Формування культури мовлення школярів

- спеціальну організацію  навчального процесу, яка включала  мовне забезпечення і створення системи вправ.

      Система  вправ розглядається,  як упорядкована сукупність взаємопов’язаних та взаємозалежних мовних елементів, що утворюють цілісну єдність і підпорядковані навчально-виховній меті мовної освіти  школярів, а саме формуванню культури їхнього мовлення.

    Мовленнєві вправи добиралися  з метою формування орфоепічної та граматичної правильності мовлення (Додаток 1), засвоєння точності (Додаток 2), оволодіння його чистотою (Додаток 3), формування багатства мовлення (Додаток 4), оволодіння доречністю (Додаток 5), виховання мовленнєвого етикету (Додаток 6), опанування логічності мовлення (Додаток 7) та засвоєння його виразності (Додаток 8). Всі вони розташовані за ступенем нарощення труднощів і в залежності від вищевказаних напрямків формування мовленнєвої культури.

   Формування культури мовлення передбачало, по-перше, поетапність засвоєння основних комунікативних ознак мовленнєвої культури; по-друге, використання пояснювально-ілюстративного, імітаційного, репродуктивного, оперативного та продуктивно-творчого (комунікативного) методів мовленнєвого розвитку; по-третє, спеціальну організацію навчально-мовленнєвої діяльності, спрямовану на мовне забезпечення (створення мовленнєвого середовища, атмосфери позитивного, емоційного стимулювання, розвиток пізнавального інтересу до вивчення української мови, активізацію учнівського мовлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Антоненко – Давидович  Б. Як ми говоримо. –К., 1994. – С.312с.

Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч.пос.- Львів: Світ, 2003.- 432 с.

Бадер В. Розвиток мовлення школярів під час роботи над реченням. – 2000. - №8. – С.41.

Бєляєв О. Культура мовлення вчителя-словесника // Дивослово. – 1995. - № 1. – С. 37-44.

Богдан С. Мовлення українських дітей і всесвіт рідного слова// Дивослово. – 1996. - №4. – С.16.

Винницький В.Л. Наголос  у сучасній українській мові. –  К.: Радянська школа, 1984. – 169с.

Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном  формировании умственных действий. –М.: Просвещение, 1978. – 376с.

Глазова О. Ситуативні вправи для формування умінь і навичок  діалогічного мовлення//Дивослово. – 2003. - №5. – С.40.

Дика Н. Поняття культури мовлення учнів// Дивослово. – 2002. - №2. – С.50.

Дудик П. Наголошування  слів і культура мовлення// Дивослово. – 2003. - №4. – С.19.

Жовтобрюх М. Культура слова. – К., 1988. – 254с.

Культура мови/ За ред. Пономарів О. – К.: Довіра, 2000. – 170с.

Мазур О. Психологічні аспекти  розвитку мовлення учнів// Рідна школа. – №11. – С.74.

Методика викладання рідної мови в середніх навчальних закладах / За ред. М.І. Пентилюк: Підручник для студентів-філологів. – К.: Ленвіт, 2000. – 264 с.

Пономарів О. Культура слова: мовно-стилістичні поради. – К.: Либідь, 2002. – 240с.

Смірнова Л. Культура мовлення. Звертання. Слова ввічливості. // Розкажіть онуку. – 2003. - №13. – С.58.

Соловець Л. Робота над  фразеологізмами ввічливості// Початкова  школа. – 2000. - №4. – С.11.

Стаднік В.І. Культура мовлення: формування уявлення про культуру мовлення і культуру спілкування// Розкажіть онуку. – 2003. - №14-15. – С.33.

Струганець Л. Теоретичні основи культури мови. – Тернопіль: Астон, 1999. – 197с.

Сухомлинський В.О. Вибрані  твори: У 5 т. – К.: Радянська школа, 1976-1977. – Т.1. – 654 с.

Хоменко Л. Увага: Орфоепія// Українська мова та література. – 1999. – 13 (125). – С.10.

Юкало В.Я. Культура мови: Навчальний посібник/ За ред. Л.В. Струганець. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 231с

ДОДАТОК 1

Мовленнєві  вправи на формування орфоепічної та граматичної правильності

1. Прочитай і вивчи напам’ять скоромовку.

Дзу – дзу-дзу! – дзвеніла пилка.

Джу – джу – джу! – бриніла бджілка.

3. Позначте ряд звуків (у квадратних дужках), під час  вимовляння яких струмінь видихуваного  повітря не натрапляє ні на  які перешкоди. Запишіть букви, якими можуть позначатися на письмі ці звуки.

4. Запишіть кілька  слів зі звуками [т], [л׳] в різних позиціях слова.

5. Позначте (в квадратних дужках) тільки дзвінкі приголосні звуки, що чуються в словах: зошит, дуб, жабка, дзиґа, дзьоб, сито, діжка.

ДОДАТОК 2

Мовленнєві  вправи на засвоєння точності

1. Прочитайте подані словосполучення. Чи є відмінність у їх змісті? У чому вона виявляється?

Пройшов вулицю — пройшов  через вулицю;

показувати книжку —  показувати на книжку;

розповідати новини —  розповідати про новини;

заплітати косу — заплітати  в косу;

заховати зошити —  заховати в зошити.

2. З’ясуйте, чи однакове значення словосполучень із різними прийменниками.

1. Покласти ... стіл (на, у,  під, за).

2. Почепити ... вікном (над,  за, під, перед).

3. Сховати ... шафі (на, у, під, за).

ДОДАТОК 3

Мовленнєві  вправи на оволодіння чистотою мовлення

Прочитайте слова. Правильно  вимовляй подовжені звуки.

гілля	- Галя	віття	- Вітя
написання	- долоня	піччю	- печу
волосся	- Люся	міццю	- водицю

 

Прочитайте виразно  вірш.

ДУБ І КАЛИНА

Нахиляє дуб високий

серед пишної долини

віти дужі і високі

до червоної калини.

Зробіть звуко-буквенний  аналіз виділених слів у такому порядку:

Вимов слово вголос.

Назви послідовно в ньому  звуки і побудуй звукову модель.

Поділи слово на склади.

Визнач наголошений склад і познач наголос.

Запиши слово буквами.

Назви голосні звуки  і букви, якими вони позначені.

Назви голосні звуки  і букви, що їх позначають

Прочитайте слова. На місці букв я, ю, є ,ї після апострофа  чітко вимовляйте по два звуки: [йа], [йу], [йе], [йі].

в’яз	п’ять	сім’я	голуб’ятко	подвір’я
в’юн	п’ють	сім’ю	б’ють	пір’їна
в’ється	п’є	сім’єю	б’ється	матір’ю
солов’ї	п’ятірка	у сім’ї	торф’яний	верф’ю

 

 

 

 

ДОДАТОК 4

МОВЛЕННЄВІ  ВПРАВИ НА ФОРМУВАННЯ БАГАТСТВА МОВЛЕННЯ

І. Вправи, розраховані  на пояснення значення слів

1..Виписати слова, вжиті  у прямому, а потім у перенесному  значенні:

Ще сонно диха тихий  сад,

Ще сплять навколо  квіти.

Ще не прокинулась  роса

в бузковому суцвітті.

Спить чоловік, і діти сплять

у затишних кімнатах.

-Описати ранок у  лісі використовуючи слова, що вжиті в переносному значенні.

2.Послухайте вірш Т.Г.Шевченка  і скажіть, які слова у ньому  звучать і пишуться однаково.

Думи мої, думи мої, квіти  мої, діти!

Виростав вас, доглядав вас,- де ж мені вас діти?

-Що означає слово  діти у цьому вірші. Складіть речення з цим словом.

3.Прочитайте речення,  поясніть значення пікреслених  слів:

Восени зібрались журавлі  відлітати у теплі краї. Далеко серед пасовиська видніеться колодязь з журавлем.

4.Відгадайте загадку,  поясніть, які предмети названі словом- відгадкою:

Зрізаю я траву, колосся;

в дівчат я сплетена з  волосся;

а ще я суші довга стрічка,

що забігає в море, річку.

5.Визначте, яке значення  має слово гострий у словосполученнях:

Гострий ніж; гострий  ніс; гострий смак, гострий нюх; гострий біль; гострий бронхіт; гостра боротьба; гостре слово.

-Складіть речення  з цими словосполученнями.

6.Визначте значення  слова білий у вірші. До кожного  значення доберіть синоніми й  антоніми.

Білий гриб

Замаскувався

в білий день

під білий пень!

З лісу хлопчик

повертався,

ніс лиш

білий козубень.

7.У якому словосполученні  іменник багаж вжито в прямому,  а в якому- у перенесному  значенні?

Важкий багаж, багаж  знань.

-Склади два речення  з цими словосполученнями.

8.Серед поданих слів  відшукайте невідомі вам слова.  Користуючись тлумачним словником, з’ясуйте їх значення.

Абетка, акваріум, анемона, брухт, брунька, гривня, гроно, іволга, капуста, капризний, коломийка, легендарний, ласувати, лемент, маршрут, наполегливий, отава, ретельний, сповідатися, цупкий, чепурний.

До слів чепурний, лемент доберіть синоніми.

9.Спишіть словосполучення  і користуючись словником з"ясуйте  значення підкреслених слів: аршин  полотна; широкий бриль; жовтогруда  вівсянка; глузлива посмішка; духмяний  аромат; заможні люди; крислате дерево; линуло щебетання.

10.Спишіть речення;  користуючись словником з’ясуйте  значення підкреслених слів.

У розчинені вікна  зазирали білі китиці акацій. Діти ласували досхочу і черешнями, і абрикосами. Журба - не сонце, а сушить добре. Крислатий  капелюх захищає косаря від сонця.

11.Назвіть слова, що  мають вказане значення.

Пари слів з протилежним  значенням: приємний запах; дуже сильний  дощ; дитина, яка ще не вміє говорити; великий, пишний будинок; буря із снігом. Довідка аромат, злива, антоніми, хурделиця, палац, немовля.

12.Скільки значень  слова корінь ви можете назвати?  Звірте свою відповідь із тлумачним  словником.

13. Прочитайте уривок. Знайдіть у ньому слова, що  вжиті у перенесному значенні, складіть з ними речення так,  щоб вони були вжиті у прямому  значенні.

  Небо похмурнішало.  Сонце невдоволено наморщило сиві хмаряні брови.  Вітер тихенько  заплакав  десь  у траві.  Од  наморщених  брів  сонця по  степу попливли  безшумні  суворі  тіні. Вітер мерз,  щулився й заривався у гриву трав.     За мить сонце розправило  брови й добродушно,  задоволено  усміхнулось.  Тіні  нишком,  пригнувши голову,  помчали за  обрій.  Степ  засміявся.  Вітер вистрибнув  із  гриви трав  і закрутив  хвостом, а тоді, як  улюблена  дитина,  пустотливо  й ніжно притулився  щічкою  до  степу  ( за В.Винниченком).

14.Прочитайте віршик.

Кептарик.

Я для братика кептарик

Шовком вишиваю.

Старший братик мій-дударик,

Дуже гарно грає.

Грай, сопілко калинова!

Поки день погасне,

Буде братику обнова,

Як те сонце, красна.

-Знайдіть у тлумачному словнику значення слів кептарик, шовк, дударик, обнова, красна. Складіть речення з цими словами.

ІІ.Вправи, розраховані  на формування навичок вживання слів у власному мовленні

1.Скласти речення з  різними значеннями багатозначного  слова.

Вушко, ніжка, голка, машина, журавель, груша, клас, земля.

2. Скласти речення  із словосполученнями: золоте  колосся, золоті руки, золота дитина, золотий годинник.

3. Описати зиму і  літо використовуючи слова-антоніми.

4. До записаних слів  добери спочатку синоніми, а потім антоніми.

Наприклад: гарний, красивий, чудовий - поганий.

пахучий, чистий, убогий, працьовитий.

5.Чи є синоніми слова  юрба, група, гурт?

Запиши речення, всатививши з поданих ті іменники, які підходять  за змістом.

Дівчатам допомагав  співати (...) хлопців. На подвір’ї грала у лови галаслива (...)дітлахів. (...) школярів виконала доручення вчителя.

6. Складіть словосполучення  так, щоб кожне з даних слів  було вжите в прямому і переносному  значенні.

Ліс, море; темний, чистий; перемогти.

7.3амінити словосполучення одним словом:

Найголовніше місто  держави-...

Дочка моєї мами, - але  не я- ...!;

Заклад у якому виготовляють і продають різні ліки- ....

8. Замінити прислів’я  одним словом:

І сам не гам, і другому  не дам- ...;

Його і в ступі  не влучиш- ...;

І брехуна язик і до вух дістає-...

Довідка: скупий, брехливий, сприятливий.

9.Скласти елементарні  логічні визначення: яблуня-фруктове  дерево; циркуль-приклад для креслення  кола; синиця- ...; Київ- ..., лінійка- ...помідор- ..., пилка- ..., лялька-..., піаніно-....

10.Назви істоти за  властивими їм діями: соловей  щебече, а ... цвірінькає; вуж повзає, а... літає.

11. Пограйтесь з товаришем:  хто більше задасть питань  про значення слів невідомих  іншому? Значення слів, про які  ви запитуєте товариша, поясніть  йому самі і покажіть їх у тлумачному словнику.

12.Добери синоніми  до слів.

Діти, відважний, кричати, дорога.

III.Аналітичні  вправи (аналіз текстів: визначення  невідомих слів, уточнення відтінків  значення слів, з’ясування мети  вживання того чи іншого слова)

1.Знайдіть у тексті синоніми до слова хуртовина. У тлумачному словнику знайдіть значення всіх синонімів.

Хто дід?

З’їжджалися дочки у  гості до діда:

Ось там Завірюха санчатами  їде,

За нею Метелиця слідом мете,

Хурделиця Хугу з собою  веде,

А тільки-но вітер у  полі завіє,

Як стануть на лижі Хуртеча й Завія,

Нарешті у двох з Заметіллю  приїхала

Найменша-улюблена донечка  Віхала.

2.Прочитайте ряд слів. Чи всі слова-синоніми мають  однакове значення? Спробуйте пояснити  значення кожного слова в синонімічному  ряду.

Ліс, бір, діброва, пуща, праліс.

Теплий, пекучий, гарячий.

Чистий, охайний, чепурний, акуратний.

3.Прочитайте текст.

Кораблі.

Багато різних кораблів на світі. Старі вітрильники рухав  вітер. На зміну їм прийшли пароплави. Замість вітрил поставили на них  парові машини. Парові машини замінили іншими двигунами. Вони працюють на нафтовому паливі. І пароплави стали називатись теплоходами. Тисячі океанських, морських, річкових суден утворили флот.