Актуальні проблеми гігієни праці

дихальних шляхів, бронхіти, алергічні стани.

Таким чином, сучасні офісні приміщення мають комплекс факторів, які впливають на формування фізіологічних реакцій і стану здоров’я працюючих: мікроклімат офісних приміщень, акустичні та вібраційні впливи, інфразвукові коливання, шкідливі хімічні речовини, підвищений електромагнітний фон, послаблення геомагнітного поля, недостатня іонізація повітря офісів, які нормуються окремо. Дуже мало робіт, де оцінюється їхня комплексна дія. Комплексний вплив перерахованих факторів малої інтенсивності може негативно позначатися на стані організму працівників в цілому, і зумовлювати напругу фізіологічних систем; зокрема, дія сенсорних подразників (шуму, недостатнього освітлення) за рахунок напруги зорового та слухового аналізаторів чинить негативний вплив на психофізіологічні функції, збільшуючи нервово-емоційне навантаження. У зв’язку із цим виникає завдання кількісної оцінки поєднаного впливу факторів малої і середньої інтенсивності.

Для оцінки дії комплексу факторів офісних приміщень на формування стану здоров’я працюючих необхідно глибоко вивчити захворюваність, провести анкетування, оцінити роль та значимість кожного фактора в комплексі, провести математичну обробку даних та ступінь впливу кожного фактора на стан здоров’я. Необхідно розробити заходи щодо профілактики та нормалізації умов праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Гігієна праці  – пріоритетний напрямок діяльності  Міжнародної Організації Праці.

З самого початку своєї діяльності Міжнародна Організація Праці (МОП) активно займалася проблемами профілактики професійних захворювань, попередженням негативних впливів умов праці на здоров’я робітників. Тут певну роль відіграв той факт, що одним з ініціаторів створення МОП була Міжнародна комісія з професійного здоров’я. Серед діячів цієї комісії було повне розуміння того, що зберегти здоров’я працюючих можливо лише за умови вирішення всього комплексу соціальних, економічних і політичних питань.

У 1950 р. було створено Об’єднаний комітет МОП ВООЗ з питань гігієни праці. До роботи в ньому залучалися найбільш авторитетні вчені з різних країн світу. Це є свідченням того, що МОП прагнуло вирішувати нові проблеми, які виникали з розвитком технічного прогресу на основі сучасних наукових знань. Окрім підготовки Конвенцій та Рекомендацій, а це, як відомо, надзвичайно важлива справа, напрацьовувалися гігієнічні нормативи й регламенти, надавалася допомога країнам, що розвиваються, у підготовці кадрів. На той час це був пріоритет у діяльності МОП.

У 1980 р. Міжнародна конференція праці  затвердила перелік професійних захворювань, який був підготовлений експертами МОП за

участю український учених. Він відіграв визначну роль для вдосконалення систем реєстрації й обліку професійних захворювань. У багатьох країнах було створено державні реєстри, на жаль, в Україні поки що цього не сталося.

Треба сказати, що багато конвенцій і рекомендацій МОП, які спрямовані на збереження здоров’я працюючих, в Україні до цього часу не ратифіковано. Серед них попередження професійного раку, підвищення ролі служб гігієни праці та ін. Тут є немало причин об’єктивного характеру, але слід сказати також, про небажання чиновників із міністерств і відомств брати на себе додаткові зобов’язання. А ті конвенції, що ратифіковані, виконуються далеко не в повній мірі.

На жаль, у нашій державі проста й абсолютно вірна теза про те, що виробництву зараз і в майбутньому потрібні здорові працездатні люди, а не

інваліди, поки що не знайшла  повного розуміння ні серед урядовців, ні серед роботодавців. Стратегічне питання – профілактика чи компенсація –

вирішується досить часто невірно. Відповідні фонди здебільшого кошти спрямовують на компенсації за шкоду здоров’ю, а не на здійснення

профілактичних заходів. За такої політики коштів ніколи не вистачить, це відчувають навіть у Сполучених Штатах Америки, де загалом на компенсації за втрату здоров’я на виробництві витрачається більш ніж 170 млрд. американських доларів щороку.

Як відомо, МОП має унікальну  структуру – трьохстороннє представництво: уряд, роботодавці, трудящі. Хочеться бути впевненим, що саме таке об’єднання зусиль буде сприяти покращанню ситуації щодо профілактики професійних захворювань та нещасних випадків на виробництві не тільки на міжнародному рівні, а й у нашій країні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Для поліпшення ситуації з професійною  захворюваністю необхідно постійно об'єднувати зусилля керівників підприємств, поліклінік, лікарень, санепідемстанцій, науковців, юристів, соціологів та інших фахівців з метою розробки і впровадження ефективних профілактичних технологій з урахуванням особливостей умов праці і структури профзахворюваності. Маємо прагнути відродити, а там, де це неможливо, створити прийнятну для сучасних умов виробничу медицину на підприємствах і в організаціях усіх форм власності та видів діяльності.

Залишається актуальною робота, пов'язана  з опрацюванням проектів нових законодавчих актів, які б давали змогу значно розширити правове поле діяльності, спрямованої на поліпшення умов праці і медичного обслуговування працюючих, збереження їх здоров'я, забезпечення дії всіх норм законодавчих актів і встановлення контролю за їх виконанням.

Перед колективом працівників Державної санітарно-епідеміологічної служби України постають завдання гармонізації санітарного законодавства з європейськими та міжнародними вимогами, формування чіткої виконавської вертикалі прийняття та забезпечення виконання дієвих управлінських рішень, ефективної міжвідомчої взаємодії. Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, як одного найважливіших компонентів національної безпеки держави, потребує зусиль не лише санітарно епідеміологічної служби, а й підтримки на загальнодержавному та регіональному рівнях. Саме ці питання обговорювали делегати Всеукраїнського з'їзду працівників санітарно-епідеміологічної служби, який пройшов 10-11 жовтня нинішнього року в Києві. У роботі цього насправді історичного форуму взяли участь представники усіх структурних підрозділів Служби: районного, міського, обласного, відомчого та центрального рівнів, - усього 1600 делегатів та учасників, керівники аналогічних структур країн Європи та СНД, провідних світових організацій системи охорони здоров'я: ВООЗ, Європейські комісії, ЮНІСЕФ, Програми розвитку ООН.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» зі змінами та доповненнями № 4004-XII від 24.02.1994 р.

2. Гігієна праці – пріоритетний напрямок діяльності Міжнародної Організації Праці. Ю.Кундієв// До 90-річчя Міжнародної Організації Праці — №3(19) — 2009 р.

3. Сучасні питання гігієни праці в офісних приміщеннях. Терещенко П. С.// Український журнал з проблем медицини праці. — №4(28) — 2011 р. — с.22-26/

4. Гігієна праці: Підручник / За ред. проф. А. М. Шевченка.– К.: Інфотекс, 2000.– 608 с.

5. Оцінка сучасного стану санітарно-епідеміологічного нагляду фахівцями з гігієни та охорони праці. Кононова І. Г.// Оригінальні статті. —№ 2(22) — 2010 р.