Переклад метафор у економічному газетному тексті

  1. Когнітивна [36, 47], або інтерпретаційна [11, 181] – функція обробки інформації, що представляє собою наслідок когнітивної діяльності, тобто "дешифрування, пояснення, інтерпретація, аналіз, що призводять до розуміння текстового повідомлення та встановленню його змісту" [11, 180]. Що дозволяє "розглядати медіа-тексти не тільки як окремі твори мовлення, але й як результат сукупної діяльності людей і організацій, зайнятих у виробництві і розподілі інформації" [11, 181].

2. Номінативна функція реалізується в тих випадках, коли у метафоризованої події немає вербальної номінації або коли мовця не влаштовує загальноприйняте найменування реалії.

3. Комунікативна функція робить процес передачі нової інформації більш доступним. 
         4. Прагматична функція, "є потужним засобом формування в адресата необхідного мовцеві емоційного стану і світосприймання" [36, 48]. 
         5. Зображувальна функція дозволяє зробити повідомлення більш емоційно привабливим, яскравим за формою і змістом.

6. Інструментальна функція допомагає домислювати нерозкриту метафорою інформацію та створювати власну картину того, що відбувається. 
         7. Гіпотетична функція допомагає зрозуміти перспективи розвитку ситуації та змоделювати можливий результат.

8. Моделююча функція допомагає моделювати, схематизувати реальну картину світу і усвідомлювати взаємозв'язки її складових. 

9. Евфемістична функція здатна завуалювати неприємні судження, роблячи їх більш милозвучними, що дозволяє уникнути грубих, образливих виразів. 
        10. Популяризаторська функція дозволяє передати складну думку в найбільш доступній формі.

Розглянемо ще одну функціональну  класифікацію, яка була досліджена М.В. Романюхою.

Метафора є базовим  інструментом концептуалізації знань, їх зберігання та продукування, тому однією з основних функцій метафори є когнітивна. Завдяки екстраполяції знань відбувається комунікативне висвітлення певних властивостей сфери-цілі завдяки більш зрозумілим уявленням зі сфери-джерела, що проявляється в метафоричних висловлюваннях. Іншими словами, функціональність метафоричної моделі полягає в роз’ясненні якомога більшого кола економічних питань [24, 87].

За словами М.В. Романюхи, логічним різновидом попередньої функції можна вважати номінативну функцію, виділену А.П. Чудіновим. Вона необхідна для фіксації знань, особливо в тих випадках, коли у реалії немає загальноприйнятого або короткого найменування, яке б задовольнило автора [36, 47]. У сфері спеціальних знань евристичний потенціал метафори важко переоцінити. Підкреслюючи найбільш значущі ознаки певного складного процесу, метафора іноді закріплюється як єдиний спосіб найменування цього процесу. Таким чином, метафора використовується як один із шляхів термінологічної фіксації знання.

Окрім цього, метафора здатна виконувати оцінну функцію, тобто навіювати позитивні чи негативні оцінки, які закладені в певному образі. Об’єктивне представлення інформації, яким справедливо пишаються лідери англомовних ЗМІ, не виключає засобів суб’єктивної оцінки, які здебільшого вписуються в очікування читачів

Метафора також здатна містити негативну оцінність.

Виступаючи економічними аналітиками від ЗМІ, автори коротких новинних повідомлень та інформаційно-аналітичних  статей здатні запропонувати вирішення певної проблеми завдяки образно-асоціативному мисленню. Прескриптивна функція метафори представляє собою заклик до дій, вирішення проблеми.

Невід’ємною частиною арсеналу функцій метафори є гедоністична. Вона націлена на особливе інтелектуальне задоволення від розшифрування оказіональної або комбінованої метафори, які виступають елементами низької передбачуваності у тексті. Влучне образне слововживання привертає увагу читача, на деякий час затримується в його пам’яті, сприяючи концептуалізації складного феномену [24, 91].

Отже, основними функціями  метафори в газетному тексті є когнітивна, номінативна, оцінна, прескриптивна та гедоністична функції. За допомогою метафори, яка прояснює складні феномени економіки, відбувається зближення ідейної картини світу адресантів та адресатів медіатексту.

 

 

   1.3 Основні  типи та труднощі перекладу економічних метафор

Проаналізувавши роботи видатних лінгвістів, ми можемо виділити такі основні способи перекладу метафор англійського тексту на українську мову: калькування, транслітерація, надання наближеного еквіваленту та експлікація або описовий спосіб.

            Розглянемо їх детальніше.

Калькування – це переклад лексичних одиниць  оригіналу шляхом заміни їх складових частин – морфем або слів – їх лексичними відповідниками в мові перекладу. Цей спосіб перекладу найоптимальніше передає зміст метафори оригіналу і є можливим, якщо компоненти метафори мають відповідники у мові перекладу, наприклад: data warehouse - інформаційне сховище, ecological footprint – екологічний слід “наслідки життєдіяльності людини” [22, 213].

Транслітерація – це віднайдення якомога точнішого віповідника через запис звучання слів мови-джерела графемами мови-перекладу, наприклад: spam (spiced + ham) – спам (нав’язливі електронні рекламні повідомлення). Однією з основних особливостей цього способу перекладу являється максимальна стислість, що в ряду випадків являється основною причиною транскрибування.

Тобто, слід зазначити, що транслітерацію, як і будь-який інший  прийом, слід використовувати з обережністю, оскільки в деяких випадках передача колориту, який не являється основною ціллю, може відтіснити на другий план передачу смислового змісту поняття, не виконавши тим самим комунікативну задачу перекладу. Велика кількість транскрибованих слів, вважає Е.А. Земська, може призвести до перевантаження тексту поняттями, які не зближують читача з оригіналом, а віддаляють від нього [2, 95].

Надання наближеного еквівалента – один із засобів перекладу метафор. Еквівалент – це постійний рівнозначний відповідник певному слову або  словосполученню в іншій мові, який в абсолютній більшості випадків не залежить від контексту. Цей спосіб передає зміст метафори, але “одомашнено”, ототожнюючи її з наявним смисловим відповідником у мові перекладу, наприклад: brownfield – промзвалище “забруднений і залишений промисловий пункт”, kiddydrome – дитячий світ “велика крамниця дитячих товарів”.

Для перекладу  однокомпонентних та багатокомпонентних (складних) метафор ефективною є експлікація або описовий переклад. Такий спосіб перекладу використовується у випадку відсутності відповідної за значенням метафори в рідній мові, наприклад: black-holed – “затягнутий у чорну діру” “позначений як джерело небажаних електронних повідомлень”, bracket – охоплювати “проводити кампанію до і після офіційного чи ділового візиту певного кандидата”.

 Перевагою експлікаційного перекладу, на думку В.В. Дубчинського, є те, що він найбільш точно передає значення іншомовної метафори, проте надмірність дескриптивного пояснення є тим суттєвим недоліком, який ускладнює процес усного спілкування [27, 95].

В деяких випадках перекладач змушений використовувати декілька способів передачі метафор одночасно, зокрема супроводжувати калькування або транскодування описовим перекладом, поданим в дужках.

При перекладі метафори виникають проблеми збереження в тексті перекладу  таких особливостей метафорики оригіналу як рівень метафоричної насиченості; ступінь розгортання метафоричної моделі в тексті; та внутрішня форма метафори.

Домінуюча частина перекладацького  інструментарію, зокрема такі трансформації  як генералізація, конкретизація, модуляція, описовий  переклад, заміна символу, призводять до значних втрат метафорики оригіналу. Наприклад, переклад метафори за допомогою експлікації призводить до зниження рівня метафоричної насиченості тексту, стилістичного нівелювання, втрати стилістичного різноманіття тексту, скорочення вербального «арсеналу»  публіцистичного тексту.

  Російський перекладознавець Т. А. Казакова виділяє причини виникнення труднощів при перекладі метафори:

- різна культурна розробленість концепту у мовах оригіналу та перекладу;

- розбіжність семантичних полів одиниці перекладу (ОП) і транслеми;

- відмінність емоційно-оціночних асоціацій ОП і транслеми;

- приналежність ОП і транслеми до різних регістрів [2, 44].

Найбільшу складність для  перекладача представляє зоонімічна метафора. Проблема "тваринної" метафори представляє собою різницю емоційно-оціночних асоціацій, пов'язаних з тим чи іншим образом тварини, традиційно вживаним як основа метафори чи метафоричного порівняння. Зокрема, специфіка метафоричного вживання слова "horse" в англійській традиції - це образ, як правило, пов'язаний з позитивними оцінками типу "породистий", "здоровий", "граціозний" і т. п. В українській традиції "кінська" метафора переважно супроводжується іншими, а то й прямо протилежними асоціаціями: "незграбний", "сильний", "негарний", "грубий".

Виходячи з функцій метафори, треба памятати про наступне: у деяких випадках при перекладі метафори слід мати на увазі розбіжність у традиційних асоціаціях, пов'язаних з тим чи іншим уявленням. Наприклад, в більшості випадків англійський епітет "black", що вживається у метафоричному сенсі, може перекладатися дослівно, оскільки відповідає українській традиції: black day - чорний день,  black deed - чорна справа. Проте у ряді ситуацій метафоричні функції епітетів в українській та англійській мовах розходяться і тоді потрібна образна заміна: black sheep - паршива вівця, black frost - тріскучий мороз.

               Ще одна умова при перекладі метафоричних одиниць пов'язана з метафорами фольклорного походження, в яких носіями емоційно-оцінної інформації можуть служити терміни кольору, розміру, віку та ін.. Так, українські метафоричні вирази красна дівиця, добрий молодець, і подібні до них, безумовно, не можуть бути передані прямою відповідністю: red maiden - це всього лише "руда дівиця", a fine fellow - "чудовий хлопець". Для тогo, щоб передати вихідне метафоричне значення "червона" - "гарна", слід вжити це слово в прямому значенні (наприклад: "beautiful"), або традиційний фольклорний епітет ("a fair maiden", "a brave man" ) [33, 87].

              Традиційна відповідність вживається також при перекладі метафоричних висловів, запозичених мовами оригіналу та перекладу з загального джерела, але які отримали різні способи вираження:  вавилонське стовпотворіння - the Confusion of Babylon (дослівно: вавилонське змішання, непорозуміння),  дари данайців - Greek gifts (дослівно: грецькі дари).

               Особливу проблему створюють при перекладі метафоричні одиниці, принцип побудови яких відрізняється в мовах оригіналу та перекладу. У таких випадках перетворення можуть бути дуже значними, зокрема, вони можуть супроводжуватися заміною самого стилістичного статусу одиниці, наприклад, замість вихідної метафори в перекладному тексті може з'явитися порівняння або метафоричний епітет чи інший троп [32, 65]. Так, англійські метафоричні звороти типу a dream of a dress, a beast of a car, a barrel of a man, an angel of a girl в перекладі на українську мову неминуче змінюють свою стилістичну приналежність, перетворюючись або в порівняння (не сукня, а мрія; не людина, а бочка якась; не машина, а звір; і т. п.), або на епітет (бочкоподобний товстун, ангелоподібні дівчина), або в метафору, засновану на іншому принципі уподібнення (дівчина - справжній ангел, сукня моєї мрії, звір-машина).

 

         ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1:

Отже, проаналізувавши  особливості метафори, та її місце  у економічній публіцистиці, ми можемо зробити наступні висновки:

Метафора – це прозовий або поетичний вираз, де слово (або кілька слів), що являються концептом, використовуються в непрямому значенні, щоб висловити концепт подібний данному.

У сучасних працях виділяються 3 основні погляди на лінгвістичну природу метафори: метафора як спосіб існування значення слова; метафора як явище синтаксичної семантики; метафора як спосіб передачі змісту в комунікативному акті.

Існує декілька видів класифікацій метафор: структурна, семантична і функціональна. Але крім цього виділяються ще 6 типів метафор: стерта, метафора-кліше, загальна, адаптована, недавня і оригінальна.

Основними функціями  метафор є: когнітивна, номінативна, оцінна, прескриптивна та гедоністична. За допомогою метафори, яка прояснює складні феномени економіки, відбувається зближення ідейної картини світу адресантів та адресатів медіатексту.

Стиль – це суспільно усвідомлена і функціонально зумовлена, внутрішньо об'єднана сукупність прийомів вживання, відбору та поєднання засобів мовного спілкування у сфері тієї чи іншої загальнонародної, загальнонаціональної мови, яка співвідноситься з іншими такими ж способами вираження, які служать для інших цілей, виконують інші функції в мовній, суспільній практиці даного народу.

Функція публіцистичного стилю, яка відрізняє його від інших мовних стилів може бути сформульована наступним чином: вплив на читача або слухача з метою переконати його у правильності висунутих положень або викликати в нього бажану реакцію на сказане не стільки логічно обгрунтованою аргументацією, скільки силою, емоційною напруженістю висловлювання, показом тих рис, які найбільш ефективно можуть бути використані для досягнення поставленої мети.

У публіцистичному  стилі образність мови має сталий характер. Метафори, порівняння, перифрази  та інші засоби емоційного впливу беруться із загального мовного фонду виразних засобів. Однією з основних стильових рис публіцистичної мови, пов'язаної з експресивністю, є наявність стандарту та масовий характер комунікації.

Також ми визначили, що в економічній публіцистиці найчастіше зустрічаються 3 види метафор, а саме: стерті метафори, метафори-кліше та звичайні метафори, при цьому вони можуть бути культурно- та стилістично-забарвлені.

            Основними способами перекладу метафор англійського тексту на українську мову є калькування, транслітерація, надання наближеного еквіваленту та експлікація або описовий спосіб.

           При перекладі метафори виникають проблеми збереження в тексті перекладу таких особливостей метафорики оригіналу як рівень метафоричної насиченості; ступінь розгортання метафоричної моделі в тексті; та внутрішня форма метафори.