Гендерні особливості перекладу інтерв’ю

Особливості газетного стилю можна розподілити на дві групи: мовні та екстралінгвістичні. Виділення екстралінгвістичних факторів у окрему групу є необхідним через те, що характерною ознакою газетного стилю є його спрямованість на вплив, тобто не тільки точно, доступно і яскраво інформувати читача, але й викликати у нього певне ставлення до подій, спонукати до діяльності, до потреби зайняти певну громадську позицію, змінити погляди чи сформувати нові.

До основних екстралінгвістичних факторів ми відносимо не лише форму, вид, тип мови, а й сферу спілкування, специфіку медіа-каналу, а також особливості аудиторії та невербальні комунікативні засоби .

До мовних особливостей газетного стилю належить вживання оцінної лексики, яка має яскраве емоційне забарвлення, великої кількості кліше та фразеологічних одиниць, скорочень, використання іноземних слів, неологізмів, а в деяких випадках навіть історизмів, функцією яких у статтях на актуальні теми є проведення історичних паралелей [2, c.256].

Вищезазначені риси газетно-публіцистичного стилю зумовлюють певні особливості його перекладу, які обов’язково повинен враховувати досвідчений перекладач.

До лексичних особливостей ми відносимо труднощі, які виникають при перекладі фразеологічних одиниць через необхідність збереження цілісності образу, який вони несуть. Такі явища як деформація та контамінація фразеології також становлять певну проблему для перекладача, якому необхідно намагатися не тільки віднайти аналог фразеологічної одиниці у мові перекладу, а й по можливості відтворити зміни складу фразеологізму, які відбуваються у тексті оригіналу. Кліше також створюють труднощі для перекладача, адже він повинен вміти розпізнавати такі одиниці у тексті оригіналу та мати уявлення про те, як їх зазвичай використовують у мові перекладу [1, c.198-199].

Граматика англійських газетних текстів має такі особливості, як певна своєрідність у використанні часів та станів, часте вживання неособових форм, особливі форми введення прямої мови та перетворення її на непряму, а також широке використання складнопідрядних речень в той час, як граматична специфіка газетного стилю української мови виражена менш чітко, тут характерним є використання пасивних конструкцій та узагальнено-особових форм дієслів, і такі розбіжності можуть становити певні труднощі для перекладача.

До стилістичних особливостей перекладу мови газети ми відносимо вживання слів у переносному значенні та використання експресивних засобів, серед яких ми виділяємо метафору, метонімію та епітет. У газетному стилі естетичними критеріями для вищезазначених засобів є простота і ясність. Але не завжди вдається перекласти такі тропи за допомогою еквівалента. У такому випадку можуть відбуватися структурні перетворення метафоричних і метонімічних конструкцій, може застосовуватися або перестановка елементів вихідної одиниці, або додавання/опущення.

Епітети у більшості випадків зберігають семантику, структуру, стилістичну функцію при перекладі газетних текстів, тобто вони мають конгруентні відповідники у мові перекладу. Розбіжності між одиницями мови оригіналу та мови перекладу можуть виражатися у зміні семантики компонентів (семантичне перетворення), у неспівпаданні граматичних форм (структурне перетворення), стилістичного статусу тропа (функціональне перетворення). Також при перекладі деяких епітетів можлива заміна іншим тропом.

Отже, газетно-публіцистичний стиль до якого відноситься інтерв’ю можна охарактеризувати як функціональний стиль мови, який обслуговує широку сферу суспільних стосунків, і найповніше використовується у засобах масової інформації.

Висновки

Гендер – це складний соціокультурний конструкт, який відображає відмінності в ролях, поведінці, ментальних та емоційних характеристиках між чоловічим і жіночим.

Історичний статус перекладу як "слабкого" та "нижчого" виду письма з часом змінився на міцну форму вираження для жінок, які дозволяли йому вступати у світ через свої листи, підтримувати політичні ідеї, а також залучатися до традицій письма, розвиваючись та зміцнюючи свої позиції у мовознавстві. Науковці поділяють гендер на граматичний, семантичний, соціальний та займенниковий. Мови можуть значно відрізнятися у тому, як вони кодують категорію гендеру у своїх лексичних та граматичних системах. Різниця може полягати і в тому, як представники багатьох культур сприймають поняття гендеру і якого значення йому надають. Переклад, у свою чергу, передбачає вибір. Крім того, в межах кожного варіанту є своя стратегія, спосіб, завдяки якому і здійснюється переклад.

Врахування гендерних особливостей при перекладі є досить важливим аспектом у лінгвістиці та вимагає неабияких зусиль, так як перекладач повинен вирішувати два завдання одночасно – інтерпретувати оригінальний текст та бути провідником до тієї культури, в якій виник цей текст.

Виокремлюють дві групи особливостей газетного стилю - мовні та екстралінгвістичні, і саме вони зумовлюють певні особливості перекладу інтерв’ю, які обов’язково повинен враховувати досвідчений перекладач.

До основних екстралінгвістичних факторів ми відносимо не лише форму, вид, тип мови, а й сферу спілкування, специфіку медіа-каналу, а також особливості аудиторії та невербальні комунікативні засоби.

До мовних особливостей газетного стилю належить вживання оцінної лексики, яка має яскраве емоційне забарвлення, великої кількості кліше та фразеологічних одиниць, скорочень, використання іноземних слів, неологізмів, а в деяких випадках навіть історизмів, функцією яких у статтях на актуальні теми є проведення історичних паралелей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНих джерел

1. Алексеева И. С. Профессиональный тренинг переводчика / И. С. Алексеева. – СПб. : Союз, 2001. – 288 с.

2. Wood Julia T. Gendered lives: communication, gender and culture / J. T. Wood. – International Thomson Publishing, 1994. – 359 p.

3. Белянин В. П. Психолингвистика: Учебник / В. П. Белянин. – 2-е изд. – М. : Флинта: Московский психолого-социальный институт, 2004. – 232 с.

4. Голанова Е.И. Устный публичный диалог: жанр интервью / Е. И. Голанова // Русский язык конца ХХ столетия (1985-1995). – М. : Школа «Языки русской культуры», 2000. – 480 с.

5. Кодола Н.В. Интервью как жанр публицистики: содержание и методика обучения : дисс. … кандидата пед. наук : 13.00.02 / Наталья Валерьевна Кодола. – М., 2007. – 240 с.

6. Corbett G. Gender / G. Corbett. – Cambridge : University Press, 1991. – 231 p.

7. Livia Anna. "One Man in Two is a Woman" : Linguistic Approaches to Gender in Literary Texts. – The handbook of language and gender / edited by Janet Holmes and Miriam Meyerhoff / A. Livia. – Oxford: Blackwell Publishing Ltd, 2005. – Р. 144-158.

8. McConnell-Ginet S. "What’s in a Name?" : Social Labeling and Gender Practices. The handbook of language and gender / edited by Janet Holmes and Miriam Meyerhoff / S. McConnell-Ginet. – Oxford: Blackwell Publishing, 2003. – Р. 67-97.

9. Pauwels A. Linguistic Sexism and Feminist Linguistic Activism. In J. Holmes and M. Meyerhoff (Ed.) The Handbook of Language and Gender / A. Pauwels. – Oxford: Blackwell Publishing, 2003. – P. 550-570.

10. Romaine S. Communicating Gender / S. Romaine. – London: Lawrence Erlbaum Associates, 1999. – 406 p.

11. Simon Sherry. Gender in Translation / S. Simon. – New York : Routledge, 1996. – 180 p.