Мораль лицарства

• Шляхетність - це поблажливість, - до тим, хто обдарований менше.

• Шляхетність - це розуміння, - того, що каждый заслуговує справедливості.

• Шляхетність - це доброта, - до тим, хто бідує найбільше .

• Шляхетність - це щиросердечна чистота, - висока моральність і чесність.

• Шляхетність - це готовність простягнути руку допомоги кожному, хто в цьому бідує, це тверда воля й міцна віра.

• Шляхетність - це вміння й готовність відповідати за свої слова, справи й розв'язку.

Переваги шляхетності:

• Шляхетність забезпечує волю - від низинних почуттів, спонукань  і вчинків.

• Шляхетність дає  сили - для добрих справ.

• Шляхетність забезпечує відкритість - шляхетній людині нема чого соромитися й нема чого приховувати.

• Шляхетність надає  незалежність - від думки юрби.

Прояву шляхетності  в повсякденному житті:

• Одного разу на прийманні  в герцога Гастона Орлеанского  пропали його улюблені золотний годинник з боєм. Хтось із присутніх запропонував: "Потрібне закрити двері й усіх обшукати!" Герцог відповів: "Навпаки, добродії, усе вільні. Скоро годинник почав бити й видадуть того, хто їх привласнив: йому буде ніяково…" (иcторический факт; XVІІІ століття).

• Прощення. Прощення провини  завжди є акт шляхетності.

• Добродійність. Людей, що займається добродійністю, надходить  шляхетно.

• Релігійні обряди. Обряд  відпущення гріхів після сповіді - прояв  божественної шляхетності (милості).

• Відповідність слів і вчинків. Слова шляхетної людини не розходяться з його вчинками.

Як досягтися шляхетності:

• Шляхетність - сукупність декількох високих моральних  якостей людину. Щоб зростити в  собі шляхетність необхідна невпинно трудитися; самовдосконалюватися, розбудовуючи свої кращі якості й пригнічуючи гірші.

• Відмова від осуду. Відмовляючись від осуду кого-небудь, людина робить шляхетно; він не ставить  себе у вище положення стосовно   того, кого міг би засудити.

• Допомога навколишнім. Допомагаючи навколишнім, не обов'язково більш слабким або нужденним, людей привчається віддавати; це - одне із проявів шляхетності.

• Обдуманість обіцянок. Людей шляхетна не побере на себе нездійсненних  зобов'язань, щоб не підвести того, хто  буде на нього сподіватися.

• Співпереживання. Чуйність до навколишніх, готовність співпереживати й підтримувати - поведінка шляхетної людини.

• Порок недоліку - Низькість, зрадництво | антагоністи шляхетності

• Порок надлишку - Снобізм, зарозумілість, претензійність | гра  в шляхетність, що не має нічого загального з дійсною шляхетністю

Крилаті вираження про  шляхетність:

• Істинно шляхетні люди нічим не хизуються.

• Шляхетний чоловік  турбується про праведний шлях і  не турбується про бідності.

• Шляхетна людина не пам'ятає старого зла.

• Той істинно шляхетний, хто легко вибачає омани людей, і в той же час так боїться зробити що-небудь дурне, начебто  він ніколи нікого не вибачав.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Що таке надія?

 

• Надія - емоційне переживання, що виникає при напруженому очікуванні бажаного події, що й передбачає ймовірність його здійснення.

• Надія - психосоціальна якість, сполучене з почуттям базисної довіри, що служить фундаментом для  усвідомлення змісту свого існування.

• Надія - це стан душі, - довіра життя й очікування від  неї тільки приємних сюрпризів.

• Надія - це та соломинка, яка дозволяє знайти вихід навіть із самих складних ситуацій.

• Надія - це чеснота, загальна для всіх релігій і тісно пов'язана  з поняттям віри; втратити надію  означає похитнутися й у вірі.

• Надія - це самий оптимістичний спосіб розуміння миру.

Переваги надії:

• Надія дає енергію - для праці, навчання; для життя.

• Надія дає впевненість  в епоху змін - у тому, що всі  зміни на краще.

• Надія надає можливості - для досягнення цілей.

• Надія надає волю - для дій.

• Надія забезпечує відкритість - людям, подіям, миру. Людина, позбавлений надії, по суті своєї "людей у футлярі".

• Надія дає звільнення - від страху перед можливими труднощами.

Прояву надії в повсякденному  житті:

• Здоров'я. Людей, що живе з надією, легко долає навіть серйозні хвороби, здатні погубити песиміста.

• Віра. Людей, яка з  надією дивиться в особу долі й  вірить у кращий результат будь-якої справи - непереможний, навіть якщо фізично  повалений.

• Праця. Надія на успіх - двигун кар'єри; людей, яка байдужа  до результату власної роботи, ніколи не досягнеться кар'єрних висот.

• Екстремальні ситуації. Надія в екстремальних ситуаціях  здатна додати сили. Згадаєте притчу про  дві жабах, одна з яких втопила  в молоці, а друга збила молоко в масло й урятувалася!

Як навчитися надії

• Надія - це не якість характеру, але спосіб взаємодії з навколишнім  світом. Можна навчитися правильної взаємодії - можна навчитися й  надії.

• Читання духовної й  світської літератури. Читання духовної літератури вчить сподіватися на вищі сили; читання світської літератури відповідного змісту вчить сподіватися на себе; і та, і інша вчать сподіватися на краще майбутнє.

• Запам'ятовування. Людей, що очікує гарної події - свята, народження дитини - сподівається. Емоційний стан, викликане присутністю надії, можна запам'ятати, і перенести на інші ситуації.

• Професійна діяльність. Робота з надією на гарний результат  набагато ефективніше. Ставте перед  собою конкретні невеликі завдання, вирішуйте їх і одержуйте від  цього радість - так ви навчитеся  сподіватися на краще.

• Адресна допомога нужденним. Допомагаючи конкретній людині, що потрапила в лихо, ви даєте йому надію й самі вчитеся сподіватися  на краще.

• Порок недоліку –  зневіра, повна відсутність надії й один з біблійних гріхів

• Порок надлишку – самовпевненість, надлишкова надія на власні сили

Крилаті вираження про  надію:

• Де вмирає надія, там  виникає порожнеча.

• Поки є життя - є й  надія.

• Надія це сон наяву.

• Навіть якщо я навчу  сподіватися хоч однієї людини, я  жив не дарма.

• Коли немає радості, тоді надія на майбутню радість - теж радість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Що таке сила?

 

• Сила - є здатність  прояву якої-небудь діяльності, характерна ступенем, спрямованістю, напруженістю прояву цієї діяльності. Сила - джерело  кожної діяльності або явища.

• Сила волі - сила самоконтролю, що використовується для того, щоб подолати непродуктивні імпульси й досягтися важких цілей.

• Сила духу - це діяльна  рішучість іти до мети, долаючи  будь-які перешкоди.

• Сила волі - це здатність  працювати над собою, долаючи  негативні або низинні прояви власного эго.

• Сила - це усвідомлення того, що людина сам відповідальний за кожний свій учинок.

• Сила - величезне благо, якщо вона спрямована на добрі справи, і величезне зло - якщо на низинні.

• Сила - це не стільки  біцепси, скільки знання.

• Сил - це здатніст до ді;  энергия, що самовосполняемая, души

Переваги сили:

• Сила забезпечує рух - до наміченої мети.

• Сила дає поштовх - як до духовного, так і до фізичної дії.

• Сила дає усвідомлення - власних особистісних можливостей.

• Сила надає можливості - допомагати тим, хто слабкіше духом  або тілом.

• Сила забезпечує волю - від усього, що обмежує ріст особистість.

Прояву сили в повсякденному  житті:

• Спортивні змагання. Спортсмени демонструють як фізичну  силу, так і духовну (у вигляді рішучого настроя на перемогу).

• Віра. Чим сильніше віра людини - тим більше він довіряє  життя.

• Небезпечні ситуації. У небезпеці сильна людина не втрачає  цілковитий самовладання , він виживає  сам і допомагає вижити іншим.

• Навчання. "Сила - у  знаннях". Чим більшими знаннями має людей, тем сильніше його можливості переконання в будь-якій дискусії.

• Сімейні відносини. Уособленням сили в родині завжди був чоловік - у складних ситуаціях  саме до нього йдуть за допомогою  й радою.

• Допомога нужденним. По-справжньому сильна людина душевно щедра й завжди готовий прийти на допомогу тем, кому це необхідно.

Як стати сильним:

• Сила - умовна величина, якої виміряються як духовні, так  і фізичні сили людини. Сила досягається  вправами.

• Заняття спортом. Планомірні тренування зміцнюють тіло й силу волі людину.

• Утвір. Одержання нових  знань додає людині сили думки  й характеру.

• Справа. Займаючись улюбленою  справою, вирішуючи поставлене перед  собою завдання, людей направляє  на неї свою силу. Після того, як завдання вирішене, сила вертається йому сторицей. Відбувається "самопідзарядка" силою: чим більше людей вкладає, тим більше й одержує.

• Робота над собою. Усвідомлення тих якостей і властивостей характеру, з якими необхідно боротися, і  планомірна робота в цьому напрямку формують силу волі.

• Готовність іти на поступки. Сильній людині немає потреби  доводити свою силу - коли справа не йде  про принципи, а лише про побутові ситуації, сильний спокійно йде на поступки.

• Участь у суперечках. Уміння відстоювати власну позицію - доля сильних духом. Беручи участь у суперечках, людей виробляє в собі цю силу.

• Порок недоліку - М'якотілість | повна відсутність сили.

• Порок надлишку - Агресивність | надлишок сили, що приводить до сумних наслідків навіть у тому випадку, якщо ціль дії була благою.

Крилаті вираження про  силу:

• Нехай ворог тобі видасться мишею, але ти май силу тигра.

• Розум силу дає, сила сміливістю наділяє.

• Ніхто не знає, які  його сили, поки їх не испробует.

• Сила росте в саду терпіння.

• Сильний той, хто валить, сильніше той, хто піднімається.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.Що таке скромність?

 

• Скромність - уміння зіставити  свою самооцінку з оцінкою оточуючих  людей.

• Скромний - помірний у  всіх вимогах, смиренний; лагідний і  невимогливий за себе;, що не ставить  особистість свою наперед, що не мріє про себе; пристойний, тихий в обігу.

• Скромність - це відсутність  прагнення до розкоші; скромній людині для комфорту досить малого.

• Скромність - це відсутність  наміру звеличувати себе; скромна  людина щиро цікавиться навколишніми не менш, а найчастіше більш ніж собою.

• Скромність - це повага до прийнятих у суспільстві норм моралі й моральності.

• Скромність - це готовність визнавати й поважати гідності інших  людей.

Переваги скромності:

• Скромність дає волю - від самовпевненості й марнославства.

• Скромність дає можливість - вчитися в оточуючих людей, переймаючи їх кращі якості.

• Скромність забезпечує незалежність - від зайвого комфорту й розкоші.

• Скромність забезпечує стимул - до досягнення більшого; скромна  людина вважає, що перш ніж люди оцінили його як особистість, він повинен досягтися результатів у своїй справі.

Прояву скромності в  повсякденному житті:

• Слухання. Людей, яка  любить і вміє із щирим інтересом  слухати співрозмовника, скромний.

• Поступки. Уступаючи у звичайних побутових ситуаціях, людей проявляє скромність і повага до навколишніх.

• Добродійність. Людей, що займається добродійністю    этого, що й не афішує, демонструє цілий  ряд чеснот; скромність - одна з них.

• Сімейне виховання. Виховуючи в дитині щирий інтерес до оточуючих людей, і пригнічуючи прояву егоїзму, батьки виховують у ньому скромність.

Як досягтися скромності:

• Скромність - це багато в чому результат виховання й  результат внутрішньої роботи людину над собою. Скромність підконтрольна  людині, і її можна виховати в  собі, усіляко уникаючи марнославства.

• Відносини з рідними. Проявляючи повагу й повага до старших, інтерес до рівних і турботу про молодші - людей розбудовує в собі скромність.

• Інтерес до оточуючих  людей. Скромній людині щиро цікаві навколишні; у кожного з них є, чому повчитися. Цікавлячись людьми й не випинаючи  власне "я" людей учиться скромності.

• Допомога нужденним. Допомагаючи тем, кому це необхідно, і не очікуючи віддачі у вигляді слави, людей проявляє скромність.

• Поблажливість до помилок. Скромна людина не хизується освіченістю  й не вказує навколишнім на їхні прорахунки; будь те незнання якої-небудь літературної цитати або ж неправильний вибір столового приладу для поїдання риби.

• Порок недоліку - Марнославство | повна відсутність скромності

• Порок надлишку - Самознищення | зведена в абсолют скромність, зворотний бік гордині

Крилаті вираження про скромність

• Часто скромність ухвалюється  за слабість і нерішучість, але коли досвід доведе людям, що вони помилилися, то скромність надає нову принадність, силу й повага характеру.

• Будь-якому молодцю  скромність до особи.

• Скромність - прикраса мудрості.

• Скромний не той, хто  байдужий до похвал, а той, хто уважний  до осуджень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частина 2. Чернецька мораль.

Сутність відлюдного ладу полягала в тому, що ченці, перебуваючи  під керівництвом свого головуючого – авви (з єврейського – батько), по-своєму організовували своє приватне життя і самі добували засоби існування.

Моральна теологія – це наука, яка є частиною теології і яка методично представляє людське покликання у світлі Об’явлення та зобов’язання, що випливають з цього покликання.            Мета морального богослов’я:                                                                                                                                                       1. Вказати ідеал християнського релігійно-морального життя людини у світлі Божого Об’явлення.                                                                                                                                                           2. Вказати шлях досягнення ідеалу.