Предмет історії української культури

Торгівля продуктами сільського господарства і ремесла, що зароджувалася, спочатку мала характер обміну як всередині общини, так і між племенами. Згодом зародилися товарно-грошові відносини. Про це свідчать скарби срібних римських, візантійських і арабських монет.

8. Язичницькі вірування східних слов’ян.

 Древні  слов'янські вірування були язичницькими  і ґрунтувалися на обожнюванні сил природи. Все життя слов'ян пронизувала віра у втручання надприродних сил, залежність людей від богів і духів. Найбільше вражали слов'ян явища природи, пов'язані з виявом сили та міці: блискавка, грім, сильний вітер, палахкотіння вогню. Не випадково верховним божеством був Перун – бог блискавки і грому. Не менш сильними і грізними були Сварог – бог вогню; Стрибог – бог вітрів, який втілює стріли і війну; Даждьбог – бог успіху, який ототожнювався з сонцем; Хорс – бог сонця (іноді місяця); Симаргл – бог підземного світу, якого уявляли в образі крилатого пса.

Серед східнослов'янських божеств було мало богів, які втілювали інтереси і заняття людини. Можна назвати тільки Велеса – бога багатства, худоби і торгівлі, Мокошу – богиню дощу і води, а також Дану – богиню річок.

Східнослов'янські боги були мало схожі на людей і нагадували переважно фантастичних істот. Скульптурні зображення божеств виконувалися частіше за все з дерева, рідко з каменю. Унікальним пам'ятником культової скульптури є так званий Збручський ідол, знайдений неподалік річки Збруч на Тернопільщині. Ідоли богів встановлювалися не в храмах, а в гаях, на берегах річок. Такі місця називалися капищами.

Як і інші народи, східні слов'яни вірили у рай і пекло. Шкоду і негативні властивості втілювали у східних слов’ян злі духи: лісовик, біс, водяний, русалки. Злі духи вважалися безпечними для тих, хто дотримувався всіх обрядів і заборон. Головні події людського життя вважалися визначеними наперед. Недаремно майже кожне календарне свято включало обряди ворожби про майбутнє життя людини. 
 
Источник: http://reftrend.ru/768328.html