Класифікація рівнів творчої діяльності

     Сходинки  творчості відрізняються, однак, не тільки рівнем постановки та вирішення  проблем, а й стимулами, ініціювали саме творчість, і характерною, типовою  реакцією навколишніх на результати творчої діяльності. Ставлення до нововведень нерідко негативно. Причини такої реакції на творчу діяльність різних типів різні. У неприйнятті творчості першого типу "винні" консерватори. Проти них ведуть безперервну боротьбу. Негативне ставлення до творчості другого і третього типів прийнято пояснювати тим же: "нерішучі експерти злякалися нового". Але таке пояснення - груба помилка. Бо тут вже діють зовсім інші закономірності. Велике відкриття "випереджає" свого часу і порушує сформовану ієрархічну піраміду фахівців: воно здається шкідливою, непотрібною "фантазією хворого розуму". Боротьба з неприйняттям творчої діяльності другого і третього типів повинна вестися принципово відмінними методами. А вона часто не ведеться зовсім.

     Ми  почали нашу розмову із запитання "благополучно або трагічна життя творця?" Зараз можна відповісти цілком виразно: якщо життя пов'язане з творчою діяльністю першого типу, вона іноді благополучна, якщо ж з діяльністю другого або третього типу - майже завжди драматична.

     Для розвитку суспільства важливий будь-який вид творчості. Але якщо творчість першого типу безпосередньо реалізує прогрес, то діяльність другого і третього типу визначає його стратегічні напрями, ставлячи і вирішуючи завдання далекого завтра. Тому важливість такого творчості набагато значніше: чим більше масштаб завдання, тим важливіше її рішення. І тим більш прикро несправедливе ставлення до "носіям" цієї творчості. Закономірне, але не справедливе.

     Закономірності  не бувають ні поганими, ні хорошими. Вони можуть бути "ще невідомими" або "вже відомими." Будь-яке дослідження, в кінцевому рахунку, переводить перші у другі. Наше дослідження присвячене проблемам творчості вищих типів. Весь процес історичного розвитку говорить про невигідність, про збитковість, нарешті, навіть про небезпеку роботи в такому режимі. Чому ж людина все-таки йде в цю творчість?

      Список використаних джерел

1. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: Підручник.– К.: АБУ, 2002.– 480 с.
2. Борисов В.Н. Уровни логического процесса и основные направления их исследования.– Новосибирск: Наука, 1967.– 212 с.
3. Кохановский В.П. Философия и методология науки: Учебник для высших учебных заведений.– Ростов н/Д: Феникс, 1999.– 576 с.
4. Кун Т. Структура научных революций: Пер. с англ. Т. Кун/ Сост. В. Ю. Кузнецов.– М.:  ООО Изд–во АСТ, 2003.– 605 с.
5. Масионис Дж. Социология.– 9–е ид.– СПб: Питер, 2004.– 752 с.
6. Альтшуллер Г. С., Верткин И. М. Как стать гением: Жизненная стратегия творческой личности. — Мн.: Беларусь, 1994. — 479 с.