Французькі фразеологізми в аспекті перекладу українською мовою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Французькі  фразеологізми в аспекті перекладу  українською мовою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:   студентка 4 курсу групи ЯФ-41-а

                факультету іноземних мов

заочного відділення

Бугаєва Н.В.

 

 

 

^{Метою даного есе є виявлення  особливостей перекладу  фразеологічних одиниць з французької мови на українську. Мені, як особі, вивчаючій цю мову, зазначена тема цікава, та її вивчення вбачається неймовірно важливим для досягнення високої кваліфікації перекладача у майбутньому.} 

^{Фразеологізми відіграють важливу роль у спілкуванні й надають різні відтінки способу вираження: вони можуть зробити висловлення (текст) більш емоційним, додати йому виразність, певним чином направити естетичне сприйняття, забезпечити ті або інші культурні асоціації й т.п. Дуже часто фразеологізми служать свого роду кодом сигналу щодо статусу тексту (співрозмовника, теми висловлення, відносин між учасниками комунікації й ін.).}

^{Фразеологія, дуже багата й різноманітна за формою та семантикою, являє собою великі складнощі як для  тих, хто вивчає мову, так і для перекладачів. До її складу входить велика кількість сталих виразів, що відрізняються виразністю та стилістичною різноплановістю. Специфіка значення фразеологічного звороту може складати неабиякі проблеми відтворення значення мовних одиниць при перекладі з однієї мови на іншу. Особливості перекладу таких мовних одиниць потребують додаткового пояснення.}

^{Фразеологізми, або зв'язані, сталі  словосполучення, іноді  навіть цілі речення, як правило, мають  або повністю, або  частково переносне  значення. Основною особливістю фразеологізмів є невідповідність плану змісту плану вираження, що визначає специфіку фразеологічної одиниці, надає глибину й гнучкість її значенню. Ці можливості лежать, очевидно, у самій природі фразеологізму - замкнутому мікроконтексті, у якому реалізуються не тільки формальні зв'язки між планом вираження й планом змісту такого знака, але й асоціативно-семантичні, причому не обов'язково логічно виведені із самого мікроконтексту. Саме ця невиводимість і дозволяє фразеологізму позначати найскладніші явища й відносини дійсності в ємній і виразній формі.}

^{Найбільш переконливим доказом багатих  можливостей фразеологічних одиниць - і особливої  складності їх для  перекладу - є те, що їх охоче не тільки вживають, але творчо перетворять багато письменників, філософів, журналістів й інші творчі мовні особистості.}

^{Латинський фразеологізм:}

^{"Qoud erat demonstrandum}

^{Ce qu’il fallait dèmonstrer"(франц.)}

^{“Що і треба було довести”}

^{У старовинних  наукових книгах цей  вислів часто зустрічається  в скороченій формі - приводяться тільки перші літери слів: Q. E. D}

^{Грецький математик, “батько геометрії" Евклід (ІІІ ст. до н. е.) подібними словами  закінчував кожний математичний висновок.}

^Або:

^{Латинський фразеологізм:}

^{“Quia nominor leo}

^{Parce que je m’appelle lion”(франц.)}

^{“Бо я звуся левом”}

^{Слова, запозичені з байки  римського байкописця Федра (кінець I ст. до н. е. - перша половина I ст. н. е.). Лев та осел відправилися на полювання  і стали ділити здобич. Одну половину лев взяв собі, як цар тварин, другу - як учасник полювання, а третю, пояснив він, “тому, що я лев”.}

^{Такі  одиниці нерідко  являють собою  подвійну пастку для  перекладачів, тому що їхнє існування, зрозуміле  й саме собою, відкрите для носіїв мови, може бути не зафіксовано  словниками, або вони можуть сполучати в собі можливості подвійного вживання: як зв'язаної, так і вільної одиниці. Французький вираз "avoir les crocs" може мати безпосереднє значення "мати ікла", але може вживатися не тільки в формальному виді, а й у переносному значенні "дуже хотіти їсти".}

^{Однією  з основних особливостей фразеологічних одиниць, яка відрізняє їх від вільних словосполучень, є їх ідіоматичність. Саме через цю характеристику загальне значення фразеологізму не дорівнює сумарному значенню його компонентів, часто це значення не має нічого спільного із значеннями слів, які входять до нього:}

^{Avoir du pain sur la planche (дослівно – мати хліб на дошці) - мати купу роботи.}

^{Ne pas être à la noce – (дослівно - не бути на весіллі)- бути у важкому становищі.}

^{Croire au Père Noël  (дослівно – вірити у Діді Мороза)- бути наївним, занадто довірливим.}

^{У фразеологізмах часто міститься  метафоричний елемент. Їх не можна перекладати дослівно. У багатьох випадках вони мають явно виражене національне забарвлення. Це все та ряд інших факторів призводить до того, що фразеологічні одиниці часто не мають абсолютних відповідників в іншій мові. Складність перекладу ідіом полягає у тому, що перекладач повинен уміти їх розпізнати і підшукати відповідний український варіант.}

^{Практично в будь-якій мові існує кілька рівнів фразеологізмів: зафіксовані словником  і відомі всім; ті, що вийшли з вживання, але відзначені словником; відомі всім, але  за якихось причин не зафіксовані словником; відомі окремим суспільним групам. У принципі таких рівнів може бути й більше, однак перша й сама головна умова в кожному разі - уміти розпізнати в тексті фразеологізми, на відміну від вільних мовних одиниць. Найбільш продуктивний шлях - це навички виділення в тексті одиниць, що суперечать загальному змісту оскільки, як правило, саме поява таких одиниць і свідчить про присутність переносного значення.}

^{Ce n’est pas drôle. Ne faisez pas l’andouille!}

^{Якщо перекласти цю фразу дослівно, то "не робіть ковбасу" буде створювати зовсім безглуздий контекст, наприклад:}

^{Це  не смішно. Досить робити ковбасу! (замість Досить дуркувати!)}

^{Можна сформулювати порівняно нескладне  правило для перекладача: як тільки в тексті з'являється вираз, що логічно суперечить контексту, варто  розглядати його як можливий фразеологізм. Однак, незважаючи на простоту, цим правилом не так легко користуватися, про що свідчать численні казуси при перекладі.}

^{Друга важлива умова  в процесі розпізнання  фразеологізмів полягає  в умінні аналізувати  їхні мовні функції. Наприклад, конфлікт між переносним і буквальним значенням нерідко використовується автором тексту для обігравання яких-небудь образних, естетичних, емоційно-оцінних й інших асоціацій або для створення гумористичного ефекту. Крім того, фразеологізми досить міцно закріплені за певними соціально-культурними шарами суспільства й служать ознакою опосередкованої присутності того або іншого прошарку в тексті. Далі, фразеологізми мають певне стилістичне забарвлення: це можуть бути елементи високого, нейтрального або низького стилю, професійні або інші жаргонізми.}

^{Крім  проблеми розпізнавання  фразеологізму, перекладач зустрічається з  національно-культурними  розходженнями між подібними за змістом фразеологізмами у двох різних мовах. Збігаючись за змістом, фразеологізми можуть мати різну стилістичну забарвленість, образну основу, нарешті, відрізнятися емотивною функцією. У деяких випадках уживання фразеологізму у вихідному тексті будується на використанні можливостей національно-культурного колориту, наприклад, для побудови художнього або публіцистичного образу, - і тоді навіть наявність словникової відповідності не допомагає перекладачеві в рішенні проблеми. Наприклад, сам по собі вираз "au temps du rois Dagobert" (дослівно: у часи короля Дагоберта) у принципі перекладається аналогічними українськими фразеологізмами, але з іншим словесно-образним складом: "за царя Гороха". Однак французький вираз будується на основі реального історичного образа, що може бути використане у вихідному тексті:}

^{Il y avait beaucoup de nobles comme au temps du rois Dagobert.}

^{Зовсім  очевидно, що в цьому  тексті поняття "rois Dagobert" одночасно є фразеологічним ("за давніх літ") і зберігає своє буквальне значення ("у часи короля Дагоберта”). В процесі перекладу на українську мову неможливо скористатися відповідністю "за царя Гороха", оскільки цей український образ не може бути зв'язаний перерахуванням ознак того часу у вихідному тексті: "дворянин, благородна людина". Можливо, найбільш підходящим рішенням буде або вибір на користь якого-небудь більше відомого для українського читача королівського імені (наприклад, "як при дворі короля Артура"), або на користь спрощення та втрати виразності ("як у середньовіччя"). Хоча варто помітити, що в обох випадках втрачається значна частина інформаційної насиченості вихідної фразеологічної одиниці, у першу чергу, вірогідність культурно-історичних асоціацій, пов'язаних з нею.}

^{Взагалі, з точки зору перекладу  фразеологічні звороти  зручно розділити на 3 групи. До першої групи відносяться фразеологічні звороти, які мають повну образну та змістову відповідність в мові оригіналу та в мові перекладу:}

^{tetu comme un âne - впертий як  осел}

^{c’est de l’histoire ancienne - це давня  історія}

^{pas un iota - ні на йоту}

^{До  другої групи відносяться фразеологічні звороти, які виражають ту саму думку, але за допомогою іншого образу:}

^{être aux anges - бути на сьомому небі}

^{vieux comme les rues - старе як світ}

^{renvoyer aux calendes grecques - відкладати  у довгий ящик}

^{être né sous une bonne planète - народитися під щасливою зіркою}

^{До  третьої групи відносяться такі порівняння, які не мають собі подібних в українській мові:}

^{faire l’andouille - валяти дурня,  дуркувати}

^{descender dans l’arène - прийняти виклик}

^{avoir une arairegnée au plafond - з’їхати з глузду}

^{faire danser l’anse de panier - бути нечистим  на руку}

^{Як  видно з прикладів, вирази першої групи  не створюють проблем  при перекладі. Вирази другої групи звичайно перекладаються українськими аналогами. Однак тут перекладач повинен керуватися уже згадуваним принципом - перекладати щось звичне таким же звичним. Образ, пов'язаний із словом, у таких порівняннях настільки зрісся з ним, що майже не сприймається як образ, і в багатьох випадках є зовсім стертим. Було би помилкою зберегти слово, яке входить у таке словосполучення, оскільки у перекладі даний фразеологічний зворот звучав би штучно і незвично, що внесло би в переклад те, чого немає в оригіналі: була б повернута яскравість звичному стертому образу, Тому приказку vieux comme les rues слід перекладати старе як світ а не старе як вулиці.}

^{Фразеологічні звороти, що входять  до третьої групи, звичайно перекладаються описово, по змісту.}

^{Підсумовуючи  вищесказане, подамо основні способи перекладу фразеологічних одиниць.}

^{1) Найкращий спосіб - передати фразеологізм  фразеологізмом.}

^{С’est le monde renversé! - Світ перевернувся!}

^{se faire manger par les asticots - годувати хробаків}

^{2) Переклад фразеологічним аналогом, тобто використання в українській мові фразеологічних одиниць, які мають те саме значення, але які побудовані на іншому образі. При такому перекладі слід враховувати, що український образ повинен бути нейтральним щодо національного забарвлення:}

^{abondance de biens ne nuit pas - кашу маслом не  зіпсуєш}

^{l’abîme appelle abîme - прийшла біда - відчиняй  ворота}

^{3) Переклад калькою,  тобто спроба скопіювати  французький образ  і створити свою  фразеологічну одиницю.  При такому способі  треба пам'ятати, що:}

^{а) образ повинен  бути зрозумілим, метафоричне, переносне значення повинно виходити з прямого значення:}

^{sonner du cor - трубити у ріг}

^{monter à  l’arbre - дертися на дерево (гарячкувати)}

^{б) якщо в перекладі  є реалія, то вона повинна бути зрозумілою українському читачеві:}

^{en costume d’Adame - у вбранні Адама  (без одягу)}

^{4) Описовий переклад, відмова від перекладу  фразеологізмом:}

^{être aux as - бути при грошах}

^{prendre un abonnement - завести звичку}

^{plier l’échine - підкорятися}

^{être cloué entre quatre planches - лежати у труні}

 

^{Повсякденна мова не містить увесь  арсенал виразних засобів, які є  в літературній мові, що позначається на її якості. Необхідне  правильне застосування художніх засобів, тому що їх недоречне або неправильне використання робить мову не тільки убогою, але і стилістично неграмотною. Доречно ж застосовані фразеологізми оживляють і прикрашають як усне мовлення, так і літературні твори.}

^{Проблеми  перекладу фразеологічної одиниці є одними із найбільш цікавих та складних для теорії та практики перекладу. Для відбору способу перекладу необхідно виходити із існуючих зіставних описів та моделей на матеріалі різних мов. Такий зіставний опис повинен брати до уваги як характерні типологічні риси фразеологічної одиниці у кожній з мов, що визначаються її лінгвістичними ознаками, так і цілу низку інших аспектів, таких як особливості функціонування фразеологічних одиниць як носіїв національно-культурного компоненту, їх стилістичні характеристики, їх риси як одиниць переносного способу позначення явищ дійсності.}