Глобалізація економічних проблем України

· Скорочення внутрішньої  і зовнішньої заборгованості та безробіття, соціальна політика[3,31-34].

Одним з найважливіших  етапів в інтеграції України у  світовий простір є входження  України до ЄС. На який відбувся 1 грудня 2005 саміті «Україна-ЄС» прийнято «історичне»  рішення надати Україні статус країни з ринковою економікою. Придбання  з економічної точки зору символічні. Структура торгівлі України з  країнами ЄС позначена дуже вузьким  асортиментом. Продукція низькотехнологічних галузей (недорогоцінні метали та продукція з них, мінеральні продукти, тощо) становить понад 70% загального обсягу експорту України до ЄС. Відсутність в Україні статусу країни з ринковою економікою робила її більш чутливою до активного використання з боку Європи антидемпінгових мер. Так, на Україну припадає 3% ініційованих з боку ЄС проти других країн антидемпінгових розслідувань та 5% введених ЄС антидемпінгових мер, що, враховуючи долю Україну в торгівлі ЄС (0,4%), здається помітним показником. Однак втрати наших головних експортерів - металургів і хіміків, внаслідок поширення на них антидемпінгової маржі, за оптимістичними даними, оцінюється в межах 50 млн. дол Не бозна-які придбання замість відкриття шлюзів для водопілля європейської (і не тільки) товару на внутрішній ринок. Практика показує - членський квиток далеко не завжди виключає можливість дискримінаційних мер по відношенню до імпорту. Україна не загрожує стати світовою фабрикою ширвжитку. Занадто енерго-витратне в нас виробництво в порівнянні навіть з країнами Центральної Європи. Поки ми маємо порівняно дешеву електроенергію (близько 5 центів за 1 квт, в Західній Європі - 16-20 центів), вартість газу та паливного мазуту, у два-три рази меншу завдяки фактичним дотаціям Росії, наш бюджетоутворюючий металургійний комплекс благоденствує. Збалансувати ефект відкритих дверей власним експортом не представляється можливим через його структури. Основний наш зовнішньоторговельний бренд - це продукція низького переділу - сляби чорного металу, 2 млн. т труб, мінеральне паливо і добрива. Внаслідок стагнації західних економік збільшити зустрічний товаропотік не вдасться. Інтеграція у західноєвропейські структури та розвиток співробітництва з ЄС є не самоціль, а засіб досягнення, в першу чергу, конкретних економічних цілей. Обсяг торгівлі між Україною та ЄС у 7 разів перевищує обсяг торгівлі України з США. Українські товаровиробники, у першу чергу з найбільш конкурентноздатних сфер української економіки: металургійної і текстильної промисловості, сільського господарства, певних сфер науковомістких та енергетичних технологій, мають отримати більше можливості для експорту своїх товарів у Західну Європу.

Висновок

Вже сьогодні Україна здатна будувати свої зовнішньоекономічні  відносини на взаємовигідних умовах. Високий рівень конкуренції на світовому  ринку, гнучкість стратегії й  тактики товаровиробників потребують створення в Україні структур які б забезпечували і координували функціонування зовнішньоекономічного  комплексу, а також, усієї інфраструктури зовнішніх економічних зв'язків (страхового та інформаційного обслуговування, судових і арбітражних органів  тощо) . Реформа зовнішньоекономічного  комплексу не може здійснюватись  у відриві від реформування самої  економічної системи в України. Це має для нашої країни принципове значення.

Щодо пріоритетності у  партнерах зовнішньоекономічних зв'язків  і поділу праці для України  не існує якоїсь постійної домінанти, і вона може співпрацювати з якнайбільшою кількістю країн та міжнародних  організацій. Стратегія інтеграції України у світове господарство має два взаємопов'язані аспекти:

по-перше, входження у  загальносвітовий економічний простір  з урахуванням його регіональних напрямів, насамперед європейського, по-друге, участь у поділі праці на новій, економічній  основі з колишніми республіками Союзу;

по-друге, формувати управлінську та наукову еліту, яка буде здатна через 5-6 років прийти на зміну сьогоднішньої "комсомольської". Для цього  необхідно формувати культуру здорової критики існуючих стратегій, досліджень, публікацій з метою їх якісного поліпшення і вироблення поглибленої обгрунтованої аргументації дій;

по-третє, підвищити якість освіти і науки, поліпшивши умови  оплати праці викладачів і наукових працівників, трансформуючи державні витрати з адміністративної сфери  в сфери початкової, середньої  та вищої освіти, прикладних і фундаментальних  досліджень;

по-четверте, створити умови  для здорової конкуренції, скасувавши вплив пожежних, комунальних, санітарних та інших служб на бізнес. Посилити контроль за дотриманням антимонопольного законодавства. Посилити систему контролю якості національної продукції, продовжити практику закупівлі іноземних патентів на сучасні технології. Масове виробництво  і конкуренція повинні привести до зниження витрат на одиницю продукції  і роздрібних цін. Це дозволить при  існуючих доходи значно розширити реальну  споживчу корзину.

Не треба на 100% копіювати  ні американське, ні корейське, ні німецьке економічне диво, потрібно взяти найкраще і самим прагнути стати краще, ставити перед собою нехай  важкі, але дуже конкретні завдання і прагнути до їх виконання. Тільки таким чином можна відродити  довіру до національної ідеї, почуття  національної єдності, коли кожен з  нас зрозуміє, що для нього щось робиться, що він приймає в цьому  активну участь, що він є членом великої родини, ім'я якої - Україна. Суспільство не може прогресувати без  стрижня, який би представляв собою  сплав ідеї, віри, традиції і волі.

Європейський дім давно  побудований, але європейці зайняті  його модернізацією, тому що людина, творячи, росте сам. І в нас з'явилася  ця щаслива можливість. Оскільки, відроджуючи  свою країну, ми будемо вдосконалюватися самі як люди, як народ, як нація. І в  цьому не наша біда, а наше щастя.  

Література

1. Богомазова В.М. Стан та перспективи зовнішньої торгівлі України. - № 15. - 2001. - С. 21-24.
2. Гарасим А. Україна-Центр: Всеукраїнський тижневик, Вівторок, 6 грудня 2008.
3. Грачов Ю.М.  Зовнішньоекономічна діяльність. Організація і техніка зовнішньоторговельних операцій / - М. Бізнес-школа "Інетл-синтез", 2006.
4. Кваша С., Патика Н. Напрями та проблеми інтеграції України у світовий економічний простір. / / Економіка Україна. - № 9. - 2001. - С. 77-81.
5. Клочко В. Глобалізація та її вплив на країни з перехідною економікою. / / Економіка Україна. - № 10. - 2001. - С. 51.
6. Пахомов Ю. Московський комсомолець 29.11-6.12.2011
7. Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України. - К.: Логос, 2008.
8. Щербина О.В. Проблеми глобалізації світової економіки. / / Фінансова консультація. - № 15. - 2001, с. 14 -17.