Хімічна небезпека: походження, джерела та дії при хімічних забрудненнях

6. Пиття лужної мінеральної води, теплого молока.

7. При клінічній смерті проведення легенево-серцевої реанімації.

8. Термінова госпіталізація.

Клінічні ознаки отруєння бензолом С6Н6:

Можливе проникнення бензолу до організму через неушкоджену шкіру, а також небезпечний при вдиханні парів. Теж має декілька ступенів:

• Легкий ступінь отруєння - збудження, запаморочення, стан сп´яніння.
• Середній ступінь отруєння - загальна слабкість, сонливість, нудота, блювання.
• Тяжкий ступінь отруєння - задуха, порушення ритму дихання, втрата відомості, можлива кровотеча з носа та ясен, судоми.

Долікарська і перша медична допомога:

1. Надіти ізолюючий дихальний апарат.

2. Винести на свіже повітря.

3. Звільнити від одягу, який перешкоджає вільному диханню.

4. Шкіру промити з милом, викликати блювоту.

5. У важких випадках - інгаляція кисню з карбогеном.

6. Прийняти внутрішньо ентеросорбенти.

7. Не давати пити молоко, спирт.

8. Термінова госпіталізація.

Клінічні ознаки отруєння соляною кислотою НСІ:

Ця речовина небезпечна при вдиханні парів, потраплянні на шкіру, слизові оболонки. Має ступені отруєння:

• Легкий ступінь отруєння - першіння у горлі, сухий кашель, різь в очах та носі.
• Середній ступінь отруєння - відчуття задухи, утруднення дихання.
• Тяжкий ступінь отруєння - спазм та набряк гортані, розлад дихання, кривава блювота.

Долікарська і перша медична допомога:

1. Надіти ізолюючий дихальний апарат.

2. Винести на свіже повітря і зняти одяг.

3. Промити шкіру великою кількістю води, 2% розчином харчової соди.

4. Промити ротову і носову порожнини великою кількістю води, 2% розчином харчової соди.

5. При потраплянні внутрішньо - вживати велику кількість рідини, молока (бажано з кількома збовтаними яйцями).

6. Термінова госпіталізація.

Клінічні ознаки отруєння синильною кислотою HCN:

Речовина відноситься до класу дуже отруйних, можливе проникнення до організму через неушкоджену шкіру, небезпечна при вдиханні парів, отруйна при проникненні через шлунково-кишковий тракт. Має такі ступені отруєння:

• Легкий ступінь отруєння - відчуття жару, запаморочення, нестача повітря, почервоніння шкіри.
• Середній ступінь отруєння - шум у вухах, розлад зору, головний біль, загальна слабкість, розлад ходи, нудота, блювання, серцебиття, судоми.
• Тяжкий ступінь отруєння - майже миттєво судоми, втрата свідомості, смерть від зупинки дихання та гострої серцевої недостатності.

Долікарська і перша медична допомога:

1. Надіти ізолюючий дихальний апарат.

2. Винести на свіже повітря, зняти одяг.

3. Промити шкіру великою кількістю води з милом.

4. Не допускати переохолодження тіла.

5. Дати випити розчин харчової солі (1 столова ложка на склянку води). Викликати блювоту.

6. Промити шлунок 0,1%розчином перманганату калію чи 0,1% розчином перекису водню.

7. Внутрішньовенно ввести 20 мг 10% розчину тіосульфату натрію.

8. Прийняти внутрішньо ентеросорбенти, активоване вугілля.

9. Термінова госпіталізація.

Клінічні ознаки отруєння фосгеном:

 Є одним з найбільш отруйних  газів під час вдихання, після  вдихання фосгену можуть бути  відсутні клінічні прояви протягом  деякого часу. Має 3 ступені:

• Легкий ступінь отруєння - неприємний присмак у роті, різь в очах, першіння в горлі, стискання в грудній клітині, слабкість, запаморочення, слинотеча, кашель.
• Середній ступінь отруєння - часте дихання, задишка, кашель з великою кількістю пінистого червоно-коричневого харкотиння.
• Тяжкий ступінь отруєння - набряк легенів. Смерть від задухи, серцевої недостатності.

Долікарська і перша медична допомога:

1. Надіти ізолюючий дихальний апарат.

2. Винести на свіже повітря, зняти одяг.

3. Промити шкіру 2-5% розчином харчової соди.

4. Повний спокій, зігрівання тіла.

5. Інгаляція зволоженим киснем.

6. Термінова госпіталізація.

 

Дії у випадку загрози виникнення хімічної небезпеки:

Сирени і переривчасті гудки підприємств - це сигнал "Увага всім". Негайно ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі, або телевізор. Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок дій. При оголошенні небезпечного стану уникайте паніки. Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку. Виконайте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте. Підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємності, підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук). Дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку. Підготуйтеся: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби. Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки:

Уникайте паніки. З одержанням повідомлення (по радіо або іншім засобам оповіщення) про викид (розлив) в атмосферу СДОР та про небезпеку хімічного зараження, виконайте передбачені заходи. Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри. По можливості негайно залишіть зону хімічного забруднення. Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і негайно та надійно герметизуйте приміщення! Зменшить можливість проникнення СДОР (парів, аерозолів) у приміщення: щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте, вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах. чекайте повідомлень органів влади з питань надзвичайних ситуацій за допомогою засобів зв'язку. Знайте, що уражаюча дія конкретної СДОР на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості, тому якщо немає можливості покинути небезпечну зону не панікуйте і продовжуйте вживати заходи безпеки. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації. Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу. Залишаючи приміщення (квартиру, будинок) вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту. Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини - в низинах може бути висока концентрація СДОР. При підозрі на ураження СДОР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини ( чай, молоко, сік, вода) та звернутися до медичного закладу. Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ. З прибуттям на нове місця перебування, дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Надання першої допомоги при ураженні СДОР.

В першу чергу негайно захистіть органи дихання від подальшої дії СДОР. Надягніть на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов'язку, попередньо змочивши її водою або 2% розчином питної соди у випадку отруєння хлором, а у разі отруєння аміаком - водою або 5% розчином лимонної кислоти. Винести потерпілого із зони зараження та забезпечити йому спокій і тепло. Запам'ятайте! Перша медична допомога ураженим СДОР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких СДОР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони. При отруєнні хлором винести потерпілого із зони зараження При зупиненні дихання зробити штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2% розчином питної соди або водою. При отруєнні аміаком винести потерпілого із зони зараження, шкіру, рот, ніс промити водою. В очі закапати по дві-три краплі 30% альбуциду, в ніс - оливкове масло. При необхідності відправити потерпілого до медичного закладу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Хімізація народного господарства сприяла значному розширенню виробництва та застосуванню в промисловості різних хімічних речовин. Значно збільшився їх асортимент: одержано багато нових хімічних сполук, які становлять небезпеку для оточуючого середовища і людей.

Вони згубно впливають на організм людини, що призводить до дуже важких наслідків, порушення нормального функціонування організму. Щоб захистити савій організм, людям потрібно дотримуватись правил експлуатації та використання певних хімічних речовин, адже найбільше ми зазнаємо впливу шкідливих речовин у побуті та на виробництві.

Дуже часто люди травмуються під час приготуванні їжі, обробки отрутохімікатами присадибної ділянки, городу, при ремонті помешкання. Побутовий травматизм, якщо людина працює, прирівнюється до виробничого. Також, як і у виробництві, такий вид травматизму розслідують і якщо він відбувся не з вини травмованого (людина не була у стані алкогольного сп'яніння, не порушила правил безпеки), то їй видається лікарняний листок непрацездатності та інші види допомоги.

Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки. Тому ми повинні дбати про себе, а особливо, за дітьми, дотримуватись гігієнічних норм. Адже, якщо не ми будемо дбати про себе, то хто це зробить, хто нас захистить від впливу шкідливих хімічних речовин?

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К., 2003. – С. 177-181, 249-252
2. Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. 3-є вид./За ред. Є. П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – С.150-155
3. Запорожець О.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. – К., 2013. – С. 264-296
4. Скобло Ю. С., Соколовська Т. Б., Мазоренко Д. І., Тіщенко Л. М., Троянов М. М. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. для вищих навч. закладів III-IV рівнів акредитації. - Київ: Кондор, 2003. – С. 167-169, 191-195