Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Апреля 2013 в 09:58, курсовая работа
Пережитком матріархату є й пріоритетна роль матері у весільних дійствах. Саме вона вирішувала питання про заміжжя дочки, зустрічала весільний поїзд, виряджала молодих до вінчання, вбирала дочку-наречену у вінок, вела молодих на посад. Рудиментом шлюбу дохристиянської доби є звичай накривати сина-нареченого білою переміткою у барвінкових обрядах.
У цілому ж українське весілля поділяється на три цикли: передвесільний, власне весільний і післявесільний. У свою чергу кожен із циклів складався з низки обрядів. Передвесільна обрядовість включала сватання, умовиш, оглядини, заручини, бгання короваю і дівич-вечір. Власне весілля складалося із запросин, обдарування, посаду молодих, розплітання коси, розподілу короваю, перевезення посагу, перезви, рядження. Післявесільний цикл присвячувався вшануванню батьків молодими, прилученню невістки до родини чоловіка. Це обряди хлібин, свашин та гостин.
Вступ 3
Розділ 1 Передвесільний цикл 5
1.1. Дошлюбне спілкування. 5
1.2. Сватання 6
1.3. Сватання дівчини 6
1.4. Умовини 7
1.5. Заручини 8
Розділ 2 Власне весільний цикл. 9
2.1. Барвінкові обряди 9
2.2. Дівич-вечір 9
2.3 Весільні чини. 10
2.4. Бгання короваю 10
2.5. Запросини та вирядження молодого 11
2.6. Вінчання 12
2.7. Покривання 13
2.8. Посаг (придане) 14
2.9. Комора 15
Розділ 3 Післявесільний цикл 16
3.1. Калачини 16
Розділ 4 Сучасне весілля 17
Розділ 5 Весільні ювілеї 18
Список використаної літератури
Комсомольсько-молодіжні весілля, виникнувши у 20-ті роки, відродилися у 50—60-х роках як форма громадських урочистостей, що мала усталений сценарій. Він передбачав участь представників громадських організацій та трудових колективів, їхні накази, клятви молодих на вірність, обдарування. Крім таких новацій, молодіжне весілля містило і ряд традиційних обрядів, але, як правило, у переосмисленому вигляді: «рушничок щастя», поздоровлення молодих хлібом-сіллю, обсипання зерном, відзначення весільних чинів традиційними атрибутами, обрання почесних батьків, рядження.
Останнім часом дещо відроджується традиційне весілля. Воно, як і колись, складається з трьох основних циклів: передвесільного, власне весілля і післявесільного, але значно скорочених і трансформованих. Таке весілля починається зі сватання, включає запросини, торочини та дівич-вечір, гостину, розподіл короваю, обдарування. Завершується весільна обрядовість колачинами.
В умовах нової етносоціальної ситуації пожвавлюється інтерес людей до традиційної весільної обрядовості і як наслідок — збільшується число бажаючих справляти традиційне весілля. Зростає і кількість вінчань як один із проявів відродження духовності. Поєднання цих двох традиційних основ убачається перспективним.
Розділ 5 Весільні ювілеї
Весільні ювілеї — відзначення круглих дат створення сім’ї. Традиція святкування В. ю. у середовищі трудящих нетривала, вона почала складатися у 60-ті роки у зв’язку з підвищенням загального інтересу до шлюбу, сім’ї та побутових проблем.
Спочатку проведення В. ю. мало суто громадський характер; вони, як правило, проводилися у палацах культури за присутності представників громадських організацій та трудових колективів. Останнім часом ювілеї набувають більш інтимного забарвлення і найчастіше проводяться вдома, у колі найближчих родичів та сусідів, або в ресторані. В домашніх умовах В. ю. відзначаються, як правило, у формі гостин з поздоровленнями, одарюванням, частуванням. Традиційно справляють 25-річні (срібне весілля) та 50-річні (золоте весілля) ювілеї. У менш урочистій обстановці відзначаються 20-річні (платинові) та 10-річні (порцелянові) ювілеї спільного подружнього життя.
Список використаної літератури