Лінгвостилістичні характеристики сучасної англомовної поезії

 

 

 

 

 

 

Лінгвостилістичні характеристики

сучасної англомовної  поезії

 

курсова робота

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ– 2013

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………….….….……............ 3

РОЗДІЛ 1. ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕНЬ СУЧАСНОЇ

             АНГЛОМОВНОЇ ПОЕЗІЇ …………………………………………….… 5

         1.1. Аналіз досліджень і публікацій з проблеми лінгвостилістичного

           аналізу сучасної англомовної поетики ………………............................. 5

           1.2. Особливості сучасної англійської поетики …..…………………...… 7

           1.3. Основні напрямки в сучасній американській поезії .….………...… 10

              Висновки до розділу 1……………………………………………………  15

РОЗДІЛ 2. ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЕЗІЇ

              АВТОРА НА ПРИКЛАДІ ТВОРЧОСТІ  ЕМІЛІ ДІКІНСОН .……...…. 16

           2.1. Графічний рівень ……………………..……………………………..... 18

           2.2. Морфологічний рівень …………………………………………….…. 19

           2.3. Лексичний рівень ………………………………………………..….… 19

            2.4. Синтаксичний рівень ……………………………………………..….. 19

            2.5. Образність ……………………………………………………………. 20

            2.6. Семантико-когнітивний аспект поетики Е. Дікінсон …………….... 23

            Висновок до розділу 2 .………………………………………………….... 26

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ……………………………………………….………… 28

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………..…………….….…. 30

ДОДАТОК Англо-український словник лінгвостилістичних термінів..…..….. 32

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми досліджень. Англомовна поезія (ХХ – ХХІ століття) внесла великий вклад в світову культуру. Вона подарувала нам видатних поетів, пісенників, драматургів. Сучасна англомовна поезія надзвичайно багата і різноманітна, характеризується великим розмаїттям літературних напрямів і стилів, значною кількістю талановитих творчих особистостей з оригінальними поглядами на літературу та життя. У ній співіснують як регіональні стилі, так і стилі, орієнтовані на відомі поетичні школи, між якими точиться конкурентна боротьба за читача. Тому у межах даної курсової роботи практично неможливо праналізувати навіть основні лінгвостилістичні особливості сучасної англомовної поезії.

Лінгвістика нового часу активно вивчає взаємодію і взаємозв’язок ментальності як структури колективної свідомості певного етносу та мовної системи  як плану вираження першої. Вона потребує систематизації проблем новітніх лінгвістичних досліджень і характеристик різних підходів та поглядів науковців на співвідношення мови і мислення.

Велике значення для спеціалістів іноземної філології має залучення  їх до різних видів літературної діяльності, формуванню оцінювальних суджень та орієнтації в різних жанрах сучасної англомовної поезії. Це сприяє підвищенню рівня їхнього інтелектуального й загальнокультурного розвитку та художньо-естетичної освіченості. Крім того, пошук способів пізнання сучасної літератури англомовних країн сприяє формуванню вмінь визначати стильові особливості творів, аналізувати й порівнювати літературні явища, що впливають на естетичні почуття, розширюючи коло знань, понять, світогляд.

Метою роботи є: виявлення лінгвістичних та стилістичних особливостей творчості видатного представника англомовної поезії – Емілі Дікінсон.

Об'єктом дослідження є поетика віршованих текстів відомих представників сучасної англомовної поезії.

Ми обмежились аналізом основних напрямків у поезії й творчості лише окремих поетів, чия творчість була найбільш помітною у річищі англомовного літературного процесу та всесвітньої літератури загалом.

Предметом досліджень виступають лінгвостилістичні, семантичні та когнітивні аспекти поетики представників англомовної поезії кінця ІХХ – початку ХХІ століть на прикладі американської поетеси Емілі Дікінсон.

Методи дослідження зумовлені метою та завданнями роботи і базуються на комплексному підході до вивчення поетики представників сучасної англомовної поезії, на прикладі віршованих текстів американської поетеси  Е. Дікінсон. Інтерпретаційний аналіз був використаний для розкриття вербального і концептуального аспектів текстів, що дозволило прослідкувати взаємозалежність форми тексту та змісту словесно-поетичних образів. Для дослідження мовленнєвого матеріалу, зокрема вивчення ідіолекту авторки, було застосовано компонентний аналіз. За допомогою стилістичного аналізу розглядалися тропи і фігури та аналізувався зміст ключових словесно-поетичних образів у текстах Е. Дікінсон. Метод концептуального аналізу використовувався для дослідження метафор поетичних текстів авторки з метою встановлення особливостей її когнітивного стилю. Кількісний аналіз залучено для підтвердження типовості тих чи інших тенденцій у вербалізації образів у текстах Е. Дікінсон.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ  ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕНЬ СУЧАСНОЇ АНГЛОМОВНОЇ ПОЕЗІЇ

1.1. Аналіз досліджень і публікацій з проблеми лінгвостилістичного аналізу сучасної англомовної поетики

На початку ХХІ століття найбільш плідні результати наукових досліджень стають можливими завдяки поєднанню досягнень і методик різних наук. Залучення здобутків когнітивної науки та психології до лінгвістичних вчень сприяло глибшому розумінню взаємозв’язку процесів мислення та вербалізації думок. Для дослідження віршованих текстів перспективною вбачається інтеграція напрацювань таких філологічних дисциплін, як лінгвостилістика (О.М.Мороховський, О.П.Воробйова, І.В.Арнольд, І.Р.Гальперін, К.А.Долінін), когнітивна лінгвістика (Дж.Лакофф, М.Тернер, Ж.Фоконьє, С.А.Жаботинська), когнітивна поетика (Р.Цур, П.Стоквелл, М.Фрімен, О.П.Воробйова, Л.І.Бєлєхова) та літературознавство (М.М.Бахтін). Такий міждисциплінарний підхід до вивчення специфіки поетичних англомовних текстів і поетики сприяє комплексній інтерпретації тексту завдяки одночасному охопленню його вербального та концептуального складників і врахуванню позамовного контексту.

У лінгвістичній теорії ідіолект (або  індивідуальний говір, індивідуальна  мова) трактується як сукупність індивідуальних (професійних, соціальних, територіальних, психофізичних та ін.) особливостей, які характеризують мовлення певного індивіда, тобто індивідуальний різновид мовлення (О.С.Ахманова), тоді як у лінгвопоетиці ідіолект тлумачиться як внутрішньосистемна індивідуально-авторська мова (О.І. Северська, С.Ю. Преображенський). На основі таких підходів у роботі ідіолект розглядається як особливості індивідуально-авторського мовлення, а саме, преференції автора у відборі та застосуванні певних лексичних і граматичних одиниць, що детермінується його мовною компетенцією, поетичною майстерністю, досвідом комунікації та специфікою когнітивних операцій, пов’язаних із процесами сприйняття світу і його відображення за допомогою мовних засобів.

Поняття “індивідуальний стиль” також зазнає різних тлумачень у  процесі свого становлення. За В.В. Виноградовим, “індивідуальний стиль” розглядається як “структурно єдина і внутрішньо пов’язана система засобів і форм словесного вираження”. З іншої точки зору, “ідіостиль усвідомлюється як спосіб описання альтернативного поетичного світу, який включається у культурно-поетичну парадигму, і, відповідно, характеризується вже як допустима версія, що визначає істинність поетичного висловлювання” (О.І. Северська, С.Ю. Преображенський).

З урахуванням попередніх трактувань поняття у контексті роботи ідіостиль автора розглядається як спосіб відображення зовнішнього та внутрішнього світу митця у мовленні за допомогою індивідуальної системи виразових засобів та стилістичних прийомів, що забезпечують специфічну образність його поетичного тексту.

Ураховуючи загальне визначення поняття “когнітивний стиль”, яке в когнітивній психології трактується як “підхід до розв’язання проблем, якому віддається перевага та який характеризує поведінку індивіда стосовно цілого ряду ситуацій і змістовних сфер, але не залежить від інтелектуального рівня індивіда, його ‘компетенції’” (В.З.Дем’янков), такий підхід можна застосувати і до поетичної майстерності автора. Когнітивний стиль розглядається як характерні риси концептуалізації світу певним автором, що виявляється повторюваним ужитком ключових словесно-поетичних образів і метафоричних концептів та їх певною комбінаторикою у його текстах.

Творчість англомовних поетів стала об’єктом і предметом досліджень багатьох дослідників. Одним з досліджень поезії американських поетів є праця Алана Шухарда, Фреда Морамарко, Вільяма Сулівана „Сучасна американська поезія. 1865-1950”. Автори аналізують творчість найбільш яскравих представників американської поезії кінця ХІХ - початку ХХ століття. Серед них - Емілі Дікінсон, Едвін Робінсон, Роберт Фрост, Карл Сендберг, Езра Паунд і Томас Еліот та інші. Автори дають достовірну аргументацію для визначення приналежності поетів до того чи іншого літературного напряму.

1.2. Особливості сучасної англійської поетики

Творчість англійських поетів I половини 20-го століття збагатила світову культуру вцілому і англійську поетику зокрема новими темами, образами, ритмами. Що особливо захоплює у творчості поетів цього часу − це напружений творчий пошук, переймання проблемами суспільства та прагнення діяти, щось змінити, покращити за допомогою поетичного слова, а також ідейна насиченість, поетичні експерименти та неординарність мислення. Поетична лірична творчість, у порівнянні з прозою та драматургією, викликає численні труднощі при її освоєнні. Для того, щоб сприймати думки та почуття автора, зрозуміти послання та закладений зміст його твору, треба зрозуміти твір, як цілісну та нерозривну єдність форми та змісту [25].

Головні проблеми творчості Томаса Стернза Еліота − трагізм існування людини, криза духу, породжувана антигуманною цивілізацією. Атмосфера творчості Еліота, художній світ його творів визначаються невірою в суспільний прогрес і етичні сили людей. Ключові образи поезії Еліота − “безплідна земля” і “порожні люди”. Глибокий песимізм взаємодіє у творіннях Еліота з переростаючою в сатиру іронією. Передбачаючи можливість загибелі європейської культури, Еліот шукає і знаходить опору в християнській релігії і вірі, що протистоїть відчаю і бездуховності. Еліот створював деперсоналізовану поезію, в якій немає образу особи, що індивідуалізувалася. Людина в поетичному зображенні художника − слабка і безпорадна істота. Еліот виступає як супротивник гуманізму [14]. У поезії Еліота присутні мотиви спустошеності і відчаю, всепоглинаючої смерті, вона насичена песимізмом. Творча манера Еліота − вільне поводження з метрикою, витонченість форми, шифрованість образів. Еліот використовує такий термін − “об’єктивний корелят”. Він означає наступне: поет передає читачу свої емоції не безпосередньо, а опосередковано − через художній світ твору, його структуру, ритм, звучання; не себе самого, не свою особу висуває поет на перший план, а шукає шляхи, адекватні прийоми і способи, які і пробуджують у читача певні відчуття, відповідну реакцію [1].

Ділан Томас, поет великого дарування, пройшов складний шлях від суб’єктивістських і витончено формалістичних віршів до поетичних творів, що володіють суспільним значенням і написані з більшою простотою і ясністю, ніж твори Т.С.Еліота. Ділан Томас вірив в те, що поезія відображає боротьбу людини, боротьбу, яка веде від мороку до світла. У цьому він бачив значення своєї творчості. Для нього природа – берегиня священної таємниці життя, він прославляє цю таємницю вічного перетворення й відродження. У його поезії відсутній страх смерті, який паралізує Еліота і його послідовників. Сила і своєрідність поезії Томаса в життєствердженні.

Поезія Томаса − риторична, побудована на помітних контрастах і нарочито барвиста − не містила аргументування, не апелювала до розуму. Для пізніх творів Еліота характерна філософська всеосяжність [19]. Вірші Томаса мелодійні й насичені пафосом, вони пройняті романтичною тенденцією. У них відсутні суспільні або політичні мотиви в “чистому” вигляді; їх визначали мотиви біологічного буття − народження, смерті, відтворення і вічного оновлення життя. Форма поезії Ділана Томаса, якою він володів із більшою досконалістю ніж Т.C.Еліот, − вільне поводження з віршем, різноманітність алітерації, багатство барвистих і звукових ефектів. Томас одним з перших в Англії звернувся до форми “образотворчого” вірша − вірша, в якому малюнок рядків утворює ту або ту геометричну фігуру. Концентрована образність Ділана Томаса народжується не як наслідок чисто словесного експерименту, а як результат найнапруженіших шукань думки, боротьби відчуттів, як спроба по-новому виразити “вершину людського досвіду” [16].

Серед представників англійської поезії ІІ половини ХХ століття яскраво виділяється творчість Теда Х’юза. Його поезії властивий «екологічний гуманізм» пейзажної та анімалістичної лірики. Поет, на основі свого індивідуального стилю, виділяється серед інших особливостями поетичної зображальності, новими естетичними засобами, розширенням меж поезії (кінематографічні прийоми, панорамність). Провідна тематика поетичної творчості автора: зачаття – народження – смерть. Основні бінарні опозиції поезії: життя і смерті, людина і природа, гармонійність природи та дисгармонійність суспільства. Спостерігається особлива динамічність поетичного хронотопу у творах Теда Х’юза, своєрідність екологічного мислення: міфологізація дійсності, метафізичність уявлень, «екологічна» мораль, тонкий психологізм, алегоричний та символічний плани.

Творчість Вíстена Гью Óдена (1907—1973) — одного з найбільших англомовних поетів ХХ століття оцінюється як одна з вершин світової поезії. Відомі його твори: “Куди ж ти, куди?..”, “1 вересня 1939 року”, “В музеї образотворчого мистецтва”, “Популярний життєпис” та інші стали шедеврами світової літератури. Поезії Одена властиві: широта тематичного і жанрово-стильового діапазону, екзистенційна конкретика, присутність глибинних буттєвих проблем, висока поетична майстерність. Його поезію характеризують як інтелектуальну (згадки картини Пітера Брейгеля “Ікар”, вільна орієнтація у різних епохах світової культури).