Формування громадянського суспільства в Україні: проблеми та перспективи

4. Європейська соціальна хартія;

5. Конвенція  “Про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя  з  питань що  стосуються довкілля”.

 Cудові рішення:

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Корецький та інші проти України» (щодо відмови у реєстрації об’єднання громадян) (eng) (укр)

Постанова окружного адміністративного суду міста Севастополя за позовом Севастопольської міської громадської організації «Радуга» (щодо відмови у видачі ліцензії на надання соціальних послуг)

2. Консультації

Розв’язання проблеми формування громадянського суспільства в Україні стосується багатьох сторін, якими є:

Зацікавлені сторони:

-          Політичні партії;

-          Міністерства України;

-          Органи державної влади;

-          Релігійні організації;

-          Благодійні організації;

-          Професійні спілки;

-          ЗМІ.

Незацікавлені сторони:

3. Пошук аналогій.

Громадянське суспільство в загальному плані можна визначити як суспільство з розвиненими економічними, культурними і правовими відносинами між його громадянами, яке характеризується незалежністю від держави й одночасною взаємодією з нею. До сфер громадянського суспільства відносяться: релігія, освіта, мораль, наука, мистецтво, література. Тобто сфери, де вимагається висока ступінь самостійності, творчості, ініціативи. Якщо суспільство взагалі – це люди, яких об’єднує спільна життєдіяльність, то наявність громадянського суспільства означає систему зв’язків і способів втілення групових та індивідуальних інтересів, яка забезпечує реалізацію кожною людиною її природних прав на життя і гідне існування, на родину, на свободу будь-якої діяльності, яка не заважає іншим, на гласність, на рівність перед законом.

4. Побудова можливих альтернатив.

Альтернатива 1. Законодавче регулювання механізмів взаємодії громадських організацій з державними інституціями

Переваги:

-          територіальний  статус суб'єктів громадянського суспільства.

Недоліки:

-          відсутність в українському законодавстві можливості засновувати спільні об'єднання фізичних і юридичних осіб не відповідає поширеній міжнародній практиці;

-          подвійної реєстрації громадських організацій;

-          реєстри неурядових організацій є непрозорими, малоінформативними.

Альтернатива 2. Поступовий еволюційний розвиток демократії та зміцнення громадянського суспільства.

Переваги:

-    максимальне розширення сфери судового захисту прав і свобод людини, формування поваги до права і закону;

-    зміцнення свободи інформації і гласності, відкритості суспільства на основі зв'язків з іншими країнами, піднесення рівня суспільної свідомості, подолання явищ соціальної пасивності, формування готовності до постійного вдосконалення політичної системи відповідно до зміни конкретно-історичних умов;

-    використання сімейного виховання, системи загальної та професійної освіти для формування нових цінностей та орієнтацій молоді.

Недоліки:

-          необхідність змін до законодавства.

Альтернатива 3. Удосконалення актів законодавства з питань діяльності інститутів громадянського суспільства

 Переваги:

-          удосконалення правового регулювання участі інститутів у прийнятті рішень органами виконавчої влади, діяльності громадських рад та інших консультативно-дорадчих органів, здійснення органами виконавчої влади моніторингу громадської думки з питань їх діяльності;

-          сприяння удосконаленню механізму участі територіальних громад у вирішенні питань місцевого значення;

-          створення правових умов для забезпечення відкритості та прозорості діяльності органів виконавчої влади, публічності всіх етапів підготовки і прийняття рішень, доступу до інформації про діяльність та рішення зазначених органів.

Недоліки:

              -     необхідність спрощення процедури легалізації та реєстрації зазначених інститутів.

Альтернатива 4. Розробленню та впровадженню ефективного механізму налагодження комунікацій між органами виконавчої влади та зазначеними інститутами.

 Переваги:

-          заохочення благодійництва і меценатства;

-          стимулювання участі суб'єктів господарювання у розв'язанні соціальних проблем;

-          розроблення механізму налагодження комунікацій між органами виконавчої влади, інститутами та суб'єктами господарювання.

Недоліки:

-          необхідність додаткових фінансових витрат;

-              необхідність внесення змін до законодавства.

5.Порівняльний аналіз альтернатив

1 – низька; 2 – середня; 3 – висока.

Результативність альтернатив політики оцінювалася як здатність розвитку громадянського суспільства в Україні. Тут найкращою є альтернатива 3, оскільки вона потенційно спроможна розвитку громадянського суспільства в Україні через заходи, спрямовані на вплив на свідомість населення, формування цінностей та стереотипів поведінки, сприяння удосконаленню механізму участі територіальних громад у вирішенні питань місцевого значення.

              Ефективність альтернатив визначаємо як співвідношення суспільних витрат на проведення заходів з вигодами від їх реалізації. Співвіднесемо результативність кожної з альтернатив (виставлені бали) і рівень потреби у ресурсах (витрати) (необхідність додаткових витрат є у 2-4 варіантах політики).

              Справедливість у даному разі дає можливість ранжувати за рівнем впливу    альтернатив на посилення нерівності. У даному випадку найбільш виграшною є альтернатива 3, оскільки вона спрямована на розвиток громадського суспільства України.

              Політична здійсненність у даному разі характеризує можливість прийняття відповідних державних рішень, законодавчих актів. Найбільший показник у цьому разі має альтернатива 3, оскільки на сьогодні в Україні питання формування та розвиток громадського суспільства України мають широкий резонанс у ЗМІ, державних і недержавних установах та організаціях, ці питання неодноразово обговорювалися на парламентських слуханнях тощо.      

Адміністративна здійсненність передбачає наявність необхідних фахівців, адміністративних важелів тощо для реалізації альтернативи. Найкращою є всі альтернатива , оскільки не потребує додаткових зусиль у цьому напрямку.

7. Обгрунтування обраної альтернативи.

              В результаті проведеного порівняльного аналізу до запровадження рекомендується альтернатива 3. Альтернатива має найвищі серед запропонованих показники результативності, справедливості та політичної здійсненності. Виграшність альтернативи випливає і з того, що вона дає можливість вирішити поставлену проблему через вплив на свідомість населення України, тим самим спрямовує її на формування розвитку громадського суспільства України.

8. Рекомендації щодо  впровадження рекомендованого варіанту.

              1. Законодавчо врегулювати багаторівневу систему відносин між органами державної влади та інститутами громадянського суспільства.

2. Шляхом узагальнення результатів теоретичних досліджень створити концепцію ефективної взаємодії на горизонтальному і вертикальному рівнях усіх структур громадянського суспільства з чітко зорієнтованою діяльністю та функціями усіх його інститутів.

3. Провідними осередками діяльності інститутів громадянського суспільства повинні стати місцеві структури (територіальні громади, первинні осередки політичних партій, ради, органи самоорганізації населення), яким простіше лобіювати інтереси окремих громадян.

4. Для активізації роботи громадських організацій необхідно визначити пріоритетні напрямки їх діяльності. Передати або частково делегувати їм окремі функції державних органів (особливо у соціальній сфері, спорті, культурній діяльності).

5. Забезпечити інформованість населення про діяльність інститутів громадянського суспільства з альтернативних джерел (висвітлювати в ЗМІ роль відповідних інститутів у соціальному житті громадян, для формування позитивної громадської думки проводити на телебаченні зустрічі, „круглі столи”, дискусії представників громадських організацій з представниками гілок влади).

Отже, в сучасній Україні надзвичайно актуальним залишається завдання активізації процесу політичної модернізації, в рамках якого громадянське суспільство – це не окремі інститути, які діють в країні, а колективні актори політичного процесу, що розвиваються самостійно за сприяння держави.