Моделювання потоку викликів пожежно-рятувальних підрозділів в місті

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Января 2014 в 17:33, курсовая работа

Описание работы

Визначаємо параметр m - інтенсивність потоку “звільнень” підрозділів від обслуговування викликів:

Імовірність того, що випадкова величина tобсл буде менша за t2 = 0,6 год визначається за формулою:

Імовірність того, що величина tобсл перебільшує t3 = 1,5 год

Содержание работы

1. Завдання № 1..............................................................................................4
1.1 Моделювання потоку викликів пожежно-рятувальних підрозділів в місті...............................................................................................................4
1.2 Моделювання тривалості часу зайнятості працівників пожежно-рятувальних підрозділів обслуговуванням викликів........................................................................................................5
1.3 Математичне моделювання процесу виникнення одночасних викликів підрозділів пожежної охорони в місті................................................................................................................5
1.4 Математичне моделювання процесу зайнятості підрозділів пожежної охорони обслуговуванням викликів........................................................................................................6
2. Завдання № 2..........................................................................................10
2.1 Моделювання варіанту 1 побудови системи телефонного зв’язку як системи масового обслуговування з відмовами........................................10
2.2 Моделювання варіанту 2 побудови системи телефонного зв’язку як системи масового обслуговування з чергою.............................................12
2.3 Порівняльний аналіз 1–го та 2–го варіантів побудови системи телефонного зв’язку........................................................................................................13
3. Завдання №3...........................................................................................14
4. завдання №4...........................................................................................19
4.1 Аналіз та прогнозування обсягу роботи підрозділів пожежної охорони......................................................................................................19
4.2 Визначення необхідної кількості відділень пожежної охорони......................................................................................................22
4.3 Визначення необхідної кількості пожежних депо та місць їх розташування.............................................................................................22
5. Рекомендації щодо удосконалення оперативної діяльності пожежної охорони міста...........................................................................................27
Література..........................................................................................28

Файлы: 1 файл

№01.docx

— 353.03 Кб (Скачать файл)

– два канали задіяні дві заявки в черзі.

Графік стану для двохканальної системи масового обслуговування з одним місцем в черзі має такий вигляд:  

 

 


 

 

Імовірність стану системи  масового обслуговування визначається за формулами:

 

 

 

Показники ефективності системи  визначаються за формулами:

 

 

   ( повідомл./добу )

 

 

3)Порівняльний  аналіз 1–го та 2–го варіантів  побудови системи телефонного  зв’язку.

Обидва варіанти достатньо  ефективні. Але перший варіант є  більш ефективним, тому що система  не зможе забезпечити прийом лише 0,028% від кількості повідомлень, що надходять, а при другому варіанті – 0,042% .

Крім того, перший варіант передбачає скорочення кількості операторів на одиницю при збереженні кількості ліній зв’язку.

Таким чином, більш привабливим  є перший варіант побудови системи телефонного зв’язку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання  № 3.

За умовою завдання будуємо  сітковий графік комплексу робіт:

5

;  

0

;

0

;

7

;  

8

;

2

;

6

;

1

;  

7

;    

4

;

9

;

3

.


Сіткова модель включає 10 робіт  і 6 подій. За допомогою алгоритмів, які наведені у розділі „Методичні вказівки”, проводяться розрахунки часових характеристик подій. Результати зводять у таблицю. Під час проведення розрахунків ранній час наступу початкової події 0 приймається рівним 0, а пізній час настання останньої події 6 приймається рівним ранньому часу його настання. Отримані часові характеристики подій та робіт нанести на сітковий графік. Результати розрахунків зводяться у таблицю.

Критичний шлях складають  роботи(0;2), (2;3),(3;4),(4;6) які є критичні (резерви відсутні). Протяжність критичного шляху складає:    (умовних одиниць часу)

 

Подія

Розрахунок 

Розрахунок 

Розрахунок 

0

0) Приймаємо 

6)

1

1) 0 + 5 = 5

5) ) 15 - 4 = 11

2

2) 0 + 7 = 7

4)

3

3)

3)

4

4) 15+9=24

2) 31 – 7 = 24

5

5) 7+1=8

1) 31 – 3 = 28

6

6)

 

0) Приймаємо  31


 

Для кожної роботи (і;j)проводять розрахунки шести характеристик часу:

  • ранній термін початку роботи tрніj, який співпадає з раннім терміном настання початкової для даної роботи Трі:

tрніj= Трі

 

tрніj(0;1)= Тр0=0                                                        tij(01)=5

tрніj(0;2)= Тр0=0                                                        tij(02)=7

tрніj(0;3)= Тр0=0                                                        tij(03)=6

tрніj(1;3)= Тр1=5                        tij(13)=4

tрніj(1;4)= Тр1=5                                                        tij(14)=0

tрніj(2;3)= Тр2=7                                                        tij(23)_=8

tрніj(2;5)= Тр2=7                                                        tij(25)=1

tрніj(3;4)= Тр3=15                                                      tij(34)=9

tрніj(3;5)= Тр3=15                                                      tij(35)=0

tрніj(3;6)= Тр3=15                                                      tij(36)=2

tрніj(4;6)= Тр4=24                                                      tij(46)=7

tрніj(5;6)= Тр5=8                                                         tij(56)=3

 

  • ранній термін закінчення роботи tрзіj, котрий перебільшує ранній термін початку роботи tрніj на протяжність роботи tіj:

tіj=tpnіj+tіj=Tpі+tіj

tіj(01)=tpnij(01)+tіj(01)=0+5=5                    tіj(25)=tpnіj(25)+tіj(25) =7+1=8

tіj(02)=tpnіj(02)+tіj(02)=0+7=7                 tіj(34)=tpnіj(34)+tіj(34) =15+9=24

tіj(03)=tpnіj(03)+tіj(03)=0+6=6                   tіj(35)=tpnіj(35)+tіj(35) =15+0=15

tіj(13)=tpnіj(13)+tіj(13)=5+4=9                    tіj(36)=tpnіj(36)+tіj(36) =15+2=17

tіj(14)=tpnіj(14)+tіj(14)=5+0=5                 tіj(46)=tpnіj(46)+tіj(46) =24+7=31

tіj(23)=tpnіj(23)+tіj(23)=7+8=15                 tіj(56)=tpnіj(56)+tіj(56) =8+3=11

 

  • пізній термін закінчення роботи tnзіj, що співпадає з пізнім терміном настання кінцевої для даної роботи події Тnj:

tіj= Тnі

tіj(0;1)= Тn1=11               tіj(2;5)= Тn5=28

tіj(0;2)= Тn2=7                  tіj(3;4)= Тn4=24

tіj(0;3)= Тn2=7              tіj(3;5)= Тn4=24

tіj(1;3)= Тn3=15               tіj(3;6)= Тn6=31

tіj(1;4)= Тn4=24               tіj(4;6)= Тn6=31

tіj(2;3)= Тn3=15               tіj(5;6)= Тn6=31

 

  • пізній термін початку роботи tnnіj, який визначається як різниця між пізнім терміном закінчення роботи tпзіj та протяжністю роботи tіj :

tnnіj=tпзіj -tіj

 

 

tnnіj(01)=tпзіj(01) -tіj(01)=11-5=6               tnnіj(25)=tпзіj(25) -tіj(25)=28-1=27

tnnіj(02)=tпзіj(02) -tіj(02)=7-7=0                  tnnіj(34)=tпзіj(34) -tіj(34)=24-9=15

tnnіj(03)=tпзіj(03) -tіj(03)=7-6=1                 tnnіj(35)=tпзіj(35)-tіj(35)=24-0=24

tnnіj(13)=tпзіj(13) -tіj(13)=15-4=11              tnnіj(36)=tпзіj(36) -tіj(36)=31-2=29

tnnіj(14)=tпзіj(14)-tіj(14)=24-0=24              tnnіj(46)=tпзіj(46) -tіj(46)=31-7=24

tnnіj(23)=tпзіj(23)-tіj(23)15-8=7                  tnnіj(56)=tпзіj(56) -tіj(56)=31-3=28

 

  • повний резерв часу роботи rnij (максимальний час, на якийможливо віддалити початок або збільшити протяжність роботи без зміни директивного терміну завершення комплексу), який визначається за формулою:

rnij=tnnіj -tрніj

rnij(01)=tnnіj(01) -tрніj(01)=6-0=6                 rnij(25)=tnnіj(25) -tрніj(25)=27-7=20

rnij(02)=tnnіj(02) -tрніj(02)=0-0=0                rnij(34)=tnnіj(34) -tрніj(34)=15-15=0

rnij(03)=tnnіj(03) -tрніj(03)=1-0=1                rnij(35)=tnnіj(35) -tрніj(35)=24-15=9

rnij(13)=tnnіj(13) -tрніj(13)=11-5=6              rnij(36)=tnnіj(36) -tрніj(36)=29-15=14

rnij(14)=tnnіj(14) -tрніj(14)=24-5=19            rnij(46)=tnnіj(46) -tрніj(46)=24-24=0

rnij(23)=tnnіj(23) -tрніj(23)=7-7=0                 rnij(56)=tnnіj(56) -tрніj(56)=28-8=20

  • вільний розрив часу роботи rвij (максимальний час, на який можливо віддалити початок або збільшити протяжність роботи за умови, що всі події комплексу здійсняться в ранні терміни), який визначається за формулою:

rвij = tпзіj - tіj

 

rвij(01) = tпзіj(01) - tіj(01)=11-5=6         rвij(25) = tпзіj(25)- tіj(25)=28-8=20

rвij(02)= tпзіj(02)- tіj(02)=7-7=0            rвij(34) = tпзіj(34) - tіj(34)=24-24=0

rвij(03) = tпзіj(03) - tіj(03)=7-6=1            rвij(35) = tпзіj(35) - tіj(35)=24-15=9

rвij(13) = tпзіj(13) - tіj(13)=15-9=6           rвij(36) = tпзіj(36)- tіj(36)=31-17=14

rвij(14)= tпзіj(14)- tіj(14)=24-5=19           rвij(46) = tпзіj(46) - tіj(46)=31-31=0

rвij(23) = tпзіj(23) - tіj(23)=15-15=0         rвij(56) = tпзіj(56) - tіj(56)=31-11=20

 

Величина rвіj ніколи не перебільшує величину rnіj для однієї й тієї ж роботи (і;

 

 

Робота (і; j:)

tіj

tpnіj

tіj

tіj

tnnіj

rnіj

rвіj

(0; 1)

5

0

5

11

6

6

6

(0; 2)

7

0

7

7

0

0

0

(0; 3)

6

0

6

7

1

1

1

(1; 3)

4

5

9

15

11

6

6

(1; 4)

0

5

5

24

24

19

19

(2; 3)

8

7

15

15

7

0

0

(2; 5)

1

7

8

28

27

20

20

(3; 4)

9

15

24

24

15

0

0

(3; 5)

0

15

15

24

24

9

9

(3; 6)

2

15

17

31

29

14

14

(4; 6)

7

24

31

31

24

0

0

(5; 6)

3

8

11

31

28

20

20

Информация о работе Моделювання потоку викликів пожежно-рятувальних підрозділів в місті