Художественная культура Киевской Руси

Художнє оздоблення рукописних книг складалося з мініатюр. Невід’ємними елементами художнього оформлення майже кожного літературного твору були заставки або мініатюри (сюжетні зображення, розміщені на початку книги чи її розділу), буквиці (великі орнаментовані кольорові літери на початку тексту), також рукописи часто прикрашалися кінцівками й візерунками на полях.

Значення заставок в рукописних книгах дуже велике: вони Мали налаштувати читача на зміст тексту, дати йому певний філософсько-естетичний настрій. Окрім цього, заставки застосовувались для позначення структури книги. Книжковим мініатюрам давньоруських книг властиві надзвичайна вишуканість, яскраве орнаментальне оточення фігур та велика кількість позолоти, що наближає це мистецтво до ювелірного.

Орнамент давньоруської рукописної книги протягом історії змінювався. Спочатку XІ ст. в декоративному оформленні книг панував візантійський орнамент. Його характерною особливістю є рамка, що складається з простих геометричних форм — прямокутників, кругів, квадратів, трикутників, арок тощо. Фон заставок зазвичай золотили, у кольоровому рішенні перевагу віддавали червоному, синьому та зеленому. (дод.13). Буквиці часто зображували у формі птахів, фантастичних тварин.

Прикладом давньоруського книжкового живопису можуть слугувати прекрасні заставки й буквиці «Остромирового Євангелія» та Ізборника Святослава — найдавніші рукописні твори, що збереглися до нашого часу.

Cтаровинні рукописні  книги

Рукописні книги в Київській Русі часто виготовлялись на замовлення, були передбачені для подарунка, вкладу в скарбницю церкви і представляли собою визначні зразки книжкового оформлення. Так, наприклад, оформлення «Остромирового Євангелія» свідчить, що ця книга не була призначена для буденного користування.

Витвори образотворчого мистецтва  й архітектури часів Київської

Русі відзначаються художньою  довершеністю й майстерністю виконання. Більшість із них сучасні дослідники визначають як геніальні творіння. Нетлінність давньоукраїнських шедеврів — неспростовний доказ духовної єдності України сучасної та України княжої.

 

Рефлексія

• На основі якої культури розвинулось мистецтво Київської Русі? Як це позначилось на архітектурі?
• Які види монументального живопису були провідними в Київській Русі? У чому їхня художня особливість?
• Назвіть імена найвидатніших іконописців часів Київської Русі. Як їх твори позначилися на формуванні стилю православного іконопису?
• Чим давньоруська книжкова мініатюра подібна до іконопису? Яку роль відігравали в книзі заставка та буквиця?

 

Робота в групах:

дослідивши за реконструкціями  архітектуру найвизначніших храмів давньоруського Києва, створіть фрагмент діорами «Київ — духовний центр  України-Русі».

 

Домашнє завдання:

• Підготуйте доповідь за темами «Архітектурний літопис Київської Русі»,

«Нетлінна краса мозаїк Софії Київської», «Видатні іконописці Київської Русі» (за вибором).

• Намалюйте ескіз буквиці, узявши за основу художні прийоми київських книгописців.

 

Додатки:

 

1.Верещагін.ЗакладенняДесятинної церкви

2. Десятинна церква (церква Богородиці)

3.Спасо-Преображенський собор у Чернігові.

4. Київський Софіївський собор

5. Свято-Успенський собор Києво-Печерської Лаври

6. Борисоглебський собор.

7. Церква святого Пантелеймона

8.«Богоматір Оранта».Софія Київська. Мозаїка головної апсиди собору Софія Київська. Фрагмент мозаїки підлоги Десятинної церкви. Київ.

9. Мозаїка «Причащання апостолів». Златоверхий Михайлівський собор. Київ

10. Фреска «Дружина й доньки  Ярослава Мудрого».Софія Київська. Фреска Спасо-Преображенського собору. Чернігів

11. Володимирська ікона Божої  Матері. XІІ ст.Архангел Гавриїл.  Візантія Алімпій. Богоматір.

12. Велика панагія. XІІ ст.Іконописці:Преподобні  Алімпій та Григорій.

13. Список книги — графічний і мовний варіант текстів, створений переписувачем книги з метою наближення тексту оригінала до рідної мови чи діалекту. Буквиці Остромирового Євангелія. Заставка Мстиславового Євангелія