Пантеон Володимира

У 980 р. київський князь Володимир вирішив створити загальнодержавний пантеон. Поза князівським двором були поставлені ідоли Перуна (громовержець, бог військової дружини), Хорса, Дажбога (обидва пов´язані з сонцем), Стрибога (можливо, пов´язаний з вітрами), Семаргла, Мокоші (пов´язана з жіночими справами, найчастіше — з прядінням).1 Це засвідчують слова у літописі «Повість минулих літ», написаному, ймовірно, літописцем Нестором у 980 p.: «І почав княжити Володимир у Києві один, і поставив кумирів на горі за теремним двором: Перуна дерев’яного, а голова його срібна, а вус золотий, і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош. І жертви їм приносили, називаючи богами, і приводили до них синів своїх, і жертви приносили бісам, і оскверняли землю требами своїми. І осквернялася требами земля Руська і гора та.».5 В міру посилення князівської влади співвідношення божества мінялося. Верховним богом став бог війни й дружини громовержець Перун, про шанування якого особливо піклувалися князі. За Сварогом залишилося заступництво ремісникам.