Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Ноября 2013 в 15:17, доклад
У 980 р. київський князь Володимир вирішив створити загальнодержавний пантеон. Поза князівським двором були поставлені ідоли Перуна (громовержець, бог військової дружини), Хорса, Дажбога (обидва пов´язані з сонцем), Стрибога (можливо, пов´язаний з вітрами), Семаргла, Мокоші (пов´язана з жіночими справами, найчастіше — з прядінням).1 Це засвідчують слова у літописі «Повість минулих літ», написаному, ймовірно, літописцем Нестором у 980 p.: «І почав княжити Володимир у Києві один, і поставив кумирів на горі за теремним двором: Перуна дерев’яного, а голова його срібна, а вус золотий, і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош. І жертви їм приносили, називаючи богами, і приводили до них синів своїх, і жертви приносили бісам, і оскверняли землю требами своїми. І осквернялася требами земля Руська і гора та.».5 В міру посилення князівської влади співвідношення божества мінялося. Верховним богом став бог війни й дружини громовержець Перун, про шанування якого особливо піклувалися князі. За Сварогом залишилося заступництво ремісникам.
Міністерство культури України
Київський національний університет культури і мистецтв
Факультет культурології
Кафедра історії України і музеєзнавства
Виконала: Бабіна А.В.
студентка I курсу
групи МС-32
Перевірив: Руденко С.Б., кандидат культурології |
Наукова доповідь на тему:
«Пантеон Володимира»
7.02010301 – Музейна справа та охорона пам'яток історії та культури
Наукова доповідь з навчальної дисципліни «Етнографія України»
Київ – 2013
У 980 р. київський князь Володимир вирішив створити загальнодержавний пантеон. Поза князівським двором були поставлені ідоли Перуна (громовержець, бог військової дружини), Хорса, Дажбога (обидва пов´язані з сонцем), Стрибога (можливо, пов´язаний з вітрами), Семаргла, Мокоші (пов´язана з жіночими справами, найчастіше — з прядінням).1 Це засвідчують слова у літописі «Повість минулих літ», написаному, ймовірно, літописцем Нестором у 980 p.: «І почав княжити Володимир у Києві один, і поставив кумирів на горі за теремним двором: Перуна дерев’яного, а голова його срібна, а вус золотий, і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош. І жертви їм приносили, називаючи богами, і приводили до них синів своїх, і жертви приносили бісам, і оскверняли землю требами своїми. І осквернялася требами земля Руська і гора та.».5 В міру посилення князівської влади співвідношення божества мінялося. Верховним богом став бог війни й дружини громовержець Перун, про шанування якого особливо піклувалися князі. За Сварогом залишилося заступництво ремісникам. 3
Язичницька реформа, почата відразу після захоплення влади в Києві, переслідувала три мети: по-перше, вона підкреслювала суверенність молодої руської держави стосовно християнської Візантії; по-друге, вона зміцнювала положення великого князя, головного воєначальника держави, тому що на чолі пантеону став бог грози й військових успіхів. Крім того, цією дією Володимир відсував на задній план найманих дружинників-варягів, частина яких була християнами. Володимир строго ставився до найманців і, коли вони після запровадження миру почали бешкетувати, великий князь вигнав їх з Русі. Новий слов’янський пантеон був протипоставлений не тільки візантійському християнству, але й скандинавському язичництву, від якого не було взято нічого. По-третє, реформа значно розширювала релігійно-ідеологічний вплив багатогранністю й глибокими історичними коріннями нового пантеону. 3
Згадка про пантеон Володимира значною мірою достовірна: київськими археологами у 1975 році знайдено кам’яний фундамент капища на Старокиївській горі, на якому, за їх судженнями, колись стояли кумири, поставлені Володимиром. Однак, за даними цих розкопок були чітко позначені п’ять підвищень різної величини, а богів, що вже були згадані вище, шість. За припущеннями Рибакова, Семаргл (замальовується як крилатий пес) міг бути додатковим при кумирі Макоші.
В Х ст. головними божествами Київської Русі були Перун та Волос. Волос був богом багатства і торгівлі і не входив до пантеону. Також до пантеону не входили: Сварог, Род, Переплут, Лада і Леля. Лада і Леля (дві рожаниці) закриті в пантеоні фігурою жіночого божества і плодючості Мокоші. Існує припущення, що бог Переплут, що уособлював достаток, представлений Семарглом. Серед розбіжностей пантеона Володимира та інших джерел Род і Сварог, що, імовірно, різняться назвами, але представляють одне божество.3
Отож, згідно Рибакова, можна зробити висновок, що кожне джерело (а їх досить велика кількість) висуває свої судження щодо складу пантеону богів і їх чисельності. Це різноманіття вочевидь зумовлене значним часовим проміжком між перебігом описуваних в даній доповіді подій і сьогоденням, тому можна довго шукати всілякі взаємозв’язки і наводити безліч припущень – ясно те, що шанси дійти конкретики в цьому питанні мізерні. Доречно, на мою думку, навести далі узагальнені відомості про призначення і роль кожного з язичницьких богів окремо.
Сварог – (походить із санскритського (давньоарійського) кореня Свар-, що означає голос, звук, нота, від яких походять слова зі значенням: звучати, співати, сяяти, блищати, сварити, а також Сонце, сонячне сяйво, небо) Бог-творець Всесвіту, чоловіче втілення Роду. Він населив Землю різними істотами, створив перших людей, став покровителем шлюбу й сім’ї. Він відомий ще в давніх аріїв: у ведійській релігії йому тотожний Тваштар – творець усіх живих і мертвих форм природи. В Україні про нього лишилась згадка у Велесовій книзі.
Перун – (слово перун існує в українських діалектах як синонім блискавки і грому, цей же корінь має дієслово періщити, уперіщити: «дощ уперіщив», слово періщити первісно означало «метати каміння») володар блискавок і грому, покровитель воїнів, у X ст. все більше заступає Сварога. Він тотожний також грецькому Зевсові. Перун виконує аналогічні функції: оберігає дружину на війні, завідує громом і блискавкою. В українській релігії Перун має божественно-природне походження і означає силу небесної енергетики (електрики), яку Сварог дає людям для посилення їхньої життєдіяльності. Перуна уявляли струнким, срібноголовим, золотовусим чоловіком з луком і стрілами в руках. З опису Володимирового пантеону дізнаємося, що кумир Перуна мав людську подобу: дерев'яний тулуб, залізні ноги, срібну голову, золоті вуса. Його символами вважаються дуб, калина, цвіт папороті, сокира, стріла, кінь.
Дажбог у філософському
розумінні – той, що дає буття:
дух і матерію, які є близнятами.
В українській обрядовій поезії
знайдемо безліч приспівів-звертань типу:
«Ой дай, Боже», які ряд вчених
вважають первісним язичницьким
«Ой, Дажбоже!». Хоча Дажбог цілком пов'язаний
з небом, сонцем, як син Сварога, він
також є Богом земного
Список використаних джерел
коротше дивись,1. якщо джерело веб-сторінка:
1. Галина Лозко Етногенетичні
процеси в Україні [
2. якщо джерело друковане:
2.Сегеда Сергій Антропологічний склад українського народу [Текст] / Сергій Сегеда // Антропологія : Навч. посібник. — К.: Либідь, 2001. — 336 с. — С.37 , де: Сегеда Сергій - автор розділу чи статті (іноді співпадає з автором книги, іноді ні), Антропологічний склад українського народу - назва розділу, параграфу чи статті, [Текст] / - треба, Сергій Сегеда - автор книги, // - обовязково, Антропологія - назва книги, : Навч. посібник. - тип книги (монографія, підручник і тп), — К.: Либідь, - місто і назва видавництва, 2001. - рік, — 336 с. - кількість сторінок, — С.37-41 - сторінки, з яких наведені цитати
http://www.info-library.com.
http://historic.ru/books/item/