Сценарій літератуно-музичної композиції, присвяченої життю та творчості Лесі Українки

Міністерство культури та туризму

Дніпропетровський факультет  Київського національного університету

культури і мистецтв

 

 

 

Курсова робота

З дисципліни «Сценарна майстерність»

На тему:

«Сценарій літератуно-музичної композиції, присвяченої життю та творчості Лесі Українки»

 

 

                                                                                         Виконавець:

                                                                                         студентка  гр. РМ-10                                                               

                                                                                         О.О. Сергійчук                                                                       

                                                                                         Керівник роботи:

                                                                                        к.філол. н.  Чуйко С.І                                                                        

 

                                                                  

Дніпропетровськ

2012

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….3

І. Історіографія та проблеми термінології літературно-музичної

 композиції як жанрудраматургії…………………………………………….5

ІІ. Методика створення сценарію літературно-музичної композиції:

2.1 Збір та узагальнення  матеріалу за творчістю Лесі  Українки…………..8

2.2 Остаточне формування  задуму…………………………………………...9

ІІІ. Соціально-культурне  значення літературно-музичної композиції

 за творчістю Лесі  Укаїнки……………………………………………………

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….

Список використаної літератури………………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. Лесю Українку безпомилково вважають культурною героїнею кінця ХХ – початку ХХІ століття.  Ця тема є досить актуальною. Про Лесю Українку писали визначні критики і літературознавці – Віктор Петров (Домонтович), Микола Зеров та інші. Можна говорити і про те, що своєю творчістю вона робила справжній виклик патріархальній культурі.

    Свій містичний,  провидницький досвід, який вона дуже щедро передала через свої твори і який суголосний нашим сьогоднішнім містично-релігійним шуканням страшенно захоплює і дуже імпонує   нашому молодому поколінню.

          На сьогоднішній час ставиться велика кількість естрадних номерів, робляться шоу, та мало приділяється уваги нашим письменникам, майстрам слова. Творчість та постать Лесі Українки в ній є однією із центральних . Тому що це творчість абсолютно інакша на тлі української літератури, вона є дуже актуальною на сьогоднішній день. Це творчість універсального плану. Німецька література, французька, британська, російська можуть тільки заздрити нам, що ми маємо такого автора, адже твори Українки й досі викликають великий інтерес у західній Європі.

    На мою думку, прославити, вшанувати письменницю можна саме завдяки написанню літературно-музичної композиції, яка допоможе краще зрозуміти саму сутність особистості Лесі Українки  та її творів.

    Мета  дослідження. Передати силу і глибину поетичного світу Лесі Українки, виховувати любов до українського поетичного слова, до Вітчизни, до творчої спадщини поетеси, почуття прекрасного. Вивчення та узагальнення життєвого шляху і творчості Лесі Українки саме через літературно-музичну композицію. Реалізація поставленної мети передбачає опрацювання матеріалу, що стосується цієї теми, а також створення літературно-музичної композиції.

   Об’єкт дослідження. Життя та творчість Лариси Петрівни Косач.

   Предмет  дослідження. Сценарій літературно-музичної композиції про Лесю Українку.

Завдання. Вивчити життєвий, творчий шлях Лариси Петрівни Косач, а також узагальнити її досягнення та визначити творче значення.

   Практичне значення курсової роботи. Дана курсова робота може бути використаною  під час курсу вивчення «Сценарної майстерності» в навчальних закладах культури.  Вона також може бути корисною усім, хто займається  вивченням життєвого і творчого шляху Лесі Українки (середні школи, вищі навчальні заклади).

    Методи дослідження. Аналізу, синтезу, опису та компаративний метод.

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Історіографія та проблеми термінології літературно-музичної композиції.

 

    Літературно-музична композиція розрахована не на одного, а на багатьох і різного плану акторів і виконавців. Часто в ній бере участь і кілька художніх колективів. У сучасній літературно-музичної композиції широко використовуються всі засоби виразності сучасних мистецтв, і це не може не визначати її видову специфіку. 
     Зрозуміти літературно-музичну композицію як сформований вид театралізованої вистави можна лише при порівнянні, зіставленні з іншими видами і різновидами явищ даного роду. 
      Є принципова різниця між агітаційно-художніми уявленнями, тематичним театралізованим концертом та літературно-музичною композицією. Відмінності ці досить істотні - вони пов'язані як з першоджерелом, системою виражальних засобів, композиційною структурою, так і з принципами підходу до матеріалу, з методами роботи, з процесом творчості, нарешті. 
       Видові особливості тут абсолютно точно відображені в самій назві. Літературна - це означає, що в основі сценарію лежить художня, а також публіцистична і наукова література. Ще може використовуватися документальний матеріал, але при цьому неодмінно домінує матеріал літературний і музичний. 
    Музичною називають композицію тому, що музика в такого виду уявленнях не є лише художньо-виразним засобом. Вона нарівні з літературним матеріалом (іноді в більшій, а іноді трохи в меншій мірі) виявляється частиною дієвої структури кожної ланки, кожного циклу уявлення, а, отже, і драматичним елементом останнього.

  Існують такі типи  літературно-музичної композиції:

• монокомпозиції  (створюються за творами лише одного автора) ;
• тематичні композиції - тема у таких композиціях розкривається шляхом використання музики і літературних творів саме  кількох авторів.

Існують такі види літературно-музичної композиції: поетична, літературно-документальна, монтаж драматичних сцен, змішана літературно-музична композиція.

За тематикою  літературно-музичної композиції поділяються на:

• Життя і творчість поета.
• Художники і великі люди.
• Ювілеї місцевих творів і фільмів.
• Політичні та інші події.
• Календарні свята.

   Для режисера вигідно ставити літературно-музичну композицію, тому що поезія відгукується на події більш мобільно, тому за відсутністю великого, цілісного твору режисер звертається до літературного монтажу.              Літературний монтаж у відмінності від п'єси не вимагає обов'язкового ігрового елемента і обов'язкового мінімуму дійових осіб.

  Літературно-музична композиція дає можливість введення в сценарій місцевого документального матеріалу.

  У театралізованих виставах взагалі і в літературно-музичної композиції зокрема композиційна побудова змикається з творчим монтажем. Монтаж пов'язаний тут з змістовної сутністю твору, зі специфікою творчого процесу. 
    Ще однією важливою для будь-якого театралізованої вистави рисою монтажу є: при зближенні, поєднанні різнорідного матеріалу на стиках його створюються нові відтінки смислу, поглиблюється зміст, загострюється сенс шматка, епізоду. 
     Так монтажний прийом "стику", що служив спочатку лише технічним засобом з'єднання художніх текстів (віршованих і прозових), став художнім прийомом, сприяючим більш поглибленого, деколи філософського переосмислення тексту. 
    Але творчий монтаж має місце і в кіно, і в художній прозі, і в драмі, і у віршах, і немає підстав лише по цій властивості з'єднувати воєдино різні види і пологи мистецтва. 
     Літературно-музична композиція, як і будь-який інший вид театралізованої вистави, визначається за головним своїм складовим елементам. 
      Літературно-музична композиція - це один з видів театралізованої вистави, де органічно поєднуються головним чином літературно-художні та музичні елементи, з тим щоб цілеспрямовано і найбільш продуктивно впливати на розум і почуття глядача. 
     Створення літературно-музичної композиції, будучи процесом самостійним і творчим, повинно бути результатом поглибленого вивчення творів мистецтва і всього того, що з ними так чи інакше пов'язане. 
     При цьому тема не може бути визначена тут заздалегідь, як і при роботі над сценарієм будь-якого театралізованого дійства. Сценарист планує, як правило, лише загальну тематичну спрямованість, виходячи з події, яка треба відзначити, з дати, якою присвячується конкретна літературно-музична композиція. 
      Драматичний конфлікт у літературно-музичній композиції відображає, як правило, основні ідейно-філософські зв'язки між явищами дійсного життя, форми цих зв'язків і напрямки розвиваються процесів. 
      Процеси дійсності моделюються в драматичному конфлікті, конкретно виражається в композиційній структурі, завдяки особливому поєднанню різнорідних елементів, завершених всередині себе і в той же час взаємопов'язаних і мають своєрідний єдиний ритм.

    Літературно-музична композиція, як і будь театралізована вистава, складається з номерів і епізодів. Але специфіка саме літературно-музичної композиції виявляється в тому, що номери в ній особливо тісно стикаються один з одним і створюється враження їх злитності, а деколи навіть розмитості. Це, по суті, так і є. Монтаж тут переважає, панує над усім, і він диктує в більшості випадків саме таку злитість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Методика створення  сценарію літературно-музичної композиції

2.1  Збір та узагальнення матеріалу за творчістю Лесі Українки.

Сценарист має вміти із оточуючого світу виокремити ту інформацію, яка ляже в основу майбутнього  сценарію. Факти, життєві явища, події, які відбуваються у суспільстві  – можуть стати основою ідеї для  сценарію.

Змістовний матеріал сценарію несе документальну і художню  основу, поєднуючи інформаційні та видовищні компоненти, а спосіб його обробки має тяжіння до публіцистичності.

Сценарист обирає  інформацію із різних джерел: періодичний друк, архівні документи ( літописи, хроніка,протоколи), кіно-, фото-, відеоматеріали, інтерв’ю, записи, особисті бесіди, листи, записки, літературні твори, твори багатьох інших видів мистецтв (живопис, музика, скульптура і т.д.).

   Матеріали бувають такі: місцевий документальний матеріал, художній та документальний, але не місцевий матеріал, художній та документальний матеріал, пов'язаний зі сценарним ходом.

   У своїй літературно-музичній  композиції я використала такі  матеріали, як:, літературні матеріли (твори Лесі Українки), статті, спогади, фотоматеріали, документальні.

 

2.2 Остаточне формування задуму сценарію

Задум сценарію вимагає закріплення  в якихось стійких матеріальних засобах - звуках, пластиці, людської мови. І поки зміст художньо-творчого процесу  не закріпиться е відповідної  матеріальної формі - сценарії, - задум  буде існувати лише в уяві автора. "Сценаристу завжди потрібно пам'ятати, що кожна  фраза, написана ним, врешті-решт повинна  бути виражена пластично в якихось  видимих ​​формах на екрані, і, отже, важливі не ті слова, які він пише, а ті зовнішні висловлювання, пластичні образи, які він цими словами описує. Потрібно висловити свою думку зоровим образом ". 
         В залежності від сценарної обробки змістовного матеріалу передбачаються і різні рівні сценарної запису. Серед них можна виділити-сценарний план - начерк композиційної побудови сценарію з розробленою темою, ідеєю, педагогічними завданнями, характеристикою аудиторії; лібрето - більш розгорнуте, ніж сценарний план, короткий зміст театрально-музично-вокального твору; літературний сценарій - докладна літературна розробка ідейно- тематичного задуму з повним текстом, описом дійових осіб, музичним оформленням, використанням технічних служб, режисерський сценарій - розгорнутий план літературного сценарію з точним зазначеннями місця проведення, із зазначенням часу, мізансцен, виконавців, літературних текстів і організаційних моментів. 
   У процесі роботи над задумом культурно-дозвільної програми можна простежити і виокремити наступні етапи: 
1. Збір і пошук матеріалу 
2. План творчої діяльності Визначення тематичної основи майбутнього сценарію, вивчення передбачуваної аудиторії, постановка педагогічних завдань. 
3. Кристалізація плану, обростання змістовним матеріалом, пошук додаткових фактів, уточнення подій, явищ, пошук реальних героїв і робота з ними і над документами. 
 
4. Творчі імпровізації і варіації при відборі художнього матеріалу. 
5 Вибір форми, обгрунтування конфлікту, пошук сюжету або сюжетного ходу, образної виразності. 
6. Робота над композицією сценарію, відбір прийомів активізації глядачів, постановка і пошук вирішення організаційних питань. 
7. Доопрацювання та реалізація задуму в одній з форм сценарної запису. Остаточний відбір виразних і образотворчих засобів для втілення задуму.

    Найчастіше задум  розуміється у двох змістах  перше, "як задуманий план дій  або діяльності, намір" і, по-друге,  як "ідея, основна думка художнього  твору". В іншому джерелі задум  визначається, як "щось задумане,  як мета роботи, діяльності". Відомий  вчений і режисер І.Г. Шароєв  вкладає в поняття "задум"  генеральну тему, а А.І. Чечетін,  розмірковуючи про "задум", пов'язує його "з найтоншим  видом людської діяльності - творчим  процесом, дієвим відтворенням життя,  тобто злиттям теми і драматичної  дії. 

   Таким чином, задум  являє собою задуману автором  (сценаристом, режисером) побудову , що включає в себе розробку  основної думки (теми, ідеї) і елементи  творчого процесу її втілення. Сценарист в процесі роботи  над задумом за допомогою художніх  образів, типових обставин відтворює  доступними йому засобами реальне  життя в своїй уяві і фантазії, втілюючи її в нову сценічну  форму, яка, в свою чергу,  через матеріалізовану авторську  думку впливає на сприйняття  глядачів і вже опосередковано  впливає на реальний світ.

   Взагалі, перед  тим, як почати роботу над  сценарієм потрібно визначити  тему та ідею.

Тема - Предмет викладу, зображення, дослідження, обговорення; 2) постановка проблеми, обумовлює відбір життєвого матеріалу і характер художньої оповіді; 3) предмет мовного висловлювання.

   Темою літературно-музичної композиції про Лесю Українку є її життя та творчість.

  Ідея - (грец. Idea, поняття, уявлення) - в літературі: основна думка художнього твору, запропонований автором спосіб вирішення поставлених ним проблем. Сукупність ідей, систему авторських думок про світ і людину, втілену в художніх образах називають ідейним змістом художнього твору.

   Ідея літературно – музичної  композиції- це показ значення творчості Лесі Українки.

    Втілення головної думки твору, засіб за допомогою яких збирається, обробляється, монтується в єдине ціле весь драматургічний матеріал – це сценарний хід. Матерілізовивается ідея сценарію. 
    Функції сценарного ходу 
    Образи створюють її суть сценарного ходу, в умовно-узагальнюючої формі втілюючи його образ. 
Форма твірна її суть. Сценарний хід використовується як засіб за допомогою якого створюється форма драматургічного твору. Воно надає йому завершеного зовнішній вигляд. 
Конструктивна функція сценарного ходу пов'язує всі окремі фрагменти. Всі частини і епізоди в логічній послідовності, виконуючи роль, своєрідного, драматургічного каркасу. 
Суть прокладочний-об'єднуючою функції сценарного ходу. Сценарний хід, який не повинен знаходиться в сфері глядацької уваги, завжди "блимає". Таким чином, сценарний хід завжди повинен з'являтися між окремими епізодами, на їхніх кордонах. Тому він несе дві важливі функції: 
    1) Роль перебивки, яка розділяє сусідні фрагменти і дає можливість глядачеві приготується до сприйняття наступного епізоду. 
    2) Роль зв'язку окремих частин сценарію в єдине ціле. 
Суть сигнальної функції сценарного ходу: 
Сценарний хід червоною ниткою проходить чере увесь сценарій.