Пасивний стан та його функціонування у німецькій художній літературі

2. „Aber mir war gewesen, als hätte ich in diesem…“ [16:22]. – "Але мені було, коли я мав в цьому…"

Автор в реченні використовує пасив стану („mir war gewesen “) – утворений з Präteritum допоміжного дієслова sein (war) та Partizip II смислового дієслова sein (gewesen); mir - об’єкт, над яким виконується дія, вжитий у давальному відмінку (Dativ); речення вжите у часовій формі Präteritum. Пасивом виражається результат (попередньої) дії. Виконавця дії автор не називає, в цьому немає сенсу.

3. „Nichts wäre mir wunderlich gewesen, alles in mir lauerte noch auf ein Unerhörtes, Seltsames, denn ich wusste die Nacht konnte nicht enden ohne ein Wunderbares, diese Schwüle nicht enden ohne den Blitz“ [16:30]. – „Ніщо не було б дивним для мене, …“

В реченні маємо змогу  знову бачити використаний пасив стану („mir war gewesen “) – утворений з Präteritum допоміжного дієслова sein (war) та Partizip II смислового дієслова sein (gewesen); mir - об’єкт, над яким виконується дія, вжитий у давальному відмінку (Dativ); пасивна конструкція застосована у Präteritum. Пасивом виражається результат (попередньої) дії. Виконавця дії автор не називає за певних причин.

4. „…schauen stärker zu genießen, sah ich, überrascht dass ihre Lider fest geschlossen waren“ [16:34]. – "…, що її повіки були щільно закриті".

В даному прикладі ми бачимо - вжитий пасив стану („dass ihre Lider fest geschlossen waren. “) – утворений з Präteritum допоміжного дієслова sein (waren) та Partizip II смислового дієслова schlіеßen (geschlossen); Lider - об’єкт, над яким виконується дія, вжитий у називному відмінку (Nominativ); пасив вжитий у Präteritum. Пасивом виражається результат дії. Виконавець не вказаний так, як не має значимої ролі в реченні.

5. „ Alles tat mir weh, alle Geräusche hatten Spitzen, alles war wie um züngelt von kleinen Flammen“ [16:15]. — Все завдавало мені біль, всі шуми загострилися, все навколо було ніби охоплено дрібними язиками полум'я.

В реченні вжитий пасив стану („alles war wie um züngelt von kleinen Flammen.“) – утворений з Präteritum допоміжного дієслова sein (war) та Partizip II смислового дієслова züngeln (züngelt); alles - об’єкт, над яким виконується дія, вжитий у називному відмінку (Nominativ); Präteritum є часовою формою даної пасивної конструкції. Пасивом виражається результат (попередньої) дії. Виконавець дії автор приєднується за допомогою прийменника von.

6. „…aber alles war verschlossen, abweisend und doch wieder einladend“ [16:83]. — але все було закрито, неприступно і разом з тим зазивало перехожих.

В реченні вжитий пасив стану („alles war verschlossen, … “) – утворений з Präteritum допоміжного дієслова sein (war) та Partizip II смислового дієслова verschließen (verschlossen); alles - об’єкт, над яким виконується дія, вжитий у називному відмінку (Nominativ). Пасивом виражається, що в центрі уваги знаходиться предмет, який підлягає певному впливу дії. Виконавця дії автор не називає, зосереджуючи увагу на об’єкті дії.

7. „Schief, verschoben war alles in ihm und geduckt“ [16:88]. — Викривлено, зрушено все було в ньому і придавлено якоюсь тупою покірністю.

Даним реченням виражається  також пасив стану (verschoben war alles … und geduckt) – утворений з Präteritum допоміжного дієслова sein (war) та Partizip II смислових дієслів verschieben (verschoben) та ducken (geduckt) ; alles - об’єкт, над яким виконується дія, використовується у називному відмінку (Nominativ); конструкція пасиву вжита у Präteritum. За допомогою пасиву автор ставить на перший план те, чого стосується дія. Виконавець дїї не вказаний так, як не несе важливого значення.

8. „Weiß ja, sie sind gezählt, deine guten kleinen Pfennige, darf keiner zu viel in die Welt“ [16:92]. — Знаю, всі вони в тебе на рахунку, твої славні грошенята, жодного зайвого гроша з рук не випустиш.

На прикладі цього речення  ми знову спостерігаємо вжитий пасив стану (sie sind gezählt) – утворений з Präteritum допоміжного дієслова sein (war) та Partizip II смислового дієслова verschieben zahlen (gezählt); sie - об’єкт, над яким виконується дія, використовується у називному відмінку (Nominativ); пасив стану в реченні використаний у Präteritum. За допомогою пасиву автор ставить на перший план те, чого стосується дія. Виконавець дїї не вказаний, оскільки пасив є безособовим в даному випадку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до Розділу 2

Проаналізувавши вживання пасиву у німецькій мові на основі художніх творів Еріха Марії Ремарки та Стефана Цвейга за визначеною схемою, ми дослідили чітку різницю пасиву дії, що виражає динамічний процес та пасив стану, що передає результат попередньої дії.

На прикладах даних  творів, можемо порівняти насиченість  та наповненість пасивних конструкцій:

1. У Ремарка об’єкт, над яким виконується дія, вжитий в Nominativ в 88%, коли в Dativ лише 12%, у Цвейга співвідношення Nominativ/ Dativ подібне, хоча в Dativ пасив використаний у дещо більшому відсотку;
2. час, в якому вжито пасивні конструкції найбільш – в Präteritum – у обох авторів налічується приблизно на 90% ;
3. виконавець дії згідно прикладів у творах Ремарка відомий лише з контексту близько у 20%, у Цвейга основна увага зосереджена на тому, що стосується дії, а не хто на неї впливає.

Розглянувши та проаналізувавши  дані приклади вживання пасиву у творі  Еріха Марії Ремарки, можна стверджувати, що найбільш вживаним є пасив дії (63% ), пасив стану використаний лише на 37%, на прикладі ж творів  Стефана Цвейга, явним є, що найбільш в своєму стилі письма автор вживає пасив стану (99% ).

В ході дослідження ми також  спостерігали  частоту використання пасивних конструкцій у обох авторів, так звану “насиченість” пасивом їх творів. Як видно з посилань у розділі 2, Ремарк вживає пасивні конструкції практично на кожній сторінці, тоді як для знаходження матеріалу для дослідження у творах Цвейга довелось опрацювати значно більший діапазон сторінок. Це дозволяє зробити висновок щодо індивідуального художнього  стилю кожного з досліджуваних письменників: стилю Е. Ремарка притаманне активне вживання пасиву, стилю С. Цвейга застосування пасиву нехарактерне.

ЗАГАЛЬНІ  ВИСНОВКИ

Підводячи підсумки нашого дослідження, необхідно відзначити, що одним з факторів адекватного розуміння мови оригіналу є уміння правильно розрізнити структуру конструкції пасиву, чітко виділити об’єкт та суб’єкт дії; де пасив стану, а де дії; чи вказаний виконавець дії (якщо так – то яким чином і яким відмінком представлений, якщо ні – то чому); чи вказана особа, на яку впливає дія; в якому саме часі вжитий пасив; мета, з якою автор вживає пасивну конструкцію у даному контексті. В процесі вивчення ми чітко притримувались правил  використання пасиву у різних функціональних стилях, щоб вірно зрозуміти сенс, щоб наше розуміння співпадало з думкою автора, яку він вкладав в своєму художньому творі. Однозначно можна сказати, що стиль Стефана Цвейга є значно важчим для сприйняття, він найрідше вказує на особу, виконуючу дію.

     Мету дослідження встановити певні особливості використання та функціональності пасивних конструкцій в німецькій мові досягнуто.          При аналізі прикладів з художніх творів ми виявили та вивчили категорію актив-пасив у німецькій мові, детально розглянули види та особливості побудови пасиву, дослідили його використання у різних функціональних стилях, самі робили переклад, намагаючись точно зрозуміти й передати сенс розглянутих уривків, провели якісний та кількісний аналіз отриманих даних.

  Поширеність пасиву  не лише в науковому та публіцистичному стилях, а й у мові художньої літератури підтвердила практична частина даного дослідження.

Також ми розглянули специфіку їх використання та на практиці показали особливості їх застосування, в результаті чого можна зробити висновок, що використання пасивних конструкцій можна розглядати, як стилістичний прийом, притаманний художньому стилю письменника.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адмони В.Г. Основы теории грамматики. - М.-Л.:Наука, 1964.-105 с.
2. Адмони В.Г. Грамматический строй как система построения и общая теория грамматики. - Л.:Наука, 1988. - 240 с.
3. Бидэм И. Видовое значение конструкции «быть + страдательное причастие». //ВЯ, 1988X2 6. -68 с. Камянова Т. Deutsch. Учебник немецкого язика. М., Издательство « Славянский дом книги», 2003г.-592с.
4. Богданов В.В. Залог и семантика предложения. //Проблемы теории грамматического залога. Л., «Наука», 1978. -43 с.
5. Зиндер Л.Р., Строева Т.В. Современный немецкий язык.- М.: Издательство литературы на иностранных языках, 1957. - 420 с.
6. Князев Ю.П. «Пассив действия» и «пассив состояния» (объектный результатив) в русском и других славянских языках. //Лингвистические исследования. Структура и значение предложения. М., АН СССР, Ин-т языкознания, 1982. -91 с
7. Мойсейчук A.M. О некоторых структурно-семантических характеристиках глаголов модального содержания в немецком языке. //Романское и германское языкознание. Республиканский межведомственный сборник. Вып. 13. Минск, «Высшая школа», 1983. -62с.
8. Німецька мова. Підручник для студентів неспеціальних Учебник для студентов неспециальных вишів та факультетів. вузов и факультетов. /за ред. / Под ред. Е. І. Лисенко. Е. И. Лысенко. – Вінниця: Нова Книга, - М.: Книга, 2011. 2011. – 304 с.
9. Погадаев В. А. Немецкий язык. Краткий справочник. — М., 2003. — 318 с
10. Тагиль И.П. Грамматика немецкого языка– 6-е узд. – СПб.: КАРО,- 2008.- 496с.
11. Erben J. Abriss der deutschen Grammatik. - Berlin: Akademie, 1966. - 316 S Gegenwartssprache. //DaF, Leipzig, 1983, H.4, S.227-230.15\ Moskaiskaja O. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. M., Verlag «Hochschule», 1971.
12. Grebe P. Der Große Duden. Bd. 4. Grammatik. - Учпедгиз, 1962.- 699 с.
13. Remarque E.M. Liebe Deinen  Nächsten. – СПб.: КАРО,- 2007.- 560с.
14. Schmidt W. Grundfragen der deutschen Grammatik. - Berlin: Volk und Wissen, 1965. - 324 S.
15. SchulzD., Griesbach H. Grammatik der deutschen Sprache. 5.Aufl. MOnchen, 1967.161 .Starke G. Was ist ein unpersonliches Passiv? //Sprachpflege, Leipzig, 1985, H.5, S. -65.
16. Zweig,S. Die Gouvernante: Novellen / Стефан Цвейг; сост., слов. М.К. Старостиной.- М.: Айрис-пресс, 2008. – 160с.
17. Zweig S. Die Hochzeit von Lion und andere Erzählungen. - Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch, 1980. - 182 S.
18. Zweig S.Leporella. Novellen. - Berlin und Weimar: Aufbau, 1988.- 372 S.
19. Zwinger. - Dresden: Graphischer Großbetrieb Völkerfreundschaft, 1976. 31 S.
20. Учеб.для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Высш. шк., 1990. - 253 с.
21. http://eustudy.ru/passiv.php
22. http://www.fidel-kastro.ru/language/germ_gramm.htm
23. http://www.knigonosha.net/nauka/inyaz/67985-tagil-p-grammatika-nemeckogo-yazyka-v.html
24. http://www.langinfo.ru/index.php?sect_id=2003
25. http://webgerman.com/german