Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Января 2013 в 22:53, курсовая работа
Сюрреалізм сформувався як модерний художньо-літературний рух, гаслом якого стала тріада: “кохання, краса, бунт”. За словами Бретона (1935 рік), два заклики стали основоположними у формуванні сюрреалістичного канону: “переробити світ” (Маркс) і “змінити життя” (Рембо). Це явище літературно-мистецького життя, що зародилося в атмосфері розчарування, характерної для французького суспільства після Першої світової війни, справило потужний вплив не тільки на сучасні йому мистецво та літературу, а й на подальший розвиток всіх сфер життя, що мають відношення до художньої творчості. Сюрреалізм можна назвати революційним перетворенням модерного мистецтва, яке, образно кажучи, відкрило нові двері сприйняття, ставши джерелом натхнення для багатьох мистецьких рухів.
Сюрреалісти шукають смисл у безглузді. Їх “абсолютний бунт” означає і бунт проти знакової системи та знаковості культури в цілому. Звідси жорсткокітсь і насильство над знаком, яке може виражатися навтіь у садистичному “викривленні” знаку, як, ниаприклад, робив це М.Дюшан, пропонуючи використовувати картину Рембрандта як дошку для прасування. Звідси – зневажання синтаксису, гра зі знаками, складами та словами. Так, Луї Арагон у своєму “Трактаті про стиль” (Traite du style) закликає “попирати ногами синтаксис”, засобами до чого є: “фрази помилкові або неправильні, непоєднуваність частин між собою, забуття вже сказаного, непередбачуваність відносно подальшого, різноголосся, нехтування правилами, каскади неправильностей, таких, як: міксація часів, заміна сполучника прийменником, недоконаного дієслова – доконаним”65 тощо. До подібних спроб – руйнуування мови як знакової системи – вдавався Лотреамон. “Виправляння” афоризмів і роздумів Паскаля і Вовенарга було водночас і насильством над мовою, і запереченням її можливостей.66 Сюрреалістична поезія так само заперечує можливості традиційної мови, руйнуючи будь-які приписи, провокуючи смерть усталеного, намагаючись відкрити і зафіксувати “істинну реальність”, Поезія завжди є викривлення, лінгвістичне зміщення, але зміщення креативне, адже воно породжує новий і відмінний від поперднього порядок.
1 Balakian A. Surrealism: The Road of the Absolut. – New-York, 1959. – Р. 17.
2 Шелер М. Избранные произведения. – М.: Гнозис, 1994. – С. 110-113.
3 Фрейд З. Недовольство культурой // Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. – М.: Ренессанс, 1992. – С. 95.
4 Косиков Г. «Адская машина» Лотреамона // Лотрeамон. Песни Мальдорора. Стихотворения. Лотреамон после Лотерамона /Ред. Г.Косиков. – М.: Ad Marginem, 1998. – C. 21.
5 Бретон А. Манифест сюрреализма // Писатели Франции о литературе. – М.: Прогресс, 1978. – С. 69.
6 Лесли Р. Сюрреализм. Мечта о революции. – Минск: Белфакс, 1998. – С. 16.
7 Там само.
8 Schwarz J. Surrealismus. – Munchen: Berghaus Verlag, 1975. – S. 8.
9 Лесли Р. Цит. праця. – С. 20.
10 Там само. – С. 16.
11 Цит. за: Корнель П. Пути к раю // Иностранная литература. – 1999. - № 5. – С. 189-190.
12 Рубчак Б. Пробний лет // Розсипані перли. Поети “Молодої музи”. – К: Дніпро, 1991. – С. 21.
13 Павличко С.Д. Дискурс модернізму в українській літературі. – К.: Либідь, 1997. – С. 14
14 Рубчак Б. Цит. праця. – С. 21.
15 Цит. за: Ткаченко В. Метеор світової поезії // Рембо А. П’яний корабель. – К.: Дніпро, 1995. – С. 215.
16 Рубчак Б. Цит. праця. – С. 23.
17 Супо Ф. Мой милый друг Дюкасс // Лотреамон… - С. 418.
18 Кревель Р. Лотреамон, нас хранит твой рассветный перстень // Там само. – С. 423.
19 Посилання на “Пісні Мальдорора” подано так: римська цифра означає номер пісні, арбська – номер строфи.
20 Бретон А. Надя // Антология французского сюрреализма. – М.: ГИТИС, 1994. – С. 246.
21 Вирмо А., Вирмо О. Мэтры сюрреализма. – С.-Пб.: Академичесикй проект, 1996. – С. 272.
22 Цит. за: Балашова Т.В. Французская поэзия ХХ века. – М.: Наука, 1982. – С. 25.
23 Там само. – С. 34.
24 Барт Р. Сад-1 // Маркиз де Сад и ХХ век. – М.: РИК “Культура”, 1992. – С. 208.
25 Якимец И. Магическая вселенная. – М.: Галарт, 1995. – С. 21.
26 Бретон А. Манифест сюрреализма… - С. 63.
27 Там само. – С. 67.
28 Цит. за: Краус В. Зигмунд Фрейд и литература // Вопросы литературы. – 1995. - № 2. – С. 127.
29 Волошинов В.Н. По ту сторону социального // Бахтин под маской. Статьи. – М.: Лабиринт, 1996. – Вып. 5. – С. 28.
30 Schwarz J. Surrealismus… - S. 12.
31 Фройд З. Вступ до психоаналізу. – К.: Основи, 1998. – С. 115.
32 Там само. – С. 119.
33 Фройд З. Поет і фантазування // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки /За ред. М.Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. – С. 88.
34 Janicka K. Malarstwo surrealistychne. – Warszawa, 1978. – S. 7
35 Deluy H. Le Surrealism et son inconscient // The Unconscious. Nature. Functions. Methods of Study. In Four Volumes. – Tb.: Publishing House “Metsniereba”, 1978. – Vol. 2. – P. 632.
36 Roudinesco E. Pour un Art de l’Incoscient // The Unconscious. Nature… - P. 640.
37 Вирмо А., Вирмо О. Цит. праця. – С. 18.
38 Бретон А. Манифест… - С. 67.
39 Ницше Ф. Воля к власти. – М.: Одиссей, 1993. – С. 242.
40 Бергсон А. Вступ до метафізики // Слово. Знак… - С. 57.
41 Там само. – С. 59.
42 Бергсон А. Опыт о непосредственных данных сознания. Материя и память // Бергсон А. Собрание сочинений. В 4-х т. – М.: Московский клуб, 1992. – Т. 1. – С. 155.
43 Бергсон А. Опыт… - С. 151.
44 Там само. – С. 255.
45 Bachelard Gaston. La poetique de la reverie. – P.: Gallimard, 1962. – P. 79.
46 Цит. за: Андреев Л.Г. Сюрреализм. – М.: Высшая школа, 1972. - С. 56.
47 Там само. – С. 55.
48 Там само.
49 Реверди П. Мысли о поэзии // Писатели Франции… - С. 115.
50 Андреев Л.Г. Цит. праця. - С. 63.
51Там само. – С. 73.
52 Андреев Л.Г. Цит. праця. – С. 74.
53 Там само. – С. 79.
54 Цит. за: Balakian A. Andre Breton. The magus of surrealism. – Princeton, 1971. – Р. 126.
55 Цит. за: Андреев Л.Г. Сюрреализм… - С. 62.
56 Бланшо М. Последний человек. – СПб.: Пороги, 1997. – С. 94.
57 Балашов Н.И. Андре Бретон и эпилог французского сюрреализма // Французская литература 1945-1990. – М.: Наследие, 1995. – С. 245.
58 Сосюр Ф. Курс загальної лінгвістики. – К.: Основи, 1998. – С. 21.
59 Балашова Т. В. Французская поэзия… - С. 48.
60 Там само.
61 Лакан Ж. Инстанция буквы в бессознательном или Судьба разума после Фрейда. – М.: Логос, 1997. – С. 65.
62 Там само. – С. 66.
63 Ильин И.И. Постмодернизм. От истоков до конца столетия. Эволюция научного мифа. – М.:Интрада, 1998. – С. 62.
64 Лакан Ж. Цит. праця. – С. 66.
65 Цит. за: Андреев Л.Г. Сюрреализм… - С. 69.
66 Пасс О. Эссе разных лет // Иностранная литература. – 1991. - № 1. – С. 227.
age