Тютюнопаління

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                План

 

 

 

1. Тютюн – загальна шкода на організм людини.

 

2. Вплив куріння на легенево—дихальну  систему

 

3. Вплив куріння на серцево—судинну  систему

 

4. Вплив куріння на серцево—судинну  систему

 

5. Інші клінічні наслідки

 

6. Вплив  паління на оточуючих 

 

        7. Заходи профілактики паління

 

Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Тютюн – загальна шкода на організм людини.

 

Тютюнопаління – один з найпоширеніших видів наркоманії , що охоплює величезну кількість людей, а тому є побутовою наркоманією, яку ми легковажно віднесли до шкідливих звичок, не властивих здоровому способу життя.

При палінні тютюну утворюється  близько 200 шкідливих для організму  продуктів і сполук. Це насамперед нікотин, окис вуглецю, вуглекислота, азот, оцтова, синильна та інші кислоти і сполуки.

Нікотин — одна із самих  небезпечних отрут рослинного походження. Птахи (горобці, голуби) гинуть, якщо до їхнього дзьоба усього лише піднести скляну паличку, змочену нікотином. Кролик гине від краплі нікотину, собака — від краплі.

Для людини смертельна доза нікотину складає від 50 до 100 мг, або 2—3 краплі. Саме така доза надходить  щодня в кров після викурювання 20—25 сигарет (в одній сигареті міститься  приблизно 6—8 мг нікотину, з яких 3—4 мг попадає в кров). Протягом 30 років курець викурює приблизно 20 000 сигарет. Або 160 кг тютюну, поглинаючи в середньому 800 г нікотину. Систематичне поглинання невеликих, не смертельних доз нікотину викликає звичку, пристрасть до паління.

Нікотин включається в процеси обміну, що відбуваються в організмі людини. І стає необхідним.

Отруйність нікотину відчув кожний, хто взяв у рот  першу в житті цигарку або  сигарету. Ніхто не може докурити першої сигарети до кінця, цьому заважають  запаморочення і нудота. Тому, хто починає курити, зазвичай дуже гидко, він не дістає ніякого задоволення, але бажання «не спасувати» змушує його курити знову. Поступово організм пристосовується до нікотину, і куріння не викликає таких неприємних відчуттів, хоча отруєння організму триває.

Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму входить близько 30 отруйних речовин : аміак, синильна кислота,  сірководень,  чадний газ, радіоактивні речовини, тютюновий дьоготь тощо.

Паління підлітків, насамперед позначається на нервовій і серцево-судинній системах. У 12—13 років вони вже скаржаться на віддишку при фізичному навантаженні.

Виявляється: якщо людина курить в день від 1 до 9 сигарет, то скорочує своє життя (в середньому) на 4,6 року в порівнянні з некурящими; якщо курить від 10 до 19 сигарет, то на 5,5 року; якщо викурених 20 до 39 сигарет — на 6,2 року. Довше і частіше в 13 разів хворіють на стенокардію, у 12 — інфарктом міокарда, у 10 разів — виразка шлунка й у 30 разів рак легенів. Учені з'ясували, що паління в 2 рази небезпечніше для зростаючого організму, ніж для дорослого. Серце у курящих робить за добу на 15 тисяч скорочень більше, а харчування організму киснем і іншими необхідними речовинами відбувається гірше, тому що під впливом тютюну кровоносні судини в підлітка звужуються. Вчені з'ясували, що в тютюні міститься маса отруйних речовин. Серед них найбільш відомий нікотин: по своїй отруйності він дорівнює синильній кислоті.

Дія тютюну прихована, тому це особливо підступний і небезпечний  ворог. Тяжкі захворювання спостерігаються не відразу, вони виникають поступово й непомітно. Коли ж зміни в організмі стають очевидними, тобто з'являються різні хронічні захворювання, люди пояснюють це чим завгодно, тільки не курінням, оскільки від початку систематичного вживання тютюну до появи перших ознак хвороби минає більш-менш тривалий строк

Вчені провели дослідження, виявилося, що на організм дівчинки тютюн  діє набагато сильніше: «в'яне шкіра», швидше сипне голос.

Шкода тютюну доведена, багато людей кинули курити, йде боротьба проти «пасивного паління». Прихильники ж тютюну часто посилаються на те, що багато видатних людей, наприклад, Дарвін, Ньютон, С.П. Боткін —- курили. Виходить, паління не заважало їм досягти успіхів? Письменник А. Дюма-молодший писав: «...Я відклав свою сигарету і заприсягся, що ніколи не буду більше курити. Цю клятву я твердо стримав і цілком переконаний, що тютюн шкодить мозкові так само виразно, як і алкоголь». Л.М. Толстой, кинувши курити, сказав так: «Я став іншою людиною. Просиджую по п'ять годин підряд за роботою, встаю зовсім свіжим, а колись, коли курив, почував втому, запаморочення, нудоту, туман в голові...». Великий лікар С.П. Боткін був запеклим курцем. Вмираючи, ще порівняно не старим (57 років), він сказав: «Якби я не курив, то прожив би ще 10—15 років». Скільки б ще він зробив би для науки, для порятунку людей, але на жаль, не зумівши позбутися своєї пагубної звички, не врятував і себе.

А от думка найбільшого шахіста А. Альохіна: «...Нікотин, що послаблює діє на пам'ять, руйнує нервову систему і послабляє силу волі — здатність, настільки необхідну для шахового майстра. Я можу сказати, що сам одержав впевненість у виграші матчу за світову першість лише тоді, коли відучився від пристрасті до тютюну».

Так говорили про шкоду  паління для розумової роботи дорослої людини видатні люди. Якщо ж вести мову про підлітків, то потрібно заявити більш категорично: РОЗУМОВА ПРАЦЯ І ПАЛІННЯ — НЕСУМІСНІ!

Багаторазовий чемпіон  країни з ковзанів І. Аніканов писав: «Вважаю, що мої спортивні досягнення в чималою мірою зв'язані з повним стримуванням від паління. Моя гаряча порада всім — відмовитися від цієї шкідливої звички».

При першому палінні  дере в горлі, прискорено б'ється  серце, у роті з'являється противний  смак. Усі ці неприємні відчуття, пов'язані з першою сигаретою, не випадкові. Це захисна реакція організму, і треба нею скористатися — відмовитися від наступної сигарети. Поки не наступив час, коли зробити це буде не так легко.

До нікотину дуже швидко звикають. Причина — в дії нікотину на організм людини. Складові тютюнового диму всмоктуються в кров і розносяться нею по всьому організму. Через 2-3 хвилини після вдихання диму нікотин проникає всередину клітин головного мозку та ненадовго підвищує їх активність. Разом з цим короткострокове розширення судин мозку та вплив аміаку на нервові закінчення дихальних шляхів суб'єктивно сприймаються курцями як свіжий приплив сил або своєрідне відчуття заспокоєння. Однак через деякий час цей стан зникає, відбувається звуження судин мозку і зниження його активності. І щоб знову відчути піднесення, курець тягнеться за цигаркою. Тому нікотин вважається наркотичною речовиною. Це своєрідний наркотик, який дає людині певний короткочасний допінг.

На думку англійського психіатра, люди курять не тому, що хочуть курити, а тому, що не можуть припинити.

Хворобливі зміни, описані  вище, виникають не одразу, а при  певному «стажі» куріння.

Відмова від тютюну в  будь-якому віці дає суттєві переваги. А ті, хто кинув курити до 30-35 років  мають тривалість життя майже  таку саму, як і ті, хто ніколи не курив.

Загальновизнано, що покинути курити досить непросто. І все ж  зробити це необхідно.

 

2. Вплив куріння на легенево—дихальну  систему

 

Легені — основна  мішень, по якій "б'ють" канцерогени, що містяться в тютюні та тютюновому диму. З поверхні легенів канцерогени потрапляють до кров'яного русла і переносяться в різні органи, фільтруються нирками і виводяться із сечею. Отже, в результаті паління уражаються не тільки легені, а й весь організм людини. Поряд з канцерогенною смолою, що утворюється при згорянні тютюну, небезпечні також нікотин і нітрозосполуки, більшість з яких так само мають канцерогенні властивості. Окремі речовини, що входять до складу нікотину, можуть легко перетворюватися на нітрозаміни, оскільки багато сортів тютюну містять нітрати.

До складу тютюнового диму входить близько 400 компонентів, з яких 40 мають канцерогенний  ефект. Особливо небезпечний з них  полоній-210 (радіоактивний елемент), який, потрапляючи в організм людини, нагромаджується не лише в легенях, а й у печінці та нирках. Окис вуглецю, відомий як чадний газ, зв'язує гемоглобін крові, утворюючи карбоксигемоглобін, який не здатний переносити кисень. Тютюновий дим подразнює слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, трахеї, бронхи, викликає їх запалення

В ділянці дихальних  шляхів великого перетину розвивається кашель і активізується виділення  мокроти. Малі дихальні шляхи запалюються  і звужуються. Тривалий вплив диму робить пошкоджуюча дія на війки  епітелію й ускладнює їхнє нормальне  функціонування. Хронічний бронхіт курців призводить до порушення виділення слизу за допомогою війок. В легенях курців виявляється підвищення збуджених кліток. Приступи астми відбуваються частіше і мають більш важку форму. Виникає схильність до рецидивів респіраторних інфекцій.

 

3. Вплив куріння на серцево—судинну систему

 

Після кожної викуреної  сигарети підвищується систолічний  і діас-толічний тиск крові. Також  збільшується число ударів серця  і його хвилинний обсяг. Крім того, сигаретний дим викликає звуження судин  периферичних артерій. Поряд з цим паління сприяє розвиткові станів, що призводять до утворення тромбів, внаслідок: прискореної агрегації й адгезії тромбоцитів; підвищення рівнів фібриногену в плазмі і в'язкості крові; скорочення періоду життя тромбоцитів і часу згортання крові.

Окис вуглецю, що міститься  в тютюновому димі, зв'язується з  гемоглобіном, приводячи до підвищення рівня карбоксігемоглобіну, що може перевищити відповідний рівень у некурящих у 15 разів. Таким чином, скорочується обсяг гемоглобіну, що доставляє кисень.

Паління сприяє підвищенню холестерину в сироватці крові  і рівня вільних жирних кислот у плазмі. Паління також підсилює ризик настання раптової смерті і розвитку атеросклеротичного захворювання периферичних судин, що, у свою чергу підвищує ризик омертвіння тканини й ампутації кінцівок у таких пацієнтів. Поряд з цим паління самим безпосереднім чином взаємозалежне з гіпертензією і підвищенням вмісту холестерину в крові, що підвищує ризик розвитку коронарної хвороби і серцево-судинної хвороби. Паління підвищує ризик виникнення ішемічної хвороби серця в жінок, що приймають оральні контрацептиви.

 

4. Вплив куріння на онкологічні захворювання

 

 Ще в двадцяті  роки минулого століття висловлювалось  припущення про зв'язок паління и онкологічних захворювань, однак., незаперечні докази були отримані лише в п'ятидесяті роки. Як було доведено дослідним шляхом, сигаретний дим містить три групи канцерогенів (поліциклетичні ароматичні вуглеводні, специфічні тютюнові нітрозамінювачі, радіоактивні елементи), а також канцерогени, що діють як стимулятори росту пухлин.

Численні дослідження, в тому числі  включені в експерименти на тваринах, дозволяють зв'язати паління з  багатьма формами злоякісних новоутворень.

          1965 року американські хіміки Редфард і Хант встановили, що тютюн у період вегетації накопичує радіоактивний полоній, який викликає ракові захворювання. Далі довідався, що в тютюновому диму міститься і радіоактивний стронцій, і сотні отруйних для людини речовин: нікотин, бензидін, ефірні масла, смоли, синильна кислота, окис вуглецю, амоняк, бензпірен і до 60-ти інших канцерогенних речовин, які викликають рак. Згодом, у результаті накопичення цих радіоактивних речовин, у легенях курця виникає Чорнобиль у мініатюрі.

Паління є основною причиною виникнення злоякісних новоутворень губи, порожнини рота і глотки, гортані, стравоходу, трахеї, бронхів і легень.

95% померлих від раку легень (зі  статистичних даних, отриманих  у різних країнах), були злісними  курцями, що викурюють 20—40 сигарет у день, тобто можна стверджувати, що практично всі випадки смерті від раку легень безпосередньо зв'язані з палінням, причому серед хворих на рак гортані курящі складають 80—90%.

Про небезпеку куріння  свідчить також географія поширення  раку. Рівень смертності від злоякісних пухлин органів дихання у населення різних континентів і країн різний. Давня звичка палити властива народам окремих племен, що живуть у Новій Гвінеї, у яких спостерігається найвищий рівень захворюваності на туберкульоз і рак легенів.

І навпаки, на рак легенів значно рідше, ніж інші жителі Бомбею, хворіють перси, релігія яких забороняє паління. Епідеміологи США підрахували, що на 435 тис. нових смертельних випадків, пов'язаних із захворюванням на рак, 125 тис. зумовлені палінням. Переконливо доведено, що ризик виникнення раку тим менший, чим менше палить людина. Слід також пам'ятати, що паління завдає чимало шкоди і оточуючим. Англійські дослідники Р. Долл і Р. Піто довели, що тривале "окурювання" (починаючи з дитячого віку) у 4 рази підвищує ймовірність виникнення раку у дорослих, які самі не палять, а в жінок, які мають чоловіка-курця, ризик розвинення злоякісних пухлин підвищується вдвічі. Паління у квартирі вкрай негативно позначається на здоров'ї дітей.