Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Марта 2013 в 20:52, реферат
Аварії на АЕС мають значні відмінності від ядерних вибухів. Вони відрізняються від ядерних вибухів більшою тривалістю викидів, що змінює напрямок потоків повітряних мас, тому практично немає можливості прогнозувати розміри зон ураженості. На чорнобильській техногенній аварії, яка стала аварією глобального масштабу, необхідно акцентувати дещо більшу увагу. Як сьогодні стало відомо з численних фактів вченим-природничникам, ще жодна катастрофа XX століття не мала таких тяжких екологічних наслідків, як Чорнобильська. Ця трагедія не регіонального, не національного, а глобального масштабу. Випадання радіоактивних речовин простежувалось і у державах Західної Європи, підвищився радіаційний фон у Скандинавії, Японії та США.
Радіаційне забруднення на території України
Радіактивне випромінювання та методи його вимірювання
Вплив радіації та отруйних речовин на здоров'я людини
Розповсюдження радіаційного забруднення на повітряну, водну сферу, грунти та рослиний світ
Чорнобильська трагедія: наслідки, її вплив на населення та шляхи вирішення екологічної проблеми
Список використаної літератури
Об'єкт «Укриття» є зруйнований запроектною аварією 4-й блок Чорнобильської АЕС, який втратив всі функціональні властивості енергоблоку і на якому виконані першочергові заходи для зменшення наслідків аварії та продовжуються роботи для забезпечення його ядерної та радіаційної безпеки. Виконані у післяаварійний час оцінки щодо кількості ядерних матеріалів у об'єкті «Укриття» свідчать, що маса таких матеріалів становить близько 200т.
У процесі аварії ядерні матеріали були рознесені по багатьох приміщеннях об'єкта «Укриття» і на сьогодні вони є головним джерелом радіологічної та ядерної небезпеки. Наявність близько 200 тонн збагаченого урану і трансуранових ізотопів уможливлює утворення локальних критичних мас. Отже, ймовірність виникнення самопідтримуваної ланцюгової реакції досить істотна. У існуючому стані об'єкт «Укриття» являє собою також радіологічну небезпеку, оскільки він не є герметичною спорудою, яка б виключала взаємодію його вмісту з довкіллям та ґрунтовими водами.
Досвід ліквідації значних ядерних аварій у США (АЕС «Тримайл-Айленд») і в Англії (аварія на реакторі №1 в Уіндскейлі) показав, що найефективніший засіб ліквідації наслідків таких аварій - це вилучення ядерного палива з аварійних ядерних установок. Аналогічне рішення стосовно кінцевого стану об'єкта «Укриття» прийняв і Уряд України у своїй постанові від 28.12.96 р. №1561.
Після виходу постанови Кабінету Міністрів, спільними зусиллями Урядів і фахівців України та держав «великої сімки» було розроблено міжнародний проект перетворення об'єкта в екологічно безпечну систему - «Shelter Implementation Plan» (так званий проект SІР), затверджений 18 квітня 1997 року, який найповніше задовольнив вимогам цієї Постанови та отримав найвищу оцінку від міжнародних експертних рад.
Втілення проекту SІР при оціночній вартості у 2-2,5 млрд. дол. розраховане на 35-50 років. Такий великий термін і фактична відсутність довгострокових фінансових зобов'язань вимагають підтримання постійного інтересу до проблем ЧАЕС на міжнародному рівні.
Список використаної літератури
1. В.М. Лапін. Безпека життєдіяльності людини. - Київ - Львів, 1999 р.
2. Допризовна підготовка (за ред. М. І. Томчука). - Киів, 1997 р.
3. Авсеєнко В.Ф. Дозиметричні и радиометричні прилади та вимірювання.
Київ, 1990 р.
4. Г.О. Біляшевський, Р.С. Фурдуй. Основи екологічних знань. - Київ, 1997 р.
5. Медична бібліотека сервера Medlinks.ru
6. Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Информация о работе Радіаційне забруднення на території України