Основи культури мовлення

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Января 2014 в 11:00, реферат

Описание работы

Основою будь-якої мови є живе розмовне мовлення. Мов¬лення — процес добору і використання засобів мови для спілку¬вання з іншими членами певного мовного колективу. Мовлен¬ня е формою існування живої мови, у мовленні мова функціонує, перебуває в постійному розвитку. Мова і мовлення нерозривно між собою пов'язані. Мовлення існує на основі певної мови, а мова виявляє себе в мовленні її носіїв. Мова щодо мовлення — явище загальне; вона належить усім, хто нею користується. Мовлення ж щодо мови — часткове, окреме, індивідуальне.

Файлы: 1 файл

Реферат Основи культури мовлення.doc

— 58.00 Кб (Скачать файл)

Ви уклали річний кошторис? Сьогодні ви внесли доречну пропозицію.

Але коли в реченні наявний складений  іменний присудок із прикметниковою іменною частиною, він може вживатися  як у формі однини, так й у  формі множини:

Кудряш Оксано, ви зарахована на перший курс нашого університету.

Офіційно-ділові стосунки вимагають  уживання присудка лише в множині:

На мій подив, ви не до кінця зрозуміли  переваги даного варіанта.

Не є нормативним в ОДС  форма вони та присудок у множині, коли йдеться про третю особу, тим паче в її присутності, наприклад:

неправильно      правильно

Знайомтесь. Це наш     Знайомтеся. Це наш кращий

кращий програміст.     програміст Гліб Якович.

Вони допоможуть     Він допоможе вирішити...

вирішити...       або ... програміст Гліб Якович.

Гліб Якович допоможе вирішити...

Типові порушення як писемної, так і усної синтаксичної норми в побудові словосполучень є результатом низького мовно-культурного рівня, недостатнього знання української мови або вплив іншої мови тощо:

згідно з... (чим) але  відповідно до... (чого)

ім'я Леся але звуть  Лесею

командувач (чого, а не чим)

оснований на... (чому), a заснований (ким)

Більш детально про ці та інші складні випадки керування, узгодження, уживання прийменниково-безприйменникових конструкцій див. у відповідних розділах та в Додатках 1 і 3.

Терміни та їх місце в діловому мовленні

Наукові поняття визначаються спеціальними словами  — термінами, які складають основу наукової мови. Термін — це слово або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає пошта, як звичайне слово, а, навпаки, поняття приписується терміну, додається до нього.  У цій різниці вбачається відома  конвенційність терміна, яка полягає в тому, що вчені чи фахівці тієї або іншої галузі домовляються, що розуміти, яке поняття вкладати в той або інший термін. Отже, конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції — лаконічному логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета або значення поняття, тобто його зміст і межі.

Усі терміни мають низку характерних  ознак, до яких належать:

а) системність терміна (зв'язок з  іншими термінами даної І предметної сфери);

б) наявність дефініції (визначення) в більшості термінів;

в) моносемічність (однозначність) терміна  в межах однієї        предметної галузі, однієї наукової дисципліни або сфери професійної діяльності;

г) стилістична нейтральність;

д) відсутність експресії, образності, суб'єктивно-оцінних відтінків.

На відміну від загальнолітературної, мова професійного спілкування вимагає однозначності тлумачення основних Ключових понять, зафіксованих у термінах. Для будь-якої сфери діяльності це дуже важливо, оскільки неточне вживання того чи іншого слова може мати небажані наслідки. Цього можна легко уникнути, якщо вживати терміни лише в тій формі та значенні, які зафіксовані в словниках останніх видань.

І Терміни конкретної галузі знання або діяльності складають •крему терміносистему (термінологію).


Информация о работе Основи культури мовлення