Пасивний стан та його функціонування у німецькій художній літературі

 

План

ВСТУП….…………………………………………...…………………………… 3

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні передумови дослідження ……………………………....5

1.1. Категорія актив-пасив у німецькій мові, види та особливості побудови пасиву. …………………………………………………………………5

1.2. Використання пасиву у різних функціональних стилях……………..………………………………………………………………10

 

Висновки до Розділу 1…………………………………………………………..11

 

РОЗДІЛ 2. Практичний аналіз вживання пасиву у німецькій мові (на основі художніх творів) ………………………………………………………………...13

2.1. Категорія пасиву у творі Еріх Марія Ремарка «Возлюби ближнього свого».…….…………………….………………………………………………...13

2.2. Категорія пасиву у творах Стефана Цвейга «Жінка і ландшафт», «Гувернантка», «Вулиця в місячному світлі»…………..……………………..19

 

Висновки до Розділу 2……………………………………………………...…...23

 

ЗАГАЛЬНІ  ВИСНОВКИ………………………………………………………..24

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….....26

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  дослідження зумовлена зростанням уваги до німецької мови, її структури, культурного та художнього багатства. Є безліч граматичних конструкцій, та досить цікавим, частим і важливим її елементом є пасив. Є багато варіацій його використання, тож необхідне правильне розуміння побудови та вживання його у різних функціональних стилях. Знаючи всі особливості пасиву, можна точно зрозуміти значення та сенс певної донесеної до нас інформації.

Дане дослідження присвячене вивченню семантиці та прагматиці німецьких  пасивних конструкцій на матеріалі  художніх творів  Еріха Марії Ремарки та Стефана Цвейга.

Питання пасиву в сучасній німецькій мові вже давно зацікавило вчених-лінгвістів. Але тим не менше чимало питань стосовно пасивної семантики, залишаються предметом наукової дискусії. Найбільш спірним є визначення змісту пасивного вживання. В лінгвістиці вже виділилось декілька підходів щодо дослідження пасиву: синтаксичний (К. Брінкер, Г. Пауль, Й. Ербєн та інші), семантичний (Г. Грізбах, П. Полєнц,  Д. Шульц та інші) та семантико-синтаксичний (В. Шмідт, Г. Хельбіг, В. Юнг та інші).

Складність визначення змісту пасиву полягає в неоднорідності його семантики, для аналізу якого  необхідний звіт різних мовних рівнів: лексичного, морфологічного, синтаксичного  та прагматичного.

Мета дослідження полягає в тому, щоб встановити певні особливості використання та функціональності пасивних конструкцій в німецькій мові.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. виявити та вивчити категорію актив-пасив у німецькій мові;
2. вивчити види та особливості побудови пасиву;
3. дослідити використання пасиву у різних функціональних стилях;
4. проаналізувати вживання пасиву у німецькій мові на основі художніх творів Еріха Марії Ремарки та Стефана Цвейга;
5. провести якісний та кількісний аналіз отриманих даних.

Предметом дослідження роботи є  пасив як граматичне явище у німецькій мові.

Об’єктом дослідження роботи є особливості вживання пасиву в художніх творвах Еріха Марії Ремарки та Стефана Цвейга.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

1. Категорія актив – пасив у німецькій мові, види та особливості побудови пасиву.

 

В німецькій мові, як і  в українській дієслово може знаходиться  в активному (das Aktiv) та пасивному стані (das Passiv).

Актив (das Aktiv) – це форма дієслова, яка вживається, коли дія походить від підмета, який є суб’єктом дії, і направлена на додаток, що виражає об’єкт дії:

Er baute das Haus. – Він побудував будинок (індикатив актив);

Er hätte das Haus gebaute. – Він побудував би будинок (кон’юнктив актив) [6].

Підмет в цих реченнях активний, він сам виконує дію.

Пасив (das Passiv) – форма дієслова, яка вживається, коли дія походить не від підмета, а направлена на нього:

Das Haus wurde von ihm gebaute. – Будинок будувався ним (індикатив пасив);

Es wäre von ihm gebaute worden. – Він був би побудований ним (кон’юнктив пасив) [6].

Тут підмет являється пасивним об’єктом, він піддається впливу зі сторони суб’єкта дії, яке виражене додатком з прийменником von.

 В германістиці поширені такі значення пасиву:

• вираження різних направленостей дії (процесу) по відношенню до підмета: в активі дія йде від підмета, а в пасиві - направлена на підмет  (В.Г. Адмоні,  М.М. Гухман, В. Шмідт, та інші);
• протипоставлення пасива активу як процес і стан – дії (О.І. Москальська, СВ. Ізвольська, В. Юнг, В.Г. Адмоні);
• визначення пасиву як неагентної конструкції (Л. Вайсгербер, М.Л. Котін);
• трактування активу й пасиву в якості конверсивів (С.Д. Кацнельсон, С.А. Шубік, П. Полєнц,) [15].

У німецькій мові розрізняють  пасив дії та пасив стану. Пасив дії виражає динамічний процес – дію.

Пасив в німецькій мові утворюється від перехідних дієслів  за допомогою допоміжного дієслова werden у відповідній тимчасовій формі і партиципа II основного дієслова [12].

Пасив = werden + Partizip II

Präsens:  Das Haus wird gebaut. – Будинок будується.

Präteritum:  Das Haus wurde gebaut. – Будинок будувався.

Perfekt: Das Haus ist gebaut worden. – Будинок був побудований.

Plusquamperfekt: Das Haus war gebaut worden. – Будинок був побудований.

Futur I:  Das Haus wird gebaut werden. – Будинок буде будуватися.

Futur II: Das Haus wird gebaut worden sein. – Будинок буде збудований.

Пасив дії має такі види:

1. Одночленні пасив (безособовий пасив):

Es wird gelacht. – Сміються [12].

Безособовий (одночленний) пасив  являє собою пасивну конструкцію, в якій не вказується ні об'єкт, ні суб'єкт  дії, а вся увага зосереджена  на самій дії. У пропозиціях з  безособовим пасивом немає підмета.

Безособовий пасив утворюється  як від перехідних, так і від  неперехідних дієслів, що позначають людську  діяльність. Такі пропозиції починаються  з займенника es, який відсутній при зворотньому порядку слів, наприклад [9]:

Es wird sonntags nicht gearbeitet. 

Sonntags wird nicht gearbeitet.  По неділях не працюють.

Im Museum wurde viel über die Geschichte Kölns erzählt. У музеї багато розповідали (розповідалося) про історію Кельна.

2. Двохчленний пасив, коли у пасивній конструкції виконавець дії не вказаний:

Unser Museum wird viel besucht. – У нашому музеї багато відвідувачів.

3. Тричленний пасив, коли в пасивній конструкції виконавець дії вказаний у формі прийменникового доповнення:

Unser Museum wird von Schülern stark besucht. – Наш музей відвідують багато школярів.

При необхідності виконавець дії в пасиві вводиться як доповнення з прийменником von або durch (тричленний пасив) [8].

 – von частіше використовується, якщо виконавець дії – жива істота, від якої виходить дія (рідше – неживий іменник, що позначає почуття, настрій або природну силу);

– durch використовується з неживими істотами (рідше – для позначення живих осіб як посередників дії).

Köln wurde von den Römern gegründet. Кельн був заснований римлянами.

Er wurde von tiefer Trauer ergriffen. Його охопила глибока печаль [21].

Die Stadt wurde vom Erdbeben zerstört. Місто було зруйноване землетрусом [13].

Er wurde durch ein Geschrei im Garten erweckt. Його розбудив крик в саду.

Der Auftrag des Chefs wurde durch die Sekretärin übermittelt. Доручення начальника було передано через секретарку.

Пасив вживається в тому випадку, коли в центрі уваги знаходиться  предмет, який піддається якомусь впливу. Сам виробник дії не знаходиться  у центрі уваги або відсутній [7].

Пасив стану (результативний пасив) висловлює статичний стан, результат попереднього динамічного процесу [12].

Пасив стану в німецькій  мові утворюється так:

Пасив стану = sein + Partizip II

Präsens:  Das Fenster ist geöffnet. – Вікно відкрите.

Präteritum:  Das Fenster war geöffnet. – Вікно було відкрите.

Perfekt: Das Fenster ist geöffnet gewesen. – Вікно було відкрите.

Plusquamperfekt: Das Fenster war geöffnet gewesen. – Вікно було відкрите.

Futur I:  Das Fenster wird geöffnet sein. – Вікно буде відкрите.

Futur II: Das Fenster wird geöffnet gewesen sein. – Вікно буде відкрите.

Пасив стану – це результат попередньої дії [10].

Спочатку: Das Fenster wird geöffnet. – Вікно відкривають (дія – пасив дії).

Потім – результат: Das Fenster ist geöffnet. – Вікно відкрите (стан – пасив стану).

Кожному пасивному стану відповідає пасив дії, але не кожному пасиву дії відповідає пасив стану. Це означає, що пасив стану може бути утворений тільки від дієслів, які утворюють пасив дії і до того ж мають результативне значення. Таким чином, пасив стану може бути утворений від дієслів, які позначають перехід в новий стан, при цьому на об'єкт зі сторони виконавця дії виявляється такий вплив, при якому може виникнути новий стан:[24]

Die Wurstscheibe wird abgeschnitten. – Відрізають кільце ковбаси.

Die Wurstscheibe ist abgeschnitten. – Кільце ковбаси відрізано.

  Дієслово anrufen в німецькій мові перехідне, дієслово телефонувати комусь в російській мові – неперехідне, від якого неможливо утворити пасивний стан [14].

Інфінітив пасиву (Infinitiv I Passiv) утворюється з Partizip II основного дієслова і інфінітива I дієслова werden: gelesen werden, besucht werden і т.д.

Інфінітив пасиву = Partizip II + werden

  Інфінітив пасив вживається переважно в поєднанні з модальними дієсловами, наприклад:

Dieser Text kann ohne Wörterbuch übersetzt werden. Цей текст може бути переведений (можна перевести) без словника [17].

Dieser Fehler sollte verbessert werden. Цю помилку треба було виправити.

Якщо має місце одночасність (тобто дія, яка виражена в інфінітиві, проходить одночасно з дією, означеною  особовою формою), то вживається інфінітив  І пасив/інфінітив презенс пасив: verstanden werden.

Якщо дія в інфінітиві виконується раніше, то використовується інфінітив ІІ пасив/інфінітив перфект  пасив: verstanden wоrden sein.

У німецькій мові пасивні  конструкції вживаються набагато частіше, ніж в українській. Це пояснюється кількома причинами [25]:

1.  У німецькій мові  більше перехідних дієслів. Багатьом  з них в українській мові  відповідають неперехідні дієслова, які не можуть мати пасивної  форми, оскільки при них не  може вживатися прямий додаток,  наприклад:

Er darf nicht gestört werden – Йому не можна заважати.

Meine Frage wurde endlich beantwortet – Нарешті відповіли на моє запитання [3].

2.     У німецькій  мові форми пасивного стану  уніфіковані й однозначні. В українській  мові частка -ся, за допомогою якої утворюються пасивні форми, багатозначна. З її допомогою утворюються слова власне зворотні, непрямо-зворотні, взаємно-зворотні загально-зворотні, зворотно-пасивні та ін. Потенційна багатозначність форм на -ся значно обмежує утворення форм пасивного стану від дієслів недоконаного виду [5].

3.     У німецькій  мові більша тенденція до двочленної  структури речення [27].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Використання пасиву у різних функціональних стилях

 

Пасив найчастіше вживається в наукових статтях, описі технологічних, виробничих процесів, в текстах законів, постанов, у правилах, приписах, інструкціях  по застосуванню і т.д., так як в  їх формулюваннях пасив дозволяє не згадувати виробника дії. Проте  пасивні конструкції поширені не тільки в науковому та публіцистичному, а й у розмовному стилі і  в мові художньої літератури.

Широке використання в  науковому та офіційно-діловому стилях пасивних конструкцій пояснюється  прагненням до об’єктивної узагальненості, абстрактності без зазначення суб’єкта дії [12].

Наукова проза характеризується безособовістю, в ній широко вживаються пасивні конструкції. Зазвичай їх можна  з устріти з такими дієсловами: nehmen wir an, sagen, denken, berücksichtigen [17].

Використання синтаксичних конструкцій з дієслівними формами  пасивного стану сьогодні переходить до розряду типових ознак німецького науково-технічного мовлення. Німецька ж літературна мова, яка сформувалася на народній основі, здавна відзначалася динамізмом, сконденсованістю думки, і  цьому значною мірою сприяла  її прив’язаність до активних дієслівних форм. Адже пасивні чи безособові конструкції  в німецькій мові характеризуються тим, що в них особа виступає не як діяч, а як сприймач дії, вони окреслюють стани і настрої особи, а сама дія набуває характеру саморозвитку, незалежності від будь-якої особи [26].