Природні надзвичайні ситуації

Міністерство  освіти і науки України

Маріупольський державний університет

Економіко-правовий факультет

Кафедра раціонального природокористування і охорони довколишньої середи

 

  Реферат

на тему: «Природні надзвичайні ситуації»

 

 

 

                                                           Виконав:

                                                                           студент 1-го курса

                                                                   спеціальності

                                                                       «Реклама і зв’язки

                                                                     з громадскістю»

                                                                                   (денної форми навчання )

                                                                       Нестеренко Вадим

                                                          Викладач:

                                                                                 Лісодід Юрій Семенович

 

 

 

Маріуполь

2013

 

План

Вступ____________________________________________ 1ст.

1. Різновид стихійних надзвичайних ситуацій_______1-2 ст

2. Види стихійного  лиха____________________________2-17 ст.

а. Метеорологічні стихійні лиха_____________________2-5 ст.

б. Тектонічні стихійні лиха_______________________5-8 ст.

в. Топологічні стихійні лиха________________________8-10 ст.

г. Космічні стихійні лиха___________________________10-17 ст.

 

Список літератури_________________________________18 ст.

 

 

 

 

1

Вступ

Надзвичайні ситуації природного характеру — це небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські  та прісноводні явища, деградація грунтів  чи надр, природні пожежі, зміна стану  повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських  рослин хворобами чи шкідниками, зміна  стану водних ресурсів та біосфери тощо.

У наш час людина здатна полетіти на Місяць, ми багато знаємо про  інші планети, але сили природи нашої  власної планети все ще нами не підкорені. У наш цивілізований, технічно розвинений час людство  залишається залежним від природних  явищ, які досить часто мають катастрофічний характер. Виверження вулканів, землетруси, посухи, селеві потоки, снігові лавини, повені спричиняють загибель багатьох тисяч людей, завдають величезних матеріальних збитків.

Найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені (40%), на другому місці — тропічні циклони (20% ), на третьому І четвертому місцях (по 15%) — землетруси та посухи.

 Стихійні лиха —  це природні явища, які мають  надзвичайний характер та призводять  до порушення нормальної діяльності  населення, загибелі людей, руйнування  і нищення матеріальних цінностей. 

1. Різновид стихійних  надзвичайних ситуацій.

За причиною виникнення стихійні лиха поділяють на:

1.Геофізичні небезпечні явища:

-землетруси;

-виверження вулканів.

2. Геологічні небезпечні  явища (екзогенні геологічні явища):

-зсуви; 

-сіли;

-пилові бурі;

обвали, осипу,куруми, ерозія,склоновий  змив та інших.

3. Метеорологічні і агрометеорологічні  небезпечні явища:

2

-бурі (9-11 балів), урагани  (12-15 балів), смерчі, торнадо, шквали, вертикальні вихори;

-великий град, злива (злива), сильний туман; 

-сильний снігопад, сильний  ожеледь, сильний мороз, сильна  заметіль, заморозки; 

-сильна спека, посуха, суховій.

4. Морські гідрологічні  небезпечні явища:

-тропічні циклони (тайфуни), цунамі, сильне хвилювання (5 і більше  балів), сильне коливання рівня  моря;

-ранній крижаної покрив, натиск льодів, інтенсивний дрейф  льодів, непрохідний лід; 

-відрив прибережних льодів  та інших.

5.Гідрологічні небезпечні явища:

-рівні вод (повені), повені;

-затори ізажори, низькі  рівні вод та інших. 

-низькі рівні грунтових  вод; 

-рівні грунтових вод. 

7. Природні пожежі:

-лісові пожежі;

-пожежі степових і  хлібних масивів; 

-торф'яні пожежі, підземні  пожежі горючих копалин.

2. Види стихійного  лиха

а. Метеорологічні стихійні лиха

Небезпечні метеорологічні явища - атмосферні явища, при настанні яких необхідно приймати спеціальні заходи для запобігання серйозному збитку в тих або інших галузях  народного господарства. До них відносяться: погана видимість, низька хмарність, сильний  вітер, ожеледь і велике відкладення  паморозі, завірюха, злива при великій  кількості опадів за годину, дощ  при 

3

добовій сумі опадів, що перевищує  встановлену межу, шквал, смерч, гроза, град, крижаний дощ, закриття вершин гір, сопок і перевалів хмарами  і димкою.

Для небезпечних метеорологічних  явищ встановлюються критичні значення інтенсивності, при досягненні або  перевищенні яких метеорологічна станція  дає встановлену інформацію про  небезпечні метеорологічні явища.

     Сильний дощ — опади кількістю 50 мм (30 мм у гірських, селевих і зливонебезпечних районах) тривалістю близько 12 годин. Випадання сильних

дощів характеризується великою  площинною плямистістю, у 63 % випадків вони випадають на території однієї області, у 27 % — на території двох —чотирьох областей. Сильні дощі мають виражений річний хід. Найбільша їх повторюваність (близько 70 %) припадає на червень — серпень. У гірських районах сильні дощі можуть викликати підняття рівня води в річках, водосховищах і ґрунтових вод.

   Великий град — діаметр градин понад 20 мм. Град — явище локальне, що найчастіше випадає окремими ізольованими плямами на площі від кількох десятків до кількох сотень квадратних кілометрів, рідше — у виглядіградових доріжок. У річному ході максимум повторюваності великого граду припадає на літній сезон. Розмір збитків залежить від розміру градин, їх щільності та інтенсивності випадання. Градини діаметром понад ЗО мм можуть знищити посіви, пошкодити дахи будівель, побити птахів і дрібну худобу (як було на Українському Поліссі та на Кубані влітку 2001 p.).

    Вітер і шквали — максимальна швидкість 25 м/с. Спостерігається сильний  вітер, переважно у холодний період року з максимумом у січні (23 %) і пізньої осені (листопад — 19 %). Сильний вітер збільшує навантаження на проводи, висотні споруди, підіймаючи в повітря пил і сніг, погіршує видимість і тим самим ускладнює рух транспорту. При сильному вітрі відбувається інтенсивне випаровування, що різко знижує вологість грунту. Шквалонебезпечні ситуації можуть створюватися на всій території України майже щорічно (імовірність — 77 %), але певної закономірності в їх просторовому розподілі не виявлено. Шквали часто призводять до катастрофічних наслідків, які завдають збитків насамперед сільськогосподарському виробництву і спричинюють вилягання зернових культур, викорчовування дерев, іноді руйнують споруди й обривають

проводи ЛЕП, унеможливлюють будівельні роботи.

    Смерчі — вихори з вертикальною складовою, що рідко повторюються. Ці стихійні явища складно реєструвати. За 1951-1999 pp. зареєстровано 37 випадків смерчів. Найбільша повторюваність смер-чонебезпечних ситуацій характерна для АРК, Херсонської, Київської, Запорізької, Волинської та Черкаської областей. Швидкість вітру визначається за руйнівною силою смерчу

4

і досягає в ньому сотень кілометрів за годину, а швидкість переміщення становить 40-70 км/год, що відповідає швидкості руху фронтів і циклонів.

Смерчі мають величезну руйнівну силу, часто викликають катастрофічні руйнування і призводять до людських жертв.

    Пилові (піщані) бурі — вплив сильного вітру (15 м/с і більше) на висушену поверхню грунту, що призводить до переміщення великої кількості орюваністю є гори АРК, Донецького кряжу, Приазовської, Волинської і Подільської височин. Сильна ожеледь призводить до аварійних ситуацій на всіх видах транспорту, а також лініях зв'язку і ЛЕП.

    Сильний мороз — температура нижче -ЗО °С (-25 °С для південних областей). Низька температура повітря зумовлюється вторгненням арктичного повітря, що звичайно поширюється в антициклонах з північного сходу, півночі або північного заходу. На більшій частині території встановлюється холодна антициклонічна погода, коли арктичне повітря зазнає додаткового радіаційного вихолодження до температури -35 °С і нижче. Сильне вихолодження, що супроводжується сильними вітрами і низькими завірюхами, можливе, особливо на лівобережжі України, при поширенні зі сходу відрога сибірського антициклону, коли в його систему входять антициклони з північного заходу або північного сходу, посилюючи відріг. Пониження температури до -ЗО °С і нижче відбувається переважно у січні-лютому (імовірність — 5-10 %) і, як правило, у північних, північно-східних і східних областях. Тривале збереження низької температури викликає загибель озимих культур і фруктових дерев від

вимерзання на великих  площах. Глибоке промерзання грунту може бути причиною аварій підземних комунікацій. Сильні морози призводять до збільшення витрат електроенергії і палива, ускладнюють роботу транспорту.

    Протягом останнього десятиріччя в Україні зафіксовано близько 240 випадків виникнення катастрофічних природних явищ метеорологічного походження зі значними матеріальними збитками.

   Внаслідок лише одного смерчу на Волині в 1997 р. загинуло 4 і дістало поранення 17 чол., зруйновано близько 200 будинків, знищено та пошкоджено 60 тис. га посівів. Для ліквідації наслідків смерчу залучалося 1 700 чоловік та 100 одиниць спеціальної техніки у складі підрозділів та формувань цивільної оборони, підрозділів інших міністерств та відомств.

     Небезпечні метеорологічні явища, що мають місце в Україні: сильні зливи (Карпатські та Кримські гори); град (на всій території України); сильна спека (степова зона); суховії, посухи (степова та східна лісостепова зони); урагани, шквали, смерчі (більша частина території); пилові бурі (південний схід степової зони); сильні тумани (південний схід степової зони); сильні заметілі (південний схід степової зони); снігові заноси (Карпати); значні ожеледі

 

5

(степова зона); сильний  мороз (північ Полісся та схід  лісостепової зони); крім того, вздовж  узбережжя та в акваторії Чорного  і Азовського морів мають місце 

 шторми, ураганні вітри, смерчі, зливи, обмерзання споруд та суден, сильні тумани, заметілі, ожеледі.

   В Україні щорічно спостерігається до 150 випадків стихійних метеорологічних явищ. Найчастіше повторюються сильні дощі, снігопади, ожеледі, тумани. Рідше бувають пилові бурі, крижані обмерзання.

  Найбільше потерпає від впливу стихійних метеорологічних явищ степова зона, де відмічаються явища, притаманні як для теплого (сильна спека, пилові бурі, суховії, лісові пожежі), так і холодного (сильні морози, сильна ожеледь) періоду року.

Для Українських Карпат найбільш характерні сильні зливи, що викликають селеві та зливові потоки, град, сильні вітри, тумани, заметілі, сильні снігопади.

Узбережжя Чорного та Азовського морів знаходиться в зоні впливу атмосферних явищ, характерних для  морського клімату.

 

б.Тектонічні стихійні лиха

Виверження вулканів. За руйнівною дією та кількістю енергії, яка виділяється при виверженні вулкана, саме це стихійне лихо належить до найнебезпечніших для життєдіяльності  людства. Під попелом та лавою  гинули цілі міста.

 Найбільш – це виверження  Везувію 24 серпня 79 р., яке знищило  стародавні міста Помпею, Геркуланум  та Стабію. Помпея зникли під  7–8-метровим шаром попелу та  щебеню, які безперервно падали  на вулиці та будинки. Геркуланум  затопила розпечена лава та  кипляча грязюка. Також майже  повністю була знищена Стабія. Через три доби після початку  виверження вперше проглянуло  сонце, яке освітило три мертвих  міста.

 На земній кулі нараховується  приблизно 600 активних вулканів, тобто таких, які після більш–менш  тривалої перерви можуть знову  ожити. 

Незважаючи на великий  історичний досвід, людство не знайшло  надійного засобу зменшити катастрофічні  наслідки виверження вулканів. За останні 500 років з цієї причини загинуло 200 тисяч чоловік. У XX сторіччі загинуло декілька десятків тисяч чоловік.

 Розглянемо найбільші  катастрофи.

 У 1902 році за декілька  миттєвостей було знищено місто  Сен-П’єр під час виверження  вулкану Монтань-Пеле на острові  Мартиніка. Загинуло 28 тисяч чоловік.

 Одне з найбільших  за кількістю жертв та матеріальних  збитків виверження вулкану відбулося  у 1985 році в Колумбії. Активізувався  вулкан Румс, який