Порядок здійснення ризик-аналізу. Оцінка ризику та небезпек

 

 

 

 

 

 

Реферат

з дисципліни «Безпека життєдіяльності»

на тему:

“Порядок здійснення  ризик-аналізу. Оцінка ризику та небезпек ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ

1. Етапи аналіз небезпеки та ризику аварій
2. Основні завдання дослідження ризику
3. Моделі та методи аналізу ризиків аварій
4. Якісний і кількісний аналіз рівня ризиків

Висновок

Література

 

Вступ

Процедури оцінки рівнів безпеки промислових об’єктів на основі аналізу й оцінювання ризику аварій були розроблені у 80-х роках минулого століття у США, відтоді вони активно розвиваються науковцями багатьох країн, зокрема Великобританії, Нідерландів, Франції, Німеччини, Австрії, Росії, України тощо. Нині вони досягли уже того рівня розвитку, коли результати їх практичного застосування вагомо впливають на процес експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки.

Аварії на промислових об’єктах, включаючи пожежі, вибухи і витікання небезпечних хімічних речовин, є джерелами економічних та екологічних втрат, а протягом останніх років ці втрати мають стійку тенденцію до зростання. Особливо вони відчутні у сьогоднішніх соціально-економічних умовах України, коли економіка знаходиться в критичному стані і будь-яке порушення стабільності ситуації лягає важким тягарем на бюджет країни. У зв’язку з цим питання аналізу й оцінювання існуючих на підприємстві ризиків аварій, їх практичне застосування для забезпечення стійкого функціонування промислових об’єктів, складання декларації безпеки, обґрунтування управлінських рішень щодо зниження небезпеки та запобігання аваріям і надзвичайним ситуаціям є актуальними для безпеки будь-якого суспільства.

Аналіз та оцінювання ризику аварій разом із превентивними заходами безпеки є основою системи управління безпекою промислових об’єктів різних типів. Аналіз та оцінювання ризику включає такі основні завдання: обґрунтування цілі та завдань аналізу ризику; аналіз технологічних особливостей виробничого об’єкта, виявлення всіх джерел небезпеки; визначення подій, що можуть ініціювати виникнення аварій; визначення вражальних чинників, що виникають під час аварій; кількісне оцінювання ймовірностей виникнення аварій; формування імовірних сценаріїв розвитку аварій; моделювання і прогнозування імовірних наслідків аварій для персоналу, населення і навколишнього середовища за різними сценаріями розвитку подій; оцінювання ймовірностей впливу зовнішніх чинників на об’єкт; розрахунок ризику аварій; аналіз ризику щодо його прийнятності; розробка заходів зі зменшення ризиків аварій у разі перевищення прийнятного рівня; в противному випадку, якщо ризик не перевищує прийнятний рівень, – формування звіту й обґрунтування безпеки промислового об’єкта; визначення достатності превентивних заходів безпеки для забезпечення стійкості об’єкта до внутрішніх та зовнішніх впливів.

 

Аналіз небезпеки та ризику аварій включає такі основні етапи:

• постановка завдання аналізу небезпеки та оцінки ризику;
• аналіз небезпеки та умов виникнення аварій;
• оцінка ризику (ймовірності) виникнення аварій;
• аналіз умов і оцінка ймовірності розвитку аварій;
• визначення масштабів наслідків;
• оцінка ймовірності наслідків аварій;
• оцінка прийнятності ризику та прийняття рішень щодо зменшення ризику.

Постановка завдання містить у собі такі основні етапи:

• визначення мети і завдань дослідження ризику;
• виділення об’єктів, для яких необхідно, виходячи з цілей і завдань дослідження, виконати аналіз небезпеки та ризику;
• визначення реципієнтів і виділення з них об’єктів «турботи» суспільства.

Завданнями дослідження ризику є:

• встановлення рівня ризику, що зумовлений експлуатацією об’єкта підвищеної небезпеки;
• управління ризиком шляхом зіставлення рівня ризику з прийнятним та вибір рішень щодо його зниження.

Для виділення об’єктів, для яких необхідно при виконанні дослідження ризику з метою розробки декларації виконати аналіз небезпеки та ризику, належить:

• визначити ті апарати чи установки, на яких можливі аварії з найбільшим викидом небезпечних речовин;
• визначити ті з них, на яких аварії з ураженням та нанесенням збитків можливі за межами підприємства;
• установити зони максимального ураження, вид і масштаб можливих наслідків негативних впливів;
• визначити реципієнти, що потрапляють у зону ураження, і визначити об’єкти „турботи”.

Головним об’єктом «турботи» є людина, Необхідно визначити загрозу для людини, для чого виділити місця проживання, підприємства й організації, що потрапляють у зону ураження.

З урахуванням особливостей небезпечних речовин, що застосовуються на об’єкті підвищеної небезпеки, апаратурного та технологічного оформлення об’єкта підвищеної небезпеки, географічного розташування, рельєфу і кліматичних умов місцевості тощо, місцеві ради можуть встановлювати прийнятний ризик для інших об’єктів “турботи” (крім людини).

Для кожного об’єкта аналізу оцінюється можливість впливу зовнішніх сил, виходячи з особливостей місця його розташування.

Зовнішні впливи та їх імовірність не залежать від умов експлуатації об’єкта підвищеної небезпеки. Тому визначається достатність заходів для забезпечення стійкості об’єкта до зовнішніх впливів і зменшення негативних наслідків. Кількісна оцінка ризику при цьому не виконується.

Складається перелік можливих зовнішніх впливів.

Аналіз небезпеки та умов виникнення аварій виконується тільки для тих небезпек, що пов’язані з порушенням умов безпечної експлуатації об’єкта.

У кожному об’єкті підвищеної небезпеки аналізуються технологічне середовище і наявність у ньому небезпечних речовин, їх фізико-хімічні, хімічні, теплофізичні та інші властивості, наведені в науково-технічній, довідковій і нормативно-технічній літературі, що свідчать про їх небезпеку. При цьому розглядається не тільки можливість прояву небезпечних властивостей при виході речовин за межі апаратури та контакті з атмосферою, але й можливість небезпечних процесів в апаратах і трубопроводах, у тому числі можливість протікання некерованих реакцій.

Визначаються режими та відхилення в технологічній системі, що є причиною виникнення умов, за яких можлива реалізація небезпечних властивостей речовин.

На підставі аналізу можливих відхилень виявляються небезпечні події, що призводять до виникнення та розвитку аварій (події, ініціюючі виникнення аварій). Складається перелік подій, ініціюючих виникнення аварії.

Для оцінки ризику (імовірності) виникнення аварій для кожної ініціюючої аварію події на потенційному джерелі аварії виконується оцінка імовірності її реалізації протягом одного року. Під час розгляду можливих відхилень параметрів процесу можуть використовуватися:

• дерево "відмов";
• аналіз видів і наслідків відмов;
• обробка статистичних даних про аварійність технологічної системи, що відповідають специфіці об’єктів підвищеної небезпеки чи виду діяльності;
• експертні оцінки імовірності виникнення події, що розглядається, виконані за певною методикою;
• інші обґрунтовані методи оцінки.

Під час розгляду причин відхилень розглядаються відмови устаткування, арматури, поломки, можливі технологічні причини, обумовлені порушенням режимів роботи функціонально пов’язаних систем, а також помилки персоналу.

Якщо імовірність виникнення аварії є неприйнятною величиною, то відшукуються рішення щодо її зниження.

Наступним етапом оцінки ризику є аналіз умов і оцінка імовірності та розвитку аварій.

У разі реалізації хоча б однієї із розглянутих ініціюючих аварію подій, запобігти їй за допомогою контролю і регулювання параметрів технологічного процесу стає неможливим. Розвиток небезпечних неконтрольованих процесів може призвести до всіляких напрямів розвитку аварій з різними масштабами ураження і наслідками, в залежності від того, які засоби стримування аварії (проти аварійного захисту та локалізації авари) застосовуються та від результатів їх реалізації.

На цьому етапі аналізу ризику на основі оцінки ймовірності спрацьовування і відмови засобів стримування аварії та помилок персоналу визначається ймовірність різноманітних наслідків аварії.

Для кожного результату визначаються можливі умови реалізації (параметри витікання чи інші умови викиду, час витікання чи викиду, маса викиду, площа протоки, погодні умови і т. ін.), за яких моделюються аварії та визначаються значення вражаючих факторів, зони їх дії та можливі наслідки у фізичному вираженні.

Визначення масштабів наслідків аварій включає аналіз можливих впливів на людей, майно і довкілля. Для оцінки можливих наслідків і наступної оцінки ризику необхідно моделювати аварії для кожного можливого її результату, визначеного при виконанні аналізу розвитку аварій.

Якщо на підприємстві є декілька об’єктів підвищеної небезпеки і на кожному об’єкті підвищеної небезпеки є декілька джерел (апаратів), на яких можливі аварії з виходом за межі території цього підприємства, повинні бути оцінені наслідки всіх можливих видів аварій на цих джерелах.

Для оцінки рівня ризику наслідків аварії необхідно визначати для виявлених у процесі аналізу напрямів і для кожного етапу її розвитку, чи може вона на цьому етапі бути локалізована і ліквідована.

Для оцінки територіального ризику за отриманим при моделюванні аварії значенням вражаючого фактора в певній точці простору визначається умовна ймовірність летального результату для людини у випадку її перебування в цій точці.

Якщо відома ймовірність появи людини в певній точці простору, то визначається індивідуальний ризик загибелі в цій точці людини, що проживає в розглянутому регіоні.

Підсумовуючи індивідуальні ризики по всій території розглянутого регіону, визначається індивідуальний ризик проживання в ньому, обумовлений можливими аваріями на об’єкті підвищеної небезпеки.

За значенням територіального ризику у виділеному регіоні та щільності населення в ньому визначається очікуване число загиблих протягом одного року в розглянутому регіоні, чи ймовірність загибелі в регіоні протягом одного року більше певної кількості людей, обумовлені можливими аваріями на об’єкті підвищеної небезпеки.

Для обраного об’єкта «турботи» визначається сумарний ризик небажаних наслідків від впливу різних вражаючих факторів різних аварій з різними наслідками всіх виділених джерел аварії.

У разі потреби розглядаються рішення щодо зниження оцінених ризиків до прийнятного рівня.

Для визначення рівня ризику на всіх етапах його аналізу допускається застосування будь-яких відомих у науково-технічній, довідковій, нормативній і методичній літературі методів розрахунку й оцінок небезпек, наслідків і ризику для об’єктів «турботи» за умови наявності обґрунтування їх застосування.

Всі припущення під час оцінки масштабів аварії у випадку виникнення невизначеностей у процесі оцінки ризику повинні орієнтуватися на найгірші наслідки:

• якщо виникає невизначеність у можливих значеннях параметрів процесу, то для визначення умов виникнення аварій приймаються найгірші з можливих;
• якщо виникає невизначеність у можливих значеннях мас викиду небезпечних речовин, то в розрахунках приймається найбільша маса з можливих;
• щодо ймовірності погодних і кліматичних умов, то для оцінок ризику повинні вибиратися найбільш несприятливі;
• в разі здійснення статистичних оцінок вибирається найнесприятливіше відхилення від середньостатистичного значення при довірчій імовірності, що дорівнює і більше 0,95;
• якщо є інші невизначеності, то приймаються інші найгірші припущення, за яких можливі найгірші наслідки з найбільшою ймовірністю.

Рекомендується для моделювання аварій, аналізу небезпеки й оцінки ризику застосовувати комп’ютерні програми та програмні засоби. Методи розрахунку й оцінок небезпек, наслідків і ризику, що застосовуються в комп’ютерних програмах і програмних засобах, повинні бути обґрунтовані.

 

Для життя людини рекомендується вважати неприйнятним

 

Rt > 10-5– для територіального ризику за межами санітарно-захисної зони підприємства, що має у своєму складі хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки,

Ri > 10-6 – для індивідуального ризику - для людини, яка знаходиться в конкретному регіоні за межами санітарно-захисної зони підприємства, яке має у своєму складі хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки (місті, селищі, селі, на території промислової зони підприємств і організацій тощо),