Сценарій літератуно-музичної композиції, присвяченої життю та творчості Лесі Українки

   У даній  літеатрурно-музичнії  композиції використовується такий сценарний хід : Бібліотекар листає журнал про Лесю Українку.

   Що стосується цілісності сценарію, то використовується монтаж.

Монтаж – це поєднання окремих частин в єдине ціле. Найважливішим методом у створенні сценарію культурно-досуговой програми є монтаж усього матеріалу. Монтаж називають художнім, оскільки він дозволяє з великох  кількості матеріалу відібрати й добитися "комбінації элементів у ціле", що ідносяться до ідеї, без якої не може бути літературно-музичної композиції та будь-якого сценарію. Творче використання методики художнього монтажу при наявності задуму включає сукупність дій, що мають певний стимул.

    Існує велика  кількість прийомів монтажу: монтаж  за контасним співставленням, послідовно-хронологічний,  паралельний, з деформацією часу, монтаж по висхідній, рефрен, асоціативний.

    У цій літературно-музичній  композиції використаний послідовно-хронологічний тип монтажу, так як фрагменти сценарію розташовані за хронологічною послідовністю. Найчастіше сценаристи користуються саме цим типом монтажу. Але застосовуючи тільки такий спосіб впродовж всієї картини, важко досягти розуміння глядача, адже події реального життя рідко розвиваються по прямій; світ  величезний, і все у ньому взаємопов'язано і взаємообумовлено. Також використаний такий прийом монтажу, як рефрен (повторення того чи іншого епізоду, в даній літературно-музичній композиції при перегортанні сторінки був етюд с одноіменною назвою).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Соціально-культурне  значення

  На мою думку, ця літнартурно-музична композиція має велику соціально-культурне значення, так як ми маємо знати наших вітчизняних поетів, шанувати їх.

     Винятково велике значення творчості Лесі Українки в історії української літератури полягає в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами й мотивами; досконало володіючи катренами й октавами, сонетами й оригінальними строфічними будовами, використовуючи гексаметр, верлібр, п'ятистоповий вірш тощо, вона збагатила строфіку, ритміку й метрику української поезії. На переломі 19 — 20 ст., використовуючи мандрівні сюжети світової літератури, Леся Українка стала в авангарді творчих сил, що виводили українську літературу на широку арену світової літератури.

     Її твори видавалися багато разів. Науково об'єктивнішими є видання «Книгоспілки» (у 7 тт. 1923 — 25 і в 12 тт. 1927 — 30) з фаховими передмовами М.Зерова, Б.Якубського, М.Драй-Хмари, П.Руліна, Є.Ненадкевича, О.Білецького й інших. Усі пізніші видання мають умисні цензурні пропуски: у 5 тт. (1951 — 56), у 10 тт. (1963 — 65) і в 12 тт. (1975 — 79). Цінне багатим біографічним і епістолярним матеріалом видання О. Косач-Кривинюк «Леся Українка. Хронологія життя і творчості» (Нью-Йорк, 1970).

   Хтось із тогочасних українських письменників сказав, що в українській літературі того періоду є тільки один справжній чоловік - і це Леся Українка. Як будь-якому жарті, у цій фразі є тільки частка жарту. Усе ж інше - правда. Л.Українка своїм життєвим шляхом і своєю творчістю спростовує тезу про «слабкість». Не легко знайти в українській і світовій літературі приклад такої сили духу, яку мала ця жінка. Я досі дивуюся, як цій людині вдалося сумістити нежіно вдачу, справжню жіночність  
 
   Тому, ми маємо знати таких талановитих, величних людей, як ця жінка.

ВИСНОВКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Білоус Н., Білоус П. До таємниць художнього слова (Вивчаємо новелу М.Коцюбинського «Intermezzo» та вірш Лесі Українки «Як я люблю оці години праці…) // Українська література в загальноосвітній школі. – 1999. – № 3. – С.19-23.

2. Давидюк В. Позатекстова міфологічна символіка «Лісової пісні» // Диво-слово. – 1994. – № 2. – С.6-9.

3. Королюк Н. Зорій довіку серед нас!..: Творчості Лесі Українки присвячується // Шкільний світ. –2006. – № 3. – С.7-8.

4. Лещенко Г.А. «Це талант сильний, мужній…»: До дня народження Лесі Українки // Позакласний час. – 2003. – № 3. – С.2.

5. Петреченко С.В. Іван Франко: нові штрихи до портрету (Методичні орієнтири) // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2006. – № 30. – С.18-21.

6. Прокопечко Л. Живе слово // Шкільна бібліотека. – 2004. – № 1. – С.40-42.

7. Леся Українка. Вибрані твори. Ужгород: Карпати, 1988. – 246 с.: іл.,портр.

8. «Хотіла б я піснею стати» Бібліографічний покажчик. Славутич, 2006. – 16с.