Теоретико-методологічні засади формування системи спорту для всіх в Україні

Запропонована декомпозиція цілей системи спорту для всіх дозволяє класифікувати та систематизувати їх на основі внутрішнього взаємозв'язку та ієрархічного принципу (розташування частин або елементів цілого в певному порядку від вищого до нижчого). Наведені цілі реалістичні, досяжні та вимірювані, що дає можливість застосовувати їх у практичній роботі як чіткі орієнтири. Подане “дерево цілей” безумовно має наукове та практичне значення для суб'єктів системи спорту для всіх та відповідних фахівців (менеджерів, інструкторів, волонтерів, аматорів тощо), оскільки дозволяє концентрувати зусилля на головному, раціонально використовувати наявні ресурси, ставити адекватні завдання та підбирати необхідні технології для їх успішної реалізації.

Функціями системи спорту для всіх визначаються об'єктивно присутні можливості цієї системи впливу на людину для формування та задоволення її інтересу до рухової активності. Функції системи спорту для всіх реалізуються не самі по собі, а лише шляхом відповідної активної діяльності людини. Отже, вони є безпосереднім наслідком діяльності як конкретної людини, так і суб'єктів системи спорту для всіх.

Система спорту для всіх характеризується поліфункціональністю, що зумовлює її вплив на різні сторони життєдіяльності людини. Але неприпустимо наділяти її функціями, які мають відношення і до інших соціальних систем. Як критерії виділення функцій системи спорту для всіх виправданим буде використання об'єктивності (врахування лише тих властивостей, які детерміновані змістом, формами і структурою цієї системи) та людиноцентризму (роль системи спорту для всіх у збалансуванні показників життя особистості -- виробничих, соціальних, політичних, духовних, культурних, моральних). Потрібно враховувати, що система спорту для всіх є структурним елементом системи вищого порядку -- здорового способу життя -- та забезпечує реалізацію окремих її функцій.

У результаті проведеного автором теоретичного дослідження виявлено, що система спорту для всіх має три групи функцій: 1) оздоровчі; 2) соціальні; 3) економічні (табл. 1).

Запропонована класифікація функцій носить умовний характер, спричинений необхідністю їх детального аналізу, оскільки неможливо виділити ту чи іншу функцію в чистому вигляді. Всі функції мають взаємнопроникаючий характер, доповнюють одна одну і проявляються в єдності, але разом з цим для них характерною є певна домінуюча ознака, за якою їх відносять до однієї з наведених груп функцій.

Реалізація функцій системи спорту для всіх здійснюється завдяки організаційній структурі цієї системи, що передбачає функціонування сукупності відповідних елементів, які певним чином пов'язані між собою та впливають один на одного (рис. 2).

Таблиця 1

Функції системи спорту для всіх

Основним елементом системи та одночасно головним суб'єктом і об'єктом системи спорту для всіх є людина. Інтерес людини до рухової активності виступає основним компонентом системи спорту для всіх, що визначає особливості як внутрішніх, так і зовнішніх її зв'язків. Інші елементи (суб'єкти) системи спорту для всіх функціонують заради формування, підтримання та задоволення інтересу людини до рухової активності. Їх доцільно розподілити на три групи.

Перша група: суб'єкти, які організовують та здійснюють заходи із залучення людини до рухової активності, це -- спортивні клуби оздоровчої спрямованості різних форм власності та організаційно-правових форм, фізкультурно-оздоровчі заклади (фітнес-центри, SPA-центри, комплекси, школи, студії тощо), центри фізичного здоров'я населення, фізкультурно-спортивні товариства, спортивні федерації (асоціації, спілки тощо).

Друга група: суб'єкти, які сприяють залученню людини до рухової активності, це -- спортивні споруди, рекреаційні парки, бази відпочинку та інші місця для рухової активності людини; вищі навчальні заклади, в яких готують фахівців відповідної кваліфікації; наукові установи, де досліджують проблеми функціонування та розвитку системи спорту для всіх; медичні установи (дозвіл на заняття, медичний контроль та супровід занять); засоби масової інформації, які розповсюджують відповідні освітні, пропагандистські та рекламні повідомлення; підприємства та організації спортивної індустрії, які забезпечують виробництво та реалізацію спортивного і туристичного обладнання та інвентарю, спортивної екіпіровки та взуття, а також їх прокат

Третя група: суб'єкти, які забезпечують управління взаємодією перелічених вище суб'єктів системи спорту для всіх, це -- органи державного управління та місцевого самоврядування у сфері фізичної культури і спорту, а також органи управління розвитком окремих видів спорту або фізкультурно-спортивної діяльності (спортивні федерації, асоціації, союзи, фізкультурно-спортивні товариства).

Взаємодія між людиною та іншими суб'єктами системи спорту для всіх стає можливою завдяки реалізації спеціальних програм. У результаті узагальнення передового світового досвіду та проведеного теоретичного дослідження виділено такі види програм:

• спортивні -- спеціально організовані загальнодоступні масові спортивні заходи та фестивалі (можуть бути заочними, коли окремі учасники чи команди змагаються між собою на відстані за перепискою, фіксуючи певні показники, або проводитись безпосередньо для всіх учасників у місцях масового відпочинку людей та інших пристосованих місцях);
• фітнес-програми -- заняття спортом для всіх з акцентом на підвищення функціональних можливостей організму та профілактику хронічних захворювань, що здійснюються самостійно або у формальних організаціях (фітнес-центри, спортивні клуби тощо);
• рекреаційні -- заняття спортом для всіх розважального характеру, що здійснюються самостійно або у неформальних організаціях за місцем проживання та/або масового відпочинку людей, у спеціальних рекреаційних місцях (бази відпочинку, профілакторії, лісопарки, туристичні бази тощо).

У процесі реалізації вказаних програм людина вступає у прямі безпосередні зв'язки з суб'єктами, що належать до перших двох груп, виступаючи у ролі споживача послуг, які надаються ними. При цьому важливо зауважити, що людина виявляє себе не як пасивний об'єкт зовнішнього впливу з боку фахівців спорту для всіх, а як активний учасник програм. З одного боку, беручи участь у програмах, людина може скоригувати свої потреби, зміцнити або послабити інтерес до рухової активності. З іншого боку -- вона впливає на зміст діяльності інших суб'єктів системи спорту для всіх. Зміна попиту на фізкультурно-оздоровчі та спортивно-оздоровчі послуги та підвищення вимог людей до їхньої якості змушує фахівців та організації спорту для всіх вдосконалювати свою діяльність, вносити зміни до діючих програм, а також впроваджувати нові програми.

У п'ятому розділі “Теоретичні засади та технології державного управління спортом для всіх в Україні” здійснено наукове обґрунтування ролі та місця держави у формуванні системи спорту для всіх.

Питання формалізації, закріплення та реалізації державної політики в тій чи іншій сфері суспільного життя в демократичній державі мають бути вирішені на законодавчому рівні. Розроблено основні положення державної політики у сфері фізичної культури і спорту, що становлять нормативно-правові основи формування системи спорту для всіх в Україні. В результаті проведеного теоретичного дослідження визначено такі принципи державного управління спортом для всіх в Україні: гуманізації, системності, цілеспрямованості, законності та прозорості, науковості, оптимальності, субсидіарності, ієрархічності та моніторингу, заохочення, демократизму. Ці принципи реалізуються через діяльність суб'єктів державного управління спортом для всіх. З огляду на це обґрунтовано повноваження таких суб'єктів на центральному, регіональному та місцевому рівнях.

На сучасному етапі однією з характерних тенденцій розвитку державного управління є посилення технологізації управлінської діяльності. Управлінська технологія поєднує упорядковану сукупність типових дій, операцій та процедур, реалізація яких забезпечує очікуваний результат в умовах перманентної зміни управлінської ситуації. Обґрунтування управлінських технологій передбачає проведення спеціальних наукових досліджень та наукового осмислення передового досвіду вирішення певних управлінських проблем. Із позицій сьогодення очевидною є потреба розробки та використання управлінських технологій з усього спектра державного управління спортом для всіх. Для центрального рівня, передусім, необхідно розробити та впровадити технології стратегічного планування, соціального проектування та соціального моніторингу.

Потреба у стратегічному плануванні формування системи спорту для всіх в Україні обумовлена такими чинниками: 1) необхідністю реагування українського суспільства на сучасні виклики та використання можливостей спорту для всіх у формуванні здорового способу життя; 2) необхідністю в об'єднанні та координації зусиль, а також ресурсів різних суб'єктів системи спорту для всіх; 3) посиленням інноваційних процесів у системі спорту для всіх, генерацією та швидким засвоєнням нових ідей суб'єктами спорту для всіх; 4) розвитком теорії та практики стратегічного планування, які допомагають перейти від методу “проб і помилок” до наукових методів передбачення та підготовки майбутнього; 5) наявністю доступної інформації (глобальних інформаційних мереж) для вивчення сильних і слабких сторін системи спорту для всіх, зовнішнього середовища та умов її формування, функціонування та розвитку; 6) потребою у впровадженні високого рівня державного управління, що відповідає запитам суспільства та конкретної особи.

Розроблено та впроваджено в систему державного управління спортом для всіх алгоритм технології стратегічного планування, що передбачає:

• проведення системного аналізу поточної ситуації та майбутнього цієї системи, динаміки її внутрішнього стану та зовнішнього оточення, визначення сильних та слабких сторін, запитів та можливостей;
• окреслення пріоритетів державної політики у даній системі на середньостроковий та довгостроковий періоди;
• визначення шляхів та інструментарію досягнення зазначених пріоритетів, формування взаємоузгодженої та комплексної системи відповідних заходів органів законодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;
• встановлення конкретних вимірюваних показників реалізації державної політики;
• підвищення ефективності використання наявного та очікуваного ресурсу (кадри, матеріально-технічна база та фінанси) для досягнення визначених цілей.

Відповідно до зазначеного алгоритму за безпосередньої участі автора підготовлено ряд документів державного рівня, які визначили стратегію формування системи спорту для всіх у загальному контексті формування здорового способу життя та розвитку фізичної культури і спорту в Україні.

Важливе місце в сучасній системі державного управління відводиться соціальному проектуванню -- виду діяльності, пов'язаному з науково обґрунтованою підготовкою соціального проекту як теоретичного опису бажаного стану соціальної системи та шляхів, засобів і технологій досягнення цього стану в результаті практичної діяльності. Соціальне проектування здійснюється у двох формах: як програми вирішення певних проблем або як процес створення передбачуваного соціального об'єкта. Розроблено такий алгоритм соціального проектування закладів спорту для всіх:

• проведення наукового аналізу існуючої проблеми;
• обґрунтування цілей, завдань та функцій закладів;
• визначення повноважень закладів;
• забезпечення організації практичної роботи закладів;
• внесення в разі необхідності коректив у реалізацію проекту.

На основі запропонованого алгоритму управлінської технології реалізовано соціальний проект, який передбачає створення закладів, що забезпечували б залучення населення до рухової активності на гуманістичних засадах за місцем проживання та в місцях масового відпочинку громадян. Такі заклади мають функціонувати у формі центрів фізичного здоров'я населення “Спорт для всіх” як бюджетні організації або комунальні підприємства.

У проекті започатковано системний підхід до формування мережі центрів фізичного здоров'я населення. Визначено, що до системи центрів належать: Всеукраїнський центр фізичного здоров'я населення “Спорт для всіх”, республіканський (Автономна Республіка Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські, районні у містах Києві і Севастополі, міські та районні у містах центри.

Починаючи з 2003 р., здійснюється впровадження проекту створення та функціонування центрів фізичного здоров'я населення “Спорт для всіх”. Указаний період характеризується високими темпами розширення мережі цих центрів. Так, якщо у 2003 р. було створено 39 центрів, то у 2008 р. їхня загальна кількість зросла до 191, тобто майже вп'ятеро (рис. 3). У центрах працює понад тисячу фахівців. Слід відмітити, що розроблений проект, незважаючи на незначний час із початку його реалізації, довів свою високу соціальну ефективність. Так, протягом 2008 р. центрами було проведено близько тридцяти всеукраїнських заходів, до яких залучено майже 2 млн учасників та понад 50 тис. волонтерів. Загальна кількість охоплених усіма заходами центрів досягла 18 млн чол.