Американський менталітет

              І остання порада під фінал: якщо американець вас запитує, як у вас справи, не дай вам бог взяти і відповісти "Спасибі, погано", та й ще заглибитися в опис деталей погано. Він вас вже не чує. Він не дозволить, так чи інакше увернувшісь, вантажити себе вашими проблемами.  Зате, розслабтеся, і вас він ніколи не навантажить своїми проблемами. Він буде вирішувати їх сам.

         Релігія є значимим фактором формування національного характеру взагалі та американського зокрема. Так, у протестантизмі, і зокрема у його кальвіністській течії, традицією якої є етика досягнень, етика успіху,  вбачають базу капіталізму. Саме здібність діяти плідно в будь-яких умовах, що так високо ціниться протестантами, вчила наполегливості, впертості, невтомному заповзяттю. Упевненість у тому, що успіх у роботі є ознакою Божої Благодаті, привела до створення нового прагматичного суспільства, у якому власність і гроші стали мірилом праведності, чеснот, ознакою Божої обраності людини, що свідчить про домінування матеріальних цінностей над високими етико-інтелектуальними орієнтирами [11: с. 53]. Протестантська етика висунула перед людиною як головні життєві орієнтири «мирське служіння» і «мирський аскетизм», чеснотами яких уважалися добровільна праця, чесність, скромність у побуті, суворість поглядів, раціональне і дбайливе накопичення майна на благо сім’ї.

18

Ці етичні вимоги сприяли формуванню таких  характерних рис американського суспільства, як раціоналізм, прагматизм, підприємництво, орієнтованість на досягнення цілей, прагнення до матеріального  статку, практичність і бажання бути ефективним.

         З часів освоєння «дикого Заходу» громадяни Америки зуміли виробити в собі унікальний набір якостей, завдяки яким їх можна дізнатися в будь-якій країні світу: це розкутість, вміння без паніки виходити зі скрутних ситуацій та відчуття повної внутрішньої свободи при підкресленою політкоректності та законослухняності. Основи подібного менталітету закладаються з ранніх років. Які ж особливості американського виховання дітей? Америка - країна іммігрантів. І менталітет громадян США (в тому числі, і ставлення до дітей) формувався з одного боку, на основі строкатою і різноманітною культури різних національностей, а з іншого - під впливом середовища, в яке потрапляли ці люди, опинившись на новому континенті. Територія, яка згодом стала Сполученими Штатами, спочатку була англійською колонією, і протягом довгого часу основну масу білих першопоселенців там становили пуритани - представники релігійних громад, які у Великобританії піддавалися переслідуванням з боку держави і пануючої церкви. Ці люди перебиралися з Англії до Америки, мріючи здійснити там ті чи інші експерименти з соціально-політичному перебудови суспільства. Для релігійних уявлень пуритан характерні індивідуалізм, опора на власні сили, віра в свою обраність і особливу місію, а також високі моральні стандарти в повсякденному житті, працьовитість, правдивість, стриманість у почуттях. Багато в чому саме ці якості допомогли піонерам освоєння Америки вижити і стати господарями на новій землі. Вони ж мали визначальний вплив на формування американської нації в цілому і того, що ми розуміємо під американським характером. Діти переселенців отримували виховання, побудоване в основному на фундаментальних біблійних і сімейних цінностях. Загальноосвітні школи в більшості своїй були конфесійними, тобто належали тієї або іншої релігійної громади. Крім того, існувала мережа недільних шкіл. У важкодоступних місцевостях, куди представники конфесій не могли дістатися через великих відстаней і бездоріжжя, жителі самі регулярно влаштовували сімейні читання і обговорення Біблії та іншої духовно-моральної літератури.Значна частина населення жила в сільській місцевості, на фермах, які часом перебувають у великому видаленні від міст, та й один від одного. Тому в скрутних ситуаціях чекати допомоги було не від кого, сім'я могла розраховувати тільки на свої сили, і дітей виховували відповідним чином. У хлопчиків культивувалася сміливість, ініціативність, здатність самостійно приймати раціональні рішення, вміння постояти за

19

 себе  і близьких, волелюбність і впевненість  у собі. Характерно, що того ж  чекали і від дівчаток - адже  під час відсутності чоловіка  жінка повинна була вміти виконувати  всі його обов'язки, а в разі  чого і постояти за себе  і дітей. Так що, вміння поводитися  зі зброєю, скакати верхи та  інші типово чоловічі навички  були в пошані у прекрасної  статі. Звичайно, етнічний і расовий  портрет США з тих часів  значно змінився. Однак пуританська  мораль і цінності перших поселенців  продовжують впливати на американську  модель виховання. 

Сім'я - головна  цінність

Виховання в сім'ї до цих пір - важливий аспект для американців. Батьки, навіть зайняті  і поглинені роботою, вважають своєю  неодмінною обов'язком приділяти  якомога більше часу своїм дітям, цікавитися їх успіхами і розвитком, вникати в їхні захоплення і проблеми. Сімейні походи на природу, екскурсії, пікніки, хоча б регулярні вечері разом - невід'ємна частина побуту багатьох американських сімей. І ранок, організований  у дитячому садку, клубі, при церкві або національної культурної організації, на якому яблуку ніде впасти від  тат і мам з відеокамерами, а будь-яка нехитра пісенька або  віршик з дитячих вуст викликає бурю оплесків, - абсолютно звичайна картина. Всупереч поширеній думці, кількість  працюючих мам у США не так  вже й велике і має тенденцію  до скорочення. Все більше батьків  віддають перевагу сім'ю роботі і  кар'єрі. З ким і де залишається  в США більшість дітей дошкільного  віку, сказати важко, оскільки такого роду статистика знаходиться в постійній  динаміці і сильно відрізняється  в залежності від соціальної, майнової та расової групи. Але, по всій видимості, число малюків, які перебувають  під наглядом мам-домогосподарок, нянь (беббісіттеров) або відвідують різні  імпровізовані гуртки і дитячі сади, набагато більше, ніж кількість дітей, які відвідують формальні дитсадкові структури.Цікава особливість останніх років - те, що вдома з дітьми частіше  стали залишатися тата. Природно, мова йде про випадки, коли мами дійсно роблять важливу кар'єру, і їх заробітку більш ніж достатньо  для безбідного існування сім'ї. Нерідко батьки користуються перевагами гнучкого графіка або віддаленої роботи через віртуальний офіс, щоб  присвячувати сім'ї якомога більше часу. В Америці широко поширені різного роду клуби жінок з  маленькими дітьми, в яких мами по черзі  залишаються з малюками своїх  подруг, сусідів і єдиновірців  або зустрічаються на нейтральній  території (клуб, церква, бібліотека і  т.д.) для спілкування, обміну досвідом, а заодно - щоб діти пограли разом. Неформальність подібних об'єднань звичайно, має в своєму розпорядженні до прояву творчого потенціалу їх учасників, але не дозволяє

20

повною  мірою вважати їх частиною системи  виховання.

Освіта  почекає 

Слід  сказати кілька слів про публічних  бібліотеках і так званих "громадських  центрах" (community centers). Вони існують практично повсюдно. Нерідко там бувають добре оснащені ігрові кімнати, комп'ютерні зали, безкоштовні або дуже недорогі гуртки, в тому числі для дошкільнят. Теми - на будь-який смак: малювання, співи, аплікація, танці, театральні групи, гуртки любителів природи і багато інших. А головна мета занять - розважальність, гра і відчуття добре і з користю витраченого часу. Академічні досягнення дитини (наприклад, раннє оволодіння читанням або листом) турбують американських батьків значно менше, ніж російських. У нашій країні вже стала нормальною ситуація, коли при вступі в підготовчий клас від дітей вимагають уміння читати, а вивчення іноземної мови в садку вважається перевагою. Більшості американців важко зрозуміти і прийняти подібні реалії. Вважається, що всім цим премудрощам дитина неодмінно навчиться, коли прийде час.

Життя як вона є 

Ще одна "дивина" американського виховання  з російської точки зору - те, що бабусі в США як правило, не обтяжені турботами  про онуків. Багато в чому таке ставлення  виникає з старого пуританського  ідеалу самостійності і самодостатності. Діти - це проблеми батьків, і якщо вже  ті вважали себе досить дорослими, щоб  мати малюків, то повинні самі думати і тому, хто буде ними займатися. Крім того, американці - дуже мобільна нація, за деякими підрахунками, середній житель США змінює місце проживання 4-5 разів протягом життя, тому часто  онуки живуть далеко від бабусь і  дідусів і бачать їх кілька разів  на рік. Послугами гувернерів, найманих вихователів і приватних вчителів представники середнього класу (а саме до нього належить основна маса населення) у США практично не користуються. Кваліфікований фахівець в галузі виховання  дітей стоїть тут дуже дорого, і  більшість сімей просто не може собі такого дозволити. Втім, і дуже забезпеченим американцям не властиве прагнення  створювати для своїх чад особливі тепличні умови. Адже діти не зможуть  прожити все життя в такому "щадному режимі", їм належить адаптуватися до умов ринку і конкуренції, тому синів і дочок потрібно заздалегідь  привчати до реалій повсякденного життя. Правда, працюючі батьки для нагляду  за найменшими дітьми все-таки наймають бебісіттеров. Переважна 

21

більшість представників цієї професії в США - жінки без будь-якого спеціального освіти, чималу частину з них складають  іммігрантки (часто нелегалки), згодні працювати без офіційного оформлення за дуже невелике, за американськими стандартами, винагороду. Звичайно, няньки "проводять  з малюками значний час і в  певній мірі впливають на формування особистості своїх вихованців, але  ні про яке систематичному вихованні  мова тут не йде. Залишати маленьких  дітей без нагляду заборонено, і батьки, надходять так само, можуть бути піддані адміністративному, а якщо це спричинило якісь серйозні наслідки (травма, пожежа), то й кримінальному  покаранню.

Пора  отримувати знання

Ясла (nursery) у США теж існують. Але це - приватні комерційні заклади, й утримання дитини в них може коштувати більше, ніж оплата послуг бебісіттера-мексиканки або філіппінки. У яслах і дитячих садах з дітьми грають, (у тому числі в розвиваючі ігри), гуляють, їх годують, укладають спати - одним словом, забезпечують догляд. Але навчання як таке починається тільки в підготовчому класі (kindergarden) при школах. Державної системи ясел і дитячих садів у цій країні немає, держава вважає себе відповідальним за освіту дітей, починаючи зі шкільного віку, точніше - з підготовчого класу школи. Так що дошкільне виховання в Америці відрізняється величезною широтою і свободою підходів і методів. Коли дитині виповнюється 5 років, він вступає у підготовчий клас. У державних школах навчання в ньому безкоштовне, як і всі навчальні приладдя - ручки, олівці, фломастери, зошити, пластилін. За бажанням, можна віддати малюка в полновременний (full-time) (з 8 або 9 до 15 годин) або скорочений клас (c 9 до 12). Для бажаючих організовано дворазове харчування, причому діти з сімей з низьким доходом харчуються за символічні гроші або безкоштовно. Особливий наголос у навчальному процесі робиться на ті прийоми, які збуджують інтерес і бажання брати участь - навчальні ігри, в тому числі рухливі, малювання і виготовлення виробів, розучування пісеньок, віршів, лічилок. Вважається важливим розвивати дитячу фантазію і уяву. Для цього малюки можуть "скласти" книжку в картинках, а потім розповісти її сюжет товаришам і вихователю. Крім того, під наглядом вихователя діти доглядають за рослинами, регулярно поливають їх, розпушують грунт і діляться з класом своїми досягненнями. Малюки також можуть спостерігати за личинками метеликів і коників, збирати колекцію красивих камінців. У школах регулярно влаштовуються костюмовані вистави, ранки і сценки, на які в якості глядачів завжди запрошуються мами і тата. Багато батьків добровільно допомагають вихователю і класу, стежать за малюками під час екскурсій або асистують на ранках.

22

Як правило, в кінці навчального року на урочистій  лінійці директор школи персонально  дякує особливо відзначилися волонтерів з числа батьків, вручаючи їм пам'ятні значки та подарунки.

Інтернаціоналізм, патріотизм і ... цнотливість 

Одна  з причин для гордості в сучасній Америці - мультикультурність. Вона культивується  в школах, починаючи з самих  перших кроків. Дітям пояснюють, що всі люди, незалежно від расової, національної, релігійної або мовної приналежності, володіють рівними  правами і можливостями. Тому ситуація, в якій маленький представник  іншої раси, національності або дитина, слабко володіє англійською, виявився б ізгоєм, в американській школі  практично неможлива. Але поряд  з цим сповідається і "єдність  у різноманітті", тобто, ідея про  те, що якими б різними не були люди, які населяють Америку, вони перш за все американці, і цим  сильні. Навіть у підготовчому класі  кожен день заняття починаються  з хорового прочитання "pledge of allegiance", клятви на вірність Сполученим Штатам. Всі малюки незабаром заучують її напам'ять, хоча найчастіше, в силу віку, не завжди розуміють її зміст. Звичайно ж, кожна школа і кожна класна кімната прикрашена прапором США. Підхід американців до сексуального виховання і питань статі багато в чому визначається спадщиною пуританської моралі. Відповідний курс занять входить у навчальні плани загальноосвітніх шкіл, проте його відвідування - факультативно, і батьки мають право відмовитися від того, щоб їх дитина був присутній на подібних уроках. Дуже багато уваги приділяється дотриманню зовнішніх пристойності. Приміром, навіть зовсім маленьких дівчаток неможливо побачити на громадському пляжі без купальників. А будь-які елементи еротики на загальнодоступних каналах телебачення і в рекламі абсолютно табуйовані.

Ніякого насильства!

Слід  сказати кілька слів про домашніх покарання і заохочення. Американське законодавство прямо не забороняє  тілесні покарання дітей, проте  в суспільстві превалює думка, що виховні заходи такого роду є пережитком минулого і свідчать про невисокий  інтелектуальний і моральний  рівень батьків, які їх застосовують. А скарги малюків у садочку, школі  або просто сусідам на рукоприкладство  з боку мами чи тата, не кажучи вже  про зовнішні ознаки такого звернення (синцях, саднах тощо), можуть призвести  до серйозного розгляду і великих  проблем для батьків, якщо з'ясується, що застосовувані ними заходи впливу носять неадекватний характер.Як покарання  для неслухняних