.

Впровадження  електронного урядування є складним процесом, що потребує значних матеріальних, інтелектуальних та фінансових ресурсів та вимагає  вирішення комплексу, правових, організаційних і технологічних тощо проблем.

2. Електронне врядування – новий вимір ефективності влади

2.1. Категорійно-понятійний апарат електронного урядування

Електронна демократія - форма організації суспільства,  за якої громадяни та бізнес залучаються до процесу державного управління та державотворення, а також до місцевого самоуправління за допомогою інформаційних і комунікаційних технологій.

Електронний уряд − це застосування інформаційних і комунікаційних технологій у державних адміністративних органах у поєднанні з організаційними змінами і новими методами для поліпшення послуг державного сектору і демократичних процесів, а також зміцнення політики держави (визначення Європейської Комісії).

Електронне урядування - це форма організації державного управління, за якого відбувається активна взаємодія органів державної влади та органів місцевого самоврядування між собою, з суспільством, людиною та громадянином, бізнесом за допомогою інформаційно-комунікативних технологій.

Електронні державні послуги - державні послуги, які надаються в електронному вигляді органами державної влади та органами місцевого самоврядування людині та громадянину, фізичним та юридичним особам.

Інформаційне середовище електронного урядування - сукупність інформаційних ресурсів та технічних і програмних засобів зберігання, обробки і передачі інформації.

Індекс готовності електронного уряду - сукупність показників (індикаторів), що характеризують стан інформаційного середовища електронного уряду та рівня забезпечення доступу до електронного урядування, головним чином технологічна інфраструктура й комп’ютерна компетентність, з метою визначення того, як країна використовує можливості ІКТ для розвитку людини та громадяна, суспільства, держави та бізнесу.

Інформаційне суспільство - орієнтоване  на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток суспільство, в якому кожен міг би створювати і  накопичувати інформацію та знання,  мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними,  щоб надати  можливість  кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і особистому розвиткові та підвищуючи якість життя (визначення за документами самітів з ровитку інформаційного суспільства).

Портал  е-урядування (Єдиний веб-портал   органів  виконавчої  влади) - центральна частина електронної інформаційної системи е-урядування, призначена для інтеграції веб-сайтів (веб-сторінок) центральних та місцевих органів виконавчої влади, доступу до інформації та надання електронних державних послуг через мережу Інтернет.

Інформаційне середовище електронного урядування − сукупність інформаційних ресурсів та технічних і програмних засобів зберігання, обробки і передачі інформації.

Інфраструктура системи національних електронних інформаційних ресурсів − це органи державної влади та суб'єкти господарювання, що забезпечують формування, використання та захист, а також взаємодію виробників і користувачів національних ресурсів.

Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів − це інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для реєстрації, обліку, накопичення, оброблення і зберігання відомостей про склад, зміст, розміщення, умови доступу до електронних інформаційних ресурсів та задоволення потреб юридичних і фізичних осіб в інформаційних послугах.

2.2. Мета, основні цілі та завдання електронного урядування в Україні, базові принципи впровадження

Метою впровадження електронне урядування в Україні є розвиток електронної демократії задля досягнення європейських стандартів якості електронних адміністративних послуг, відкритості та прозорості влади для громадян, представників бізнесу та громадських організацій. При цьому мова йде не про інформатизацію наявної моделі державного управління, а про використання можливостей ІКТ для переходу до нового типу держави, орієнтованої на задоволення потреб громадян, що передбачає:

• підвищення якості та доступності державних послуг для громадян, спрощення процедур та скорочення адміністративних витрат;
• підвищення якості адміністративних та управлінських процесів, забезпечення контролю за результативністю діяльності органів виконавчої влади з одночасним забезпеченням належного рівня інформаційної безпеки;
• забезпечення відкритості інформації про діяльність органів виконавчої влади, розширення доступу до неї та надання можливості безпосередньої участі громадян та інститутів громадянського суспільства у процесах підготовки та експертизи проектів рішень, які приймаються на всіх рівнях державного управління.

Стратегічні завдання з розвитку електронного урядування необхідно визначити відповідно до тих переваг, які надають ці технології у розвитку суспільства та держави:

• забезпечення прав громадян на доступ до всіх видів відкритої державної інформації, що має індивідуальну та суспільну значимість;
• залучення громадян до участі у державних справах;
• вдосконалення технології державного управління;
• подолання інформаційної нерівності;
• організація надання послуг юридичним та фізичним особам в інтегрованому вигляді дистанційно - через Інтернет та інші засоби;
• перебудова відносин з громадянами;
• надання громадянам можливості навчатися протягом всього життя;
• сприяння розвитку економіки;
• системоутворююче законодавче забезпечення.

Для вирішення  зазначених завдань необхідно вжити  наступних заходів:

• створити нормативно-правову та методологічну базу, що дозволяє державі, громадянам і організаціям функціонувати в умовах інформаційного суспільства;
• розробити та затвердити єдину архітектуру електронне урядування, яка повинна офіційно зафіксувати структуру електронне урядування в Україні;
• створити ефективну організаційну інфраструктуру реалізації відповідних проектів (у тому числі раду СІО);
• оптимізувати структуру державного апарату та усю систему державного управління, провести реінжиніринг робочих процесів державних органів;
• удосконалити систему інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття рішень на всіх рівнях державного управління;
• створити єдину державну систему контролю ефективністі діяльності органів державної влади, впровадити відомчі інформаційні системи планування та управлінської звітності;
• провести аналіз технологічної готовності інформаційних систем органів державного управлянні до їхньої інтеграції в інфраструктуру електронне урядування, на основі якого розробити та реалізувати середньострокову програму усунення технологічної нерівності окремих інформаційних систем;
• інтегрувати інформаційні ресурси та системи органів державної влади, створити єдину інфраструктуру, яка забезпечить ефективну міжвідомчу та міжрегіональну інформаційну взаємодію та взаємодію органів державної влади з громадянами і організаціями (в тому числі єдину захищену інформаційно-комунікаційну інфраструктуру для державних потреб, технологічний центрів системи електронне урядування та електронне середовище взаємодії);
• сформувати стратегію підвищення якості та доступності державних послуг, основою якої є  впровадження єдиних стандартів надання державних послуг, надання таких послуг в інтегрованому вигляді через мережу Інтернет, поетапне переведення частини державних послуг, що мають вартісне вираження, в систему державних електронних послуг, що відповідає реальним потребам населення;
• організувати систему обліку та контролю за результатами розгляду звернень громадян;
• організувати центри суспільного універсального (з урахуванням наявних засобів, рівня підготовки та освіти, віку та соціального стану) доступу до державних інформаційних ресурсів і послуг;
• розробити комплексну систему моніторингу формування електронне урядування, методологію та механізм оцінки рівня використання технологій електронне урядування в державних та місцевих органах влади, що забезпечить керованість процесу впровадження електронне урядування;
• вдосконалити систему підготовки та перепідготовки кадрів в сфері ІКТ;
• вирішити питання ресурсного забезпечення всіх вказаних заходів.

Базові  принципи впровадження. Впровадження електронного урядування є не самоціллю, а передусім засобом підвищення ефективності на основі докорінної перебудови роботи державних органів. У світі не існує єдиного підходу щодо впровадження технологій електронного урядування, проте у більшості країн приділяється значна увага наступним ключовим принципам:

• Реформування процесів. Головною передумовою успішного впровадження електронного уряду є розуміння того, що воно полягає не лише в автоматизації існуючих процесів і усуненні неефективних ланок. Передусім йдеться про створення нових процесів і нових відносин між суб’єктами управління. Використання ІКТ не є виключно інструментом економії коштів.
• Лідерство. Впровадження електронного урядування вимагає сильного політичного лідерства. Щоб добитися переходу до електронного уряду, на всіх рівнях виконавчої влади повинні бути присутні державні службовці, які розуміють важливість цих технологій та усвідомлюють загальну мету державної політики і налаштовані активно проводити реформи. Сильне лідерство покликане також забезпечити безперервний притік фінансових ресурсів та інформації, необхідних для виконання поставлених завдання, а також співпрацю державних органів різного рівня. Воно також може зміцнити ініціативи із впровадження електронного урядування, проводячи її через всі необхідні стадії під виразним політичним гаслом.
• Стратегічні інвестиції. Враховуючи реалії жорсткої економії фінансових ресурсів, необхідно виділити головні, пріоритетні проекти, фінансування яких здійснювалося б за «захищеним» принципом. Такі проекти повинні характеризуватися чіткою суспільною цінністю, вимірюваною за визначеними критеріями.
• Співпраця. Необхідно запроваджувати нові форми взаємин, як між державними установами, так і в рамках співпраці з приватним сектором і неурядовими організаціями. Передусім, державним установам, доведеться подолати неготовність спільно працювати одна з одною. З іншого боку - співпраця урядових установ, приватних підприємств і неурядових організацій може допомогти політикам в справі проведення результативних реформ і прискорити процес впровадження електронного урядування.
• Участь громадян. Сама концепція електронного урядування орієнтована на задоволення потреб громадянина. Електронний уряд не є простим механізмом скорочення витрат або підвищення ефективності. Скоріше це ініціатива, направлена на поліпшення життя пересічних громадян. Щоб виробити таке орієнтоване на громадянина бачення, необхідно створити систему дослідження інтересів та потреб громадян, у тому числі з використанням сучасних технологій.