Фразеологія в Англійській мові

В.М. Мокієнко особливо акцентував увагу на експресивності, як характерній  ознаці ФО. Як правило, рідко знаходиться слово-еквівалент, яке б такою ж мірою передавало ту виразність, що притаманна фразеологізма [11, с. 75 – 78].

Український фразеолог Л.Г. Скрипник виділяє таку рису ФО як "надслівність", що явно суперечить теорії еквівалентності. Термін "співвіднесеність фразеологізму і слова", запропонований О.В. Куніним, якнайкраще передає специфіку фразеологічних зворотів [10, с. 78 – 80].

Говорячи про наявність  у ФО своєї семантики, не можна  не сказати і про те, що подібне  значення має кожне повнозначне  слово. У цьому, безперечно, спільність, а разом з тим і відмінність  слова і фразеологізму. Ґрунтовно  опрацювавши у порівняльному аспекті семантику слова і фразеологічної одиниці, В. П. Жуков визначив основні типи фразеологічного значення і на великому фактичному матеріалі показав, що специфіка та особливості лексичного значення у слова і фразеологічного значення у фразеологізму обумовлені самою природою цих мовних одиниць.

У структурному плані значення фразеологізму виражаються не одним  словом, а обов'язковим сполученням  не менше двох компонентів. Складові частини слів – морфеми – не є самостійними одиницями мови. Компонентами ж фразеологізму виступають слова-прототипи (з властивими їм формами словозміни), здатні функціонувати і поза фразеологічною одиницею. Лексичні значення слова і фразеологізму не адекватні, хоч риси спільного, звичайно, можуть бути [8, с. 98 – 100]. Так, фразеологізмам, як і словам, властиві явища синонімії та антонімії, тобто вони здатні утворювати самостійні синонімічні ряди й антонімічні пари. Наприклад: синонімічні ряди із значенням "померти" – to go to glory – to pass away – to kick the bucket – to turn up one’s toes; антонімічні пари: bone idle – hard-working (лінивий – працьовитий); the naked truth – the sweet lie(гірка правда – солодка брехня) [14, с. 15 – 20].

Говорячи про значення ФО, не можна залишити поза увагою поняття  внутрішньої та зовнішньої форми, які  О. О. Потебня розрізняв у слові. Ці дві форми наявні і у фразеологізмі. Зовнішня – це окремий звук, а внутрішня – це і є значення. Зміст внутрішньої форми фразеологізму детальніше розкриває Л.Г. Авксентьєв, говорячи, що становить собою взаємодію семантики вільної сполуки із семантикою переосмисленого на її основі фразеологізму і зумовлюється семантичною структурою виразу в цілому. Відповідно, розтлумачуючи поняття "значення фразеологізму", фразеолог бере до уваги різні аспекти плану змісту і плану функціонування фразеологізмів і слів.

Отже, як бачимо, особливу увагу  вимагає семантика фразеологізмів, оскільки сума значень компонентів не завжди означає значення виразу. Тут потрібно враховувати надслівність виразу, залежність між лексичними компонентами ФО і повністю чи частково переосмислене їх значення.

 

Висновки до РОЗДІЛУ I

Отже, фразеологізми і  слова – відмінні одне від одного поняття, але їх можна характеризувати  певними спільними рисами, а саме наявністю значення та здатністю  виконувати синтаксичні функції.       

Семантика фразеологізмів вимагає  особливу увагу, оскільки сума значень компонентів не завжди означає значення виразу. Тут потрібно враховувати надслівність виразу, залежність між лексичними компонентами ФО і повністю чи частково переосмислене їх значення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ II. КРИТЕРІЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

 

3.1 Класифікація фразеологізмів  за В.В. Виноградовим

Існують різні підходи щодо принципів класифікування фразеологізмів: структурно-семантичний, граматичний, функціонально-стилістичний. Найбільш поширеною є структурно-семантична класифікація В.В. Виноградова. Він виділяє три типи фразеологізмів:

Фразеологічні зрощення –  це тип абсолютно неподільних, нерозкладених  стійких словосполучень, цілісне  значення яких невмотивоване, тобто  не випливає із значень слів-компонентів, наприклад: Blue Bonnet – шотландець; to ran away – накивати п'ятами; to kiss the hare's foot – спізнюватися.

Визнаючи фразеологічні  зрощення як "своєрідні складні  синтаксичні слова", які ще прийнято називати ідіомами, В. В. Виноградов підкреслює, що їх значення не мають ніякого  зв'язку із значенням складових компонентів. Основною ознакою фразеологічних зрощень є їх семантична нерозкладність, неподільність, абсолютна неможливість виведення значення цілого із значень компонентів [6, с. 22 – 24]. "Фразеологічне зрощення становить собою семантичну одиницю, однорідну зі словом, позбавлену внутрішньої форми". Перетворення словосполучення у фразеологічне зрощення відбувається з різних причин, серед яких немалу роль відіграє переосмислення, втрата прямого значення словами-компонентами, поява нового образу, емоційні та експресивні фактори.

Фразеологічні сполучення –  це такі стійкі мовні звороти, які  не є "безумовними семантичними одиницями", оскільки характеризуються певною самостійністю складових частин [6, с. 25 – 26]. Одне слово у фразеологічному сполученні семантично зумовлене й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підставку, наприклад: the break of the day – світанок; prove a success – мати успіх; take one's easy – відпочивати.

Фразеологічні сполучення –  це такі смислові одиниці, складові частини  яких "становлять для носіїв української мови уже звичну сполуку, близьку до традиційного лексико-граматичного утворення, значення якого не виразно аргументується лексичними значеннями його складових частин". Складові частини сполук можуть зберігати лексичне значення і входити до складу інших фразеологічно зв'язаних об'єднань слів, становлячи собою мінімальне утворення для нових смислових серій. Таким видається шлях розвитку вільного словосполучення до фразеологічно зв'язаних утворень.

Фразеологічні єдності –  це теж стійкі словосполучення, семантично неподільні і цілісні значенням [6, с. 27 – 29]. Однак у фразеологічних єдностях цілісне значення може бути вмотивованим, є результатом впливу лексичних значень слів-компонентів, наприклад: baker's dozen – чортова дюжина; one's place in the sun – місце під сонцем; Pandora's box – скринька Пандори. Наведені приклади свідчать, що фразеологічні єдності, як і зрощення, теж семантично неподільні і виражають цілісне значення, але, на відміну від фразеологічних зрощень, вони мають умотивоване значення. У своєму компонентному складі фразеологічні єдності вміщують такий елемент, який сприяє мотивації значення фразеологізму в цілому. Крім того у фразеологічних єдностей граматичні стосунки між компонентами відносно легко розрізнити і можна звести до живих сучасних зв'язків. Образність значення, яка сприяє нерозкладності фразеологічного зрощення і фразеологічної єдності, не дозволяє заміни компонентів фразеологізму без втрати значення цілого, а значить і втрати виразу як мовної одиниці. У той же час фразеологічні єдності і зрощення можуть бути замінені іншими синонімічними фразеологізмами або словами. Завдяки такій їх властивості В. В. Виноградов вважає фразеологічні єдності і фразеологічні зрощення "потенціальними еквівалентами слів" [5, с. 14].

 

 

 

3.2 Класифікація фразеологізмів за І.В. Корунцем

Деякі дослідники, зокрема І. В. Корунець схиляються до класифікації, що пов'язана з частинами мови, до яких належать компоненти ФО. У цьому дослідження ми будемо широко застосовувати саме цю класифікацію.

Дієслівні фразеологізми. Дієслівними  ФО слід вважати ті фразеологізми, де головне слово, яке несе смислове навантаження виражено дієсловом. Більшість дієслівних фразеологічних одиниць стосуються людини, дії, що вона виконує, або в якому стані знаходиться. Вони виражають дію і функціонують найчастіше у ролі присудка [9, с. 35 – 36]. Найпростішим дієслівним утворенням є поєднання дієслова з іменником, наприклад: raise Cain – скандалити, підняти галас; eat crow – терпіти образи.

Іменники також можуть мати різні препозитивні та постпозитивні  означення, наприклад: foul one's own nest – виносити сміття з хати; to draw the long bow – перебільшувати, розповідати небилиці.

Існує чимало поширених фразеологічних висловлювань. Їх структуру можна  зобразити наступним чином (дієслово + іменник + прийменник + іменник), але  така структура може дещо змінюватися  в залежності від кількості компонентів, наприклад: to start business from scratch – починати все з нуля; to have one's heart in one's mouth – бути дуже наляканим, душа упала в п'яти.

Багато фразеологізмів починаються  із допоміжних дієслів be і have і означають перебування людини в якомусь стані, наприклад: be on one's bones – дійти до крайності, бути у тяжкому матеріальному становищі; have a bone in one's throat – не могти ні слова сказати.

Існують в англійській  мові і парно-синонімічні звороти, наприклад: cut and contrive – зводити кінці з кінцями; hum and haw – мямлити; sink or swim – будь що буде.

Дієслівні компаративні звороти  передають означено-обставинні відносини, називаючи дію і її якісну характеристику, вказуючи на ступінь інтенсивної дії [9, с. 38 – 40]. Характерною особливістю дієслівних компаративних зворотів є використання в якості першого компоненту переважно англосаксонських дієслів, що позначають звичайну дію: chatter, drink, eat, feel, fight, hate, laugh, live, look, run, sell, sleep, smoke, speak, swim, talk, work і деякі інші. Наприклад, to work like a horse – працювати, як віл; to feel like fish out of water – відчувати себе не в своїй тарілці. Структуру дієслівних компаративних зворотів можна продемонструвати за допомогою наступної моделі (дієслово + сполучник like + означений/неозначений артикль + іменник). Це найпростіша модель, вона може дещо змінюватися в залежності від кількості компонентів.

Субстантивні фразеологічні  одиниці. Субстантивними ФО слід вважати  ті фразеологізми, де головне слово, яке несе смислове навантаження виражено іменником. Деякі інші дослідники називають цю групу фразеологічних одиниць номінативною. Але в даному дослідженні ми будемо притримуватися назви субстантивні ФО. Найхарактернішою структурною моделлю субстантивних ФО є прийменниково-іменникове утворення, тобто поєднання іменника з іменником з препозитивним означенням (або без нього) за допомогою прийменникового підрядного зв'язку, [9, с. 45]. наприклад: big card – туз, велика цяця; the Trojan horse – троянський кінь; a big gun – важлива персона, шишка; a one-track mind – обмежена людина, людина з обмеженим кругозором. Також до цього виду належать прийменниково-іменникові утворення: два іменника, пов'язані з прийменником, наприклад: a dog in the manger – собака на сіні; a word the wise – розумний розуміє з півслова; a stab in the back – удар у спину. Це основні моделі утворення субстантивних фразеологічних одиниць. Вони можуть дещо змінюватися в залежності від кількості компонентів.

Адвербіальні фразеологізми. Адвербіальні ФО слід вважати ті фразеологізми, де головне слово, яке несе смислове навантаження, виражено прислівником [9, с. 48 – 50]. Сюди ж входять і ад'єктивні компаративи. Адвербіальні ФО поділяються на два підкласи: якісні і обставинні адвербіальні фразеологізми, наприклад: tit for tat – в кінці кінців; by and again, now and again – іноді час від часу.

Ад'єктивні компаративи  передають означальні відносини  називаючи ознаку і вказуючи на її ступінь. Перший компонент ад'єктивних компаративів вживається звичайно у буквальному значенні. Функція другого компонента завжди підсилювальна, наприклад: (as) drunk as a lord – п'яний, як чіп; (as) fierce as a tiger – лютий, як тигр; (as) cunning as fox – хитрий, як лис.

Фразеологізми з граматичною  структурою речення утворюють окремий  різновид чи розряд одиниць лише у структурному відношенні. Фразеологізмами можуть бути:

цілі речення (time and tide wait for no man – на козаку немає знаку);

словосполучення (to be or not to be – бути чи не бути);

метафорично генералізовані власні назви (іноді географічні назви) (Tom Tailor – кравець; Tom Pepper – великий брехун; Nosy Parker – людина, що суне ніс не в свої справи).

Таке ж явище присутнє і в українській мові, наприклад: Чалий – підступна, зрадлива людина; Макар Касян – ненажера [14, с. 69 – 71].

Що стосується семантики  вираження ними понять, а особливо щодо їх ролі як засобів образності мови, то вони нічим не відрізняються від фразеологізмів – словосполучень, тобто їх можна розподіляти за класами у залежності від того, чи вони виражають предметність, дію, ознаку, тощо. Так, прислів'я Задати пам'ятку, що до нових віників не забуде відповідає поняттю "покарання". Отже, такі фразеологізми-речення можуть входити до субстантивних фразеологізмів.

Корунець І.В. також розподіляє фразеологізми за масштабом використання на національні та міжнародні.

Національні ФО містять окрему рису, ознаку, притаманну певному народу. Такі ФО побудовані за принципом складових  частин, образів притаманних певній нації та мові [9, с. 54 – 57]. Тільки в англійській мові існують фразеологізми to cut off with a shilling;, to accept the Chiltern Hundreds і тільки в українській мові знайдемо такі фразеологічні вирази як: впіймати облизня; пекти раків; утерти носа.

Міжнародні ФО спільні  для географічно близьких мов. Ідіоматичні вирази з однаковим лексичним значенням і складом компонентів [9, с.65 – 66]. Це явище можна пояснити історичним розвитком мов та подіями, що впливали на цей процес. Наприклад, на всі європейські народи та їх мови впливали грецька та романська культури, а також християнство. В результаті з'явилося чимало не лише слів, а й фразеологічних виразів, запозичених з грецької та латинської мов. Наприклад, to cross the Rubicon – перейти рубікон; I came, I saw, I conquered – прийшов, побачив, переміг; prodigal son – блудний син; to be in the seventh heaven – бути на сьомому небі.

 

Висновки до РОЗДІЛУ II

Класифікація В.В. Виноградова  відіграла важливу роль у розробці теоретичних питань фразеології. Вона розкрила механізм утворення фразеологічного  значення, відношення семантики цілого виразу до значень слів-компонентів, що його складають. Ця класифікація глибоко  увійшла у фразеологічну науку, дістала широкі визнання і стала  придатною не тільки для російської мови, на ґрунті якої вона була створена, а й для інших мов.

Проаналізувавши класифікацію ФО за І. В. Корунцем, можна сказати, що вона пов'язана з частинами  мови, але існують різні підходи  щодо принципів класифікування фразеологізмів, а саме структурно-семантичний, граматичний  та функціонально-стилістичний.

 

 

ВИСНОВКИ