Значення йоду для організму людини

Міністерство  освіти і науки, молоді і спорту України

Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди

 

 

 

 

 

Реферат

На тему : «Значення  йоду для організму людини»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала 

Студентка 42-АН групи

Факультету  іноземної філології

Гнатовська  Тетяна

 

 

Харків -2013

Зміст

 

Вступ ………………………………………………. 2    

1. Основна характеристика йоду……………………..3

2.Функції йоду…………………………………………4

3.   Добова потреба у йоді……………………………..5

4.    Дефіцит йоду і його наслідки  ……………………8                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Багато вчених вважають, що в живому організмі  не тільки присутні всі хімічні елементи, але кожен з них виконує певну біологічну функцію. Достовірно встановлено роль близько 30 хімічних елементів, без яких організм людини не може нормально існувати.

Ці елементи називають життєво необхідними. І одним з таких елементів є йод. Основну фізіологічну роль йоду є участь у метаболізмі щитовидної залози і притаманних їй гормонах. Здатність щитовидної залози акумулювати йод притаманна також слинних і молочних залозах. А також деяким іншим органам. В даний час, однак, вважають, що провідну роль йод грає тільки в житті діяльності щитоподібної залози.

 Нестача  йоду призводить до виникнення  характерних симптомів:слабкості,  пожовтіння шкіри, відчуття холоду і сухості. Лікування тиреоїдними гормонами або йодом усуває ці симптоми. Недолік тиреоїдних гормонів може призвести до збільшення щитовидної залози. В окремих випадках (обтяження в організмі різних з'єднань, що заважають поглинання йоду, наприклад тіоціанат або антитиреоїдну агента - гоітріна, що є в різних видах капусти) утворюється зоб. Нестача йоду особливо сильно відбивається на здоров'я дітей - вони відстають у фізичному і розумовому розвитку. Йоддефіцитна дієта під час вагітності призводить до народження гіпотероїдних дітей (кретинів).

 Надлишок  гормонів щитовидної залози призводить  до виснаження, нервозності,тремору,  втрати ваги і підвищеної пітливості. Це пов'язано із збільшенням пероксидазної активності і внаслідок цього зі збільшенням йодування тиреоглобуліном. Надлишок гормонів може бути наслідком пухлини щитовидної залози. При лікування використовують радіоактивні ізотопи йоду, легко засвоюються клітинами щитовидної залози.

 

 

 

 

1.Основна характеристика йоду

 

Йод міститься у всіх тканинах людини. Але в основному він знаходиться в тканинах щитовидної залози в складі її гормонів – трийодтироніна і тиржсина.

В організмі  дорослої людини міститься близько 25 мг йоду, із яких10-15 мг в добу.

Недостатність йоду в харчових продуктах викликає розлад функції щитовидної залози супроводжується її розростанням. Попередження людей від цього захворювання вдається шляхом додаткового ведення йоду в організм. Наприклад добавляють його до повареної солі.

Йод відноситься  до галогенів. Він активно впливає на обмін речовин, тісно зв‘язаний з функцією щитовидної залози. В організмі знаходиться у вигляді неорганічного йодиду і складовою частиною тиреоідних гормонів і їх похідних недостатність йоду приводить до порушення функції залози, її гіперплазми і розвитку зоба. Підвищення концентрації йоду в крові відмічається також при вагітності і при деяких захворюваннях печінки.

Людина повинна  одержувати 50-60 мг в добу. Із крові  йод легко проникає в різні  органи і тканини. В природі йод  розповсюджений повсюди і він міститься в усіх живих організмах, воді, мінеральних водах, мінералах, ґрунті. У земній корі його міститься значно мало (3 10-5%). Промислова кількість йоду зустрічається у водах нафтових родовищ і відкладення селітри. Найбільша його кількість сконцентрована в морі, водах, повітрі, ґрунті. Відносно йоду є багато в м‘ясі деяких риб і молюсків.

Елементарний  йод легко і швидко всмоктується через шкіру і слизові оболонки, а в паро утворюючому вигляді  – через легені.

Швидкість всмоктування елементарного йоду із шлунково-кишкового тракту підтверджена значним коливанням, і залежить від кількісного складу їжі. Білки і жири, які містяться в ній, зв‘язують елементарний йод і зменшують його всмоктування в кишечнику.

Із крові  йод легко проникає в різні  органи і тканини, місткість йоду в тканинних рідинах не перевищує 1/3 – ¼ від місткості його в плазмі крові.

Значна частина  йоду, яка всмокталася (до 17% введеної дози) вибірково вбирається в біосинтез  гормонів.

В значній кількості  йод накопичується в органах, які здійснюють його виділення із організму. При сифілісі і туберкульозі йод накопичується також в вогнищах специфічного ураження (в гушах, туберкульозних вогнищах), що пов‘язано з високим вмістом в них ліпідів. Виділення йоду із організму здійснюється головним чином нирками (до 70-80% від введеної дози) і частково екскреторними залозами – слинними, молочними, потовими, залозами слизистої оболонки шлунка. Існує певна закономірність розподілу йоду в атмосфері, воді і ґрунтах.

Найбільша його кількість сконцентрована в морській воді, повітрі і ґрунтах приморських районів. В цих же районах відмічається найбільш висока місткість в рослинних продуктах – зернових, овочах, картоплі і фруктах, а також в продуктах тваринного походження – м‘ясі, молоці, яйцях.

Значно багато йоду міститься у м‘ясі деяких морських риб і молюсків. Особливо багато йоду в рибному жирі (до 770 мкг%).

 

2.Функції  йоду

Народну медицину цікавить три властивості організму. Перш за все – його опір хворобам. Потім – здатність оновлюватися після різного роду пошкоджень. І, нарешті, наскільки хворий організм здатний боротися. У останні роки виявлений зв’язок йоду із здатністю організму чинити опір хворобам. Це необхідний елемент для нормального функціонування щитовидної залози.

 Через неї за 1 хв. проходить повний об’єм крові, яка циркулює в організмі; йод, вироблений за цей час залозою, знищує нестійкі мікроби, які потрапили в кров через пошкодження шкіри, слизисту оболонку носа або горла або шлунково-кишковий тракт. Стійкі мікроорганізми, проходячи через щитовидну залозу, кожен раз стають слабкішими, поки не гинуть за умови нормального забезпечення залози Йодом. Якщо Йоду не вистачає, то патогенна мікрофлора не гине.

 Точно встановлено,  що вміст йоду в щитовидній  залозі залежить від наявності його в продуктах харчування і воді. При недостатньому вживанні Йоду заліза не може нормально функціонувати, оскільки він надзвичайно необхідний для неї мікроелемент. Народна медицина вважає, що щитовидна залоза виконує і багато інших функцій, окрім захисної.

 По-перше, це оновлення енергії, витраченої протягом доби. Існує певний зв’язок між запасом енергії у людини і вживанням йоду. При низькому життєвому тонусі у людини, перш за все, повинне виникнути питання: чи достатньо йоду він вживає разом з продуктами харчування?

 Друга функція  Йоду – сприяти заспокоєнню  нервової системи. При нервових навантаженнях, роздратуванні виникає потреба йоду для зменшення нервового збудження, розслаблення і для виникнення внутрішніх умов оптимістичного настрою. Можна змінити психічний стан людини, надмірні емоції збудженої дитини, якщо додати краплю йоду в стакан овочевого або фруктового соку. Цей спосіб діє як заспокійливий засіб на нервову систему.

 Третя функція  Йоду в організмі пов’язана  з розумовою діяльністю людини. При нормальному забезпеченні йодом наголошується посилення розумової діяльності. Він також є одним з найкращих каталізаторів обмінних процесів. При недоліку йоду живильні речовини засвоюються організмом не повністю і відкладаються в жирові запаси.

 Щитовидна  залоза втрачає йод для заміщення  хімічних речовин, коли людина  п’є хлоровану воду але вживає багато повареної солі (відповідно до відомого хімічного закону заміщення галогенів). Таким чином, водопровідна вода знижує через хлор необхідний нам йод.

3. Добова потреба у йоді

 

Необхідна добова потреба у йоді для різних груп населення

Групи населення	Потреба в йоді, мкг/доб.
Немовлята до 3 міс.		50
Немовлята від 4 до 12 міс.		60
Діти від 1 до 3 років		70
Діти від 4 до 6 років		100
Діти від 6 до 10 років		110
Діти від 11 до 14 років		130
Діти від 15 років  і старші		140
Дорослі		150
Вагітні та жінки, котрі годують груддю		180–200

 

Йод міститься  в наступних продуктах:

• хлібі – 3–8,4 мкг на 100 г.;
• крупах – 1,5–4,5 мкг;
• молоці, кефірі – 14–30 мкг;
• вершках, сметані – 8–9,5 мкг;
• яйцях – 20 мкг;
• картоплі – 5–7 мкг;
• горосі – 10 мкг;
• квасолі – 12,8 мкг;
• фруктах – 2–4 мкг;
• ягодах – 1 мкг;
• яловичині, свинині – 7 мкг;
• річковій рибі – 4–5 мкг;
• креветках – 110 мкг;
• трісці – 263 мкг;
• жирі печінки тріски – 350–700 мкг;
• морських водоростях – від 500 мкг до 5 г.

Якщо порівняти  потреби людини в йоді на добу і  вміст йоду в продуктах, ми побачимо, що необхідно з’їсти практично неможливу кількість продуктів, щоб забезпечити себе необхідною кількістю йоду. Звісно, це не стосується дарів моря, але в нашому суспільстві по-перше не надто розвинена культура споживання морепродуктів, а по-друге не всім вистачає коштів на життя, а деякі морські мешканці надто дорогі.

Зрозуміло, що йод  потрібен людині як повітря та вода, життя без нього неможливе. Без  йоду людина перетворюється на розумово відсталого. Здавалося б, за все життя  йоду потрібно не так уже й багато – лише чайна ложка. При сучасному рівні фармацевтики вирішити цю проблему здається просто – пішов в аптеку, придбав йодовмісний препарат, випив чайну ложку і живеш спокійно. Але проблема, на жаль, не вирішується так просто.

Секрет успішної роботи щитовидної залози в тому, що йод повинен надходити у невеликих дозах та протягом всього життя людини постійно.

Крім того, організм вкрай негативно ставиться до концентрованого на нього впливу і відповідає різноманітними порушеннями, збоями, побічними ефектами.

Йод, що є в  складі фармацевтичних препаратів, знаходиться в різноманітних сполученнях і для його засвоєння організм повинен провести додаткову роботу зі значними енергетичними затратами.

Він також відрізняється  від свого природного аналогу. У  першу чергу, механізмом засвоєння  в організмі людини. Неорганічний йод всмоктується у верхніх відділах травного тракту, а тому не проходить печінковий «фільтр» і накопичується в організмі. Органічний же спочатку розпадається на амінокислоти, які потрапляють в клітини печінки. Надлишок такого йоду виводиться природним шляхом.

В живий організм йод повинен надходити природним  шляхом – з їжею, водою і повітрям.

Основне джерело  йоду – рослинні та тваринні продукти. Однак недоцільна діяльність людини привела до того, що порушено екологічний  баланс, внаслідок чого значно знизився вміст йоду у навколишньому середовищі.

І якщо вміст  йоду в поверхневих водах і  ґрунтах низький, то і концентрація йоду в рослинах та тваринах, що споживають в їжу, буде низькою. Як наслідок –  йододефіцит.

 

4.Дефіцит  йоду і його наслідки

Спектр йододефіцитних захворювань широкий і залежить від того, в якому періоді життя  відбувається вплив браку йоду на організм.

Брак йоду в  період вагітності й ембріонального розвитку призводить до високої поширеності  спонтанних абортів, особливо в першому триместрі вагітності; високої перинатальної і дитячої смертності, уродженим вадам розвитку, уродженому гіпотиреозу з відставанням у фізичному й розумовому розвиткові.

У дитячому й  підлітковому віці дефіцит йоду супроводжується  збільшенням щитоподібної залози, у деяких випадках з порушенням або затриманням фізичного, розумового й статевого розвитку.

У зрілому віці дефіцит йоду супроводжується різним ступенем збільшення щитоподібної залози. Кретинізм на йододефіцитних територіях трапляється із частотою від 1 до 10%.