Молода Гвардія

Міністерство освіти і науки України

Луганський національний аграрний університет

 

 

 

Кафедра історико-філологічних  дисциплін

 

 

 

Реферат

На тему: «Молода Гвардія»

 

 

 

 

Виконав: студент I-го курсу

будівельного факультету

1011 групи

Сметанкіна К. В.

Перевірив викладач:

Доцент Михайлюк  Д. І.

 

 

 

Харків 2015

 

Зміст

• Вступ……………………………………………………………………….. 3
• Розділ 1. Історія Молодої гвардії………………………………………… 4
• 1.1. Створення Молодої гвардії…………………………………………... 4
• 1.2. Діяльність молодогвардійців………………………………………… 6
• Розділ 2. Організатори Молодої гвардії…………………………………8
• 2.1. Уляна Матвіївна Громова…………………………………………....8
• 2.2. Віктор Йосипович Третьякевич……………………………………..9
• 2.3. Олег Васильович Кошовий………………………………………….10
• 2.4. Іван Олександрович Земнухов…………………………...…………11
• 2.5. Сергій Гаврилович Тюленін…………………………………………12
• 2.6. Любов Григорівна Шевцова…………………………………………13
• 2.7. Іван Васильович Туркенич…………………………………………..14
• Розділ 3. Останні дні Молодої гвардії та нагороджені…………………15
• Висновки…………………………………………………………………..18
• Використані джерела……………………………………………………..19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

       Велика  Вітчизняна війна розпочалася  в 1942 році. У червні німці без оголошення війни вдерлися на територію Радянського Союза. Після стількох підкорених країн фашисти були повністю впевнені в швидкій перемозі. Проте вони сильно помилялися. Війна прийшла в Донбас, Таганрог, Ростов-на-Дону восени і, з усієї України, лише Ворошиловградська область залишалася вільною. Але, незважаючи на війну і руйнування, молодість брала своє. До того, як німці прийшли у Краснодон, молодь вела своє безтурботне життя. Вони веселилися, мріяли, планували майбутнє життя. Але ось війська увірвалися в їхнє життя. Все частіше стало чути ревіння моторів, постріли і вибухи. Хлопці вже безпомилково відрізняли радянські і фашистські літаки, чергували на шахтах, на дахах шкіл і лікарень, та все ж любов до Батьківщини, почуття обов'язку і відповідальності за її долю закликали юнаків та дівчат робити щось більше для захисту рідної землі. Найсміливіші, відважні, кмітливі і мужні хлопці та дівчата об'єдналися в антифашистську організацію Молода гвардія. Вони давали клятву вірності і обіцяли мстити за кров і смерть радянських людей.

К заброшенной шахте их привезли —

и вытолкали из машины.

Ребята друг друга под руки вели,

поддерживали в час кончины.

Избиты, измучены, шли они в ночь

в кровавых обрывках одежды.

А парни старались девчонкам помочь

и даже шутили, как прежде...

 

       Так, саме  так, у покинутої шахти розлучилися  з життям більшість членів  підпільної комсомольської організації "Молода гвардія", що боролася  в 1942 році проти фашистів у  невеликому українському містечку  Краснодоні. Вона виявилася першою  молодіжної підпільної організацією, про яку вдалося зібрати досить  докладні відомості. Молодогвардійців тоді називали героями (вони й були героями), що віддали свої життя за Батьківщину. 

До Краснодонського комсомольського молодіжного підпілля входив сімдесят один чоловік: сорок сім юнаків і двадцять чотири дівчини. Наймолодшому було чотирнадцять років, а п'ятдесяти п'яти з них ніколи не виповнилося дев'ятнадцяти. 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Історія Молодої гвардії.

1.1. Створення Молодої  гвардії

Влітку 1942 року радянські війська вели важкі оборонні бої - фашисти рвались на Волгу та Північний Кавказ. 20 червня місто Краснодон було захоплено окупантами. До цього часу Ворошиловградським обласним комітетом партії були відібрані і залишені для підпільної роботи 565 осіб і для участі в партизанському русі - 661 осіб. Велика увага приділялася підготовці партійного підпілля в Краснодоні. Двічі - в травні і червні - разом з працівниками підпільного обкому КП (б) У в Краснодон приїжджав секретар ЦК КП (б) У Дем'ян Сергійович Коротченко, особисто керував створенням тут партійного підпілля. Організатором і керівником більшовицького підпілля Краснодона був комуніст Ленінського призову, начальник електромеханічних майстерень Філіп Петрович Лютіков. Його найближчим помічником був комуніст, інженер-механік Микола Петрович Бараков. Допомагали їм комуністи Наліна Георгіївна Соколова, Марія Георгіївна Димченко, Данило Сергійович Виставкін, а також комуністи Яковлєв, Мєшков, Румянцев, Соловйов, Телуєв, Єльшин. У відповідь на накази і терор фашистського командування в Краснодоні та на його околицях стали з'являтися листівки, які закликали саботувати заходи окупантів і вести з ними жорстоку боротьбу. Ці листівки писали і розповсюджували члени партійного підпілля. Їм було відомо, що в місті залишилася частина активних комсомольців, які з тих чи інших причин не змогли евакуюватися. У більшовиків-підпільників не було ні найменшого сумніву в тому, що комсомольці готові до боротьби з гітлерівцями. За завданням Лютикова зв'язок з молоддю встановлюють Євген Мошков і Н. Г. Соколова.

З’явилися перші листівки і серед молоді, запалала нова лазня, вже готова під німецькі казарми. Це почав діяти Сергійко Тюленін. Один.

 

12 серпня 1942 йому виповнилося  сімнадцять. Листівки Сергій писав  на шматках старих газет, і  поліцейські часто знаходили  їх у своїх кишенях. Він почав збирати зброю, навіть не сумніваючись, що вона обов'язково стане в нагоді. І він перший залучив групу хлопців, готових до боротьби. У неї спочатку входили вісім осіб. Однак у перших числах вересня у Краснодоні діяли вже кілька груп, не пов'язаних одна з одною, - всього в них було 25 осіб. Днем народження підпільної комсомольської організації "Молода гвардія" стало 30 вересня: тоді був прийнятий план створення загону, намічені конкретні дії підпільної роботи, створено штаб. До нього увійшли Іван Земнухов - начальник штабу, Василь Левашов - командир центральної групи, Георгій Арутюнянц і Сергій Тюленін - члени штабу. Комісаром обрали Віктора Третьякевіча. Хлопці одноголосно підтримали пропозицію Тюленіна назвати загін "Молода гвардія". І на початку жовтня всі розрізнені підпільні групи були об'єднані в одну організацію. Пізніше до штабу увійшли Уляна Громова, Любов Шевцова, Олег Кошовий та Іван Туркенич.

 

 

 Вступаючи до підпільної організації молоді люди промовляли таку клятву:

"Я, вступая в ряды "Молодой гвардии", перед лицом своих друзей по оружию, перед лицом своей родной, многострадальной земли, перед лицом всею народа торжественно клянусь:

беспрекословно выполнять любое задание, данное мне старшим товарищем,

хранить в глубочайшей тайне все, что касается моей работы в "Молодой гвардии".

Я клянусь мстить беспощадно за сожженные, разоренные города и села, за кровь наших людей, за мученическую смерть тридцати шахтеров-героев. И если для этой мести потребуется моя жизнь, я отдам ее без минуты колебания.

Если же я нарушу эту священную клятву под пытками или из-за трусости, то пусть мое имя, мои родные будут навеки прокляты.

Кровь за кровь! Смерть за смерть!"

 

 Цю клятву на вірність Батьківщині та боротьбу до останнього подиху за її звільнення від гітлерівських загарбників дали члени підпільної комсомольської організації "Молода гвардія" в місті Краснодоні Ворошиловградської області. Вони давали її восени 1942 року, стоячи один проти одного в маленькій кімнатці, коли пронизливий, осінній вітер завивав над поневоленої і спустошеною землею Донбасу. Маленьке містечко лежав, зачаївшись в темряві, в гірницьких будинках стояли фашисти ...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Діяльність молодогвардійців

     До початку грудня у молодогвардійців на складі уже було 15 автоматів, 80 гвинтівок, 300 гранат, близько 15 тисяч набоїв, 10 пістолетів, 65 кілограмів вибухівки та кілька сотень метрів бікфордового шнура.

      Страшно  було вночі крастися повз німецький  патруль, знаючи, що за появу на  вулиці після шести вечора  загрожує розстріл. Але ж більшість справ відбувалося саме по ночах. 

       У ніч  з 7 на 8 листопада група Івана  Туркенича повісила двох поліцейських.

       9 листопада  група Анатолія Попова на дорозі  Гундоровка - Герасимівка знищила легкову машину з трьома вищими гітлерівськими офіцерами.

      15 листопада група Віктора Петрова звільнила з концентраційного табору в хуторі Вовчанську 75 бійців і командирів Червоної Армії.

       На початку  грудня група Мошкова на дорозі Краснодон - Свердловськ спалила три автомашини ...

        Через  кілька днів після цієї операції  група Тюленіна зробила на дорозі Краснодон - Ровеньки збройний напад на охорону, яка гнала 500 голів худоби, відібраної у жителів. Знищила охорону, худобу розганяє по степу.

        Члени "Молодої гвардії", які влаштувалися  за завданням штабу в окупаційні  установи та на підприємства, вмілими маневрами гальмували  їх роботу. Сергій Левашов, працюючи шофером в гаражі, виводить з ладу одну за одною три машини, Юрій Віценовскій влаштовує на шахті кілька аварій.

        В  ніч з 5 на 6 грудня відважна трійка  молодогвардійців - Люба Шевцова, Сергій Тюленін і Віктор Лук'янченко проводять блискучу операцію по підпалу біржі праці. Знищенням біржі з усіма документами молодогвардійці врятували кілька тисяч радянських людей від угону в фашистську Німеччину.

        У  ніч з 6 на 7 листопада члени організації  вивішують на будинках школи, колишньої райспоживспілки. лікарні  і на найвищому дереві міського  парку червоні прапори ... "Коли  я побачила на школі прапор, - розповідає мешканка міста Краснодона  М. А. Литвинова, - мимовільна радість, гордість охопила мене. Розбудила  дітей і швиденько побігла  через дорогу до Мухіної. Її  я застала стоїть в нижній  білизні на підвіконні, сльози  струмками розповзалися по її  худим щоках. Вона сказала: "Марія  Олексіївна, адже це зроблено  для нас, радянських людей. Про  нас пам'ятають, ми нашими не  забуті ".

     Саме молодогвардійці  розповсюджували у місті листівки  з  правдивою інформацією про  стан справ на фронті, про дії  радянської армії, адже за фашистської окупації було заборонено дізнаватись про перемоги радянської армії, щоб пригнітити й зломити людей. Листівки розклеювали в основному вночі, хоча бувало, що доводилося це проробляти і вдень. Спочатку листівки писали вручну, потім їх стали друкувати в самими ж організованою друкарні. Усього молодогвардійці випустили близько 30 окремих листівок загальним тиражем майже п'ять тисяч примірників

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Організатори Молодої гвардії

2.1. Уляна  Матвіївна  Громова 

      Уляна  Матвіївна  Громова  народилася 3 січня 1924 року в селищі   Первомайка  Краснодонського району. В сім'ї   було  п'ятеро  дітей,  Уля -наймолодша.  Уляна  була  десятикласницею, коли почалася    Велика  Вітчизняна  війна.  До  цього часу, як згадував  І. А. Шкреба, "у  неї вже  склалися  тверді поняття  про борг, честі, моральності.  Це  вольова натура ".  Її  відрізняло  чудове почуття дружби, колективізму.

      У період  окупації  Анатолій  Попов  і Уляна  Громова організували  в  селищі  Первомайка  патріотичну групу  молоді,  яка  увійшла до складу" Молодої гвардії".  Громову  обирають  членом  штабу підпільної  комсомольської організації. Вона бере активну  участь  у підготовці  бойових  операцій молодогвардійців, поширює листівки, збирає медикаменти,  веде  роботу серед  населення, агітуючи  краснодонців зривати плани окупантів щодо постачання  продуктів,  з вербування  молоді до Німеччини. Напередодні  25-ї річниці  Великого Жовтня разом з Анатолієм  Поповим  Уляна  вивісила червоний  прапор  на трубі шахти № 1- біс.

      В січні 1943 року вона потрапила  в  фашистські катівні. Уляна  і в камері  переконано  говорила про боротьбу: "Треба в будь-яких  умовах,  в  будь-якій  обстановці  не згинатися, а  знаходити вихід і боротися.  Ми в даних умовах теж  можемо боротися,  тільки треба  бути  рішучими  і більш організованими".

      З гідністю  тримала  себе  Уляна  Громова  на допитах, відмовившись  давати будь-які свідчення про діяльність  підпільників. ".  Уляну  Громову підвішували за волосся, вирізали  на  спині  п'ятикутну  зірку,  відрізали  груди, припікали  тіло розпеченим залізом і рани посипали  сіллю,  садили  на  розпечену  плиту. Тортури тривали довго і нещадно, але вона мовчала.  Коли, після чергових побиттів, слідчий Черенков  запитав  Уляну,  чому  вона  тримає  себе так  зухвало,  дівчина  відповіла:  "Не  для  того я вступила  в  організацію, щоб  потім просити  у вас вибачення;  шкодую  тільки  про одне, що  мало ми встигли  зробити!  Але нічого, можливо, нас ще встигне визволити Червона Армія !..."

      Після  жорстоких  катувань  16 січня 1943 її стратили кати  і кинули  у  шурф  шахти  № 5. Указом  Президії Верховної  Ради  СРСР  від  13 вересня 1943  член  штабу  підпільної комсомольської  організації "Молода  гвардія" Уляна  Матвіївна  Громова  посмертно  удостоєна звання  Героя  Радянського  Союзу.