Аналіз перекладу англійських та американських назв фільмів українською мовою

Українським перекладачам західних фільмів іноді доводиться пускати в хід власне уявлення та фантазію аби влучно передати думку автора українською. Згадаймо кінокартини з найбільш важко перекладеними назвами.

«Trainspoting» – цим словом у Великобританії та США називають хобі, яке складається з відстежування потягів та записуванні номерів локомотивів. Герої роману, за яким знято фільм мешкали біля покинутої залізничної станції, де знаходилась точка продажу наркотиків. Саме тому серед мешканців цього району у мовному лексиконі існував вислів „піти на трейнспотинг”, що означало піти та купити дозу. В Німеччині цей фільм вийшов в прокат з назвою «Нові герої», у Мексиці – «Життя в безодні», у Бразилії – «За межою». В Україні ж мала місце назва «На голці». У нашій країні хобі такого роду не є розповсюдженим, тому і слово не має широкого вжитку.

«Lost» – режисер Джей Адамс наголосив на тому, що ідея створення серіалу базувалася на дуже відомому американському реаліти-шоу «Survivor», а в українському показі ми має назву «Загублені», яка чітко відбивається у сюжеті.

«Jumper» – дослівно буде «джампер» або «стрибун» . Ще 50 років тому в фантастиці виник певний пристрій, який дозволяє «стрибати» від зірки до зірки, але «джампер» знайомий тільки уявленню прихильників фантастики. Творці фільму вирішили, що цей факт має бути відомим кожному, тому у глядачів не виникне загадки над назвою, але наші перекладачі притримувалися зворотьої думки, тому і переклали досить просто й ясно – «Телепорт».

«Таємничий ліс», першочергово іменований як «Village», перекладений з використанням прийому вільного знаходження еквіваленту. Якщо припустити, що фільм був би перекладений дослівно, як «Село» або «Селище», то в уяві глядача виникали б відповідні асоціації,

які ніяким чином не подібні до змісту стрічки. При цьому назва «Таємничий ліс» також викликає суперечності і має недоліки. Перекладачі й тут прийняли за доцільне використати метод смислового розвитку, тобто контекстуальну та логічну заміну.

 «Something’s gotta give» - «Кохання за правилами… і без». Таке виникнення назви у прокаті цього фільму не має жодного відношення до сценарію фільму. Оригінальна назва – це рядок із пісні.  Українською мовою перекладається приблизно як «Чимось треба жертвувати» або «Чимось треба поступитись». Тому герой фільму повинен зробити вибір між почуттям до немолодої жінки та вічною спокусою по відношенню до молодих красунь.

«The longest yard» - «Все або нічого». Досить розповсюджений вислів «все або нічого» міг би підійти до перекладу назввеликої кількості фільмів. Але чомусь прокатники затвердили саме цю неадекватну з точки зору перекладу назву, замість найбільш конкретного та дослівного «Найдовший ярд».

«A history of violence»  - «Виправдана жорстокість» . Прокатники самі ж і виправдали жорстокість. Дослівний переклад „Історія одного насильства” сама  за себе говорить.

«City by the sea»  - «Остання справаЛамарки». Коли в фільмі бере участь якась дуже відома кінозірка, прокатники мають прагнення персоніфікувати назву. «Місто коло моря» Роберт де Ніро (на афіші або обкладинці якось не дуже узгоджуються. А ось вже «Остання справа Ламарки» само по собі передвіщує щось у такому дусі: старий міліціонер в ролі Роберта де Ніро має вирішити будь-яку скоріш за все чужу, але досить серйозну проблему, хоча вже немовби-то покинув бажання братися за такі справи. Такі персонажі при таких обставинах дуже личать відомому актору.

 «Eight legged freaks» - «Атака Павуків». «Восьминогі потвори» звучить більш інтригуючи, ніж «Атака павуків». Особливо, якщо враховувати, на яку аудиторію розрахований цей фільм.

«Confidence» - «Афера». Прокатники сучасних кінофільмів дуже полюбляють це слово. Мабуть тому, що воно забезпечує касовий успіх у незалежності від якості фільму. Хоча дослівний переклад «Впевненість» з Дастіном Хофман у головній ролі і без заміни назви досить гарний кінофільм.

 «Perfect Sense» - Фантастична мелодрама британського режисера Девіда Маккензі має дослівний переклад «Ідеальне почуття», але вибір перекладачів на користь «Останнє кохання на Землі» обумовлене, насамперед, бажанням привернути увагу до кінострічки. Саме зв'язок назви з наболілим апокаліптичним мотивом у поєднанні з темою вічного кохання викликає миттєве зацікавлення фільмом, чого і потрібно було

досягнути.

«The Ring» – «Дзвінок». Фільм жахів “The Ring/ Каблучка” в українському прокаті вийшов під назвою «Дзвінок». Це був би непоганий варіант, як би не слоган «Before you die, you see the ring»/ «Перед тим як померти, ти побачиш каблучку», який відповідно теж довелося змінити.

 «Flightplan» - «Ілюзія політу» . «План щодо польоту» – звучить не досить якісно. Але за сюжетом фільму політ вже й не такий ілюзорний. Суть полягає в тому, що головній героїні намагаються створити ілюзію, що вона сіла на літак без власної доньки, але це вже зовсім різні події.

«Herbie: fully loaded» - «Шалені перегони» . Хербі- таку  назву має одна з моделей автомобілів. «Хербі – повний бак» – ймовірно й так можливо було перекласти назву, але прокатники адаптували більш звучну назву.

«Die hard» геніально перекладений  українською мовою як «Міцний горішок», в Польщі вийшов під назвою «Скляний стакан», а в Іспанії став «Кришталевими джунглями»!... Тож справа не в кваліфікації українських перекладачів. Все вони можуть, коли є велике бажання та вседозволеність. Інакше не з΄явилися б геніальні «Труднощі перекладу» ( в оригіналі «Lost in translation»). Не існувало б «Підводної братви» («Shark tail»), назви, яка на відміну від оригіналу, натякнула б на пародію у цьому мультфільмі італійської мафії.

Існує думка, що перекласти  іноземною мовою українську гру слів практично неможливо, хоча і в інших країнах існують стійкі вислови, смисл яких донести до людини, яка не володіє мовою досить-таки важко. Українським перекладачам західних фільмів час від часу доводиться давати волю власному уявленню, щоб точнісінько передати смисл

авторів  українською мовою.

«Wanted» - «Особливо небезпечний». Прикладом перекладу за допомогою конкретизації можна вважати переклад цієї назви.  За словником «wanted» означає «розшукується», а вибір перекладача на користь «особливо небезпечний» пояснюється прагненням акцентувати увагу на конкретному сюжеті про небезпечного злочинця, а не про щось загальне, що також можерозшукуватись.

 «The assassination of Richard Nixon» - «Замах на Річарда Ніксона». Тут було використано генералізацію при перекладі назви кінофільму, тобто вживається  слово з більш ширшим значенням, адже основним еквівалентом слова «assassination» є слово «вбивство».

«Shark Tale» - «Підводна братва». Дослівно назва цього мультфільму перекладається, як «казка-розповідь про акулу-хижака», але, переглянувши мультфільм, стає зрозумілим, що мова йде про життя акул – мафіозі, тобто про своєрідний клан, тому перекладач дозволив собі модифікувати назву оригіналу із застосуванням кримінального жаргону. Такий варіант перекладу є прикладом смислового розвитку.

«Weep No More, My Lady» - «Не плач, моя люба». Прикладом антонімічного перекладу вважаємо офіційний переклад назви  цього кінофільму.

 Ще одним прикладом  антонімічного перекладу назв  може слугувати британський фільм-антиутопія  режисера Марка Романека «Never Let Me Go», що розповідає про дитячий інтернат, мешканці якого абсолютно не контактують з зовнішнім світом, а потім дізнаються, що вони є клонами, вирощеними для донорства органів. Фільм в українському  кінематографічн ому просторі отримав назву «Не відпускай мене» або

«Ніколи не відпускай мене».

«Hellboy» - «Хеллбой: Герой з пекла». При перекладі назви кінофільму перекладач вдався до додавання слів. В українському перекладі зазначений фільм має саме таку назву. Тут додані слова дозволяють пояснити більш точно значення слова «hellboy», що складається з двох слів: «hell» – «пекло» та  «boy» – «хлопець».

Фільм з  «Die», був перекладений вітчизняними перекладачами, як «Жереб». У цій назві по суті поєдналися усі значення слова, так як знаючи жанр фільму (трилер) фільм можна трактувати так: ти кидаєш гральну кістку, визначаєш свій жереб і помираєш, якщо сьогодні не твій день, або, як то кажуть, виходиш з гри, що має назву – життя. Правда такий варіант сценарію після перегляду здається дещо гіперболізованим, як і взагалі очікування від будь-якого нового фільму.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Виконавши порівняльний аналіз перекладу назв кінофільмів, можна сказати, що без сумніву назва фільму має бути безпосередньо зв’язана та максимально наближена до сюжетної лінії. В ідеальному випадку назва визначає предмет та тему задумки головного режисера або сценаристів, які стають головним пунктом подій на екрані. Буває й так, що трапляються досить дивні переклади назв, які не можуть бути розшифрованими навіть якщо переглянути весь фільм до кінця. В таких випадках у глядача виникає почуття сумніву і невпевненості щодо правильного сприйняття кінокартини: можливу у фільмі щось було не так враховано, якщо назва не донесла суті. І ось тут ще під більшою небезпекою опиняються перекладені назви з іноземних мов. Виникають труднощі адаптації. Потребується максимальна увага, розумне мислення та компетентність перекладача. Перш за все перекладач має знати основні види перекладу, щоб передати значення назви фільму настільки близько до оригіналу, наскільки це можливо.

Тема дослідження є досить цікавою і унікальною і розширює знання щодо вмінь перекладу у цій сфері. У першому розділі була представлена теорія на цю тему, а саме: визначалися функції назв фільмів та наводилися деякі цікаві факти з історій кінофільмів та їх назв. Також був наведений короткий опис теорії перекладу назв кінофільмів та її основні методи. 

Однак теоретична частина дослідження була не такою захоплюючою та цікавою,  як практична. Але за допомогою теорії про типи перекладу іноземних назв кінофільмів, у другій частині був викладений ретельний аналіз декількох прикладів. З великої кількості існуючих кінофільмів було вибрано дуже цікаві та неординарні назви, на прикладі яких і базувався аналіз. Дуже цікаво було дізнатися, що назви відомих стрічок можуть слугувати як приклад помилок перекладача, так і  навпаки можуть бути

дійсно унікальними працями майстерності , які доставляють безмежну радість глядачам від незабутнього походу до кінотеатру, а режисеру, в свою чергу, забезпечують велику кількість переглядів за кордоном та світовий успіх. 

У курсовому дослідженні розглядалися деякі можливі варіанти прямого перекладу наведених фільмів та їх порівняння з оригіналами. Таким чином, можна сказати, що всі ці можливі версії семантично, синтаксично і стилістично відрізняються від оригіналів.

Під час перекладу назв фільмів найважливішим для перекладача є

правильний вибір трансформацій, які допоможуть йому донести до глядача певну частку інформації, якою насичена стрічка. Назва фільму грає велику роль у розумінні фільму взагалі та інформації, що міститься в ньому. Отже, перекладач повинен бути дуже уважним, перекладаючи назву фільму, знати всі методи перекладу, враховувати власну уяву і відчуття, а також бажання глядача заздалегідь, щоб передати значення, котре буде близьким до оригіналу. В ідеальному випадку назва повинна визначати певну контрольну точку всього, що трапляється на екрані.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Бархударов Л.С. Язык и перевод. М.:МО. - 1975.- 240с.
2. Бархударов Л.С. Уровни языковой иерархии и перевод. – Тетради переводчика., 6 вып. – М.: Высшая школа, 1969. – 230 с.
3. Бижкенова А.Е. Ономастическая оценка в языковой картине мира / А. Е. Бижкенова //Вестник КазНУ. Серия филологическая. – 2005. – №2. – 84с.
4. Бреус Е.В. Теория и практика перевода с английского языка на русский. М., 2001.
5. Васильев А.Д. Слово в телеэфире: Очерки новейшего словоупотребления в российском телевещании.
6. Виноградов В. С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). - М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001, - 224 с.
7. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М.: Международные отношения, 1980. – 176с.
8. Дубин Б. В. Интеллектуальные группы и символические формы: Очерки социологии современной культуры. М.: Новое издательство, 2004. — 352 с.
9. Казакова. Т.А. Теория перевода (лингвистические аспекты)
10. Комиссаров В.Н. Слово о переводе. – М.: Международные отношения,1973. – 215с.
11. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. Учебное пособие. – М.: ЭТС. — 2001. — 424 с.
12. Красных   В.В.   Виртуальная   реальность   или   реальная   виртуальность? (Человек. Сознание. Коммуникация). Монография. - М.: Диалог-МГУ, 1998. -352 с.
13. Крупнов В. Н. В творческой лаборатории переводчика (Очерки по профессиональному перевод) М., «Междунар. отношения», 1976. - 192 с.
14. Крупнов В.Н. Лексикографические аспекты перевода. М.; 1987
15. Кулинич М.А. Еще раз о переводе названий // Лингвистические основы межкультурной коммуникации. Нижний Новгород, 2005.
16. Левицкая Т.Р., Фитерман A.M. Теория и практика перевода с английского языка на русский. -М.: Высшая школа, 1973. - 134 с.
17. Мезенцева Т.Д. Терминологическая адаптация в переводе// Языки профессиональной коммуникации. Челябинск, 2003.
18. Милевич, И.Г. О Переводе Названий Художественных Фильмов.
19. Паршин А.Н. Теория и практика перевода. - М.: Русский язык, 2000. - 161 с.
20. Туровер, Г.Я., Триста, И.А., Долгопольский, А.Б. Лингвистические основы перевода./ Г.Я. Туровер. – М.: Высшая школа, 1967. - 162 с.
21. Швейцер А.Д. Перевод и лингвистика. – М.: Воениздат, 1973. – 280 с.
22. Швейцер А.Д. Теория перевода. Статус, проблемы, аспекты. – М.: Наука, 1988. – 364 с.
23. http://www.hurtom.com/portal/category/films
24. http://www.ex.ua/view/82470?r=80934