Фразеологія англійської мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Мова – це засіб спілкування між людьми у суспільстві. Тому кожен з її аспектів слід аналізувати та вивчати. Що стосується фразеології, слід відзначити, що це одна з найбільш популярних сфер лексикології, якій приділяють увагу  багато відомих лінгвістів. Варто зазначити, що єдності серед них немає, тому термін "фразеологія" можна назвати лінгвістичним терміном широкого значення, що більше підходить для опису різноманітних структурних та семантичних типів фраз.

Ще недавно, у  середині 50-х років, професор Ларін Б. О. зазначав, що фразеологія як лінгвістична дисципліна перебуває в стадії "прихованого розвитку". Відтоді у мовознавстві інтенсивно досліджувалися численні фразеологічні проблеми, а бібліографія із загальної та часткової фразеології налічує тисячі найменувань – монографій, посібників, тематичних збірників, статей. Також активно досліджувалися найрізноманітніші питання фразеології українськими вченими. Українська фразеологія виростає на міцному фундаменті фольклористичних, етнографічних, загально філологічних праць, цінних фразеологічних зібрань О.О. Потебні, І.Я. Франка, П.П. Чубинського, П.О. Куліша.

Фразеологія є  об'єктом досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, адже це та наука, яка буде існувати доки існуватиме мова, оскільки фразеологічний фонд – це відкрита система, яка постійно поповнюється за рахунок відомих афоризмів громадських діячів, митців, літераторів та науковців, які настільки часто використовуються у засобах масової інформації та побутовому мисленні, що з часом стають народним надбанням. Свій внесок у розвиток теорії фразеології зробили українські та зарубіжні вчені, а саме О.В. Кунін, В.В. Виноградов, І.В. Корунець, Н.М. Амосова, Л.Г. Скрипник та інші.

Великої уваги  набувають зібрання загально мовної національної фразеології, її практична й теоретична розробка (Г.М. Удовиченко, І.С.Олійник, М.П. Коломієць, В.М. Білоноженко).

Згідно з нашим  дослідженням фразеологічні одиниці  – це групи слів, які неможливо  створити у процесі мовлення, вони існують у мові як готові одиниці. Саме вони найвиразніше передають дух і нев'янучу красу мови, яку створив народ упродовж віків для потреб спілкування в усній та писемній формах.

У ході роботи були досліджені основні положення теорії фразеології, особливості та ознаки ФО, їх структура, семантика, методи та граматичні особливості. Також була досліджена класифікація ФО за В.В. Виноградовим та І.В. Корунцем.

Проаналізувавши природу компонентів ФО, особливості  та семантику фразеологічних виразів  можна зробити висновок, що незважаючи на те, що компоненти фразеологізмів позбавлені основних ознак слова, фразеологічні одиниці все ж мають слівну природу компонентів. Проаналізувавши класифікації ФО, можна зробити висновок, що існують різні підходи щодо принципів класифікування фразеологізмів: структурно-семантичний, граматичний, функціонально-стилістичний. Також існує класифікація, яка пов'язана з частинами мови.

Для студента, який вивчає англійську мову дуже важливо  правильно володіти фразеологічними  виразами, які мають синтаксичні  і семантичні особливості побудови. Запам'ятовування окремо взятого слова, особливо багатозначного, не забезпечує вміння його правильно використовувати у мові. Справжнє володіння мовою – це уміння говорити, передавати свої думки. Тому так важливо знати і вміти правильно використовувати фразеологічні вирази іноземної мови.

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Авксентьєв  Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. – Харків, 1983. – 137с.

2. Авксентьєв  Л.Г. Семантична структура фразеологічних  одиниць сучасної української  мови та особливості її формування// Мовознавство, 1988. – №3. – С. 77 – 83.

3. Алексеева  И.С. Профессиональный тренинг  переводчика: Учебное пособие  по устному и письменному переводу  для переводчиков и преподавателей. – М.: Высш. образование, 2004. – 368с.

4. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків, 1987. – 210с.

5. Алимов В.В.  Теория перевода. Перевод в сфере  профессиональной коммуникации: Учебное  пособие. Издательство 3-е. – М., 2005. – 225с.

6. Амосова Н.Н.  Основы английской фразеологии.  – М.: Высш. шк., 1989. – 263с.

7. Антрушина  Г.Б., Афанасьева О.В. Лексикология  английского языка. – М.: Высш. образование, 1988. – 288с.

8. Арбекова Т.И.  Лексикология английского языка// Учебное пособие для II – III курсов. – М.: Высш. шк., 1997. – 240с.

9. Арнольд И.В. Лексикология современного английского язика: Издание 2-е. – М.: Высш. шк., 1973. – 303с.

10. Архангельский  В.Л. Устойчивые фразы в современном  русском языке. – Ростов-на-Дону, 1964. – 193с.

11. Береговская  Э.М. Об определении и классификации  синонимов// Сборник научных трудов, 1962. – №8. – С. 63 – 80.

12. Берловська  В.Д., Гребінник Г.Ю. Англійська  загальнонаукова лексика і фразеологія// Навч. посіб. для аспірантів. –  Харків, 2006. – 165с.

13. Білоноженко  В.М., Гнатюк І.С., Винник В.О. Фразеологічний словник української мов: В 2-х т. – К.: Наукова думка, 1993. – 369с.

14. Будз О.М.  Критерії визначення антонімів// Іноземна філологія: Випуск 50 –  Львів, 1978. – 198с.

15. Бурлакова  В.В. Основы структуры словосочетания  в современном английском языке. Издательство Ленинградского университета. – Ленинград, 1975. – 565с.

16. Василюк І.М.  Фразеологізми як одиниці міжмовної  комунікації// Вісн. Житомир. держ. ун-ту  ім. І. Франка. – 2004. – №17. –  С. 102 – 105.

17. Ващенко В.С.  Фразеологізація компаративних зворотів// Мовознавство. – 1975. – №4. – С. 34 – 40.

18. Виноградов  В.В. Об основных типах фразеологических  единиц в русском языке. –  М., 1986. – 342с.

19. Виноградов  В.В. Лексикология и лексикография.  – М., 1977. – 254с.

20. Гак В.Г.  Фразеология, образность и культура// Советская лексикография. Сборник статей. – М., 1988. – С. 159 – 169.

21. Демський М.Т. Cистемні зв'язки у сфері фраземіки// Мовознавство, 1991. – №7. – С. 21 –  31.

22. Дубовин М.И.  Русские фразеологизмы в картинках.  – М., 1980. – 75с.

23. Єрченко П.Г. Класифікація фразеологічних одиниць// Іноземна філологія. – 1994. – 155с.

24. Кащеева М.А., Пошакова И.С. Практическая лексикология. – М.: Просвещение, 1974. – 196с.

25. Колісник І.В.  Крилаті вислови та фразеологізми  на уроках мови// Диво слово, 2006. – №5. – С. 15 – 26.

26. Корунець І.В.  Порівняльна типологія англійської  та української мов. Навч. посібник. – Вінниця: Нова книга, 2003. –  458с.

27. Корунець І.В.  Теорія і практика перекладу.  – Вінниця: Нова книга, 2003. –  448с.

28. Корунець Л.  Словник літературознавчих термінів. – К., 1988. – 276с.

29. Кунин А.В.  Английская фразеология. – М., 1990. – 276с.

30. Кунин А.В.  Англо-русский фразеологический  словарь. – М.: Русский язык, 2005. – 356с.

31. Кунин А.В.  Курс фразеологии современного  английского языка. – М.: Высш. школа, 1986. – 122с.

32. Ларін Б.О.  Фразеологія та лексикографія.  – К.: Наукова думка, 1989. – 307с.

33. Матвіяс І.Г.  Діалектна основа лексики і  фразеології в українській літературній  мові// Мовознавство, 2007. – №2.– С. 28 – 37.

34. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. – М., 1989. – 98с.

35. Никитин М.В.  Лексическое значение слова. –  М.: Высш. шк., 1983. – 127с.

36. Онкович Г.О.  Фразеологізми як національно-культурний  компонент// Диво слово, 1994. – №4. – С. 35 – 46.

37. Редін П.О.  Типи системних зв'язків фразеологічних одиниць у мові// Мовознавство, 1994. – №4 – 5. С. 50 – 52.

38. Скрипник Л.Г.  Фразеологія української мови. –  К., 1973. – 759с.

39. Смирницкий  А.И. Лексикология английского  языка. – М., 1956. – 236с.

40. Смит Л.П.  Фразеология английского языка. – М., 1959. – 387с.

41. Удовиченко  Г.М. Фразеологічний словник української  мови. – К., 1984. – 410с.

42. Южченко В.Д.  Народження і життя фразеологізму.  – К.: Рад. школа, 1988. – 144с.

43. Ухтомский  А.В. Английские фразеологизмы  в устной речи. – М., 2005. – 451с.

44. Фалькович  М.М. Лексический минимум по  английскому языку. – М.: Высш. шк., 1964. – 339с.

45. Федуленкова  Т.Н. Фразеология и типология.  – К., 2005. – 281с.

46. Alekhina A. Semantic Groups in English Phraseology. – Minsk: Высш. шк., 1978. – 248с.

47. Baranov A. Idioms from a cognitive perspective. – M., 1999. – 110c.

48. Korunets'. Theory and Practice of Translation// Nova Knyha, 2003. – 255c.

49. Kunin A. V. English-Russian dictionary of idioms. – M., 2005. – 503c.