Інтенсифікація навчального процесу з використанням мультимедійних засобів

Позитивна установка  на вивчення ІМ сприяє поліпшенню результатів  навчання РД.

Крім цього для оптимальної  організації мовної діяльності необхідно  знати і типи мотивації. Мотивація  навчання може визначатися зовнішніми мотивами і внутрішніми мотивами.[16,180]

Зовнішні мотиви не зв’язані зі змістом навчального матеріалу: мотив боргу, обов’язку (широкі соціальні мотиви), мотив оцінки, особистого благополуччя (вузько соціальні мотиви), відсутність бажання вчитися (негативні мотиви). Внутрішні мотиви, навпроти, зв’язані зі змістом навчального матеріалу: мотиви пізнавальної діяльності, інтересу до змісту навчання (пізнавальні мотиви), мотиви оволодіння загальними способами дій, виявлення причинно-наслідкових зв’язків у досліджуваному навчальному матеріалі (учбово-пізнавальні мотиви).[4,67]

Як cтверджує Г. В. Рогова і З. Н. Никитенко,[25,14] інтерес до процесу навчання по ІМ, тримається на внутрішніх мотивах, що виходять із самої іншомовної діяльності. Таким чином, з метою збереження інтересу до предмета вчитель ІМ повинний розвивати в учнів внутрішні мотиви.

При цьому ключовими і вирішальними параметрами вважаються, ті, котрі притаманні даному індивіду: особистий досвід, контекст діяльності, інтереси і схильності, емоції і почуття, світогляд, статус у колективі. Це дозволяє викликати в учнів щиру мотивацію.

У цьому випадку «працює  не стимуляція, а внутрішнє спонукання; мотивація виявляється не принесеної в навчання ззовні, не нав’язаної йому, а є прямим породженням самого методу навчання».[4,17]

Перед учителем виникає цілий ряд  задач, основні з яких полягають  у використанні міжособистісних відносин і створенні емоційного благополуччя, що у свою чергу забезпечить підвищення ефективності навчання іншомовному спілкуванню.

Оскільки мотивація - явище багатогранне, то повинно містити  в собі цілий комплекс засобів  для її підтримки.

У системі навчання ІМ як іншомовній культурі в першу чергу важливі засоби підтримки мотивації до пізнавальної, розвиваючої і виховної діяльності, що в остаточному підсумку викликає у вивчаючого ІМ комунікативну мотивацію.

У загальній структурі  мотивації домінуючим є основний мотив, що визначає навчальну діяльність і формування відносини до неї. Це пізнавальний мотив, тому що в його основі закладене постійне прагнення до пізнання; а також має місце зв’язок зі змістовною й організаційною стороною самої навчальної діяльності.[27,132]

У процесі навчальної діяльності починають діяти і  виникати приватні мотиви, що керують  постановкою, прийняттям і рішенням окремих задач для досягнення конкретних цілей навчання іншомовному  спілкуванню.

Пізнавальні мотиви в  оволодінні ІМ диференціюються в такий спосіб: інтерес до ІМ як такому сприяє формуванню мотивів до аналізу мовних явищ, усіляким за формою і змістом заняттям з ІМ, до розвитку лінгвістичного мислення; можливість використання ІМ як засобу обміну інформацією, одержання знань з його допомогою, вивчення культури, історії, розвитку і дійсності країни досліджуваної мови, розширення кругозору формує мотив відносини до ІМ як необхідного засобу пізнавальної діяльності.

Мотиваційний аспект має вирішальне значення також і  для активізації всіх психологічних процесів - мислення, сприйняття, розуміння і засвоєння іншомовного матеріалу. Для цього необхідно підвищувати рівні мотивації, сприяючи розвитку пізнання й інтелектуальної діяльності в учнів, прагнучи в остаточному підсумку підвищити ефективність процесу навчання.

«Внутрішня умова» (А. Н. Леонтьев), психічні і фізичні  переживання (потреби), усвідомлена  внутрішня чи зовнішня потреба (мотиви) додають зміст, тим самим стимулюють мовну діяльність, мислення, і приводять  до бажання більше довідатися і навчитися мислити мовою. Завдяки ситуації задовольняються потреби особистості, і створюються позитивні установки на вивчення ІМ. Таким чином, мотиви, інтереси, ситуації, установки взаємообумовлені, складають гармонічну єдність особистості, є внутрішнім енергізатором.[22,12]

Оскільки навчання іншомовному  спілкуванню відбувається за допомогою  спілкування, що є сугубо особистісним процесом, у якому здійснюється обмін  ідеями, інтересами, передача рис характеру, то при комунікативному навчанні облік особистісних властивостей учнів має першорядну значимість. Без обліку перерахованих вище факторів мовні дії учнів відриваються від їхніх реальних почуттів, думок, інтересів, тобто губиться джерело, що харчує мовну діяльність.

Саме облік особистісних властивостей приводить до виникнення ситуаційної комунікативної мотивації, тобто забезпечується ініціативна участь учня в навчальному чи реальному спілкуванні.

З усього різноманіття властивостей особистісна індивідуалізація, що забезпечує виклик комунікативної мотивації, традиційно пропонує облік шести методично найбільш значимих властивостей учня як особистості: контексту діяльності; особистого досвіду; сфери бажань, інтересів, схильностей; емоційно-почуттєвої сфери; світогляду; статус учня в групі. Усе це спонукає учнів до навчання.

Успішність оволодіння ІМ в його когнітивній функції  сприяє формуванню мовного чуття; задоволення  власне пізнавальних мотивів при  вивченні ІМ формує стійку мотивацію  постійної роботи з ним; використання ІМ для одержання визначеної інформації (читання журналів, газет, тлумачних словників, тощо) робить дану мову незамінним у пізнавальній діяльності того, якого навчають,, разом з тим сама ІМ підсилює загальну пізнавальну діяльність тих, які навчають її, а отже, підвищується і мотивація вивчення мови.

Учені, що досліджують  мотивацію засвоєння ІМ (Леоньтьев  А. Н., Рубенштейн С. А., Зимова  И.И), виділяють  цілий ряд видів мотивації  з урахуванням індивідуального  розвитку потреб що навчаються. Серед  них можна виділити наступні:

1. комунікативно-мотиваційна, що визначається на основі потреб у спілкуванні;
2. лінгво-пізнавальна мотивація, заснована на прагненні того, якого навчають, до пізнавання мовних явищ;
3. країнознавча мотивація, що залежить від тематики й емоційної зацікавленості учня;

Оскільки специфіка середнього етапу навчання ІМ визначається цільовими настановами, особливостями володіння мовою, характером засвоюваного матеріалу (обсяг, складність, інформативність), то на цій стадії продовжується подальший розвиток комунікативних умінь і мовних навичок.[22,16]

Як показують опитування учнів, нові інформаційні технології залучають  їх і є одним з головних їхніх  інтересів. Тому використання інформаційних  технологій у навчальному процесі  буде сприяти формуванню позитивної мотивації, що і буде доведено  в  експериментальній роботі.

Розділ II. Інтенсифікація навчального процесу вивчення ІМ шляхом використання мультимедійних засобів у школі

2.1. Застосування інформаційних технологій  у навчальному процесі.

Необхідність розробки системи уроків на основі інформаційних технологій, що сприяють підвищенню і зміцненню мотивації вивчення ІМ, обумовила проведення формуючого експерименту.

Метою формуючого експерименту є використання  інформаційних  технологій в освітньому процесі 

Основними задачами є:

1. Розробка уроків англійської мови з застосуванням нових інформаційних техноло<span class="dash0421_043f_0438_0441_04