Актуальні проблеми гігієни праці

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ «Київський національний економічний університет 

імені Вадима Гетьмана»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Актуальні проблеми гігієни  праці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

студентки 1 групи

спеціальності 6507

Плакси Олександри

Науковий керівник

ас. Дмитрук Сергій Миколайович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2012

План

Вступ

1. Сутність, предмет та методи гігієни праці.

2. Основні гігієнічні  вимоги до мікроклімату виробничих  приміщень

3. Гігієна праці в офісних приміщеннях.

4. Гігієна праці – пріоритетний напрямок діяльності Міжнародної Організації Праці.

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Виробниче середовище в  умовах сучасних методів господарювання характеризуються посиленим негативним впливом шкідливих та небезпечних чинників на гігієнічні показники й санітарний стан умов праці, а відтак і на організм людини. Подолання цього явища веде до зниження рівня професійних захворювань, до зміцнення здоров’я працюючих, що забезпечується системою соціально-економічних заходів. У здійсненні цього завдання велику роль відіграє гігієна як профілактична наука та санітарія як і її практичне втілення.

Гігієна праці розглядає  питання, пов'язані з умовами роботи і їхнім впливом на людський організм; розробляє гігієнічні і лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на поліпшення і збереження здоров'я працівників, підвищення працездатності і продуктивності праці. Діяльність людини, залежно від умов реалізації і особливостей технологічних процесів, може супроводжуватись суттєвим відхиленням параметрів виробничого середовища від їх природного значення, бажаного для забезпечення нормального функціонування організму людини.

Уникнути небажаного впливу техногенної діяльності людини на стан виробничого середовища і  довкілля в цілому практично нереально. Тому метою гігієни праці є встановлення таких граничних відхилень від природних фізіологічних норм для людини, допустимих навантажень на організм людини, які не будуть викликати негативних змін у функціонуванні організму людини і окремих його систем.

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Сутність, предмет  та методи гігієни праці.

Гігієна праці — це галузь практичної і наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працівників у його обумовленості умовами праці і на цій основі обґрунтовує заходи та засоби щодо збереження і зміцнення здоров'я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці.

У системі законодавства  щодо гігієни праці ключове місце  займає Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Положення, що прямо стосуються захисту здоров'я робітників та службовців найповніше висвітлені у ст. 7 "Обов'язки підприємств, установ та організацій". Ця стаття передбачає розробку і здійснення адміністрацією підприємств санітарних та протиепідемічних заходів; здійснення в необхідних випадках лабораторного контролю за дотриманням вимог санітарних норм стосовно рівнів шкідливих чинників виробничого середовища; інформування органів та установ державної санепідеміологічної служби про надзвичайні події та ситуації, що становлять небезпеку для здоров'я населення; відшкодування в установленому порядку працівникам і громадянам збитків, яких завдано їх здоров'ю в результаті порушення санітарного законодавства.

Предметом гігієни праці  є:

1.  Вивчення трудових  процесів і фізіологічних змін, що ними зумовлені й виникають в організмі особи, яка працює; вивчення працездатності людини і розробка фізіологічних основ раціонального режиму праці та відпочинку.

2.  Вивчення впливу  фізичних та хімічних факторів  виробничого

середовища, а також виробничих процесів, устаткування і матеріалів на

організм працівників  з метою розробки гігієнічних  заходів щодо усунення

несприятливих наслідків  на стан здоров'я.

3.  Вивчення стану  здоров'я і захворюваності працівників,  які в умовах своєї професійно-виробничого діяльності зустрічаються з різними

несприятливими факторами, для профілактики професійних захворювань.

 

На основі вивчення особливостей виробничого середовища і його впливу на організм працівників гігієна  праці розробляє гігієнічні вимоги до раціонального використання обладнання, гігієнічні норми і правила в

галузі оздоровлення умов праці, будови та утримання промислових

підприємств; заходи особистої  гігієни; пропозиції щодо раціональної

організації умов праці  та відпочинку.

Відповідно до завдань, гігієна праці використовує різноманітні методи дослідження:

-  фізичні й хімічні  методи - для дослідження умов  праці на виробництві

та оцінки ефективності оздоровчих заходів;

-  фізіологічні методи - для дослідження змін в організмі,  які виникають

під впливом умов і  характеру праці;

-  клініко-статистичні  та санітарно-статистичні методи - для вивчення

стану здоров'я та захворюваності працівників.

Застосовують також  експериментальні фізичні, хімічні, біохімічні,

токсичні, психологічні та інші методи дослідження.

Відповідно до зазначеного  вище Закону забезпечення санітарного  благополуччя досягається такими основними  заходами:

• гігієнічною регламентацією та державною реєстрацією небезпечних  чинників навколишнього і виробничого  середовища;

• державною санітарно-гігіенічною  експертизою проектів, технологічних  регламентів, інвестиційних програм  і діючих об'єктів на відповідність  вимогам санітарних норм;

• включенням вимог безпеки  щодо здоров'я та життя у державні стандарти та іншу нормативно-технічну документацію;

• ліцензуванням видів  діяльності, пов'язаних з потенційною  небезпекою для здоров'я людей;

• пред'явленням гігієнічно обґрунтованих вимог до проектування, будівництва, розробки, виготовлення та використання нових засобів виробництва та технологій; до житлових та виробничих приміщень, територій, діючих засобів виробництва та технологій тощо.

2. Основні гігієнічні  вимоги до мікроклімату виробничих  приміщень

Мікрокліматичні умови  на робочому місці, у виробничих приміщеннях - найважливіший санітарно-гігієнічний фактор, від якого багато в чому залежить стан здоров'я та працездатність людини. Визначається він поєднанням таких показників або параметрів, як температура повітря і поверхонь, відносна вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання.

Висока температура відзначається  в ливарних, термічних, ковальських  цехах, у ряді виробництв текстильної, гумової, харчової, хімічної промисловості, виробництві цементу, шиферу, скла, цегли та інших будівельних матеріалів і найчастіше обумовлена ​​роботою основного технологічного обладнання. Низька температура характерна для робіт, виконуваних на відкритому повітрі (лісозаготівельні, будівельні, дорожні, торф'яні та інші роботи) і в неопалюваних приміщеннях в холодний період року, а також при обслуговуванні штучно охолоджуваних приміщень, зокрема холодильних камер.

Теплове випромінювання (інфрачервона радіація) як електромагнітне випромінювання оптичного діапазону генерують  багато і різноманітні джерела, які  об'єднує дві основні закономірності: чим вища температура джерела, тим менше, коротше довжина хвилі (вимірюється в мкм) і тим більше теплоти віддає, випромінює дане джерело в навколишнє середовище.

Вологість повітря характеризується абсолютною вологістю і максимальною вологістю.  Високі рівні вологості повітря характерні для травильних, гальванічних, рибообробних, фарбувальних цехів, шкіряного, паперового, будівельного та інших виробництв. Менше уваги приділяється низької вологості повітря. Разом з тим у ряді виробництв, де потрібна дуже суворе дотримання окремих показників температурно-вологісного режиму, працівники пред'являли скарги на "сухість повітря", дуже низьку вологість повітряного середовища, з чим пов’язували виражені відчуття дискомфорту, сухість зовнішніх слизових оболонок ока.

Рухливість повітря створюється  в результаті різниці температур в суміжних ділянках приміщення, проникнення  в приміщення холодних потоків повітря  ззовні при роботі вентиляційних систем і т. д.

Для ряду виробництв і технологічних процесів необхідне виконання досить жорстких вимог до дотримання параметрів мікроклімату. Так, в деяких цехах (дільницях) температура повітряного середовища повинна підтримуватися з точністю до кількох десятих, а іноді і сотих часток градуса, відносна вологість - з точністю до кількох відсотків (радіоелектронна промисловість, прецизійне верстатобудування, виробництво медичних препаратів і т. п.) . Невиконання цих вимог може призвести до зниження якості продукції, що випускається, появі несправностей у використовуваному устаткуванні. 

Все більш зростає і роль людського  чинника, багато видів праці стають механізованими і автоматизованими з масовою появою професій операторської  праці, для якого характерні значне зростання нервово-емоційного напруження і підвищення відповідальності за продукцію, що випускається, за кінцевий результат роботи потужних комплексів сучасного технологічного обладнання. У цих умовах успішна діяльність працівників багато в чому залежить від умов праці, в тому числі від мікрокліматичних умов на робочому місці. 

Треба відзначити, що серед усіх санітарно-гігієнічних  факторів або факторів виробничого  середовища параметри оптимальних  умов праці розроблено і затверджено  лише для мікрокліматичних умов. Крім того, оптимальні величини розроблені для психофізіологічних показників, що характеризують фактори важкості та напруженості трудового процесу. Для інших факторів умов праці таких норм немає, і за оптимальні умовно приймаються умови, при яких або фактори умов праці не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення, або відсутні.

 

 

 

3. Гігієна праці  в офісних приміщеннях.

В Україні в зв’язку із соціальними змінами в суспільстві значно збільшилась частина працюючих в офісних приміщеннях. Якщо раніше в офісних приміщеннях, крім письмового столу із пристроєм для рахування, шафою для документів та стільців – більше нічого не було, то за сучасних умов офісні приміщення – це великі площі, десятки працівників, комплект комп’ютерної та копіювальної техніки, яка генерує електромагнітні випромінювання від інфрачервоного до радіочастотного діапазону. Крім того, використовується набір техніки для організації повітрообміну, нормалізації мікроклімату тощо. У зв’язку із цим офісні приміщення характеризуються наявністю комплексу факторів, які можуть впливати на формування стану здоров’я працюючих.

Гігієна праці в офісних приміщеннях є предметом підвищеної уваги сучасної медицини праці. Визнається, що в сучасних офісах працюючі підпадають під дію комплексу переважно фізичних факторів, а також напруженості праці. На робочих місцях «білих комірців» реєструються малі інтенсивності фізичних та хімічних факторів, і переважають напруженість та соціальна мотивація праці.

В сучасних офісних приміщеннях найважливішим є мікроклімат,

особливо температурні параметри середовища, які надають вирішального впливу на тепловий стан та індивідуальну працездатність людей. Стомленість та несхильність до роботи дуже часто виявляються наслідком незадовільних параметрів мікроклімату приміщень, при цьому зі значними економічними наслідками. Поряд із мікрокліматом важливе значення мають акустичні та вібраційні впливи. Проводячи багато часу в замкнутому просторі офісного приміщення людина стає досить уразливою перед самими незначними змінами параметрів навколишнього середовища, в організмі людини накопичуються акустичні роздратування, що приводять до втоми, сонливості, нервозності, підвищення кров’яного тиску, зниження та втрати слуху, зниження працездатності тощо,

більш серйозних наслідків.

Донедавна приділялося дуже мало уваги акустиці приміщень. Це було пов’язано не тільки з економією засобів, але й з відсутністю певних акустичних норм. Існуючий документ, що регламентує вимоги до оцінки шуму та вібрації (ДСН 3.3.6.037-99) потребує перегляду для уточнення нормативів та методичних підходів.

В офісних приміщеннях шум часто  перевищує ГДР на 5–10 дБА, що потребує відповідних заходів зменшення  шуму (застосування екранів та звукопоглинаючого оздоблення). У сучасних офісних приміщеннях спостерігаються інфразвукові коливання, як природного походження, що проникають із зовнішнього середовища, так і такі, що виникають при роботі систем кондиціювання та вентиляції.

Особливістю сучасних висотних споруд є підвищення щільності електромереж, що пов’язано зі збільшенням споживання електроенергії системами кондиціювання та примусової вентиляції, опалення, електричними плитами, приладами побутової техніки. З підвищенням поверховості будинку на один транзитний «стояк», на 0,4 кВт збільшується навантаження на систему електропостачання; це призводить до того, що система електрозабезпечення таких будинків може бути джерелом електричного та магнітного полів частотою 50 Гц.

У повітрі офісних будівель можна  також виявити різні розчинники і органічні речовини, що містяться  у фарбах, клеях, пластиках, полімерних матеріалах. Тютюновий дим та інші речовини також негативно діють на організм. Концентрація токсикантів у повітрі може досягати такого ступеня, коли в працівників розвиваються захворювання верхніх